Група “Нафтогаз” з початку року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в Україну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN.
“Протягом першого кварталу “Нафтогазу” вдалося залучити від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та уряду Королівства Норвегія близько EUR430 млн, які вже незабаром будуть спрямовані на закупівлі імпортованого природного газу в обсязі 1 млрд куб. м”, – зазначив т.в. о голови правління НАК “Нафтогаз України” Роман Чумак, якого цитує прессслужба групи в повідомленні в Телеграм-каналі.
За його словами, компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно імпортувати до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що буде вимагати приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав, що починати сезон із меншими запасами вкрай ризиковано.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу складають приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – 4 місяці, і це в умовах 100% завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином він вважає, що для того, щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Підприємства з операцій із брухтом чорних металів у січні-березні поточного року збільшили експорт стратегічної для металургійних підприємств сировини на 32% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 80,8 тис. тонн.
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники за цей період наростили поставки брухту на метпідприємства України на 16,4% порівняно з I кв-2024 – до 401 тис. тонн.
Технологічні запаси брухту чорних металів на підприємствах оцінювалися цьогоріч на кінець першого кварталу в 20-25 тис. тонн. При цьому розрахункові технологічні потреби металургів в цій сировині, як вважають в Асоціації, забезпечені повністю, з перевищенням на 2,5-7,5%.
За підсумками січня-березня обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 18,5%, до 505,9 тис. тонн. На думку “УАВтормету”, така тенденція обумовлена високою діловою активністю металургійних та ливарних підприємств, а також активною експортною діяльністю українських брухтозаготівельних компаній.
“В січні-березні 2025 року відзначається подальше зростання імпорту чорних металів в Україну, яке склало 26,9% (було імпортовано близько 336,4 тис. тонн металопродукції). Основними товарними позиціями були: плоский прокат з покриттям (≈ 32,9%), г/к плоский прокат (≈ 29,4%) та х/к плоский прокат (≈ 9,8%). Основні обсяги металопродукції були імпортовані з Туреччини, Польщі та Китаю”, – констатується у повідомленні.
Імпорт брухту у I кв-2025 склав 0,03 тис. тонн, у I кв-2024 – 0,25 тис. тонн.
До цього ж констатується, що виробництво сталі протягом першого кварталу цього року становило 1,73 млн тонн, що на 2,7% більше за аналогічний період торік.
Як повідомлялося, брухтозбиральники у 2024 році наростили експорт брухту на 60,6% порівняно із 2023 роком – до 293,1 тис. тонн (у 2023 році експорт складав 182,5 тис. тонн, у 2022-му – 53,6 тис. тонн).
Вони торік наростили поставки брухту на метпідприємства України на 29,8% порівняно з попереднім роком – до 1, 343 млн тонн. За підсумками минулого року обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 37%, до 1,749 млн тонн. Імпорт брухту у 2024 році склав 1,2 тис. тонн, у 2023-му – 1,1 тис. тонн.
Виробництво сталі торік склало 7,575 млн тонн, що на 21,6% більше показника попереднього року.
Згідно з прогнозом, Україна 2025 року виплавить 6,5-6,8 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,450-1,650 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,1-1,2 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 300-350 тис. тон металобрухту (у 2023-му – 182,5 тис. тон і у 2022-му – 53,6 тис. тонн), знову нарощуючи вивезення стратегічної для металургів сировини. Імпорт брухту очікується на рівні 1,5-3 тис. тонн.
Глава Католицької церкви Папа Римський Франциск, який очолював Святий престол із 2013 року, помер у понеділок уранці, повідомляє прес-служба Ватикану у Фейсбуці.
«Із глибоким сумом мушу повідомити про смерть нашого Святішого Отця Франциска. Сьогодні о 7:35 ранку Єпископ Риму Франциск повернувся в дім Отця», – повідомив кардинал Кевін Фаррелл, камерленг Святої Римської Церкви.
Виробництво пива в Україні у січні-березні 2025 року становило 29 млн дал, що на 6,9% перевищило показник торішнього аналогічного періоду, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного із вмістом спирту до 0,5 об. % ) за три місяці 2025 року складає 29 млн дал та становить 106,9% до аналогічного періоду 2024 року. Водночас зазначений показник становить лише 85% до обсягів виробництва за три місяці 2021 року”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні в 2024 році зросло на 4,8% до 140 млн дал проти попереднього року, 2023 року воно було більшим на 7,8% проти 2022 року. При цьому 2022 року виробництво пива впало на 27,9% порівняно з 2021-м – до 122,8 млн дал.
Україна отримала останні 20 з 200 автомобілів швидкої допомоги KIA BONGO у рамках гуманітарної донації уряду Республіки Корея.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, загальна вартість всіх автомобілів, переданих у співпраці посольства Кореї в Україні та МОЗу, становить понад $12 млн.
Передані автомобілі повністю оснащені сучасним медичним обладнанням, необхідним для порятунку життя пацієнтів на місці події та під час транспортування до медичних закладів. Кожен автомобіль обладнано дефібриляторами-моніторами, системами подачі кисню, травматологічним обладнанням, ношами та медикаментами для надання екстреної допомоги.
МОЗ наголошує, що від початку війни ворог знищив або пошкодив в Україні понад 600 машин швидкої.
Загалом завдяки підтримці міжнародних партнерів Україна вже отримала понад 1500 автомобілів екстреної медичної допомоги, з яких 73 – броньовані.
Оновлення автопарку швидкої допомоги розпочалося у 2020–2021 рр. – ще до повномасштабного вторгнення: за кошти держбюджету було закуплено 895 “швидких”. Саме вони забезпечили стабільну роботу системи у перші найтяжчі місяці війни.
МОЗ нагадує, що нещодавно українські медзаклади в межах гуманітарної допомоги отримали від уряду Республіки Корея 100 сучасних ультразвукових діагностичних систем та 30 мобільних рентгенівських флюороскопічних систем.
Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ, Київ) за результатам діяльності у 2024 році отримав 42 млн грн операційного прибутку, валовий дохід склав 217 млн грн, повідомила його пресслужба результати аудиторської перевірки.
“ВДНГ успішно пройшов незалежну аудиторську перевірку за 2024 рік. Операційна діяльність: валовий виторг – 217 млн грн (приріст у 10 разів порівняно з 2015 роком); операційний прибуток – 42 млн грн (приріст у 10 разів порівняно з 2015-м і удвічі – з 2023-м). Податки до державного та місцевого бюджетів – 35 млн грн. Рекордний показник за весь час існування Експоцентру”, – зазначено у повідомленні в Facebook.
Згідно з інформацією, штат працівників не змінився і налічував 148 людей.
Крім того, минулого року на території Експоцентру було відремонтовано 5,1 тис. кв. м доріг і площ, оновлено освітлення, встановлено чотири пандуси і реалізовані інші інфраструктурні проєкти.
Зазначається, що у поточному році продовжується робота з реалізації безбар’єрності оранжереї, а також концептуалізація і проєктування Food Plaza ВДНГ.
Як повідомлялося, у 2024 році Експоцентр прийняв 4,5 млн відвідувачів, що на 10% вище за результати 2023 року.
