ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) за підсумками 2024 року наростило чистий збиток у 4,7 раза порівняно з попереднім роком – до 272,924 млн грн з 58 млн 25,2 тис. грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 18 квітня, які пройдуть дистанційно, планується розгляд звіту ради директорів товариства за 2024 рік та прийняття рішення за результатами розгляду звіту Ради директорів за 2024 рік.
Також у черзі денній – прийняття рішення за результатами розгляду звіту тимчасово виконуючого обов’язки генерального директора товариства за 2024 рік, розгляд висновків аудитора, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за 2024 рік, визначення порядку покриття збитків.
Крім того, збори попередньо дадуть згоду на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна“, пропонується збитки, отримані товариством за результатами діяльності у 2024 році, у розмірі 272 млн 924,570 тис грн покрити за рахунок прибутку товариства майбутніх періодів.
Як повідомлялося, “Южкокс” завершив 2022 рік із чистими збитками у розмірі 1 млрд 206,942 млн грн, тоді як у 2021 році отримало чистий прибуток у розмірі 1 млрд 292,672 млн грн.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Dashuria Ltd. (Кіпр) перебуває 94,9565% акцій підприємства.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ПрАТ “Львiвметал” за підсумками діяльності у 2024 році наростило чистий прибуток у два рази у порівнянні з попереднім роком – до 451,158 тис. грн з 224 тис. грн.
Згідно з оприлюдненим в системі розкриття інформації НКЦПФР порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, призначених на 29 квітня, які пройдуть дистанційно, планується розгляд звіту генерального директора про підсумки фінансово-господарської діяльності Товариства за 2024 рік та прийняття рішення за результатами його розгляду.
Також у черзі денній – розгляд звіту наглядової ради товариства за 2024 рік, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та річного звіту товариства за 2024 рік, затвердження порядку розподілу прибутку за 2024 рік.
Крім того, збори попередньо дадуть згоду на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується прибуток за 2024 рік в сумі 451,158 тис. грн скерувати на розвиток товариства.
ПрАТ “Львівметал” розпочало свою діяльність на ринку металопрокату у 1954 році. В 2002 році підприємство викупило 4 складські секції, добудувало в 2006 році адміністративний корпус. Наразі надає в оренду нежитлові офісні приміщення та складські площадки на території.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, фізособа Олег Гільдін володіє 80,6196% акцій “Львівметалу”.
Статутний капітал підприємства – 2,279 млн грн, номінальна вартість акції – 0,25 грн.
Індустріальний парк “Біо-Лан”, який будується у Тернопільській області, сприятиме зростанню переробних потужностей зернових культур і стимулюватиме розвиток альтернативних джерел енергії у регіоні, повідомив начальник Тернопільської обласної військової адміністрації В’ячеслав Негода.
Згідно повідомлення Тернопільської ОВА в Facebook, функціональне призначення індустріального парку “Біо-Лан” — переробна промисловість — біоетанольне та біогазове виробництво. Заплановані об’єкти нерухомості: офісні, торгові, виробничі та складські приміщення; інженерні будівлі.
“На сьогодні триває будівництво основної інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку (під’їзних автомобільних і залізничних шляхів, мереж і споруд водопостачання та водовідведення, газопостачання), елеваторного комплексу та складських будівель зі станцією переливу олії; реконструкція адміністративної будівлі, а також будівництво основних потужностей біоетанольного виробництва та біогазового виробництва”, — уточнили у ОВА.
Очікується, що індустріальний парк створить понад 200 робочих місць, залучить EUR110 млн інвестицій і забезпечить 7 млн грн надходжень до місцевого бюджету щорічно.
У Тернопільській області наразі зареєстровано чотири індустріальних парки. Ще три буде створено до кінця року.
Страхова компанія “ПЗУ Україна” у 2024 році залучила 2,248 млрд грн премій, що на 379 млн грн, або на 20%, більше порівняно з 2023 роком, повідомляється в пресрелізі страховика.
За даними компанії, найбільший приріст платежів за підсумками року зафіксовано в сегментах: медичне страхування – на 37%, або на 88 млн грн, ОСЦПВ – на 28% (+138 млн грн), КАСКО зросло на 22% (+80 млн грн), “Зелена картка” має приріст в 11% (54 млн грн), асистанс +10% (9 млн грн).
Частка ОСЦПВ в портфелі компанії склала 28%, або 637 млн грн платежів, “Зелена карта” – 24% (543 млн грн страхових премій), КАСКО – 20% (450 млн грн).
У свою чергу частка медичне страхування в портфелі компанії склала 15%, за цими договорами у 2024 році компанія зібрала 326 млн грн платежів.
Обсяг надходжень “ПЗУ Україна” за іншими договорами страхування за результатами року склав 291 млн грн, або 13% від усіх надходжень.
За 2024 рік загальна сума страхових виплат склала 1,048 млрд грн, що на 49% більше, ніж у 2023 році.
У сегменті КАСКО за минулий рік було врегульовано страхових випадків на суму 226 млн грн, в ОСЦПВ – 327 млн грн, за договорами “Зеленої картки” – 176 млн грн, ДМС – 235 млн грн.
Крім того, страховик повідомляє, що финансовий результат до оподаткування за 2024 рік становив 19 млн грн, згідно з даними аудиторського висновку.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи PZU Group, до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2024 року отримав 33 млн 457,947 тис. грн, що у 10,93 рази більше, ніж у 2023 році (3 млн 59,435 тис. тонн).
Згідно з порядком денним загальних зборів акціонерів компанії, які пройдуть 18 квітня дистанційно, оприлюдненим в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери мають розглянути звіт генерального директора про результати фінансово-господарської діяльності компанії за 2024 рік та прийняття рішення за результатами його розгляду.
Також акціонери мають розглянути звіт аудитора за 2024 рік та затвердити відповідні заходи на його підставі, а також затвердити результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік, розглянути звіт наглядової ради за цей період і прийняти відповідні рішення.
Поміж іншим акціонери розглянуть питання розподілу прибутку за 2024 рік, проведуть перевибори членів НР, дадуть попередню згоду на вчинення товариством значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується внести зміни до рішення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів компанії, проведених 22 листопада 2024 року шляхом викладення його у новій редакції. При цьому акціонерам пропонується обрати поміж двома варіантами рішень. Зокрема, здійснити виплату дивідендів за простими іменними акціями товариства у сумі 15 млн 1,059 тис. грн з нерозподіленого прибутку товариства та затвердити розмір дивідендів на одну просту іменну акцію товариства у сумі 47,77 грн. Або ж частину нерозподіленого прибутку товариства у розмірі 20 млн грн направити на виплату дивідендів із затвердженням розміру дивідендів на одну просту іменну акцію у сумі 63,69 грн.
ПрАТ “Керампром” (с. Артемівка Донецької обл.) створено у 1997 році, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” у Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор та Борис Бевзенки (49,8708%, 30,2515% та 8,9999% відповідно), Анатолій та Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.
