Держслужба з лікарських засобів та контролю за наркотиками призупинила дію ліцензії лабораторії Інституту громадського здоров’я імені Марзєєва.
“З огляду на системність виявлених порушень, дію свідоцтва про галузеву атестацію, виданого лабораторії, призупинено до усунення зауважень”, – повідомляють на сайті Держлікслужби.
У Держслужбі зазначили, що дію свідоцтва призупинено за підсумками обстеження загального рівня відповідності лабораторії критеріям галузевої атестації з організації лабораторного контролю лікарських засобів, яке було проведено 18-19 липня.
За інформацією служби, під час обстеження “було встановлено невідповідності, які стосуються системи управління якістю, обладнання та проведення випробувань лікарських засобів”.
“Основні висновки свідчать, що численні порушення цілісності даних ставлять під сумнів результати контролю якості лікарських засобів, які були перевірені під час обстеження. Встановлено проведення досліджень за методами, які не відображені в затверджених в Україні методах контролю якості”, – повідомляє Держлікслужба.
Крім того, у держслужбі зазначили, що лабораторія не поінформувала Держлікслужбу, зокрема, про відсутність ресурсів для проведення досліджень і неузгодження субпідрядних робіт, порушення поводження зі зразками лікарських засобів.
Держлікслужба наголошує також, що наразі окрім лабораторії інституту ім. Марзєєва прекваліфікацію ВООЗ мають ще дві лабораторії: Центральна лабораторія Держлікслужби та лабораторія фарманалізу ДП “Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ”. Крім того, ДП “Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів та медпродукції” акредитована Європейським директоратом з якості лікарських засобів (EDQM) і входить до загальноєвропейської мережі лабораторій OMCL.
Як повідомлялося, раніше лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва звернулася до президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра, керівництва СБУ і МОЗ із проханням запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки. У лабораторії наголосили, що “держконтроль якості лікарських засобів переводять у руки приватного бізнесу, при цьому Держлікслужба використовує у своїх цілях приватну уповноважену лабораторію ТОВ “Добробут-Лікілаб”, створену під себе”.
Як повідомлялося раніше, лабораторія Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського. Марзєєва просить президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра, керівництво СБУ та Міністерства охорони здоров’я запобігти передачі ринку лабораторного контролю лікарських засобів у приватні руки.
3авідувачка лабораторії інституту ім. Марзєєва Наталія Останіна вважає, що керівництво Держлікслужби витісняє лабораторію з ринку контролю якості лікарських засобів, передаючи направлення на контроль якості від Держлікслужби приватній лабораторії ТОВ “Добробут Лікілаб”.
Державну науково-дослідну лабораторію з контролю якості лікарських засобів ДУ ІОЗ ім. Марзєєва НАМНУ створено 1996 року, в ній працюють чотири доктори наук, 10 кандидатів наук і 30 наукових співробітників. Акредитована Національним агентством з акредитації України відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017 IDT), атестована Держлікслужбою, Система управління якістю сертифікована Українським медичним центром сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018. Лабораторія єдина серед наукових держустанов була прекваліфікована ВООЗ на право проводити контроль якості лікарських засобів.
Open4Business, провідний український інформаційний портал на тему економіки та бізнесу, тепер доступний шістьма мовами. Новою мовною версією сайту стала китайська, при цьому в статтях використовується як традиційне, так і спрощене написання.
Проєкт Open4Business, створений для задоволення потреб іноземних інвесторів, спеціалізується на наданні консалтингових послуг для компаній, які прагнуть вийти на український ринок. Компанія використовує індивідуальний підхід до кожного проекту, залучаючи внутрішніх та зовнішніх експертів з необхідних галузей.
Нова китайська версія сайту спрямована на полегшення взаємодії з китайськомовними клієнтами та партнерами, а також на забезпечення більш глибокого розуміння унікальних можливостей, які пропонує український ринок. Ця ініціатива відображає розширення міжнародної присутності проекту Open4Business та його можливостей сприяти глобальній інтеграції та розвитку українського бізнес-середовища.
“Цей крок є важливою віхою у наших зусиллях забезпечити іноземним компаніям легкий доступ до українського ринку та зміцнення міжнародних ділових зв’язків. Китайський ринок має величезний потенціал для співпраці та інвестування в українську економіку. Нова версія нашого сайту, на мою думку, сприятиме покращенню доступу китайських компаній до українського ринку та полегшить пошук ділових партнерів,” – вважає керівник проекту Open4Business Максим Уракін.
Китайська мова має два основні варіанти письма: традиційний та спрощений. Традиційні китайські ієрогліфи використовуються в основному в Гонконзі, Макао та на Тайвані. Вони зберігають більш старовинні форми, які мають більше штрихів і часто є більш складними для написання та читання.
Спрощена китайська мова була введена урядом Китаю в 1950-х і 1960-х роках з метою підвищення грамотності серед населення. Вона використовує менш складні символи з меншою кількістю штрихів і широко застосовується в материковому Китаї, Сінгапурі та Малайзії. Незважаючи на різні форми письма, обидва варіанти мають багато спільного і можуть бути здебільшого зрозумілі носіями обох систем.
Open4Business – це спільний проект Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” та Open4business.com.ua, створений для задоволення потреб іноземних компаній з метою виходу на український ринок та пошуку ділових партнерів в Україні.
Китай традиційно є одним з найбільших торгівельних партнерів України. За перше півріччя за даними Держмитслужби 2024 року Україна експортувала до Китаю товарів на суму близько 1,6 млрд доларів США, натомість сума імпорту з Китаю до України становить понад 6,4 млрд доларів.
Як ви можете навчатися насправді, а не у фантазіях ваших HR-ів?
Корпоративна англійська це практично must have для будь-якої компанії, що себе поважає. Зі свого боку всі мовні школи та фрилансери, що поважають себе, обов’язково пропонують корпоративну англійську.
Понад 10 років ми займаємося бізнесом у сфері освіти та ведемо переговори з корпоративними замовниками. Наш досвід ведення перемовин вимірюється мегатоннами годин. Досвід роботи з корпоратами вимірюється групами, міні-групами, індивідуальними заняттями з босами, презентаціями, лекціями про нашу технологію, тестуванням співробітників, відкритими уроками, душевними розмовами з керівництвом, психологічною підтримкою топів, що сумніваються, сотнями літрів кави і гігабайтами переписок.
Тему корпоративної англійської ми обговорювали з колегами неодноразово. Бо немає жодного з наших колег віком від 25 до 60 років, хто б не працював корпоративним викладачем англійської.
Ми бачили, як колеги змінюються на обличчі під час згадки про корпоративну англійську. Ми чули від наших студентів, наприклад, айтівців, що у їхніх фірмах англійська — це втрата часу і безглузде заняття без термінів і результату. Вони віддають перевагу витраті власних коштів у приватному порядку.
Зважаючи на наш досвід, а також на досвід наших колег і студентів, ми зробили висновки про те, як вхідні дані з обох боків — замовника та виконавця — перетворюються на результат.
Перший висновок
Вдало існують лише дві моделі корпоративної англійської: коли викладачі англійської — штатні співробітники компанії та фрилансери — приходять навчати за рекомендацією когось зі співробітників, тобто відразу отримують кредит довіри.
Другий висновок
Основна складність — у комунікації із замовником на етапі переговорів.
Під час перемовин основний момент, на який спирається замовник, це гроші: ось, ми даємо вам гроші, тож старайтеся, покажіть, які ви молодці. Коли чесний виконавець каже замовнику, що, працюючи за своєю технологією, він навряд чи зможе дати замовнику бажаний результат, той і далі наполягає: ви що, не хочете грошей?
Замовник думає, що він розраховується з виконавцем лише грошима. Насправді він розраховується, окрім грошей, робочим і особистим часом своїх співробітників.
Якщо виконавець хоче тільки грошей і розпоряджається робочим і особистим часом співробітників, знаючи, що не може дати їм бажаний результат, то страждають співробітники. Якщо виконавець хоче не тільки грошей, але й результату, однак не може його надати в запропонованих йому умовах, то виграє якийсь інший виконавець, а саме найгучніший пустомеля на ринку. Такому виконавцю результат не важливий, але у нього найгнучкіші умови: робіть, що хочете і коли хочете за свої гроші на нашій навчальній платформі, призначеній для всіх без винятку, головне, не чіпайте нас. І знову страждають співробітники, за навчанням яких на платформі стежить навіть не викладач, а менеджер. Що логічно, бо хтось же має відстежувати платежі.
Серед корпоративних замовників саме айтівці, наприклад, дуже бояться потрапити в руки гучного пустомелі і ретельно перевіряють всіх учасників тендеру на рухливість суглобів рук. Але саме вони часто стають жертвами базік, бо втомлені від переговорів виконавці виходять з гри першими. Вони приходять на перемовини з надією, що круті айтівці визнають, що за межами їхнього світу теж є класні виконавці, але надія зникає від недовіри, яку вони отримують на свою адресу.
В таких обставинах шанси зустрітися у співробітників і тих викладачів, які хочуть все зробити правильно і не нашкодити, невеликі.
Ще одна велика проблема в комунікації замовника і виконавця — це те, що успіх підприємства зазвичай залежить від однієї людини, яка ухвалює рішення. Цією людиною може бути HR або асистент директора, які рідко коли запитують співробітників, що їм насправді потрібно.
Якщо зустріч HR замовника і менеджера з продажів виконавця буде успішною, то корпоративна англійська буде відповідати уявленням HR про те, якою вона повинна бути. Або уявленням його шефа. Від вибору підручника і персональних побажань до зовнішнього вигляду, статі, віку і характеру викладача («А можна нам подивитися на всіх ваших викладачів?»).
Ще одна проблема, навіть якщо HR і менеджер з продажів змогли сподобатися один одному, це невиразність ТЗ. Запити на корпоративну англійську, які прилітають до нас приблизно раз на місяць, мають такий вигляд:
1. Нам потрібно покращити англійську наших співробітників.
8 У нашій компанії є потреба у дистанційних колективних заняттях з англійської мови у форматі спілкування (не навчання) для підтримки і підвищення рівня. Для цього шукаємо носія мови, готового проводити такі зустрічі щотижня або раз на два тижні. Охочих навчатися наразі приблизно 30 людей.
Ці ТЗ невиразні, тому що вони містять установки «чогось хочу, а чого — не знаю», «зробіть мені красиво», «намалюйте мені червоне коло синім фломастером». Ми розуміємо, що це завдання виконавця — написати розширене ТЗ і побудувати освітній маршрут. Але не кожен замовник хоче втрачати час на те, щоб ознайомитися з технологією виконавця і почути, чому вона може не спрацювати або спрацювати трохи не так, як очікується.
А ось це чіткі ТЗ:
Ці ТЗ чіткіші, оскільки вони базуються на потребах корпорації та/або мотивації співробітників. Замовник показує, що готовий інвестувати в навчання, а завдання виконавця — показати, у чиє саме. На основі цих ТЗ виконавець вже знає, які запитання йому потрібно поставити, і уточнень у нього вже менше, а ті, які є, детальніші.
Підсумувавши свій та чужий досвід взаємодії з корпоративними замовниками, ми склали таблицю, яка може стати у пригоді HR-у або тому, хто формулює запит на навчання.
| Навіщо співробітникам потрібна англійська? | гроші | час* | результат | ми обираємо |
| писати ділові листи | не дуже дорого | менший за стандартний курс, якщо у вас середній рівень | простий і відчутний | |
| читати професійну літературу** | безкоштовно | увесь вільний час | усі питання до себе | |
| спілкуватися з колегами на професійні теми | дорого | кілька стандартних курсів | залежить від рівня мови та здатності до комунікації | |
| розмовляти із замовниками та виконавцями | дорого | кілька стандартних курсів | залежить від рівня мови та здатності до комунікації | |
| впевнено говорити на розмовному рівні | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| виступати на конференціях | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| зрозуміти, коли мітинг завершується і вчасно сказати ʼbyeʼ | недорого | швидко | доступний на будь-якому рівні | |
| щоб був, може, колись знадобиться | не платіть за це | вічність | не знадобиться | |
| щоб HR міг поставити галочку, що у фірмі є корпоративна англійська | задарма | для підписання договору | галочка |
* розраховується відповідно до стандартного курсу в 60 академічних годин (15 тижнів, по 1,5 години 2 рази на тиждень, не беручи до уваги домашні завдання)
** викладач не потрібен
| Чому співробітникам потрібна англійська? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| їм пообіцяли підвищення зарплати за англійську | дорого (зважаючи на підвищення зарплати) | залежить від кроку підвищення зарплати | часто гарний, але ще частіше ніякий | |
| бо начальник так сказав | фірми | співробітників | нехай сам учить свою англійську | |
| бо весь світ говорить англійською | не платіть за це | курс закінчиться не розпочавшись | розмитий | |
| бо ми пообіцяли їм бонуси | недорого | курс закінчиться не розпочавшись | розмитий | |
| бо недостатнє володіння англійською суттєво обмежує їхній доступ до інформації | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate | |
| бо в нас корпоративна мова — англійська | дорого | кілька стандартних курсів | з’явиться на рівні upper-intermediate |
| Як часто співробітники готові навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| скільки їм скажуть, стільки і будуть | скільки виділять | поки все не набридне | погано прогнозований | |
| один раз на тиждень по годині | дорого | вічність | розмитий | |
| двічі на тиждень по півтори години | дорого | кілька стандартних курсів | простий і відчутний | |
| 15 хвилин на день | безкоштовно | 15 хвилин на день | нульовий | |
| а ми не знаємо, як піде | дивіться самі | скільки вийде | як піде | |
| а як часто треба? | за ринком | пару разів на тиждень | передбачуваний |
| Як довго співробітники готові навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| нам би швидше | дорого | половина робочого часу та весь особистий час | буде, якщо справді терміново | |
| з нового року до відпустки | дорого | кілька стандартних курсів | передбачуваний | |
| поки є гроші на це | скільки є | на скільки вистачить грошей | такий, на який вистачить грошей і часу | |
| у нас є пів року | дорого | кілька стандартних курсів | передбачуваний |
| Як ви хочете навчатися? | гроші | час | результат | ми обираємо |
| просто спілкуватися | не платіть за це | вам його не шкода? | нульовий | |
| без нудної граматики | безкоштовно | не витрачайте свій і наш час | мовний розлад | |
| без письмових домашніх завдань | дуже дорого | дуже довго | дуже нескоро | |
| за підручником* | за ринком | вказано в програмі підручника | передбачуваний, вказаний у спеціальному розділі підручника | |
| щоб граматику пояснювали українською | за ринком | такий самий, як і для пояснення граматики англійською | англійською | |
| тільки не за підручником!* | дорожче, ніж за підручником | стандартний | залежить від кваліфікації викладача | |
| без дурних ігор | за ваші гроші не проблема | не скоротиться | передбачуваний, без дурних ігор | |
| тільки англійською | за ринком | стандартний | передбачуваний | |
| онлайн без камери | дуже дорого | стандартний | гарний у тих, хто раніше боявся говорити | |
| так, як мене раніше вчили, не дуже демократично, але результат був | батіг додано у вартість | минулий | за ним до того, хто вас учив раніше | |
| тільки не так, як мене навчали раніше | за ринком | теперішній | давайте спробуємо |
* Страх навчатися за підручниками означає — «я знаю, що мої побажання не будуть враховані». З адекватним викладачем все можна поєднати — і побажання, і підручник. І ні, якщо просто видати підручник комусь, хто говорить англійською, це не означає, що результат буде хорошим.
Третій висновок
Якщо в компанії немає штатних викладачів або найнятих фрілансерів, можна запропонувати цю таблицю ейчару. Вільний стовпчик — це поле для внесення власних даних. Можливо, від цього хтось виграє.
Open4Business, провідний український інформаційний портал на тему економіки та бізнесу, тепер виходитиме п’ятьма мовами. Новою мовною версією сайту стала іспанська. Цей крок, на думку редакції порталу, значно поліпшення доступ іноземних компаній до українського ринку та пошуку ділових партнерів.
Open4Business, створена для задоволення потреб іноземних інвесторів, спеціалізується на наданні консалтингових послуг для компаній, які прагнуть вийти на український ринок. Компанія використовує індивідуальний підхід до кожного проекту, залучаючи внутрішніх та зовнішніх експертів з необхідних галузей.
Нова іспаномовна версія сайту спрямована на полегшення взаємодії з іспаномовними клієнтами та партнерами, а також на забезпечення більш глибокого розуміння унікальних можливостей, які пропонує український ринок. Ця ініціатива відображає розширення міжнародної присутності проекту Open4Business та його можливостей сприяти глобальній інтеграції та розвитку українського бізнес-середовища.
“Цей крок є важливою віхою у наших зусиллях забезпечити іноземним компаніям легкий доступ до українського ринку та зміцнення міжнародних ділових зв’язків, адже в 28 іспаномовних країнах зараз проживає понад 500 млн людей, там успішно розвиваються мільйони бізнес-проектів, багато з яких могли б стати інвесторами в українську економіку”, – зазначив керівник проекту Open4Business Максим Уракін.
Отже, запуск іспанської версії сайту Open4Business відкриває нові можливості для іспаномовних бізнесменів, зацікавлених у входженні на український ринок.
Заступник Державного секретаря США Курт Кемпбелл у вівторок під час слухань у Сенаті висловив очікування щодо більш активної участі Індії у вирішенні українського питання, повідомляє агентство Reuters.
Це сталося на тлі візиту прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви цього місяця.
“Я думаю, що ми незабаром почуємо новини про більш безпосередню участь Індії в Україні. Я вдячний за це. Я вважаю, що Індія прагне відігравати відповідальну роль на глобальному рівні”, – сказав Кемпбелл в Сенатському комітеті з міжнародних відносин.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, Західні країни запровадили санкції проти Москви. Проте такі країни, як Індія та Китай, продовжують підтримувати торговельні відносини з Росією. Цього місяця прем’єр-міністр Моді зустрівся з президентом Росії Владіміром Путіним у Москві. Водночас, російська ракетна атака вразила лікарню в Києві, забравши життя 44 людей, що викликало міжнародний осуд.
Державний департамент США висловив занепокоєння з приводу тісних зв’язків Індії з Росією, особливо в умовах, коли Вашингтон прагне зміцнити відносини з Індією як потенційну противагу зростаючому впливу Китаю.
“Я насправді вважаю, що це, мабуть, найважливіші відносини для Сполучених Штатів, які вони повинні налагодити”, – зазначив Кемпбелл, відзначивши величезну індійську діаспору та бажання більшості індійців мати кращі відносини зі Сполученими Штатами.
Він також підкреслив, що Індія є великою державою з власними переконаннями та інтересами. “Індія ніколи не буде формальним союзником або партнером Сполучених Штатів, але це не означає, що ми не можемо мати найміцніші з можливих відносин як союзники на світовій арені”, – додав Кемпбелл.
Такі коментарі свідчать про зростаюче бажання Сполучених Штатів залучити Індію до більш активної співпраці на глобальному рівні, зокрема у питаннях, що стосуються стабільності і безпеки у світі.
Уряди Сполучених Штатів та Японії оголосили про серію заходів, спрямованих на зміцнення своїх військових зв’язків на фоні зростаючої агресії з боку Китаю, повідомляє The New York Times.
Ллойд Дж. Остін III, міністр оборони США, Ентоні Дж. Блінкен, державний секретар США, Йоко Камікава, міністр закордонних справ Японії, і Мінору Кіхара, міністр оборони Японії, провели прес-конференцію в Токіо, де висловили занепокоєння через швидке нарощування військової могутності Китаю.
Нові заходи передбачають створення об’єднаного штабу сил, підпорядкованого американському командувачу в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також збільшення спільного виробництва ракет класу «повітря-повітря» та ракет-перехоплювачів для ППО. Ентоні Блінкен зазначив, що новий штаб дозволить тісніше співпрацювати задля забезпечення більшого миру і стабільності.
Ці зміни є реакцією на агресивні дії Китаю в Східній Азії, зокрема в Східно-Китайському та Південно-Китайському морях. Крім того, було підкреслено важливість положення про взаємну оборону в договорі між США та Японією в умовах посилення безпекових загроз.
Американські та японські високопосадовці підтвердили свою рішучу опозицію до спроб Китаю змінити статус-кво за допомогою сили або примусу. Під час зустрічі у форматі 2+2 в Токіо було обговорено подальші кроки щодо зміцнення альянсу, особливо в світлі майбутніх змін у керівництві США після заяви президента Байдена про непереобрання на другий термін.
Пан Блінкен та пан Остін також обговорили питання розміщення американських військ у регіоні, що залишається ключовим стримуючим фактором на тлі можливих конфліктів з Китаєм або Північною Кореєю. Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда і президент Байден раніше оголосили про посилення військової співпраці, що включає закупівлю Японією 400 крилатих ракет «Томагавк».
Подальша співпраця включає виробництво ракет-перехоплювачів «Патріот», які постачаються Україні для захисту від російських атак. Після візиту до Токіо, Блінкен і Остін планують відвідати Філіппіни для участі в ще одному діалозі у форматі 2+2.
Таким чином, Сполучені Штати та Японія роблять вагомі кроки для зміцнення військового альянсу, що має на меті забезпечення миру і стабільності в регіоні на фоні зростаючої напруженості з боку Китаю.
