Українські виробники біометану зможуть у 2030 році поставляти до ЄС до 1 млрд куб. м цього палива, зазначає експерт проєкту Green Deal Ukraїna, старший аналітик компанії Forum Energii (Польща) Мачей Занєвич, який є співавтором дослідження “Потенціал співпраці між Україною та ЄС у сфері біометану” від Green Deal Ukraїna та Українського кліматичного офісу.
“На нашу думку, а також на думку українських аналітиків, реальні обсяги виробництва біометану в Україні можуть становити плюс-мінус 0,5% попиту ЄС. Ми говоримо про приблизно 1 млрд куб. м біометану в 2030 році”, – сказав Занєвич в інтерв’ю проєкту агентства “Інтерфакс-Україна” з енергетики “Енергореформа”.
За його словами, найцікавішим у дослідженні про потенціал співпраці в цій сфері виявилося те, що український біометан вже зараз знайшов покупців за ринковими цінами в ЄС.
“А при цьому попит в Євросоюзі високий настільки, що український імпорт жодним чином не завадить розвитку галузі всередині нього”, – вважає експерт.
Водночас він зазначає, що український біометан “не стане якимось експортним хітом для України і панацеєю для ЄС”.
“Я маю на увазі те, що він не замістить повною мірою імпорт природного газу, який іде в ЄС. Так, він є важливим компонентом для диверсифікації поставок газу, але не замістить імпорт повністю”, – пояснив Занєвич.
Він також звернув увагу на ризик того, що проросійські кола спробують посіяти дезінформацію так, “як це було з вантажівками, як це було з фермерами”. “Що нібито українські виробники біометану витіснять європейських виробників. І тому ми хотіли зробити надійний аналіз, який би грунтувався на об’єктивних даних і показував би, як це насправді може бути”, – зазначив експерт.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану і став другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключили до мережі, воно готується експортувати продукцію.
Голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха на Українському інвестиційному конгресі у Києві на початку березня зазначив, що Україна невдовзі може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського продукту на європейському ринку може досягти 20%.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа прагне споживати у 2030 році приблизно 35 млрд куб. м. біометану, натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і, відповідно, неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
Він звернув увагу нові плани Європи, які вона ставить після 2030 року – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Але й цього показника вона не досягне, бо не вистачає сировини, вважає експерт.
За його припущенням, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила би все “на ура”.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднаються ще одне підприємство МХП, Теофіпольська енергетична компанія та Юзефо-Миколаївська біогазова компанія. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд щороку від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
З дослідженням про перспективи співпраці України та ЄС в сфері біометану можна ознайомитися за посиланням https://greendealukraina.org/uk/products/analytical-reports/the-potential-of-ukraine-eu-biomethane-cooperation
ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” завершив 2024 рік з чистим збитком 15,803 млн грн, тоді як у 2023 році він був 13,955 млн грн.
Згідно із повідомленням компанії у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), на призначених на 20 квітня 2025 року зборах акціонерів товариства пропонується чистий збиток за 2024 рік залишити непокритим.
Згідно з порядком денним, акціонери розглянуть звіти наглядової ради та аудитора за минулий рік, затвердять результати фінансово-господарської діяльності.
ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя” є правонаступником ПАТ “Запорізький завод металевих конструкцій” (зміна назви відбулася у квітні 2017 року). Основний вид діяльності – виробництво будівельних металоконструкцій.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, АО “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Ріфт” належить 56.303% акцій ПрАТ “Завод металоконструкцій “Укрсталь Запоріжжя”, ТОВ “Технологічний ренесанс” – 42.8637%.
Статутний капітал ПрАТ – 137,424 млн грн, номінальна вартість 1 акції – 0,01грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” успішно пройшов аудит на відповідність гарячекатаного i холоднокатаного прокату вимогам стандартів EN 10025 та EN 10130, повідомило підприємство у вівторок.
Згідно з пресрелізом, 24 та 25 лютого 2025 року аудитор ТОВ “Технічні та управлінські послуги” корпоративного партнера сертифікаційної компанії “ТЮФ ЗЮД” проінспектував технологію виготовлення гарячекатаної та холоднокатаної продукції “Запоріжсталі”.
Для підтвердження відповідності механічних властивостей прокату вимогам стандартів були відібрані проби металу, які перевірили в центрі випробувань та атестації продукції комбінату. Аудитор ознайомився з технічною та організаційною документацією і високо оцінив системну роботу, спрямовану на покращення якості продукції та реалізацію нових підходів до клієнтоорієнтованості.
За підсумками аудиту “Запоріжсталь” підтвердила відповідність г/к i х/к прокату вимогам стандарту EN 10025-1:2004, додаток ZA i будівельного Регламенту 305/2011/EU i стандарту EN 10130.
Крім того, розширено сферу дії сертифікату на гарячекатану продукцію, виготовлену з марок сталі, що придатні до відбортування та вигину в холодному стані. Це відкриє можливості реалізації такого прокату відповідно до запитів європейських споживачів.
При цьому нагадується, що “Запоріжсталь” з 2016 року працює відповідно до вимог стандартів EN 10025-1: 2004 і EN 10130: 2006. Також комбінат сертифіковано і регулярно підтверджує свою відповідність вимогам міжнародних стандартів з системи менеджменту якості IS0 9001 з 2003 року, системи екологічного менеджменту ISO 14001 та управління охороною праці та виробничої безпеки ISO 45001 з 2008 року, йдеться у повідомленні.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Будівництво євроколії Чернівці-Сучава (Румунія) розпочнеться в 2026 році, триває підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), розповів заступник міністра фінансів Олександр Кава.
“За оптимістичного сценарію наступного року вже може початися будівництво євроколії до міста Чернівці (з Сучави. Румунія – ІФ-У)… Зараз іде підготовка техніко-економічного обґрунтування проєкту. Чернівці мають можливість стати другим обласним центром після Ужгорода, який отримає вихід на євроколію безпосередньо в місті”, – заявив Кава на організованій аналітичним центром We Build Ukraine конференції “Логістика як драйвер економічного зростання”.
За його словами, наразі триває будівництво євроколії Чоп-Ужгород, яке фінансується на 50% за рахунок Connecting Europe Facilities (CEF) і на 50% – коштами державного бюджету.
Запуск цієї євроколії планується влітку 2025 року, сказав Кава.
“Ця (євроколія Чоп-Ужгород – ІФ-У) дозволить не лише запустити прямі пасажирські потяги з Ужгороду в напрямку Будапешта, Братислави, Праги, Відня, Дрездена, а також дасть можливість вантажовідправникам, які працюють в Ужгороді, відправляти вантажі євроколією партнерам до Європи і так само отримувати товари, контейнери і матеріали з європейських країн безпосередньо в Ужгород”, – повідомив заступник міністра.
Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” (УЗ) до кінця липня внесла тимчасові зміни в розклад руху низки прямуючих до Ужгорода пасажирських поїздів через масштабні роботи з прокладання колії європейського стандарту між Чопом та Ужгородом.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба на зустрічі з єврокомісаром з питань сталого транспорту та туризму Апостолом Ціцікостасом заявив, що пряме залізничне сполучення євроколією до Ужгорода запустять в другій половині 2025 року.
Україна станом на 24 березня з початку 2024/2025 маркетингового року (МР, липень 2024-го – червень-2025-го) експортувала 31,736 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,553 млн тонн відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 27 березня минулого року загальний показник відвантажень становив 34,199 млн тонн, зокрема в березні – 4,529 млн тонн.
При цьому у розрізі культур з початку поточного сезону станом на 24 березня 2025 року було експортовано пшениці – 12,798 млн тонн (у березні – 815 тис. тонн), ячменю – 2,193 млн тонн (49 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 16,26 млн тонн (1,68 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна в зазначений період оцінюється в 52,2 тис. тонн (у березні – 3,7 тис. тонн), зокрема пшеничного – 48,3 тис. тонн (3,6 тис. тонн).
АТ НАЕК “Енергоатом” планує цього року продовжити практику скорочення термінів проведення ремонтної кампанії на енергоблоках українських АЕС, чого вдалося досягнути у 2023-24 рр., заявив очільник компанії Петро Котін.
“Нам вдається це робити пришвидшеними темпами і, що дуже добре, без зниження якості ремонтів (…) У нас було скорочено терміни ремонтів у попередньому році. У цьому році ми також плануємо скорочувати терміни там, де можливо”, – сказав він в ефірі програми “Енерго LIVE”.
Як пояснив CEO, основним заходом під час планово-попереджувальних ремонтів (ППР) на енергоблоках АЕС є перевантаження ядерного палива.
“Перевантаження ядерного палива – це те, що потрібно атомному енергоблоку, щоб він після цього працював безперервно протягом одного року”, – зазначив він.
Одночасно з перевантажувальними роботами компанія проводить ремонтні роботи по відновленню обладнання і приведенню його до найвищих стандартів.
Як повідомлялося, “Енергоатом” у 2024 році продовжив практику зменшення загальної тривалості планових ремонтів енергоблоків, скоротивши їх ще на 59 діб. Ремонтну кампанію було сплановано так, щоб у холодну пору року працювали всі дев’ять енергоблоків, розташовані на підконтрольній Україні території.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Всі вони розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
