За версією Опендатабот, найбільший роботодавець регіону – завод автокомпонентів SEBN (3,5 тис. осіб). Компанія належить німецькому концерну Sumitomo Electric.
Виробляє кабельні мережі для автомобільної промисловості. У 2024 році відзначено скорочення персоналу на 13,3%.
По рейтингу Опендатабот, крупнейшим работодателем региона стала сеть автозаправок UPG (ПП Укрпалетсистем) — 3,8 тыс. человек.
Компания демонстрирует рост: +14,5% к 2023 году. Развивает логистику, открывает новые АЗК. Создан собственный парк цистерн и бензовозов.
За рейтингом Опендатабот, найбільшим роботодавцем регіону стала мережа автозаправок UPG (ПП Укрпалетсистем) — 3,8 тис. осіб.
Компанія демонструє зростання: +14,5% до 2023 року. Розвиває логістику, відкриває нові АЗК. Створено власний парк цистерн і бензовозів.
В Украіні станом на 1 травня 2025 року в присадибному і промисловому секторі чисельність голів великої рогатої худоби зросла на 2% – до 2,179 млн голів, у тому числі корів – на 0,3% до 1,153 млн, проте цей показник і по ВРХ, і по коровам на 8% менше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – у господарствах населення. У промисловому секторі утримується 921,5 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів (+0,5%) більше відносно 1 квітня 2025 року. Поголів’я корів становить 382,4 тис. корів і збільшилося на 5,2 тис. голів (+1,4%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 3,8 тис. голів (+0,4%), а кількість корів – на 3,2 тис. голів (+0,8%).
У присадибному секторі знаходиться 1 млн 258,3 тис. голів ВРХ, що на 37 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 травня 2025 року становила 770,9 тис. голів, що на 2 тис. голів менше (-0,2%), ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 186 тис. голів (-13%), а кількість корів – на 107 тис. голів (-12%).
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі привернув увагу, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення РФ. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель ВРХ внаслідок обстрілів. Чимало фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
“Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – наголосили в АВМ.
Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області.
Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню “Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”, проведеного УКАБ, Мінагропромом при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, через подорожчання кормів, електроенергії, девальвації гривні та зниження купівельної спроможності населення.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували у галузевій асоціації і додали, що станом травень не менше 40 господарств інвестують у ці заходи.
Україна станом на 26 травня з початку 2024/25 маркетингового року (МР) експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,454 млн тонн відвантажено цього місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на 29 травня минулого року загальний показник відвантажень становив 46,353 млн тонн, зокрема в травні – 4,947 млн тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,635 млн тонн (у травні – 732 тис. тонн), ячменю – 2,293 млн тонн (26 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 20,234 млн тонн (1,685 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 26 травня оцінюється в 63,7 тис. тонн (у травні – 5,1 тис. тонн), зокрема пшеничного – 59,4 тис. тонн (5 тис. тонн).
Швеція виділяє 4,8 мільярда шведських крон на посилення обороноздатності України, ця підтримка є частиною 19-го пакету допомоги, представленого цього року.
Як повідомили у Міноборони Швеції, 22 травня уряд ухвалив рішення доручити Збройним силам Швеції зробити фінансові внески до багатосторонніх фондів та ініціатив, спрямованих на посилення обороноздатності України. Загальна сума пожертв становить близько 4,8 мільярда шведських крон. Міжнародна спільнота створила низку багатосторонніх фондів та ініціатив, спрямованих на закупівлю матеріалів та обладнання для зміцнення обороноздатності України. Швеція робить внески до кількох з них.
“Ці виплати зроблять Збройні сили та оборонну промисловість України сильнішими у захисті від Росії”, – сказав міністр оборони Пол Йонсон.
Зокрема, йдеться про внески до кількох коаліцій спроможностей в рамках Контактної групи з питань оборони України:
Коаліція з розмінування: 100 мільйонів крон. Допомога Швеції допоможе профінансувати закупівлю обладнання для розмінування.
Коаліція дронів: 300 мільйонів шведських крон. Швеції допоможе профінансувати закупівлю різних типів безпілотних літальних апаратів.
Коаліція з безпеки на морі: 50 мільйонів шведських крон. Шведський внесок допоможе фінансувати навчання особового складу ВМС України в рамках операції Intercharge.
Коаліція систем безпеки та управління ІТ: 30 мільйонів шведських крон. Шведський внесок допоможе профінансувати закупівлю обладнання для створення української системи управління Дельтою.
Також Швеція погодила подальший внесок у “данську модель” закупівель зброї. Тепер уряд вирішив додатково виділити понад 1 мільярд шведських крон.
Крім того, уряд вирішив виділити 418 мільйонів шведських крон на закупівлю обладнання для підтримки нарощування наземного бойового потенціалу України, такого як бронетехніка. Закупівлі очолює Данія. Україна звернулася по підтримку до країн Північної та Балтійської Європи для розвитку механізованих наземних бойових можливостей країни. Тому Швеція ініціювала співпрацю з країнами Північної та Балтійської Європи з цією метою. Завдяки співпраці між країнами Північної та Балтійської Європи існують можливості для створення спільних рішень та координації підтримки різних країн з метою досягнення більшого ефекту для України.
Як доповнення до національних закупівель боєприпасів у Швеції для України, уряд вирішив підтримати дві багатосторонні ініціативи щодо закупівлі боєприпасів. Чеська Республіка виступила з ініціативою закупити великі обсяги боєприпасів з короткими термінами поставки на світовому ринку. Це включає артилерійські боєприпаси, яких Україна дуже потребує. Швеція раніше вже робила свій внесок у цю ініціативу, а тепер уряд вирішив виділити додаткові 550 мільйонів шведських крон.
Естонія вжила аналогічної ініціативи, яка також спрямована на співфінансування закупівлі боєприпасів. Уряд вирішив виділити на естонську ініціативу трохи більше 546 мільйонів шведських крон.
Зазначається, що шведський внесок у сфері боєприпасів є важливою частиною досягнення мети ЄС щодо надання Україні щонайменше 2 мільйонів артилерійських снарядів до 2025 року.
Також уряд виділяє понад 1 мільярд шведських крон на закупівлю як систем протиповітряної оборони, так і далекобійних безпілотників для боротьби з цілями глибоко в полі бою в рамках багатосторонньої співпраці.
боєприпаси, дрони, ППО, ШВЕЦІЯ
