Кабінет міністрів на засіданні 16 листопада 2022 року ухвалив постанову, яка спрощує імпорт генераторів та іншого енергетичного обладнання в Україну.
“Новим положенням про ввезення на митну територію України тимчасово (до припинення або скасування військового стану та протягом наступних 90 календарних днів) передбачається не застосовувати до таких товарів вимоги щодо наявності декларації про відповідність та маркування знаком відповідності технічним регламентам”, – повідомляється на сайті Міністерства економіки у четвер.
Документ доповнює шість попередніх ухвал Кабінету міністрів про затвердження певних технічних регламентів, дія яких може поширюватися на відповідні товари.
“Прийняття ухвали сприятиме забезпеченню потреби внутрішнього ринку обладнанням для відновлення та стабілізації електро- та газопостачання споживачів, яка зумовлена викликами в енергетичній сфері в умовах військового стану в Україні”, – пояснила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, слова якої наведено на сайті.
Раніше Кабмін звільнив від ввізного мита та ПДВ генератори, акумулятори та інше обладнання, що допомагає покращити енергозабезпечення.
“Проте на митниці імпортери стикалися з проблемами оформлення таких товарів. Нинішня ухвала має усунути ці невідповідності”, – наголосили в Мінекономіки.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 17 листопада 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон на 6,9%, повідомляється на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів була 3 жовтня 2022 року у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена мапа” реалізуються з 2009 року двох видів: вся Європа, Молдова. Також із 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 923 грн (раніше – 863 грн), для автобусів – до 3,469 тис. грн (3,244 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,178 тис. грн. (2,037 тис. грн.).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,470 тис. грн (проти 1,375 тис. грн раніше), автобусів -4,818 тис. грн (4,506 тис. грн), вантажівок -2,891 тис. грн (2,703 тис. грн ).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,525тис. грн та 8,079 тис. грн відповідно, для автобусів –16,866 тис. грн та 31,323 тис. грн, для вантажних автомобілів –13,685 тис. грн та 25,829 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану та Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 672 грн (раніше 629 грн), на один місяць – 989 грн (925 грн), на півроку –2,268 тис. грн (2,121тис. грн), на рік – 3230 тис. грн. (3,102 тис. грн.)
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року та визначені в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Відповідно до рішення Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленого в Люксембурзі у травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Гірничорудні підприємства України у січні-жовтні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 38,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22 млн 436,474 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 56,2% – до $2 млрд 768,743 млн.
В Україну за вказаний період імпортовано ЗРС на $42 тис. у сумарному обсязі 74 тонни, тоді як у січні-жовтні-2021 – на $160 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Агропромислова група “Кернел” веде переговори зі своїми кредиторами про відстрочку погашення боргових зобов’язань, які рекордно виросли з початком російського військового вторгнення в Україну – до $1,95 млрд станом на 30 червня 2022 року, що на 37% перевищує його розмір на аналогічну дату 20 року.
Відповідно до фінансового звіту на сайті холдингу в середу вночі, таке зростання заборгованості було в основному пов’язане з різким збільшенням короткострокових боргових зобов’язань, залучених для поповнення оборотного капіталу взимку 2021-2022 рр., і не погашених до літа 2022 через російську агресію і пов’язаних із нею негативних чинників.
За даними групи компаній, її чисті боргові зобов’язання до 30 червня 2022 року зросли в 1,8 раза порівняно з аналогічною датою минулого року – до $1,49 млрд, а співвідношення боргу до EBITDA підскочило до рекордного за п’ять років співвідношення 6,8 порівняно з 1,0 х у 2021 році.
“Вторгнення РФ почалося якраз на піку нашого циклу оборотного капіталу, коли у нас був найвищий за всю історію компанії сезонний рівень боргу в розмірі $1,95 млрд і рекордно високі товарні запаси в розмірі $0,9 млрд. На щастя, ми вступили в це неспокійний час у відносно хорошому фінансовому стані, тому ми продовжували обслуговувати наш борг, але ми були змушені вести переговори щодо відстрочення погашення основного боргу перед кредиторами”, – зазначається у повідомленні холдингу.
Кернел нагадав, що перші подібні переговори дозволили йому відстрочити погашення основної суми боргу до 30 вересня 2022 року, і зараз він веде переговори про продовження відстрочки до 30 червня 2023 року.
“Станом на день складання цього звіту ми отримали відмови від продовження термінів погашення основного боргу у розмірі $627 млн із кредиторами до 30 червня 2023 року. Для боргових зобов’язань на загальну суму $246 млн ми в процесі оформлення подібних відмов”, – наголосив холдинг у звіті. .
Кернел уточнив, що в грудні 2021 року завершила дострокове погашення євробондів на $213 млн, скоротивши загальну суму єврооблігацій з терміном погашення в 2022 році до $595 млн.
“У зв’язку з тим, що група не мала безумовного права відстрочення розрахунків на 12 місяців або довше щодо своїх банківських послуг станом на 30 червня 2022 року, $198 млн залишків довгострокових банківських кредитів і єврооблігації в обігу на суму $595 млн були рекласифіковані як короткострокові станом на 30 червня 2022 року”, – наголошується в повідомленні холдингу.
Також за його даними, до 30 червня 2022 року “Кернел” заклав 370 тис. державних облігацій України на суму $6,08 млн як забезпечення раніше взятих короткострокових позик.
“Поки ми завершили один із найскладніших періодів у нашій історії, перспективи на майбутнє залишаються незрозумілими і сильно залежатимуть від результату війни в Україні та здатності групи експортувати сільгосппродукцію через чорноморські порти України”, – констатував холдинг.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
За 9 місяців повномасштабної російської агресії в Україні бренд Parimatch передав ЗСУ медичного обладнання та різних виробів медичного призначення на суму 7 мільйонів гривень. Передусім йдеться про засоби першої необхідності для військових на передовій – індивідуальні тактичні аптечки, машини для евакуації та медичні вироби у лікарні, які лікують поранених.
Своєчасне надання першої допомоги захисникам на полі бою в рази підвищує шанси врятувати їхні життя. Тому Parimatch з перших днів війни закуповує та передає індивідуальні тактичні аптечки на лінію фронту. Вони включають критично важливі засоби для надання допомоги – турнікети, бандажі, гемостатичні бинти, ножиці, оклюзійні повʼязки, назофарингіальні повітроводи, рукавички, термопокривала та перевʼязувальний матеріал. Швидке використання якісних засобів для надання самодопомоги на полі бою, є одним з головних факторів для збереження життя бійця до прибуття медиків.
Крім засобів тактичної медицини, компанія також забезпечує ЗСУ медичними виробами, які пришвидшують відновлення поранених військовослужбовців. Зокрема, медичні пластини та апарати зовнішньої фіксації кісток, що використовуються в госпіталях при переломах різної складності.
“Багато військових, які отримали поранення у боях, змогли зберегти життя завдяки повноцінній першій допомозі. І більшість з цих військових після реабілітації та відновлення готові знову їхати в найгарячіші точки, щоб продовжувати звільняти українські міста. Підтримувати та забезпечувати їх всім необхідним – наш громадянський обов’язок”, – зазначила CEO Parimatch Ukraine Наталія Гілевич.
Напомним, Parimatch также поддерживает другие инициативы по оказанию первой помощи на поле боя и своевременной эвакуации пострадавших в госпитале. В рамках инициативы UNITED24 компания присоединилась к сбору средств на реанимобили. Эти машины уже находятся на линиях боевых действий, где используются по своему назначению: с помощью них бесстрашные медики могут вовремя эвакуировать пострадавшего в медицинские учреждения.
Проведення спільних розслідувань, консультування з питань європейської інтеграції, обмін інформацією, співробітництво щодо інституційного розвитку, навчання та тренінги – результати домовленостей Бюро економічної безпеки України з компетентними органами Естонської Республіки та Республіки Польща.
Про це та інше, домовилися під час робочих зустрічей представник БЕБ з керівництвом Бюро міжнародної співпраці Національної поліції Республіки Польща, заступником директора Кримінального бюро Національної поліції Республіки Польща, представником Національної адміністрації доходів Міністерства фінансів Республіки Польща та Генеральним директором Податкової та митної ради Естонії з питань налагодження співпраці.
Зустрічі відбулися у рамках участі керівника Управління міжнародного співробітництва Бюро економічної безпеки України Анатолія Александрова у «Глобальному саміті з питань боротьби з незаконною торгівлею: Центральна та Східна Європа», що відбувся у м. Варшаві (Республіка Польща).
Захід був присвячений питанням подолання незаконної торгівлі у Центральній та Східній Європі, посилення співробітництва у цьому напрямі, подолання незаконної торгівлі у віртуальному вимірі, скорочення попиту на заборонені товари, ознайомлення зі статистичними даними щодо обсягів незаконної торгівлі у країнах Центральної та Східної Європи. Також обговорювалися питання боротьби з примусовою працею та подальші спільні кроки із зазначених питань на період до 2030 року.
Представник БЕБ, за результатами зустрічі з керівництвом Бюро міжнародної співпраці Національної поліції Республіки Польща, домовився про підготовку та проведення навчальних програм та серії тренінгів для співробітників БЕБ з питань, що належать до компетенції Національної поліції Республіки Польща. Також обговорювалися практичні аспекти координації дій та використання нових практик у боротьбі із організованими злочинними групами.
Під час зустрічі із Магдаленою Нгуен-Фудала, Заступником директора Кримінального бюро Національної поліції Республіки Польща, сторони обговорили стан справ, щодо реалізації правоохоронної функції у сфері протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки, а також обговорили основні напрями діяльності БЕБ. Крім того, сторони домовилися про співпрацю щодо взаємної підтримки у розслідуваннях економічних злочинів та обміну інформацією.
Водночас у ході проведення саміту відбулася зустріч представника БЕБ з Райго Уукківі, Генеральним директором Податкової та митної ради Естонії. Метою зустрічі стало встановлення контактів та налагодження співробітництва щодо інституційного розвитку БЕБ та проведенні серії тренінгів для співробітників Бюро з питань цифрової трансформації у діяльності Естонської митної та податкової адміністрації з протидії податковим та митним злочинам.
Також керівник Управління міжнародного співробітництва БЕБ зустрівся із Заступником директора Департаменту з міжнародних відносин Національної адміністрації доходів Міністерства фінансів Республіки Польща – Маріушем Котаром.
Сторони домовилися продовжувати двосторонню співпрацю, зокрема щодо проведення спільних розслідувань, та обговорення можливих шляхів обміну інформацією в межах повноважень БЕБ. Також домовилися про консультування з питань європейської інтеграції та підписання найближчим часом двостороннього Меморандуму про стратегічне партнерство та взаємодію.
Бюро економічної безпеки висловлює подяку за організацію та сприяння у проведені зустрічей Посольству України в Республіці Польща.
Нагадаємо, нещодавно БЕБ домовився про співпрацю з представниками МВФ в Україні. Детальніше https://esbu.gov.ua/news/beb-domovivsya-pro-spivpracyu-z-predstavnikami-mvf-v-ukrayini
