АТ “Укренергомашини” (Харків), понад 75,22% якого належить державі, з 1 до 28 жовтня поточного року виплатить дивіденди акціонерам за 2024 рік у розмірі 660,66 тис грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації НКЦПФР, відповідне рішення ухвалено загальними зборами акціонерів товариства 28 квітня, а 27 червня наглядова рада затвердила порядок і термін їх виплати.
Як повідомлялось, 2024 року товариство збільшила чистий дохід від реалізації більш ніж вдвічі порівняно з 2023 роком – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
За підсумками 2023 року “Укренергомашини” направило на дивіденди 162,23 тис. грн (80% отриманого чистого прибутку згідно з затвердженим урядом нормативом) з розрахунку 0,00038 грн на акцію.
Крім держави, серед акціонерів товариства (за даними НКЦПФР на перший квартал 2025 року) – пов’язаний із підприємцем Костянтином Григоришиним інвестфонд “Сьомий” під управлінням КУА “Сварог Ессет Менеджмент” – 15,3416% акцій, нерезидент Валерій Валандін – 5,598% акцій.
АТ “Укренергомашини” (раніше – АТ “Турбоатом” і “Електроважмаш”) – єдиний в Україні виробник турбінного устаткування для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Компанія також випускає, зокрема, електродвигуни для залізничного та міського транспорту (номенклатура “Електроважмашу”).
Колишній державний секретар з фінансових питань і досвідчений дипломат Хайко Томс (Heiko Thoms) стане послом ФРН в Україні, він замінить Мартіна Єгера, який відтепер очолюватиме Федеральну розвідувальну службу, повідомляє Die Welt у вівторок.
«Екс-державний секретар з фінансових питань Хайко Томс в майбутньому представлятиме Німеччину як посол в Україні… Кабінет міністрів повинен затвердити це призначення в середу», – йдеться в повідомленні на сайті видання.
До зміни уряду в цьому році Томс був державним секретарем у Федеральному міністерстві фінансів. На посаді посла в Києві він замінить Мартіна Єгера, який стане новим главою
Федеральної розвідувальної служби (BND). Єгер ще приймав міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля під час його візиту в Україну цього тижня.
За інформацією, 57-річний Томс є досвідченим дипломатом. З 2020 по 2023 рік він був послом Німеччини в Бразилії, а до цього – заступником глави представництва Німеччини в НАТО.
Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ), що входить до групи Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), та офіційне експортно-кредитна агенція Фінляндії Finnvera підписали угоду на EUR30 млн про гарантії для підтримки експорту продукції фінських малих і середніх підприємств (МСП) в Україну.
Згідно з інформацією Європейської комісії, пілотний проект підписано в рамках програми InvestEU і є частиною більш широких зусиль ЄС, спрямованих на зміцнення економічних зв’язків з Україною та підтримку її відновлення і процесу вступу до ЄС.
“Угода дозволяє Finnvera видавати експортні кредитні операції фінським компаніям, які торгують з Україною, під гарантією ЄІФ в рамках механізму гарантування експортних кредитів InvestEU. Це одна з 13 угод, які готуються з національними експортними кредитними агентствами в державах-членах ЄС в рамках цього механізму”, – пояснюється в повідомленні на сайті Єврокомісії у вівторок.
Зазначається, що пілотний проєкт підтримає фінські МСП та середні компанії з кількістю співробітників менше 500 осіб, щоб допомогти в управлінні ризиками та отримати доступ до нових можливостей в Україні навіть в умовах війни. Гарантія ЄІФ доповнює національний механізм розподілу збитків, запроваджений Мінекономіки та зайнятості Фінляндії, який дозволяє Finnvera видавати експортні гарантії Україні за виняткових умов.
“Я вітаю цю угоду… Завдяки підтримці бюджету ЄС та ЄІФ експортна програма допомагає підприємствам ЄС продовжувати торгівлю та зміцнювати наші економічні зв’язки з Україною. Таким чином, вона сприяє подальшій інтеграції економік ЄС та України, а також відновленню України. Я сподіваюся, що найближчим часом буде укладено більше угод за допомогою цієї програми на користь як підприємств ЄС, так і української економіки”, – прокоментував підписання угоди комісар з питань економіки та продуктивності, впровадження та спрощення Валдіс Домбровскіс.
Виконавчий директор ЄІФ Мар’ют Фалькстедт зазначила, що фонд доклав значних зусиль, щоб швидко запустити цю програму, усвідомлюючи її потенціал для зміцнення МСП ЄС і підтримки економічної стабільності України в критичний момент. Вона зазначила, що впровадження гарантії є важливим кроком, а подібні угоди в інших країнах ЄС ще більше поширять її вплив.
До того ж, за словами гендиректора Finnvera, з точки зору експортно-кредитного агентства вкрай важливо, що є можливість підтримати зусилля України з відновлення, створюючи одночасно можливості і для фінських компаній.
Банки України в квітні 2025 року видали 458 іпотечних кредитів на суму 834,8 млн грн, що на 5,1% більше, ніж у березні, коли було видано 427 кредитів на 689,4 млн грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
«Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів зберігається на рівні 15%», – прокоментував результати Нацбанк.
Згідно з даними центробанку, в порівнянні з квітнем 2024 року обсяг виданих кредитів зменшився майже вдвічі. Як уточнює НБУ, з 38 опитаних банків іпотечні кредити в березні видавали 11 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 261 у квітні на суму 492,2 млн грн проти 232 у лютому на суму 436,5 млн грн. На вторинному ринку житла було укладено 197 угод на 342,5 млн грн, тоді як у березні кількість угод склала 195 на загальну суму 358,1 млн грн.
Середньозважена ефективна ставка в квітні фактично не зросла – 8,01% річних з 8,00% в лютому.
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у квітні видано в Києві та Київській області – 259 на 511,9 млн грн (34,5% загального обсягу). Далі йдуть: Львівська область – 26 кредитів на 48,8 млн грн, Івано-Франківська – 17 на 30,8 млн грн і Дніпропетровська область – 16 на 28,9 млн грн.
Україна станом на 1 липня 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,499 млн тонн зернових і зернобобових культур, із яких 2,217 млн тонн було відвантажено в червні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 28 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 50,553 млн тонн, зокрема 3,621 млн тонн у червні.
Згідно з попередньою оцінкою, за підсумками сезону-2024/25 було експортовано пшениці – 15,704 млн тонн (у 2023/24 МР – 18,3 млн тонн), ячменю – 2,318 млн тонн (2,477 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,788 млн тонн (29,233 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна у 2024/25 МР оцінюється в 70,4 тис. тонн (у 2023/24 МР – 97,8 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 65,8 тис. тонн (92,4 тис. тонн).
Відтак у сезоні-2024/25 експорт зерна був меншим проти попереднього маркетингового року загалом на 19,9%, по пшениці – на 14,2%, ячменю – на 6,4%, кукурудзі – на 25,5%, борошну – на 28,1%, зокрема пшеничному – на 28,8%. При цьому Україна в 2024/25 МР році наростила у 6,8 рази експорт жита.
Як повідомлялося, в сезоні-24/25 на внутрішньому ринку сформувався дефіцит жита. Борошномельні на хлібопекарські підприємства розпочали його імпорт взимку 2025 року. Основними країнами-постачальниками жита і житнього борошна в Україну стали країни Балтії та Польща. Галузеві асоціації прогнозують, що в 2025/26 МР в Україні 100% буде дефіцит жита з огляду на скорочені ще більше виробничі площі під цією культурою. На думку експертів, це призведе до подорожчання хліба на 20%.
Імпорт в Україну тракторів у січні-травні 2025 року становив $355,9 млн, що на 3,8% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (19,7% загального імпорту цієї техніки, або $70,1 млн), Німеччини (17,3% або $61,4 млн) та Китаю (17,2% або $61,3 млн ), тоді як роком раніше це були Німеччина ($59,7 млн), Нідерланди ($53,6 млн) та Китай ($44,2 млн).
У травні поточного року імпорт тракторів зменшився на 10% до травня-2024 – до $60,2 млн, що також на 29% менше обсягу імпорту квітня поточного року.
Згідно зі статистикою, на експорт за п’ять місяців цьогоріч було поставлено трактори лише на $2,5 млн, здебільшого до Румунії, Замбії та Німеччини.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
