Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Княжа VIG”, Київ) у січні-березні 2025 року зібрала 876,9 млн грн страхових платежів, що на 61,35% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, чисті премії становили 453,822 млн грн. (+ 32,17%).
Таку фнформацію оприлюднило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши рейтингу фінстійкості/кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за вказаний період надходження від фізичних осіб виросли на 67,65% – до 631,450 млн грн, від перестрахувальників – у 3,66 раза, до 2,119 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях ї становила 72,01%, частка перестрахувальників – 0,24%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2025 року виросли на 71,40% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 312,435 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях зріс на 2,09 п.п. – до 35,63%.
Обсяги страхових виплат та відшкодувань виросли на 36,62% – до 297,438 млн грн. Рівень виплат знизився на 6,14 п.п. – до 33,92%.
За підсумками першого кварталу 2025 року операційний прибуток становив 43,579 млн грн, а чистий прибуток виріс в 3,36 раза – до 60,756 млн грн.
Активи СК “Княжа VIG” на 1 квітня 2025 року збільшилися на 14,12% – до 2,487 млрд грн, власний капітал – на 15,23%, до 518,348 млн грн, зобов’язання показали приріст на 13,83% – до 1,969 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 5,24% – до 77,270 млн грн.
Повідомляється, що на 1 квітня 2025 року страховик здійснив поточні фінансові інвестиції в обсязі 1,203 млрд грн, які складались з ОВДП (70,49% портфеля інвестицій), депозитів в банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (29,51% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група”- 100%, ПрАТ “СК “КняжаЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг”- 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” – 100%.
22-го травня,о 18.00, у малому виставковому просторі галереї Лавра відбудеться відкриття мистецького проєкту «Данина мода». Авторка проєкту – молода київська художниця Dana Ozova – fashion artist, яка тонко і вишукано поєднує у живопис моду та особисті емоції.
Виставка «Данина мода» – це візуальний монолог про присутність почуттів у просторі.
Це вишукана вистава про стани та настрої у фарбах і силуетах. Архітектура, світло люстр, мода й образи занурені в атмосферу, де межа між спогадом і реальністю розмивається. Інтер’єри, блиск софітів, тіла та світлотіні — це сцени не подій, а станів.
На перетині моди, живопису й театру в картинах художниці народжуються особливі історії – інтимні, драматичні, спокусливі, в яких кожний образ це мить між словом і мовчанням. Усе тут — жест, пауза, дотик.
Поєднання в експозиції масштабних живописних полотен і витончених фешн-нарисів створюють певний ритм, беззвучну музику душі, яка залишається з нами, як спогад, враження, емоція. Саме емоція є головним художнім образом проєкту. Саме вона є основою натхнення і краси, моди, живопису, музики, архітектури.
Кожне полотно — це кадр, зупинений у часі.
Живопис, у якому відчуття постають через фактуру, напівжест, тишу після руху.
Це сцена — не для глядача, а для того, хто вміє бачити.
Роботи Дани Озової існують на межі моди, театру та живопису — у тих зонах сприйняття, де вишуканість стає емоцією, а образ — медитацією.
9 компаній з топу отримали прибуток торік
49,49 млрд грн склав сукупний дохід компаній-лідерів у сфері будівництва за даними Індексу Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Трійка лідерів майже незмінна вже 3 рік поспіль. 9 компаніям з топу вдалось отримати прибуток торік. Половина компаній з топу займається будівництвом доріг та автострад.
Понад 49 млрд грн доходу отримала десятка топових компаній у сфері будівництва в Індексі Опендатабота 2025. Це на 41% більше, ніж у 2023 році. Сукупний прибуток лідерів зріс у 1,6 раза — до 3,09 млрд грн.
Левова частка доходу топу припадає на 5 компаній, що спеціалізується на будівництві доріг: 75% або ж 36,9 млрд грн.
Ще чотири компанії займаються будівництвом житлових та нежитлових будівель — їхній внесок скромніший: 20% доходу. Одна компанія у рейтингу працює у вузькій сфері розвідувального буріння.
Вже третій рік поспіль трійка лідерів Індексу будівельної галузі майже незмінна. Абсолютний лідер — Автомагістраль-Південь з Одеси, власник — Олександр Бойко. У 2024 компанія заробила 13,2 млрд грн (27% загального доходу топу), що у 1,6 раза перевищує показники 2023. Прибуток — рекордні 1,36 млрд грн.
На другому місці — вінницька Автострада Максима Шкіля. Компанія заробила 10,8 млрд грн (+30%) і наростила прибуток у 1,6 раза — до 74,6 млн грн.
У компанії зазначають, що Автострада входить до десятки найбільших донорів Сил оборони України, перерахувавши понад 2,1 млрд грн з початку повномасштабної війни. Компанія бере активну участь у відбудові критичної інфраструктури, зокрема водогонів та об’єктів енергетики. А також є одним із найбільших платників податків у своїй галузі.
Третє місце — одеський Ростдорстрой (Євген Коновалов і Юрій Шумахер). Компанія збільшила дохід на 15% (до 6,85 млрд грн), водночас прибуток скоротився на чверть.
На четверту сходинку піднялася Онур Конструкціон Інтернешнл зі Львова (власники — турецькі підприємці Четінджевіз Онур та Іхсан). Її дохід зріс на 30% — до 3,82 млрд грн, а прибуток — майже утричі: до 418 млн грн.
П’яте місце — новачок Індексу, компанія Ательє де Франс Київ, компанія, що займається реставрацією пам’яток архітектури. Її дохід зріс у 6,4 раза — до 2,9 млрд грн, прибуток — утричі (44 млн грн). Власник — француз Куртуа Антуан, Філіп, Марі.
Феррострой із Полтавщини повернувся до Індексу після перерви у рік, наростивши дохід у 1,7 раза до 2,62 млрд грн і прибуток — у 2,6 раза до 298 млн грн. Компанія займається будівництвом будівель.
Компанія Косул (група СКМ Ріната Ахметова) втратила чверть доходу та 4 позиції в переліку кращих — 7 місце та 2,6 млрд грн. Водночас прибуток зріс на 8% — до 758,8 млн грн, Саме на цю компанію припадає чверть заробітків десятки кращих.
Київська енергетична будівельна компанія Володимира Випирайла показала найбільший приріст прибутку — у 8,8 раза (до 16,9 млн грн), хоч дохід знизився на 6% — до 2,3 млрд грн.
Техно-буд-центр (Ярема Андрій та Ханін Юрій) — ще один новачок. Дохід зріс у 1,6 раза — до 2,2 млрд грн, прибуток — у 1,5 раза до 26 млн грн.
Веста-І, яку у березні 2025 очолив новий власник — громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода, показала чотириразове зростання доходу (2,2 млрд грн), але замість прибутку — 1,9 млн грн збитку.
Отож, у 2025 році рейтинг покинули:
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-березні 2025 року збільшила валові премії на 10,89% – до 541,961 млн грн, а чисті страхові премії – на 17,82%, до 555,2 млн грн.
Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, надходження від фізичних осіб зросли на 15,56% – до 378,1 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 69,77%, а частка перестраховиків – 0,06%.
Обсяг страхових виплат та відшкодувань, здійснених страховиком у першому кварталі 2025 року, був на 20,13% вищим, ніж в аналогічний період 2024 року, а рівень виплат виріс на 3,97 відсоткового пункту (в.п.), до 51,60%.
За підсумками січня-березня, операційний прибуток компанії становив 40,570 млн грн проти збитку за перший квартал 2024 року, а чистий прибуток виріс до 58,395 млн грн.
Активи страховика станом на 1 квітня збільшилися на 1,97%, до 2,547 млрд грн, власний капітал – на 6,15%, до 1,028 млрд грн, водночас зобов’язання зменшилися на 0,67%, до 1,519 млрд грн, а грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 18,02%, до 341,567 млн грн.
РА повідомляє, що станом на звітну дату страховик здійснив фінансові інвестиції обсягом 650,594 млн грн, які складались з ОВДП (298,355 млн грн) та депозитів в банках (352,239 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами. Отже, ліквідні активи покрили 65,33% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.
РА підкреслює, що ПрАТ СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ СК “ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Вугільна компанія Coal Energy S.A. (Люксембург) з основними активами в Україні, які опинилися під російською окупацією, у середині квітня підписала лист про наміри з польською гірничодобувною компанією Siltech щодо оренди її нерухомості та інфраструктури для видобутку вугілля у Польщі.
“Основною метою цього листа про наміри є просування плану Coal Energy подати заявку на отримання ліцензії на видобуток вугілля з родовищ, що прилягають до родовищ, які належать компанії Siltech”, – йдеться у біржовому повідомленні Coal Energy.
Зазначається, що початок оренди заплановано на кінець 2025 року – після того, як Coal Energy отримає всі необхідні дозволи для початку видобутку вугілля з ліцензованих родовищ.
Передбачається, що Coal Energy здійснюватиме видобуток вугілля з використанням існуючої гірничодобувної інфраструктури, що належить Siltech. Такий підхід скоротить час, що необхідний для початку видобутку вугілля, а також позбавить Coal Energy необхідності інвестувати в будівництво нового видобувного обʼєкта.
Акції Coal Energy котируються на Варшавській фондовій біржі з 8 серпня 2011 року. Її основним напрямом роботи був видобуток вугілля на двох підземних шахтах та робота з вугільними відвалами у Донецькій області. За даними компанії, через агресію Росії наразі вона не має вугільних активів на території України.
Останні роки компанія практично не вела операційної діяльності. Згідно з останнім звітом на сайті Coal Energy, її загальні активи на кінець вересня 2023 року становили $9,7 млн, тоді як зобов’язання – $11,6 млн, а капітал був від’ємним – $1,9 млн.
Наприкінці 2023 року компанія придбала ТОВ “Укрмінерал трейдінг” з метою отримання ліцензій на видобуток корисних копалин в Україні, а також Advanced Industrial Technologies Sp. z.o.o. з метою надання послуг з підземного видобутку корисних копалин вугільним шахтам у Польщі. Окрім того на початку 2024 року Coal Energy зареєструвала нову компанію Greentech Solutions Sp. z.o.o. для рекультивації та переробки промислових породних відвалів та відвалів шахтних порід, а також рекультивації земель, зруйнованих техногенною діяльністю.
Засновником, головою ради директорів та правління є Віктор Вишневецький.
Україна почала імпортувати газ через територію Словаччини, повідомив ексочільник “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) Сергій Макогон у Facebook.
“Раніше імпорт йшов з Угорщини та Польщі, але більш дешевий угорський напрямок вже завантажений, тому постачальники вимушені купувати більш дорогу потужність у Словаччини”, – написав він.
За словами ексочільника ОГТСУ, наразі середньодобовий імпорт становить близько 14,5 млн куб м, але щоб встигнути накопичити 13,6 млрд куб. м до 1 листопада, потрібно збільшити імпорт у 2-3 рази.
Водночас Словаччина має найбільшу потужність для імпорту – 42 млн куб. м на добу.
Як повідомлялося з посиланням на Макогона, Україні для досягнення минулорічних планових показників накопичення запасів газу у підземних сховищах (ПСГ) потрібно імпортувати додатково до 1 листопада щонайменше 5 млрд куб. м, тобто приблизно 870 млн куб. м щомісяця або 29 млн куб. м щоденно.
Він зазначив, що для імпорту мінімальних 5 млрд куб. м потрібно $2-2,5 млрд, $0,4 млрд з яких вже надали донори і можуть надати ще. При цьому він вважає, що кошти на закупівлю газу можуть бути знайдені і в середині країни, зокрема з бюджету шляхом прямої докапіталізації “Нафтогазу” або через схеми погашення боргів шляхом взаємозаліків.
Як повідомлялося з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe (GIE), Україна з 17 квітня перейшла від відбору газу з ПСГ до його закачування. Згідно з ними, сезон відбору цього разу тривав з 1 листопада, коли в ПСГ було 87,037 TВт-г (8,315 млрд куб. м), та завершився 16 квітня на рівні 7,062 TВт-г (0,675 млрд куб. м) – найнижчому за всю історію роботи.
GIE вказує, що цього року Україна вийшла із опалювального сезону із запасами на рівні 2,22% від максимального обсягу ПСГ, тоді як торік сезон відбору завершився 30 березня із запасами 11,12 TВт-г (3,388 млрд куб. м), або 11,12% від обсягу ПСГ.
Своєю чергою, за даними ексміністерки енергетики Ольги Буславець, загальний рівень запасів природного газу в українських ПСГ на кінець минулого тижня становив 6,1 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м “буферного газу”), що нижче минулого року на 31%.
За останній тиждень чистий імпорт газу в Україну (без short-haul) складав у середньому 14,4 млн куб. м на добу (з Угорщини та Польщі), водночас добове споживання газу в Україні зросло до 30-33 млн куб. м/доба, що, за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), дозволяє закачувати в ПСГ не більше 27 млн куб. м/доба.
