З 23 до 25 квітня 2025 року в Сінгапурі, у виставковому центрі Marina Bay Sands, відбудеться перша азіатська виставка GITEX ASIA x AI Everything Singapore. Захід об’єднає понад 700 технологічних компаній і стартапів із понад 70 країн, а також 250 інвесторів із сукупним обсягом активів понад $200 млрд.
GITEX ASIA стане найбільшим майданчиком у регіоні для демонстрації досягнень у галузі штучного інтелекту, кібербезпеки, квантових технологій, цифрової охорони здоров’я та стійких розумних міст. У рамках форуму відбудуться понад 180 годин контенту за участю понад 320 спікерів, включно з такими лідерами галузі, як Майкл Спренджер (Sony AI), докторка Анна Йіп (Singtel) і Навніт Говіл (SoftBank).
Особлива увага буде приділена стартапам: у рамках програми North Star Asia понад 500 стартапів із 60 країн представлять свої інновації, а учасники зможуть узяти участь у конкурсі Supernova Challenge із призовим фондом $100 000.
GITEX (Gulf Information Technology Exhibition) був заснований 1981 року в Дубаї та за 45 років став найбільшою світовою технологічною подією. У 2024 році GITEX Global залучив понад 200 000 учасників і 6 500 компаній зі 180 країн.
Дебют GITEX в Азії підкреслює зростаючу роль регіону в глобальній цифровій економіці та прагнення до зміцнення співпраці в галузі технологій та інновацій.
Сукупний дохід десятки найкращих компаній у цій сфері зріс на 12%
Понад 243 млрд грн сукупного доходу отримала десятка найкращих компаній у сфері транспорту та логістики торік за даними Індексу Опендатабота. Це на 12% більше, ніж у 2023 році. Лише 5 компаній з 10 змогли отримати прибуток того року.
243,67 млрд грн доходу отримали компанії-лідери у сфері транспорту та пошти за даними Індексу Опендатабота. За рік їх сукупний дохід виріс на 12%.
Не для всіх рік минув вдало: у 8 компаній підріс дохід, проте вийти в чистий прибуток змогли лише 5 з десятки найкращих. Сумарний прибуток п’ятірки — 8,16 млрд грн, а от збитки чотирьох інших компаній склали 12,1 млрд грн. Ще одна компанія вийшла в нуль торік.
Попри те, що половина компаній-лідерів належить державі, саме на них припадає понад 70% сукупного доходу топу: 171,89 млрд грн.
Укрзалізниця, незмінний лідер Індексу, торік отримала 102,87 млрд грн доходу (+11% за рік). Втім за підсумками року компанія все одно вийшла у збитки: 4,19 млрд грн. Схожа ситуація в Укртрансгазу: дохід скоротився майже на третину, а збитки сягли 7,44 млрд грн.
Більш вдалим рік був для Укрпошти. Попри те, що компанія завершила рік в мінус, збитки вдалось зменшити майже у 2 рази. Загалом Укрпошта збільшила свій дохід на 12% — до 12,98 млрд грн торік.
«Для нас цей рейтинг і його результати — не просто цифри на екрані. Це роки кропіткої роботи десятків тисяч людей, які крок за кроком упроваджують реформи й перетворюють Укрпошту на сучасний та успішний бізнес. Попри виклики війни і те, що ми — бізнес із людським обличчям, який керується не лише короткостроковою фінансовою вигодою, а добробутом українців, — нам це вдається», — коментує Ігор Смілянський, генеральний директор Укрпошти.
Ще одна державна компанія — Оператор ГТС України — за рік збільшила доходи на 7%, до 38,53 млрд грн. Хоча й чистий прибуток скоротився у 8,7 раза до 1,27 млрд грн, за результатами року компанія все одно вийшла в плюс.
«Оператор ГТС України працює стабільно і надійно попри численні виклики, спричинені повномасштабною війною. Підприємство чітко і вчасно виконує свої зобов’язання перед внутрішніми і зовнішніми замовниками послуг з транспортування природного газу. Такий підхід в роботі забезпечує фінансову сталість розвитку Товариства», — підкреслив в.о. генерального директора ОГТСУ Владислав Медведєв.
Дохід державної Укртранснафти зменшився неістотно, а от прибуток скоротився аж у 16 разів — 1,22 млрд грн. Зазначимо, що у попередньому Індексі саме ця компанія була лідером за прибутком серед десятки найкращих.
Вже другий рік поспіль друге місце в Індексі займає Нова Пошта, що належить до групи NOVA — її дохід зріс на 23% до 44,78 млрд грн. Але прибуток, навпаки, зменшився у 1,6 раза — до 2,5 млрд грн.
«У 2024 році Нова пошта стала найкращим поштовим оператором світу за версією World Post & Parcel Award, розширила на кінець року мережу до понад 37 000 точок сервісу в Україні і до більше 87 000 — у 16-ти країнах Європи. Минулоріч ми відкрили перше в Україні безбарʼєрне поштове відділення і передали на гуманітарні потреби та підтримку війська більше 4,8 млрд грн. 2024-й — був про рух і виклики, які нам вдалося подолати», — прокоментували у компанії.
Цьогоріч до Індексу вперше потрапила ще одна компанія з групи NOVA — Нео-Транс. Вона показала найшвидше зростання доходу серед десятки найкращих: +100% (6,5 млрд грн). Її прибуток теж зріс удвічі — до 116,55 млн грн. Разом на обидві компанії NOVA припадає 21% сукупного доходу лідерів.
Логістик юніон з групи АТБ також не відстає. Так, компанія піднялась у рейтингу на кілька позицій, наростивши дохід на 29% і отримавши найбільший прибуток серед усіх — 3,06 млрд грн (+40%).
А от компанія Лемтранс з групи СКМ Ахметова демонструє стабільність та третій рік поспіль залишається на сьомій позиції. Її дохід зріс лише на 3%: до 7,3 млрд грн.
До цьогорічного Індексу увійшла ще одна нова компанія — Українські вертольоти. Попри збільшення доходу на 17% (до 872 млн грн), яке дозволило увірватись у топ, бізнес зафіксував збитки на 52,5 млн грн.
Водночас з Індексу 2025 вибули дві компанії з аграрного холдингу Олександра Радавського — Промвагонтранс та Берегівське хлібоприймальне підприємство. У 2024-му їхні доходи скоротилися в 2,5 і 3 рази відповідно, проте обидві вийшли в плюс: +2 млн грн і +36 млн грн прибутку.
https://opendatabot.ua/analytics/index-transport-and-mail-2025
Торгово-промислова група Fozzy Group разом із польським менеджером Мацеєм Гавронським створили в Польщі спільну компанію IDKFA IDCLIP, 90% якої належить Fozzy Holdings Limited, а 10% – Гавронському, і стали франчайзі торгівельної мережі Carrefour, повідомило польське видання Wiadomosci Handlowe.
Зазначається, що перший магазин мережі вже відкрито у Познані.
“Досліджуючи польський ринок, ми виявили, що польські експерти у сфері роздрібної торгівлі зацікавилися унікальною пропозицією цінності “Сільпо”. Ми налагодили чудову співпрацю, наприклад з польськими пивоварними заводами, фермерами та шеф-кухарями. Тому було корисно поділитися досвідом та вивчити деякі загальні можливості розвитку”, – повідомила пресслужба торгівельної мережі польському виданню.
Водночас вона пояснила, що багато українців знайшли притулок у країнах ЄС, зокрема в Польщі, і коли вони повернуться, їхні очікування щодо продуктового магазину можуть змінитися. Тому “Сільпо” має розвиватися, щоб пропонувати найкращий сервіс незалежно від війни.
За інформацією Гавронського, українська компанія в цьому проєкті виступає здебільшого як фінансовий інвестор, тож це не повноцінний вихід Fozzy Group на польський ринок під власним брендом.
Гавронський має значний досвід у сфері роздрібної торгівлі – понад 20 років працював у компанії Jeronimo Martins, враховуючи також роботу в мережі Biedronka (одна з найбільших продуктових мереж у Польщі). З 2017 року працює на посаді керівника логістики та ланцюга постачання у Fozzy Group.
Власником Fozzy Group є Володимир Костельман, який заснував компанію в 1997 році в Києві. Fozzy Group зараз володіє другою за величиною мережею супермаркетів в Україні після “АТБ-Маркет”.
Ще у березні 2023 року “Сільпо” висловлювало зацікавленість польським ринком і шукало локації для магазинів площею 2500–5000 кв м. За неофіційною інформацією, компанія все ще розглядає можливість відкриття власних магазинів “Сільпо” в Польщі і продовжує шукати оптимальні локації.
Fozzy Group – один із найбільших українських ритейлерів більш ніж з 690 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy Cash&Carry, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”.
Бізнес Fozzy Group не обмежується торгівлею. Група має ресторани (Буланжері, Escobar, Positano, Who&Why Drinkery), агропромисловий напрям (Ніжин, Грінвіль, Снятинська птиця, Богуславна, Skadi), банк “Восток”, мережу турагенцій Silpo Voyage, мережу спортклубів Apollo Next, логістичного оператора УВК, IT-розробника TemaBit Fozzy Group.
Гірничо-металургійна компанія “Метінвест” оперативно адаптувала виробничі процеси до умов війни, зробивши основним каналом перевезень залізницю, а також порти Румунії та Польщі, зазначив генеральний директор групи “Метінвест” Юрій Риженков, якого цитує корпоративне видання.
Він додав, що після відкриття морського коридору з одеських портів компанія почала використовувати і цю можливість.
Риженков підкреслив, що попри виклики війни “Метінвест” має статус найбільшого експортера. Так, за підсумками 2024 року загальний обсяг експорту й продажу залізорудної сировини становив понад 12 млн тонн.
“Ми повноцінно повернулися до програми підвищення операційної ефективності. Наприклад, переналаштували бізнес-процеси на використання власної сировини. І за більшістю показників – а саме технічних, технологічних і виробничих – ми повернулися до найкращих результатів 2020-2021 років. Ми значно знизили собівартість продукції, і попри падіння цін у 2024-му за перше півріччя наш результат перевищив показник першого півріччя 2023-го”, констатував Риженков.
Сьогодні активи компанії у Кривому Розі, Запоріжжі та Кам’янському продовжують працювати. У 2024 році виробництво групи збільшилося одразу в кількох категоріях: залізної руди – на 42%, чавуну – на 3%, а сталі – на 4%.
Водночас наголошується, що “Метінвест” залишається соціально відповідальним бізнесом. За три роки війни компанія спрямувала понад 8,4 млрд грн на допомогу Україні, з яких 4,4 млрд грн пішли на підтримку захисників у межах проєкту “Сталевий Фронт”. Поміж основних напрямків – забезпечення армії обладнанням, амуніцією і технікою, розвиток тактичної медицини та створення ліній оборони.
Окрім військових потреб, “Метінвест” бере участь у забезпеченні гуманітарних місій, допомагаючи сотням тисяч українців, що постраждали від війни. У межах ініціативи “Рятуємо життя” підтримку вже отримали приблизно 516 тис. цивільних. Маючи понад 50 тис. активного персоналу, компанія дбає про гідні умови праці та піклується про працівників та їхні родини, надаючи за потреби фінансову, психологічну та іншу допомогу. В її штаті працює понад 1000 ветеранів, компанія також впроваджує програми їхньої адаптації до цивільного життя.
Зазначається, що торік “Метінвест” сплатив майже 20 млрд грн податків, що робить компанію одним із найбільших платників податків у країні.
Окремим акцентом стоїть перспектива на повоєнне відновлення. Головною амбіцією компанії гендиректор окреслив перетворення її на одного зі світових лідерів зеленого виробництва сталі, яка відповідає сучасним екологічним стандартам. Першим кроком до цієї мети є будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії. Проєкт стане прикладом для майбутньої модернізації “Запоріжсталі” та “Каметсталі”.
“Ми маємо стратегію зеленої модернізації українських підприємств вартістю $8 млрд на 7-10 років. Готові стартувати з цією стратегією, щойно закінчиться війна й Україна отримає гарантії безпеки”, – зазначив Риженков.
Попри війну “Метінвест” продовжує інвестувати в українські потужності: у 2024 році загальний обсяг інвестицій сягнув $670 млн. У 2025-му компанія також запланувала мільярдні інвестиції в розвиток виробничих потужностей у Кривому Розі, Кам’янському та Запоріжжі.
Водночас група активно готується до масштабного відновлення України після завершення війни. У планах – участь у великих інфраструктурних та промислових проєктах, завдяки яким можна буде не лише відновити зруйноване житло та соціальну інфраструктуру, а й забезпечити їхню модернізацію.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи і США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна скоротила імпорт нікелю та виробів із нього у січні-березні 2025 року на 49,3% – до $3,9 млн.
У березні імпорт склав $1,92 млн.
Експорт нікелевої продукції зріс утричі – до $361 тис. проти $94 тис. торік, з яких $328 тис. – у березні.
У 2024 році імпорт зріс на 73,7% – до $26,73 млн, а експорт – до $602 тис. (+13%).
Нікель застосовується для виробництва нержавіючої сталі, для нікелювання. Також нікель застосовується під час виробництва акумуляторів, у порошковій металургії та в хімреактивах.
Міністерство аграрної політики та продовольства разом із міжнародною компанією “Байєр” і Всеукраїнською асоціацією громад запустили програму з насінництва, в рамках якої безоплатно нададуть насіння кукурудзи для весняної посівної фермерам Донецької, Запорізької, Сумської, Харківської та Чернігівської областей (за винятком тимчасово окупованих територій).
“Така ініціатива — ще один крок для зміцнення продовольчої безпеки України в умовах війни, адже дасть змогу аграріям з прифронтових і деокупованих територій засіяти приблизно 10 тис. га та зібрати орієнтовно до 120 тис. тонн зерна”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як зауважило відомство, щоб отримати допомогу господарство має бути зареєстроване в Державному аграрному реєстрі (ДАР) та обробляти від 5 га до 500 га у зазначених областях.
Прийом заявок триватиме з 21 по 30 квітня або до вичерпання обсягів допомоги. Кожен погоджений заявник зможе отримати до 25 посівних одиниць насіння кукурудзи (з розрахунку 1 посівна одиниця на 1 га) залежно від площі землі в обробітку. Видавати насіння розпочнуть на початку травня і будуть орієнтовно два тижні.
