Експорт сої з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липнь-червень) може зменшитись більш ніж на третину і становитиме близько 2,7 млн тонн через очікуване скрочення виробництва культури, можливу дію експортного мита, а також через збереження привабливості переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти нагадали, що Україна впродовж вересня-липня 2024-2025 МР експортувала 3,97 млн тонн соєвих бобів, що на 28% перевищило показник за аналогічний період минулого року та оновило історичний максимум для сезону.
“Суттєво збільшити темпи експорту, перш за все, вдалося завдяки рекордному урожаю даної культури в країні у 2024 році, а також через привабливі ціни та територіальну наближеність до ключових глобальних імпортерів”, – пояснили аналітики.
Водночас, на їхню думку, рекордні темпи відвантаження соєвих бобів влітку може стимулювати очікуване введення 10%-го мита на сою з вересня 2025 року в разі підписання президентом України відповідного законопроєкту.
Серед топ-покупців української сої у поточному сезоні експерти назвали Туреччину (968,6 тис. тонн, що на 39% більше попереднього сезону), Єгипет (673 тис. тонн, -31%) та Нідерланди (546 тис. тонн, приріст у 2,7 раза).
“Усього у сезоні-2024/25 експорт соєвих бобів з України може досягти близько 4,1-4,2 млн тонн (+26%), що може стати новим рекордом для галузі”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Кредитний портфель міжнародного фінансового сервісу “НоваПей ” (ТМ NovaPay) з початку року зріс на 60% та станом на початок серпня досяг 1,35 млрд грн, повідомила компанія у середу.
“Понад 50 тисяч клієнтів мають активні кредити, більше 85% із них – це споживчі кредити. Наш портфель зріс на 60% з початку року”, – наводяться у релізі слова директора з управління ризиками NovaPay Богдана Гривка.
У компанії додали, що найчастіше клієнти серед кредитів обирають розстрочку: портфель цього продукту складає 607 млн грн.
Крім розстрочки, 232 млн грн у портфелі – це зобов’язання клієнтів за кредитними картками, кількість яких від початку запуску в травні досягла 30 тис., йдеться у релізі.
Як нагадали у NovaPay, з літа минулого року компанія кредитує ФОПів і бізнес, зокрема вже понад 250 клієнтів оформили кредитів на 144 млн грн.
Як повідомлялось, NovaPay в 2024 році видав 1,7 млрд грн кредитів. Зокрема, сума позик видана торік малому і середньому бізнесу склала 281,4 млн грн. З моменту запуску в липні 2024 року послуги розстрочки до кінця минулого року було видано 97 тис. кредитів на 600 млн грн.
NovaPay – заснований у 2001 році міжнародний фінансовий сервіс. Входить до групи Nova і забезпечує фінансові послуги онлайн і офлайн у відділеннях “Нової пошти”. Він першим в Україні серед небанківських фінансових установ отримав 2023 року розширену ліцензію НБУ, що дала змогу відкривати рахунки й випускати картки, а також першим серед небанків наприкінці минулого року запустив власний фінансовий застосунок.
Згідно з даними ресурсу YouControl, виручка ТОВ “НоваПей” у першому півріччі цього року зросла на 9,3% – до 4 млрд 539,75 млн грн, тоді як чистий прибуток знизився на 42,1% – до 966,98 млн грн.
Послуги кредитів також надає дочірня компанія “НоваПей Кредит”, яка активно залучає гроші через розміщення облігацій. За перше півріччя цього року “НоваПей Кредит”, згідно звітності на її сайті, збільшила чистий прибуток порівняно із першим півріччям минулого року на 52,2% – до 53,92 млн грн за зростання виручки в 2,7 раза – до 260,36 млн грн.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні за підсумками січня-червня поточного року знизила капітальні інвестиції на 49,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $28 млн з $55 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії у середу, із загальної суми, витраченої у першому півріччі 2025 року, капітальні витрати на підтримку та модернізацію склали $15 млн (у 1 півріччі 2024 року – $19 млн), що охоплювало діяльність усіх основних бізнес-підрозділів групи.
Також повідомляється, що інвестиції у стратегічні проекти розвитку у звітному періоді склали $13 млн (у 1 півріччі-2024 – $36 млн).
Загалом 55% капінвестицій спрямовано на підтримуючі проекти та 45% – на розвиток.
При цьому уточнюється, що найбільші стратегічні капінвестиції включали додаткові кошти на новий комплекс прес-фільтрації та нову лінію конвеєра концентрату, які склали $5 млн та $3 млн відповідно. Метою цих проектів є збільшення виробництва високоякісної залізорудної продукції, щоб бізнес міг зробити гнучким свій виробничий портфель та бути більш гнучким, адаптуючись до короткострокових змін попиту на різні продукти.
Група також профінансувала $2 млн на розкривні роботи для майбутнього виробництва та $1 млн на розробку та розвідку Бєланівського родовища.
Враховуючи падіння генерування грошових потоків, протягом першої половини 2025 та 2024 фінансових років не було оголошено та виплачено жодних звичайних дивідендів. Група має політику повернення коштів акціонерам, яка визначає намір групи виплачувати до 30% вільних грошових потоків як дивіденди за певний рік. Здатність групи здійснювати виплату дивідендів також залежить від розвитку подій щодо поточних судових спорів в Україні, зазначається в звіті.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024р. зберегла капінвестиції на рівні попереднього року – $101,688 млн (у 2023-му – $101,247 млн, у 2022-му – $161,010 млн і $361 млн у 2021 році). Зокрема, капвитрати на підтримання і модернізацію у 2024 році становили $37 млн (2023-го – $31 млн, 2022-го – $57 млн, 2021-го – $113 млн). Водночас група розглядала терміни інвестування у проєкти стратегічного розвитку, в результаті чого витрати склали $65 млн порівняно з $70 млн у 2023 році.
Деякі з більших капіталовкладень включали додаткові кошти на новий комплекс прес-фільтрації та нову конвеєрну лінію концентрату по виробничому контуру, що склало $24 млн та $2 млн відповідно. Ці інвестиції дозволять групі збільшити виробництво високоякісної продукції в найближчій перспективі, коли виробництво повернеться на повну потужність, і виробляти залізорудний концентрат та окатки одночасно.
Крім того, група у 2024р витратила $9 млн (2023 рік: $22 млн) на розкривні роботи для майбутнього зростання виробництва та $18 млн на проєкти збагачувальної фабрики та гранулятора (2023 рік: $22 млн) у рамках проєкту першої хвилі (Wave 1) програми розширення видобутку.
Група також витратила $3 млн на розробку та розвідку Бєланівського родовища (2023: $3 млн), а також $1 млн в гідролізну установку (2023: $1 млн) на випробування використання водню як палива у грануляторі групи.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І під час телефонної розмови зі спеціальним помічником президента Бразилії з міжнародних питань Селсо Аморімом, зокрема, обмінялися думками щодо «кризи в Україні», причому Ван І зазначив, що «процес врегулювання кризи зараз знаходиться на вирішальному етапі», повідомив МЗС КНР.
«Росія і Україна зробили важливий крок вперед, розпочавши переговори. Процес врегулювання кризи зараз знаходиться на вирішальному етапі», – зазначив він.
Глава зовнішньополітичного відомства додав, що Китай і Пакистан можуть продовжувати підтримувати зв’язок і докладати спільних зусиль для просування групи «Друзів миру» з метою подальшого зближення консенсусу глобального Півдня щодо “припинення вогню, припинення війни, переконання в необхідності миру і сприяння переговорам, щоб зіграти свою роль у політичному врегулюванні кризи”.
Запорізькі підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” – “Запоріжсталь”, “Запоріжвогнетрив”, “Запоріжкокс” і Запорізький ливарно-механічний завод (ЗЛМЗ) – за підсумками січня-червня поточного року наростили перерахування до бюджетів усіх рівнів на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року – сумарно майже 1,7 млрд грн податків і зборів.
Згідно з пресрелізом групи в середу, підприємства групи “Метінвест” також залишаються одними з найбільших платників податків в Запоріжжі. Податкові надходження до місцевих бюджетів за перше півріччя 2025 року склали понад 543 млн грн, що на 10% перевищує показник 6 міс-2024.
У структурі податків та зборів за цей період найбільшими за обсягом стали відрахування єдиного податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. І нагадується, що у квітні 2025 року “Метінвест” підвищив зарплати працівникам виробничих та сервісних підприємств, зокрема й у Запоріжжі до 20%. Також вагома доля відрахувань припадає на сплату екологічного та податку на землю, військового збору.
З урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств група “Метінвест” в I півріччі 2025 року сплатила 9,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна з 1 серпня 2025 року вичерпала можливість експорту сухого молока до Європейського Союзу, на черзі масло й молочні жири, квоти на які буде вичерпано в третій декаді серпня, повідомила Економічна правда з посиланням на інформацію Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
“Станом на 1 серпня можливість здійснення експортних поставок сухого молока походженням з України до ЄС в межах квот відсутня. Згідно з даними Єврокомісії, станом на 30 липня квота (урахуванням обсягів, які очікувались до розподілу) була заповнена більш як на 91% – вільний залишок складав лише близько 0,28 тис. тонн при квоті 2,92 тис. тонн”, – зазначило видання.
За даними галузевої асоціації, обсяги сухого молока, які вже очікують на замитнення на кордоні з ЄС, перевищують наявний залишок квоти. З 1 серпня спрямовувати товарні партії сухого молока у напрямку ЄС вже немає економічного сенсу – їх доведеться повертати назад.
Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів вистачить дещо довше. Наразі вона вже заповнена більш як на дві третини. У разі, якщо обсяги експорту масла до ЄС у найближчі тижні збережуться на тому ж рівні, то квота може заповнитись вже до початку третьої декади серпня.
“Зміни вже вплинули на ціни на молоко в Україні: у другій половині липня вони зросли на понад 5%. Причина цього – спроба переробників отримати прибуток до того, як квоти вичерпаються. Такий тренд на ринку може змінитися, якщо Брюссель не прийме нових рішень щодо квот”, – наголосили в СМПУ.
