Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса назвав «історичним» візит українського колеги Володимира Зеленського в Преторію, оскільки вперше глава Української держави приїхав до ПАР з моменту встановлення офіційних дипломатичних відносин між країнами.
«Цей офіційний робочий візит відображає наше спільне прагнення до зміцнення двосторонніх відносин між нашими країнами на благо наших народів. Це багато в чому історичний візит, тому що це перший візит глави Української держави до Південної Африки за 33 роки від моменту встановлення офіційних дипломатичних відносин між Південною Африкою та Україною», – сказав він на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Преторії в четвер.
За словами Рамафоси, він провів «успішні переговори» з президентом Зеленським, під час яких лідери обмінялися думками щодо того, як зміцнити і поглибити двосторонні відносини між двома країнами. Також вони обговорили, як міністри з обох сторін можуть взаємодіяти задля поглиблення та розширення цих відносин.
Окремо вони відзначили зростаючий інтерес до розширення відносин у сфері дипломатії, постконфліктного відновлення, розвитку та розширення прав і можливостей народів, особливо жінок.
«Ми також обговорили можливості співпраці в таких сферах, як сільське господарство, торгівля, освіта, інфраструктура та енергетика, а також інші соціальні питання», – додав президент.
Крім того, Рамафоса відзначив значні кроки, які зробила Україна і, зокрема, президент Зеленський, для розширення відносин з Африканським континентом. Йдеться про надання зерна у продовольчій сфері, розширення сільськогосподарської кооперації та відкриття зернового хабу до порту Момбаса в Кенії.
За його словами, сьогоднішня зустріч дала змогу обговорити спільну зацікавленість у просуванні миру, безпеки, стабільності та сталого розвитку на континенті, в Україні та в усьому світі.
Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.
Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.
За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.
Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.
За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.
Група “Нафтогаз” і польський нафтовий концерн ORLEN підписали нову угоду на постачання 100 млн куб. м зрідженого природного газу (LNG) в Україну.
“Це вже третій контракт у межах партнерства, укладеного навесні цього року. Загальний обсяг законтрактованого газу становить 300 млн кубометрів”, – повідомили в компанії у четвер.
Про підписання контракту було оголошено в межах щорічної конференції ORLEN GAS Meeting — провідного галузевого заходу, присвяченого енергетичній безпеці регіону.
Газ постачатиметься зі США, проходитиме регазифікацію на терміналі у Свиноуйсьце (Польща) та транспортуватиметься до України через польську газотранспортну систему.
“Ми вже готуємося до наступного опалювального сезону, і такі контракти — важлива частина нашої стратегії щодо диверсифікації постачання та гарантування енергетичної стабільності країни”, — зазначив очільник групи “Нафтогаз” Роман Чумак.
Своєю чергою за словами віцепрезидента правління ORLEN з операційної діяльності Роберта Сощинського, нова угода з “Нафтогазом” підкреслює зростаючу роль ORLEN як постачальника природного газу в регіоні.
“Наше партнерство суттєво зміцнює енергетичну безпеку України завдяки диверсифікованому портфелю постачань ORLEN і ефективному використанню польської газотранспортної інфраструктури”, – наголосив він.
Як повідомлялося, у березні 2025 року “Нафтогаз” та ORLEN підписали меморандум про довгострокову співпрацю у сфері зрідженого природного газу (LNG), в рамках якого уклали контракт на постачання перших 100 млн куб. м. Меморандум започатковує довгострокову стратегічну співпрацю між компаніями та дасть Україні можливість створити більш диверсифіковану систему постачання газу.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січня-березні 2025 року зменшив виручку від реалізації ключової продукції на 19,1% до аналогічного періоду 2024 року: зростання продажу цукру, соняшнику. соєвої олії та молока не змогло перекрити скорочення продажу пшениці, кукурудзи, ріпаку та соєвого шроту.
Згідно з оприлюдненими холдингом на Варшавській фондовій біржі даними, сумарно компанія реалізувала в першому кварталі 2025 року основної продукції на 5,20 млрд грн проти 6,43 млрд грн у першому кварталі 2024 року.
Зокрема, реалізація цукру зросла в першому кварталі 2025 року в натуральному виразі на 11% порівняно з першим кварталом 2024 року – до 76,896 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 8% – до 22,808 тис. грн (тут і далі за тонну).
Обсяг продажу “Астартою” пшениці в першому кварталі скоротився на 92% – до 6,638 тис. тонн, а середня ціна зросла на 4% – до 8,824 тис. грн.
Реалізація кукурудзи в четвертому кварталі скоротилася на 48% – до 111,423 тис. тонн при збільшенні ціни на 21% – до 9,747 тис. грн.
Крім того, “Астарта” знизила продаж насіння соняшнику в січні-березні на 18% – до 15,965 тис. тонн, тоді як ціна їх реалізації підвищилася на 119% – до 28,697 тис. грн.
Продажів насіння ріпаку у січні-березні 2025 року в агрохолдингу не було, тоді як роком раніше за аналогічний період він реалізував 18,855 тис. тонн по ціні 17,628 тис. тонн.
Продажі соєвої олії в першому кварталі скоротилися на 12% – до 11,97 тис. тонн, ціна на товар також зросла на 45% – до 43,48 тис. грн. Продажі соєвого шроту виросли на 2% – до 43,67 тис. тонн, а ціни на нього були на 13% нижчими за торішні – 16,08 тис. грн.
Реалізація агрохолдингом молока в січні-березні 2025 зросла на 1% – до 30,899 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 20% до 20,02 тис. грн.
Загалом за 2024 рік “Астарта” збільшила реалізацію основної продукції на 7,8%: зростання продажу цукру, пшениці, ріпаку, соєвої олії та молока перекрило падіння продажу кукурудзи та соняшнику.
Зокрема, продаж цукру збільшився на 40% – до 395,88 тис. тонн, тоді як середня ціна його продажу знизилася на 9% – до 23,85 тис. грн. Сумарна виручка агрохолдингу від продажу основної продукції склала за минулий рік 24,88 млрд грн проти 23,08 млрд грн у 2023 році.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
У січні-березні 2025 року імпорт міді та мідних виробів в Україну зріс на 10,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $46,42 млн.
Експорт мідної продукції зріс на 17,7% – до $21,35 млн.
У березні імпорт становив $16,14 млн, експорт – $7,05 млн.
За весь 2024 рік імпорт міді залишався стабільним ($140,8 млн), тоді як експорт зріс на 22,4% – до $88,24 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Харківський тракторний завод (ХТЗ), що входить до групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, планує ініціювати процедуру превентивної реструктуризації.
Згідно з оприлюдненою у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) повідомленні про загальні збори акціонерів товариства 9 травня, це єдине питання, що внесено в його порядок денний.
Подробиці у повідомленні не наведені.
Процедура превентивної реструктуризації запроваджена законом “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”, що набув чинності 1 січня поточного року.
Превентивна реструктуризація закріпила можливість підприємств відновлювати свою фінансову стійкість до настання стану неплатоспроможності. Закон надає більше можливостей для врегулювання відносин між боржником та кредиторами.
Як повідомлялося, акціонери ХТЗ у червні 2020 року ініціювали досудову санацію товариства у зв’язку із загрозою неплатоспроможності, а у серпні того ж року суд затвердив план досудової санації строком на два роки.
У липні 2022 року ХТЗ звернувся до суду із проханням про внесення змін до плану санації та затвердження його у новій редакції, обґрунтовуючи це введенням воєнного стану в Україні та постійними обстрілами Харкова, що призвело до повної зупинки заводу та неможливості розрахунків із контрагентами.
Суд 1 серпня 2022 року затвердив новий план досудової санації та продовжив досудову санацію на три роки.
У 2023 році на ХТЗ за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН та Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD Ukraine) було розроблено, сертифіковано і запущено у виробництво машину для розмінування на базі гусеничного трактора Т-150.
Спеціалізація ХТЗ, заснованого 1930 року, – виробництво тракторів і спецтехніки для робіт у сільському та комунальному господарствах, будівництві. Завод не повідомляє результатів своєї фінансово-господасрької діяльності.
За даними проєкту Claroty Project, ХТЗ завершив 2024 рік зі збитком 359 млн грн супротив 14,6 млн грн чистого прибутку роком раніше, за зростання чистого доходу на 50,6% – до 300 млн грн. Поточні зобов’язання зросли до 1,7 млрд грн з 251,7 млн грн , але довгострокові скоротились з 1,2 млрд до 86 млн грн.
