За даними Fixygen, АТ «Хмельницькобленерго» проведе позачергові дистанційні загальні збори акціонерів 2 квітня 2026 року через депозитарну систему України.
Як повідомляється, збори скликаються для розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, включаючи окремі рішення корпоративного управління та організаційні питання.
АТ «Хмельницькобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Хмельницькій області.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку чавуну, за оперативними даними, на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,012 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 461,9 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, що становило 103,6% до 2020 року.
За даними Fixygen, АТ «Техенерго» проведе загальні збори акціонерів 1 квітня 2026 року о 10:45 за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 21.
На збори виносяться питання затвердження річної звітності та результатів діяльності, розгляд звітів органів управління, прийняття рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
АТ «Техенерго» — інженерно-енергетична компанія зі Львова, що працює в сегменті енергетичних і промислових рішень.
Європейський Союз офіційно дозволив імпорт із України садивного матеріалу вишні звичайної (Prunus cerasus), вишні сизої (Prunus canescens) та їхніх гібридів, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Згідно з повідомленням, рішення ухвалене Європейською Комісією (Виконавчий регламент ЄС 2025/1949) після розгляду технічного досьє, підготовленого українською стороною. Документ дозволяє ввезення на територію ЄС нещеплених рослин віком до двох років у стані спокою (без листя).
“Відкриття ринку ЄС для українського садивного матеріалу — це ще один крок до глибшої інтеграції в європейський простір та зміцнення репутації України як надійного торговельного партнера”, — зазначили у відомстві.
У Держпродспоживслужбі наголосили, що експортери мають забезпечити безумовне дотримання фітосанітарних вимог Регламенту (ЄС) 2019/2072. Кожен вантаж повинен супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом, а невідповідність нормам країни-імпортера є підставою для відмови у його видачі.
Відомство звернуло увагу на необхідність визнання еквівалентності системи сертифікації України для повноцінного експорту матеріалу, що підпадає під дію Директиви Ради 2008/90/ЄС. У цьому контексті важливим кроком стало Виконавче рішення Комісії (ЄС) 2026/75 від 12 січня 2026 року щодо еквівалентності матеріалу для розмноження плодових рослин, вирощених у третіх країнах.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Птахофабрика «Васильївська»» проведе дистанційне загальне зібрання акціонерів 1 квітня 2026 року через депозитарну систему України.
Порядок денний включає, зокрема, затвердження річної звітності, розгляд звітів органів управління, розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
ПрАТ «Птахофабрика «Василівська»» — підприємство птахівничого профілю. Компанія працює в сегменті виробництва продукції птахівництва.
Ескалація війни навколо Ірану вже вийшла за межі регіонального конфлікту і перетворилася на фактор глобальної інфляції. 9 березня Brent протягом дня піднімалася вище $119 за барель – максимум з 2022 року, а глава МВФ Крісталіна Георгієва попередила, що стійке підвищення цін на нафту на 10% здатне додати близько 0,4 п.п. до світової інфляції. Масштаб ризику пояснюється і логістикою: через Ормузьку протоку в 2024 році проходило близько 20 млн барелів нафти на добу, тобто приблизно 20% світового споживання рідких вуглеводнів.
Для України найшвидший канал передачі такого шоку – ринок палива. Після втрати значної частини власної переробки країна спирається на імпорт: у 2024 році Україна ввезла близько 1,2 млн тонн бензину, а в січні-вересні 2025 року імпорт нафтопродуктів досяг 5,67 млн тонн. Навіть до нинішнього стрибка цін ринок залишався чутливим до логістики та зовнішньої кон’юнктури: НБУ відзначав прискорення зростання цін на бензин, дизель і скраплений газ через перебої в поставках, а Reuters повідомляв, що в січні 2026 року імпорт бензину зріс на 70% рік до року через брак внутрішнього виробництва. Це робить бензин, дизель і автогаз найімовірнішою першою групою товарів, які відреагують на затяжний нафтовий шок.
“Якщо конфлікт навколо Ірану затягнеться, Україна практично відразу відчує це через зростання вартості палива, а потім – через подорожчання логістики, імпорту і частини продовольства. Для нашої економіки це не тільки зовнішній шок, але й додатковий інфляційний тиск на внутрішній ринок”, – вважає засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Друга вразлива група – імпортні продукти з довгою логістикою і високою часткою транспортних витрат. У 2025 році Україна збільшила імпорт агропродовольства на 13%, до $9,12 млрд, причому частка ЄС перевищила 53,9%. У структурі закупівель найбільшими позиціями були фрукти, ягоди та горіхи на $1 млрд, риба та морепродукти на $999 млн, алкогольні та безалкогольні напої на $870 млн, какао-продукти на $640 млн, кава, чай та спеції на $471 млн, а також овочі на $467 млн. Саме ці категорії – від бананів і цитрусових до кави, шоколаду і морепродуктів – найбільш чутливі до подорожчання фрахту, палива, охолоджувальної логістики і доларових сировинних котирувань.
“Найбільш помітно споживач відчує подорожчання там, де велика частка імпорту і транспортної складової. Перш за все мова йде про пальне, каву, шоколад, рибу, морепродукти, фрукти, а трохи пізніше – про товари, в ціну яких закладаються більш дорогі добрива, газ і упаковка”, – зазначив Уракін.
Третя зона ризику – добрива і потім продовольство українського виробництва. Вже фіксується зростання цін не тільки на нафту і газ, але і на цукор, добрива і сою після ескалації навколо Ірану. Одночасно європейські ціни на газ на початку березня підскочили на 35-40%, а ЄС скликав координаційну групу з газових поставок. Для України це відчутно подвійно: НБУ раніше оцінював потребу в імпорті газу в 2026 році в $1,1 млрд після $2,9 млрд в 2025 році, а імпорт добрив в 2025 році зріс до 3,285 млн тонн.
За оцінкою GIZ, залежність України від імпорту азотних добрив вже перевищила 60%. Це означає, що при тривалому збереженні високих цін на нафту і газ через кілька місяців тиск може перейти на собівартість зерна, овочів закритого ґрунту, молока, м’яса та інших продуктів харчування.
Окремо варто виділити товари, пов’язані з нафтохімією та металами. Нафта є базовою сировиною для широкого кола хімічної продукції, а Reuters на тлі нинішнього конфлікту вже відзначав зростання цін на алюміній до чотирирічного максимуму. Це підвищує ризик подорожчання пластикової упаковки, побутової хімії, фарб, окремих видів косметики, шин, ПВХ-матеріалів і частини будівельних товарів. Те саме стосується бітуму – прямого нафтопродукту, імпорт якого в Україну, за даними галузевих оцінок, залишається значним і в 2026 році.
Додатковим підсилювачем може стати валютний фактор. На тлі війни інвестори йдуть в долар як в захисний актив. Для України це важливо тому, що нафта, газ, кава, какао, добрива і значна частина іншого імпорту номіновані саме в доларах, а ЄС залишається найбільшим торговельним партнером країни з часткою понад 50% в торгівлі товарами. Навіть без фізичного дефіциту це підвищує ризик більш дорогого імпорту в гривні.
При цьому не всі товари відреагують однаково швидко. Базові продукти, де Україна залишається великим виробником – перш за все пшениця, кукурудза і соняшникова олія, – менше залежать від негайного імпорту, а врожай пшениці і кукурудзи в 2025 році виявився кращим за ранні очікування.
Тому в короткостроковому періоді найсильніше можуть подорожчати паливо, імпортні фрукти та морепродукти, кава і шоколад, добрива, хімія і частина будівельних матеріалів. Але якщо енергетичний шок затягнеться, зростання витрат на логістику майже неминуче почне просочуватися і в ціни на товари українського виробництва.
Джерело: https://expertsclub.eu/vijna-v-irani-pidnime-cziny-na-palyvo-ta-import-analiz-tovariv/
EXPERTS CLUB, IMPORT, IRAN, URAKIN, анализ, ВІЙНА, ПАЛИВО, ТОВАР
