ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) намагається стягнути з ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) 95,825 млн грн заборгованості за договором надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно із судовими матеріалами справи № 904/1083/26 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, НЗФ звернулось до суду з позовом до МГЗК і просить стягнути заборгованість.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору надання поворотної фінансової допомоги №2203530 від 21 листопада 2022 року.
Позовну заяву суд залишив без руху і надав позивачу протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази сплати судового збору у розмірі 831,840 тис. грн.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 6 березня 2026 року, оприлюднена 9 березня.
Раніше повідомлялось, що Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ) подав позов про стягнення з МГЗК заборгованості за договором на поставку феросплавів №11-2022/32 від 27 січня 2022 року у загальному розмірі 42 млн 174,790 тис. грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем – невиконанням умов договору у частині оплати поставленого товару.
НЗФ, ЗЗФ та МГЗК входять в неформальну групу “Приват”.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири шахти, зокрема, одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, найбільшими акціонерами МГЗК є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Вартість цьогорічної посівної кампанії для українських аграріїв зросте приблизно на 15% порівняно з минулим роком і становитиме близько 700 млрд грн ($17 млрд), повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
“Складнощі, що виникають, – це те, що в цьому сезоні посівна кампанія буде дорожчою. В сукупності десь порядка 700 млрд грн коштуватиме для українських товаровиробників підхід до цих робіт. Відповідно, це буде відбиватися в кінцевому варіанті на ціні на продукти харчування”, — зазначив експерт.
За його інформацією, основною причиною здорожчання є ріст цін на пальне (на 10-15%), мінеральні добрива (на 20%), засоби захисту рослин та насіння. Це призведе до зростання цін на кінцевий продукт харчування в межах 3-5%.
Марчук також додав, що через погодні умови та наявність снігового покриву в окремих регіонах посівна розпочнеться із запізненням приблизно на два тижні. В той же час на півдні країни роботи вже активно тривають.
Структура посівів залишиться переважно традиційною: соняшник, кукурудза, яра пшениця, ячмінь, соя та гречка. Водночас через зміну клімату аграрії дедалі частіше експериментують з нішевими культурами, зокрема з нутом.
Заступник голови ВАР наголосив на важливості урядової підтримки для сільгосптоваровиробників, особливо у прифронтових регіонах, де умови роботи є найважчі.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку сталі, за оперативними даними, на 13,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,026 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 515 тис. тонн сталі, тоді як попереднього місяця – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку сталі на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво сталі на 70,7% порівняно з 2021 роком – до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, що становило 103,6% до 2020 року.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Калушський завод будівельних машин» проведе дистанційні загальні збори акціонерів 2 квітня 2026 року через депозитарну систему України.
До порядку денного включені питання затвердження річної звітності, розгляд звітів органів управління, прийняття рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
ПрАТ «Калушський завод будівельних машин» — машинобудівне підприємство в Калуші (Івано-Франківська область), спеціалізація пов’язана з обладнанням і машинами для будівельного сектора.
“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова займається питаннями експорту бункерів-криївок для облаштування кордону між Польшею і Росією, повідомив операційний директор (COO, Chief Operating Officer) компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю Прямому каналу.
“З нашими західними партнерами ми здебільшого працюємо над укриттями. Це зараз дуже актуально: ми показуємо їм наші рішення щодо будівництва різних споруд. Наприклад, шпиталь, який повністю відповідає стандартам НАТО рівня Role2. Його оглядали численні делегації: військові медики, інженери та закордонні спеціалісти, – і всі визнали, що рішення досить ефективні”, – сказав Мироненко.
За його словами, на багатьох виставках і зустрічах із військової тематики компанія презентувала свої інженерні рішення на базі “криївок”, і вони мають велику популярність.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – констатував СОО.
Він додав, що укриття пройшли велику трансформацію. Спочатку це була просто “бочка”, закопана в землю. “Зараз ми надаємо повний сервіс – це фактично підземний будинок із власним світлом, генератором, буржуйкою та всіма зручностями: достатньо під’єднати генератор до розетки – і приміщення готове до використання”, уточнив COO.
“Унікальний виріб, яким ми пишаємося – це, звісно, захисні конструкції для ЗРК Patriot та SAMP/T. І зараз ми розробляємо захист для модуля управління ЗРК Hawk – системи протиповітряної оборони, яка працює в Україні. На мій погляд, це унікальний досвід, адже йдеться про надсучасну техніку, спроєктовану для захисту неба від супротивника, але у реальних бойових умовах виявилися певні недоліки. Разом із військовими ми їх виправляли – робили безпечнішими модулі управління, радарні установки та інші системи, щоб персонал міг упевнено почуватися навіть у небезпечних ситуаціях і вести протиповітряну оборону наших міст і селищ”, – пояснив топменеджер.
Він додав, що компанія планує й надалі підтримуватимемо військо в усіх напрямах – і через закупівлю техніки, і через допомогу власними виробами.
“У виробництві зосередимося на захисті техніки: будемо вдосконалювати вже наявні рішення й розробляти нові для різних типів техніки. Другий напрям – розвиток “криївок” та рішень на їхній основі. На базі таких укриттів уже побудовано підземний навчальний центр, а зараз завершуємо зведення ще одного – великого підземного центра для підготовки пілотів. Це велика ніша, в якій ми плануємо й надалі працювати й розвиватися”, – резюмував Мироненко.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 797 тис. тонн з 957 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 390,3 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн з 6,222 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, що становило 103,5% до 2020 року.
