Уряд України в рамках зобов’язань щодо «торговельного безвізу» з ЄС запровадив квоту на експорт із 1 липня м’яса птиці та субпродуктів із нього до країн Євросоюзу в обсязі близько 137 тис. тонн.
Згідно з постановою Кабінету міністрів №612 від 30 травня, опублікованою на урядовому порталі, квоту на постачання до ЄС м’яса та їстівних субпродуктів свійської птиці, зокрема, курей, гусей, качок, цесарок (код УКТЗЕД 0207) встановлено на рівні 133,28 тис. тонн, а м’яса індиків та їстівних субпродуктів із них (код УКТЗЕД 0207 24-27) – на рівні 3,76 тис. тонн.
Мінекономіки розглядатиме заявки на видачу ліцензій на експорт цих товарів до ЄС протягом 10 днів. Дозволи видаватимуться на підставі заявок і погоджень, що надаються Мінагрополітики.
На період воєнного стану оформлення та подання заявниками документів здійснюється в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг).
Режим ліцензування експорту квотованих товарів до країн ЄС є обов’язковим і в разі, коли нерезидент-контрагент згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) зареєстрований у ЄС.
Водночас, обсяг квот, затверджених для товарної позиції «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: кури свійські, качки, гуси, цесарки», за виключенням резервного обсягу квоти в обсязі 1400 тонн для нових експортерів, і для товару «М’ясо індиків та їстівні субпродукти індиків» розподіляється Мінагрополітики між експортерами пропорційно до фактичних обсягів їхнього експорту до ЄС у першому кварталі 2024 року. Інформація про фактичні обсяги експорту зазначеної продукції за перший квартал 2024 року має бути надана експортерами до Мінагрополітики з підтверджуючими документами до 25 червня 2024 року.
Резервний обсяг квоти в 1400 тонн розподілятиметься між експортерами, які не здійснювали експорт цієї продукції в першому кварталі 2024 року.
За наявності невикористаного залишку обсягу квоти станом на 1 листопада 2024 року він розподіляється між експортерами пропорційно до фактичних обсягів експорту зазначеної продукції до держав-членів Європейського Союзу за три квартали 2024 року.
Як повідомлялося, Рада ЄС 13 травня остаточно схвалила продовження ще на 12 місяців – до 5 червня 2025 року – режиму дії автономних торговельних заходів. Водночас цього разу запроваджено обмеження на безмитну поставку низки агротоварів – м’яса птиці, яєць, цукру, вівса, круп, кукурудзи та меду – у розмірі середнього обсягу експорту за період із другої половини 2021 року по кінець 2023 року.
Німеччина надасть Україні ще один зенітно-ракетний комплекс Patriot американського виробництва і пакет допомоги в розмірі EUR500 млн, повідомляють у соцмережі Х Міністерства закордонних справ Німеччини з посиланням на главу відомства Анналену Бербок у п’ятницю.
“У НАТО ми дотримуємося принципу “один за всіх, усі за одного”. Жорстока агресія Путіна проти України та його провокації на зовнішніх кордонах ЄС і НАТО вимагають нашої непохитної єдності. Міжнародне право однозначне: держави, які зазнали нападу, не тільки мають право захищати свою територію, а й зобов’язані захищати своїх громадян. Наша військова підтримка України відповідає цим принципам”, – сказала Бербок на зустрічі НАТО в Празі.
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ісландії Б’ярні Бенедиктссон у Стокгольмі підписали угоду про безпекову співпрацю та довгострокову підтримку, повідомляє пресслужба глави української держави.
“Ісландія взяла на себе зобов’язання надавати всебічну та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку Україні, а також сприяти її майбутньому членству в ЄС і НАТО. Протягом 2024-2028 рр. Ісландія щорічно виділятиме щонайменше 4 млрд ісландських крон (близько $30 млн). Підтримка України триватиме протягом усього терміну дії угоди. Ісландія готова фінансувати, закуповувати і постачати оборонні матеріали та спорядження. Крім того, співпрацювати з Україною в розвитку її оборонної промисловості”, – зазначено в повідомленні.
Зазначається, що унікальність угоди полягає в тому, що Ісландія зобов’язується продовжувати транспортувати в Україну військові вантажі та обладнання від союзників по НАТО зафрахтованими вантажними літаками. Крім того, Ісландія приділятиме особливу увагу підтримці та спорядженню українських жінок у Збройних силах України.
Окремі розділи угоди стосуються підтримки Української формули миру, санкцій проти РФ, відшкодування збитків і притягнення агресора до відповідальності. Також ідеться про зміцнення соціальної та цивільної інфраструктури, зокрема у сфері освіти та енергетичної безпеки.
Ісландія також зобов’язується посилити дипломатичне представництво в Києві для поглиблення співробітництва з урядовими установами, парламентом, громадянським суспільством і приватним сектором в Україні.
Текст угоди оприлюднено на сайті президента України.
Україна та Ісландія уклали угоду про виконання Вільнюської декларації G7, яку було ухвалено 12 липня 2023 року.
Загалом Україна підписала вже 14 двосторонніх безпекових угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією та Ісландією.
Національний банк України разом з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України із 30 травня 2024 року розпочинає Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів.
Її мета – поліпшити обізнаність громадян про платіжну безпеку та сформувати навички із захисту фінансових даних у віртуальному просторі.
Сучасна повномасштабна війна триває не лише на полі бою, а й у кіберпросторі, зокрема спостерігається збільшення проявів кібершахрайства та кіберзлочинності.
Наприкінці минулого року Національний банк за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» провів перше загальнонаціональне репрезентативне опитування населення України щодо правил платіжної безпеки та протидії шахраям. Його метою було визначення рівня знань українців у сфері платіжної безпеки та виявлення прогалин у цьому питанні. Результати дослідження Національний банк використовує для розроблення освітніх продуктів для різних вікових категорій та підвищення ефективності інформаційних кампаній з протидії платіжному та кібершахрайству (вони не публікуються з метою уникнення ймовірності використання шахраями).
Найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками в Україні, як і у світі, традиційно залишається соціальна інженерія. Водночас значна кількість кібершахрайства минулого року була пов’язана з фішингом. Застосовуючи фішингові ресурси (стилізовані під урядові портали та інформаційні ресурси українських банків і платіжних сервісів) та ошукуючи громадян, зловмисники намагалися отримати доступ до їхніх персональних даних, інформації про їхні платіжні інструменти, фінансові номери телефонів та кошти на рахунках.
Тому поліпшення знань та навичок громадян у цій сфері дасть їм можливість обачніше користуватися безготівковими розрахунками та уберегтися від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.
«Майже чверть користувачів фінансових послуг (26%) стикалася зі спробами платіжного шахрайства, зокрема 3% з них втратили гроші. Зрозуміло, що більш активні споживачі, які частіше користуються інтернетом, інтернет-банкінгом, купують онлайн, частіше потрапляють і в поле зору шахраїв. Тому кожному, навіть досвідченим користувачам, варто удосконалювати свої знання з кібербезпеки. Зокрема, обов’язково підвищувати особисту кіберобізнаність щодо правил убезпечення облікових записів, поміркованого користування громадським Wi-Fi, аналізу незнайомих ресурсів для здійснення покупок. Завдяки цій кампанії Національний банк разом із партнерами підвищуватимуть обізнаність українців, щоб і надалі формувати безпечну культуру поведінки суспільства у віртуальному просторі», – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан.
«Кібербезпека нашої країни – це не лише захищеність державних інформаційних ресурсів, систем та баз даних. Хоча зараз більшість кібератак мають політичну, а точніше військово-політичну складову, діяльність фінансово вмотивованих хакерів так само продовжує нести загрозу. Тому ми повинні продовжувати роботу з посилення обізнаності всіх українських громадян стосовно того, як уберегти себе від діяльності кібершахраїв, які прагнуть викрасти ваші дані та, як наслідок, кошти», – підкреслив Голова Держспецзв’язку Юрій Мироненко.
«Результати загальнонаціонального репрезентативного опитування населення, проведеного за підтримки Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», показали, що більше чверті користувачів фінансових послуг хоча б раз стикалася зі спробами платіжного шахрайства, а деякі постраждали від нього. З них велика частка – це більш активні споживачі, які частіше користуються інтернет-магазинами, платними онлайн-сервісами та дистанційним банкінгом. Стрімкий розвиток технологій сприяє розповсюдженню шахрайства, особливо на тлі війни, та ускладнює його виявлення. Тож заходи з підвищення обізнаності населення про платіжну безпеку, відповідні інформаційно-навчальні кампанії повинні бути регулярними та загальнонаціональними. Наш Проєкт із радістю підтримав проведення опитування та кампанію НБУ з протидії платіжному шахрайству #КібербезпекаФінансів», – зазначила Юлія Вітка, в. о. керівника Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу».
АТ «ОТП БАНК» підтримав інформаційну кампанію, спрямовану на поліпшення обізнаності громадян про платіжну безпеку і захист фінансів у віртуальному просторі.
«Кількість кіберінцидентів в Україні та світі невпинно зростає. Шахраї залучають будь-які доступні засоби та найновіші технології, у тому числі штучний інтелект, щоб обдурити якомога більшу кількість людей і незаконно збагатитися. У такій ситуації банківські установи, яким громадяни довіряють свої заощадження, відчувають посилену відповідальність перед суспільством. ОТП БАНК докладає максимум зусиль, аби гроші клієнтів були в безпеці – для цього переводимо дані в «хмару», посилюємо системи захисту. А щоб нівелювати людський фактор, зокрема і з боку користувачів банківських послуг, ми послідовно беремо участь в інформаційних кампанія Національного банку України, спрямованих на підвищення фінансової грамотності українців, на розвиток їхніх навичок і вмінь, що допоможуть захистити кошти від шахраїв і кіберзлочинців», – розповів Олег Клименко, член правління ОТП БАНК, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу.
Під час кампанії Національний банк спільно з партнерами роз’яснюватиме споживачам фінансових послуг базові елементи кібербезпеки щодо таких питань:
Інформаційна кампанія триватиме до кінця вересня 2024 року у всіх регіонах України. В межах кампанії Національний банк запускає спеціальну вебсторінку (лендинг) “Кібербезпека фінансів” із детальною інформацією про кампанію та правила поведінки у віртуальному просторі.
Довідково
Національний банк проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також за підтримки Проєкту USAID “Інвестиції для стійкості бізнесу”.
Генеральні партнери: Департамент кіберполіції Національної поліції України, Міністерство юстиції України, Безоплатна правова допомога, Міністерство соціальної політики, Генеральний штаб Збройних Сил України, Державний центр зайнятості, ПРОСТІР, Portmone, Київстар, Lifecell, OLX.ua, Viasat, MEGOGO Освіта, GOITeens, ESET.
Інформаційні партнери: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, ПУМБ, Укрсиббанк, СЕНС БАНК, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, Кредобанк, ПроКредит Банк, Таскомбанк, А-Банк, Банк Кредит Дніпро, Акордбанк, МТБ Банк, Міжнародний Інвестиційний Банк, Банк Глобус, Правекс Банк, Комінбанк, Піреус Банк, Радабанк, Банк Кліринговий Дім, Агропросперіс Банк, Юнекс Банк, Банк інвестицій та заощаджень, Банк Грант, Банк Український капітал, Кредитвест Банк, Кристалбанк, Мотор-Банк, Полікомбанк, Український банк реконструкції та розвитку, Перший Інвестиційний Банк, Банк Траст-Капітал, Банк Портал, БТА Банк, НАБУ, Mastercard, YASNO – постачальник електроенергії, газу та рішень з енергоефективності, Фокстрот, Епіцентр, Ельдорадо, Опендатабот, EasyPay, city24, WOG, SOCAR, Amic Energy, Shell, Softkey, Макснет, ТЕНЕТ, ГО “ВСАД “IT-бабусі”, , ТРЦ “King Cross Leopolis” (Львів), ТРЦ “Мегамол” (Вінниця), ТРЦ “Караван” (Дніпро), ТРЦ “Дафі” (Дніпро), ТЦ “Орнава” (Тернопіль), ТРЦ “Woodmall” (Хмельницький), ТРЦ “Конкорд” (Полтава), ТРЦ “Дафі” (Харків), ТРЦ “Hollywood” (Чернігів), ТРЦ “Avenir Plaza” (Буча), ТРЦ “Ocean Plaza” (Київ).
Вагонобудівне підприємство АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ) планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, повідомив бізнесмен Сергій Тігіпко.
“Сьогодні ми виробляємо 80 вагонів на місяць на внутрішній ринок, але вже почали робити і на експорт… Європейський ринок – це 8-9 тис. вагонів на рік, ми поставили за мету 100 вагонів на місяць продавати туди. У грошах у середньому вагон – близько EUR100 тис.”, – сказав він під час організованого Forbes Ukraine форуму “Гроші для Перемоги”.
За його словами, австрійська металургійна voestalpine надає більш легкий і міцний метал для будівництва вагонів, що є конкурентною перевагою на європейському ринку.
Зі свого боку група інвестує в модернізацію підприємства (роботи з металом, зварювання, фарбування) і навчання персоналу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року в рамках інноваційного проєкту з австрійськими партнерами “Дніпровагонмаш”, що входить до групи ТАС, відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
Згідно з інформацією у фінзвіті “ТАС Дніпровагонмаш” за 2023 рік, поточного року вона планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку, зокрема на придбання обладнання.
Підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
ОККО слідом за біоетанольним планує побудувати біодизельний завод, повідомив СЕО групи Василь Даниляк.
“Ми два останні роки працювали над побудовою стратегії біопаливного процесингу, і в цьому досить серйозно просунулися. Наприкінці минулого року затвердили концепт нашого біоетанольного заводу… І зараз у розробці маємо біодизельний завод”, – сказав він під час організованого Forbes Ukraine форуму “Гроші для Перемоги”.
Даниляк уточнив, що вже розпочато підготовчі роботи для будівництва протягом двох років біоетанольного заводу в Тернопільській області обсягом виробництва 83 тис. тонн на рік.
Він пояснив, що захід групи в рослинництво пов’язаний із необхідністю часткового забезпечення власною сировиною. “З будівництвом біоетанольного та біодизельного заводів ми будемо дуже великими споживачами сировини рослинництва”, – зазначив СЕО.
Крім того, за його словами, нещодавня купівля часток у низці підприємств також містить напрямок тваринництва (корівники), що дасть змогу ОККО виробляти біометан.
Як повідомлялося, АМКУ в середині травня 2024 року надав дозволи холдинговій компанії групи “ОККО” – GNG Retail Limited (Кіпр) на купівлю часток у ТОВ “Гадз-Агро” із земельним банком 25 тис. га та ТОВ “Укрполфрукт” (обидва – Тернопільська обл.), мажоритарним власником яких є бізнесмен Петро Гадз.
“Гадз-Агро” наразі орендує близько 25 тис. га, розміщених одним масивом у трьох районах Тернопільської області. Компанія займається виробництвом і реалізацією базового та сертифікованого насіння, вирощуванням і зберіганням зернових і технічних культур, їхньою торгівлею, виробництвом борошна і круп, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід.
“Укрполфрукт” спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, зерняткових і кісточкових фруктів, плодових дерев і чагарників, розсадництві.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
