Transparency International 10 лютого 2026 року опублікувала Corruption Perceptions Index (CPI) 2025 — щорічний рейтинг сприйняття корупції в публічному секторі. У новому випуску Україна отримала 36 балів зі 100 і посіла 104-те місце зі 182 країн і територій.
Показник України зріс на 1 бал порівняно з попереднім випуском індексу. У CPI 2024 Україна мала 35 балів і посідала 105-те місце (у тому випуску оцінювалося 180 країн і територій).

У звіті TI зазначається, що Україна належить до групи країн, які поступово «піднімаються від нижньої частини рейтингу до середини» завдяки тривалим зусиллям із побудови антикорупційної інфраструктури. Водночас 2025 рік для України в документі описується як складний — на тлі гучних скандалів у закупівлях і оборонному секторі, але з важливим акцентом: викриття порушень і доведення справ до вироків вказує, що нова антикорупційна архітектура «дає результат».
Загалом CPI 2025 фіксує подальше погіршення глобальної картини: середній показник у світі знизився до 42 балів, а понад дві третини країн набрали менш як 50 балів. Найвищу оцінку знову отримала Данія (89), а внизу списку — Сомалі та Південний Судан (по 9).
CPI вимірює не «фактичну корупцію», а сприйняття рівня корупції в публічному секторі, агрегуючи дані експертних оцінок і бізнес-опитувань за шкалою 0–100.
Сучасний етап розвитку економіки характеризується поширенням інновацій, стрімким розвитком систем охорони і захисту інтелектуальної власності (ІВ). Ряд країн, таких як Китай, Японія, Корея, стали провідними країнами світу завдяки тому, що ІВ стала головною силою розвитку. Розвиток ІВ у цих країнах відбувся завдяки державним рішенням по розвитку освіти і науки, підтримці наукових досліджень.
В Україні ситуація інша. Останні 30 років відбувається чітка і планомірна деіндустріалізація країни, зниження фінансування науки, орієнтація науки не на результати, а на «скопусні» публікації. що призводить до зниження патентної активності і якості патентних пропозицій. В табл.1 представлено динаміку надходження заявок на винаходи та корисні моделі протягом 2004-2023 рр.
Аналіз винахідницької діяльності здійснено за період з 2004 р., коли набрав чинності Цивільний кодекс України, яким анульовані деклараційні патенти без проведення кваліфікаційної експертизи, «короткі патенти», розширено перелік корисних моделей, що унеможливлює порівняння винахідницької активності до і після 2004 р.
Проаналізувавши зміни у трендах патентування можна побачити, що починаючи з 2004 р. заявники, з метою мінімізації витрат на отримання патенту, активізували подачу заявок на корисні моделі, що знижувало кількість заявок на винаходи і негативно впливало на технічний рівень патентів, оскільки реєстрація корисних моделей здійснюється без проведення експертизи по суті. У 2008 р. їх частка у загальній кількості поданих заявок вже досягла 77% проти 56% у 2004 р. зі зниженням частки заявок на винаходи – з 44% до 23%.
Криза 2008-2009 рр. призвела до невеликого зниження винахідницької активності в Україні . Починаючи з 2014 р. спостерігалася негативна динаміка у поданні заявок на винаходи і корисні моделі, пов’язана з подіями 2014 р.
Значне падіння винахідницької активності у 2020 р. зумовлене низкою об’єктивних причин. Постановою КМУ від 12.06.2019 № 496 суттєво збільшено розміри зборів за подання заявок та інші дії, необхідні для отримання охоронних документів. Набрання чинності Закону України від 21.07.2020 № 816 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства», яким обмежено перелік об’єктів, що охороняються як корисні моделі призвело до різкого падіння кількості заявок на корисні моделі (майже на 38%). Свої корективи внесла і пандемія COVID-19.
Найбільші темпи падіння спостерігалися у 2022 р. внаслідок російської військової агресії. Кількість заявок на винаходи зменшилась майже на 19%, на корисні моделі – майже вдвічі порівняно з попереднім роком. А кількість міжнародних патентів РСТ України взагалі ніколи за останні 30 років не досягала 200 за рік, що відповідає патентній активності 5-6 університету світу. Тобто винахідники України практично не бачать перспектив реалізації своїх ідей за кордоном або не мають коштів для такого патентування, яке коштує 5-15 тис. дол. США і віддають перевагу національним процедурам подач заявок.
Якщо оцінювати ситуацію в цілому, то в Україні за роки незалежності так і не вдалось сформувати надійну систему охорони ІВ. Основні прогалини цієї сфери досить чітко і виважено окреслені у проекті Національної стратегії розвитку сфери ІВ в Україні на період 2020-2025 рр., яку успішно обговорили на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони ІВ в Україні» 16.12.2019. Заключний висновок сформульовано жорстко: «У підсумку, ІВ в Україні допоки не розглядається як один із ключових факторів в економічному, соціальному й культурному розвитку країни». Але незважаючи на успішне обговорення в парламенті, Стратегію так і не прийняли. Зараз Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УкрНОІВІ) підготував новий проект Стратегії, який буде переданий до Мінекономіки для подальшого проходження. Однією з головних причин проблем винахідництва є відсутність зацікавленості державної влади в розвитку вітчизняної промисловості, науки, освіти. Це прекрасно демонструє (табл. 2).
Частка витрат на науку у внутрішньому валовому продукті (ВВП), починаючи з 2010 р., неухильно знижувалася і в останні роки скоротилася до 0,33%., що майже у 15 разів менше фінансування науки Ізраїлем, а враховуючи вкрай низький ВВП, воно взагалі неприйнятне. Без фінансування розвиток науки просто неможливий.
Структура капітальних інвестицій в Україні (табл. 3) показує вкрай низький рівень інвестицій у нематеріальні активи (НМА) в межах 3,6-6,7% від загальної суми капітальних інвестицій. Якщо врахувати, що багато років питома вага капітальних інвестицій у ВВП до 2022 р. не перевищувала 15%, то питома вага інвестицій в НМА не перевищує 0,8-1,0% ВВП, що не відповідає загальносвітовим тенденціям, згідно з якими сукупний обсяг інвестицій у НМА у 2023 р. досяг 6,9 трлн дол. США, складаючи у 1995 р. 2,9 трлн. З 2008 р. темпи зростання інвестицій у НМА втричі перевищили темпи зростання інвестицій у матеріальні активи. У 2023 р. інвестиції у НМА становили понад 16% ВВП у Швеції, США та Франції.
Ще однією проблемою розвитку науки є невідповідність пріоритетів наукових досліджень України світовим, що випливає з аналізу ІВ. Якщо подивитися стан нашого патентування, то коротко – це мало і не те. На рік подається приблизно 3-5,5 тис. заявок на патенти на винаходи і корисні моделі. Причому на 1 винахід припадає більше 3 корисних моделей, які в законодавстві ряду країн взагалі відсутні. Світ патентується переважно в 5 технологічному укладі (переважно інформаційні технології) і частково в 6 ( нано та біотехнології), а Україна – в 3 (металургія, хімія) і 4(машинобудування). Що говорить, що держава не може чітко сформулювати ці пріоритети і змусити науку їх дотримуватись і небажанням наукових установ (НУ) і ЗВО в рамках автономності в виборі напрямів наукових досліджень змінювати тематику. Як досліджували 50 років тому, так робимо і зараз. Не сприяли розвитку сфери ІВ і численні зміни та реорганізації державних інституцій, які займались ІВ України.
Основними джерелами патентування в Україні є ЗВО та НУ, частка заявок яких у 2023 р., склала близько 90%. Частка заявок на винаходи та корисні моделі від промисловості скоротилася з 4,0% у 2019 р. до 3,0% у 2023 р. Зрозуміло, що це результат знищення галузевої та заводської науки, які завжди давали найбільшу кількість патентів. На відміну від України основними суб’єктами подач заявок на патент у світі є корпорації та ЗВО.
Ситуація з продажем об’єктів ІВ просто катастрофічна. Кількість ліцензійних угод на передачу прав ІВ на 01.01.2024 стосовно яких до держреєстрів внесені відомості щодо передання прав ІВ та видачі ліцензій, складає 4085, з них 87,3% це торгівельні марки і тільки 3,6% це винаходи. За 2022-2024 рр. укладено 251 ліцензійний договір на винаходи та 240 на корисні моделі. Тобто українські винаходи та корисні моделі реально мало кому потрібні, що говорить про величезні проблеми у розвитку української науки і практичну відсутність реальних результатів наукових досліджень, які можуть бути комерціалізовані. Отже, всупереч сучасних тенденцій розвитку міжнародного трансферу технологій, в Україні він практично відсутній.
Варто відзначити, що в останні роки в світі поширюється ефективне використання стартапів. І незважаючи на військові дії, довготривалу кризу та інше, українці розробляють успішні стартапи. З 2020 по 2022 рр. вартість українських стартапів зросла в 3,3 рази і досягла 23,3 млрд євро. В Україні налічувалося на кінець 2023 р. 1500 активних стартапів.
В дослідженні Dealroom, CEE Startups 2025, зазначено, що за останнє десятиліття загальна вартість стартапів в регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЕ) зросла в 15 разів, що більш ніж удвічі перевищує 7-кратне зростання в Європі. Приватні стартапи ЦСЄ зараз досягли сумарної вартості 163 млрд євро. При цьому Україна – на третьому місці з результатом в 30 млрд євро. Стартапи, які народилися в ЦСЄ, часто переїжджають: 48% компаній з ЦСЄ перенесли свою штаб-квартиру з країни походження в іншу. В цій прикрій статистиці антирекорди б’є Україна, з якої переїхало понад 90% стартапів, що пояснюється несприятливими умовами їх розвитку в Україні.
Взагалі, оцінюючи ситуацію, можна констатувати, що стартапи це новий спосіб комерціалізації інновацій, більш гнучкий і прогресивний порівняно з традиційним використанням ІВ. І можна зробити припущення, що скоро стартапи можуть замінити ІВ.
Підводячи підсумок, можна констатувати, що більшість проблем винахідництва в України можна вирішити за ряд років, якщо неухильно виконувати закони України, якими передбачено фінансування науки у розмірі від 1.7% ВВП і зробити науку одним з пріоритетів розвитку держави. А при забезпеченні фінансування науки на рівні Ізраілю, можна повернути нашій науці і провідні позиції.
Як сказав президент США Р.Рейган «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті, тому що фінансуємо науку».
Автор: Володимир Хаустов, учений секретар Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»
Таблиця 1. Надходження заявок на винаходи і корисні моделі у 2004-2023 рр.
| 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | |
| Винаходи,
в т.ч. |
5778 | 5592 | 5930 | 6163 | 5697 | 4812 | 5310 | 5247 | 4944 | 5418 | 4814 | 4495 | 4092 | 4046 | 3975 | 3856 | 3194 | 3390 | 2758 | 2911 |
| від національних заявників | 4090 | 3538 | 3474 | 3440 | 2825 | 2428 | 2554 | 2639 | 2484 | 2858 | 2457 | 2273 | 2231 | 2286 | 2116 | 2103 | 1370 | 1296 | 793 | 1010 |
| Корисні моделі,
в т.ч. |
5232 | 7286 | 8171 | 8870 | 9600 | 9200 | 10679 | 10437 | 10229 | 10176 | 9384 | 8620 | 9560 | 9118 | 9115 | 8454 | 5273 | 4427 | 2378 | 3504 |
| від національних заявників | 5141 | 7156 | 8027 | 8745 | 9450 | 9058 | 10528 | 10285 | 10030 | 9978 | 9244 | 8490 | 9473 | 8979 | 8977 | 8344 | 5059 | 4335 | 2324 | 3427 |
| Усього заявок | 11010 | 12878 | 14101 | 15033 | 15297 | 14012 | 15989 | 15684 | 15173 | 15594 | 14198 | 13115 | 13652 | 13164 | 13090 | 12310 | 8467 | 7817 | 5136 | 6415 |
Таблиця 2. Динаміка витрат на наукові дослідження і розробки у 2010-2023 рр.
|
Роки |
Витрати на наукові дослідження і розробки – усього, млн грн/ | У тому числі / % до загального обсягу витрат на наукові дослідження і розробки |
Частка витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП, % | |||
| фундаментальні наукові дослідження | прикладні наукові дослідження | науково-технічні (експериментальні) розробки | ||||
| 2010 | 8107,1 | 26,8 | 19,6 | 53,6 | 0,75 | |
| 2011 | 8513,4 | 25,9 | 21,3 | 52,8 | 0,65 | |
| 2012 | 9419,9 | 27,8 | 21,5 | 50,7 | 0,67 | |
| 2013 | 10248,5 | 26,3 | 20,1 | 53,6 | 0,70 | |
| 2014 | 9487,5 | 25,9 | 19,8 | 54,3 | 0,60 | |
| 2015 | 11003,6 | 22,4 | 17,8 | 59,8 | 0,55 | |
|
11530,7 | 19,3 | 22,2 | 58,5 | 0,48 | |
| 2017 | 13379,3 | 21,9 | 23,6 | 54,5 | 0,45 | |
|
16773,7 | 22,4 | 21,3 | 56,3 | 0,47 | |
| 2019 | 17254,6 | 21,7 | 21,1 | 57,2 | 0,43 | |
| 2020 | 17022,4 | 25,0 | 23,3 | 51,7 | 0,41 | |
| 2021 | 20973,8 | 24,6 | 23,0 | 52,4 | 0,38 | |
| 2022 | 17117,8 | 23,8 | 28,2 | 48,0 | 0,33 | |
| 2023 | 21348,1 | 20,7 | 29,7 | 49,6 | 0,33 | |
Таблиця 3. Структура капітальних інвестицій в Україні за видами активів у 2018-2024 рр.
| 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 | |
| Усього | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| інвестиції в матеріальні активи | 93,3 | 96,4 | 95,5 | 95,5 | 94,6 | 95,3 | 93,8 |
| житлові будинки | 10,1 | 9,5 | 8,7 | 9,1 | 7,9 | 7,1 | 6,9 |
| нежитлові будівлі | 14,7 | 15,4 | 15,3 | 13,5 | 11,9 | 11,3 | 11,6 |
| інженерні споруди | 19,4 | 22,6 | 27,0 | 28,0 | 19,8 | 28,1 | 27,2 |
| машини, обладнання та інвентар | 33,1 | 34,0 | 31,5 | 30,0 | 32,7 | 32,3 | 32,8 |
| транспортні засоби | 12,1 | 10,8 | 8,9 | 10,3 | 10,6 | 10,2 | 10,1 |
| земля | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 0,6 |
| довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва | 0,7 | 0,7 | 0,9 | 0,9 | 1,6 | 1,3 | 0,7 |
| інші матеріальні активи | 2,9 | 3,1 | 2,8 | 3,3 | 9,8 | 4,6 | 3,9 |
| інвестиції в нематеріальні активи | 6,7 | 3,6 | 4,5 | 4,5 | 5,4 | 4,7 | 6,2 |
| з них | |||||||
| програмне забезпечен-ня та бази даних | 2,0 | 1,7 | 2,5 | 2,6 | 3,9 | 3,5 | 3,7 |
AgriAcademy відкриває реєстрацію на новий безкоштовний практико-орієнтований курс «Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві», розроблений для представників малого та середнього аграрного бізнесу, управлінців агропідприємств, агроконсультантів та технологічних спеціалістів.
Курс створено командою громадської організації «Клуб експертів», яка приймала участь у відкритому конкурсі пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів, що був проведений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України у 2025 році з метою подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні.
Аграрний сектор входить у фазу, де конкурентоспроможність визначається не лише технологіями виробництва, а й якістю роботи з даними. Якщо ще кілька років тому ШІ сприймався як експериментальна технологія, сьогодні він стає базовим інструментом управління врожайністю, ресурсами, ризиками та ринковими стратегіями. Новий курс допомагає перейти від теоретичного розуміння ШІ до практичного впровадження з вимірюваним економічним результатом.
Що отримають учасники
Після завершення курсу слухачі зможуть:
Програма курсу: від базових принципів до управлінських рішень
Вступ. ШІ як нова інфраструктура агровиробництва
Перехід від інтуїтивного управління до data-driven підходів. Як почати з пілота і швидко оцінити ефект.
Модуль 1. Можливості штучного інтелекту для агробізнесу
Практика: аналіз можливостей впровадження IoT і Big Data у власному бізнесі.
Модуль 2. Оптимізація ресурсів і підвищення продуктивності
Практика: створення прототипу моделі прогнозу врожайності на основі мультисенсорних даних.
Модуль 3. Впровадження ШІ в управління підприємством
Практика: розробка плану впровадження ШІ для власного підприємства.
Головний результат навчання
Курс формує системне бачення використання штучного інтелекту – від збору даних до управлінських рішень. Учасники Agriacademy навчаться не просто тестувати технології, а будувати економічно обґрунтовані цифрові рішення для реального агробізнесу.
Автори та викладачі курсу
До викладання залучені експерти на перетині ІТ, науки, бізнесу та управління:
Для кого цей курс
Як долучитися
Реєстрація вже відкрита на платформі AgriAcademy!
Курс стане практичним інструментом для тих, хто прагне перейти від реактивного управління до прогнозної, інформаційно-орієнтованої моделі агробізнесу.
Навчання на курсі є безкоштовним і відкритим для всіх зареєстрованих користувачів платформи AgriAcademy.
Учасники можуть проходити матеріали у зручному для себе режимі онлайн, без обмежень у часі, а після успішного завершення фінального тестування отримують Сертифікат.
Нагадаємо, що AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Клієнтський досвід більше не працює як “окрема функція”. У 2026 році він стає Total Experience – цілісним підходом, який об’єднує клієнтський досвід з досвідом бренду та співробітника, автоматизацію та користувацький досвід в одну керовану систему.
Це відповідь бізнесу на нову реальність: не наздоганяти клієнта, а передбачати його потреби, зменшувати тертя на ключових етапах взаємодії й формувати попит через продуманий досвід. Керований досвід забезпечує зростання лояльності, повторні продажі та маржинальність.
Саме цій трансформації присвячена ювілейна 20’ CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE з лейтмотивом ЗРІЛА CX-СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ від KA Group – команди, що вже 13 років поспіль створює бізнес-заходи стратегічного рівня, які формують нові правила гри для лідерів бізнесу.

Якщо ви відповідаєте за клієнтський досвід, бренд, цифрові рішення або ефективність команд, зафіксуйте цю дату:
26 лютого – 20’ CUSTOMER EXPERIENCE CONFERENCE – єдина в Україні міжгалузева конференція для лідерів, які розвивають зрілий і людяний клієнтський досвід як систему управління.
Цю подію варто відвідати, якщо ви:

Спікери конференції:
Хайлайт події – Open Space, практичний формат, де учасники самі формують порядок денний, обирають дискусії та отримують практичні інсайти з тем, які для них справді важливі.
Реєструйтесь командами та приєднуйтесь до спільноти лідерів, які перетворюють клієнтський досвід на конкурентну перевагу та драйвер зростання бізнесу.
Також діє спеціальна пропозиція для командної участі 4 + 1
Організатор: KA Group
Офіційний партнер: Raiffeisen Bank
Контакти: info@kagroup.ua | +38 (063) 247 94 74
Детальна програма та реєстрація командами: https://kagroup.ua/cx/
Інтерфакс-Україна – головний інформаційний партнер події.