Станом на 1 січня 2026 року у вищих навчальних закладах України навчається 21 271 іноземний студент із 127 країн світу, йдеться в повідомленні Міністерства освіти і науки з посиланням на дані Українського державного центру міжнародної освіти (УДЦМО).
«Кількість іноземних студентів в Україні, звичайно, зменшилася порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, але інтерес до здобуття вищої освіти в Україні зберігається. Тому українські виші активно розвивають нові освітні напрями, адаптують навчальні формати та долучаються до ініціатив, спрямованих на розвиток міжнародної освіти», — цитує директора УДЦМО Олену Шаповалову пресслужба міністерства.
Зокрема, за даними Центру, у 2025/2026 навчальному році іноземні студенти здобувають освіту у 369 вишах України.
Найбільше іноземних студентів навчається в таких університетах: Київський національний університет технологій та дизайну, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Сумський національний аграрний університет, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», Національний університет біоресурсів і природокористування України, ЧЗВО «Міжнародний Європейський університет», ЧЗВО «Університет медицини і соціальних наук», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» і Запорізький державний медико-фармацевтичний університет.
Зазначається, що більшість іноземних студентів навчається у Київській і Харківській, а також Сумській, Одеській, Миколаївській і Запорізькій областях.
Згідно з повідомленням, у вищих навчальних закладах України навчаються громадяни із 127 країн світу. Найбільше студентів із Китаю (6 626), Азербайджану (5 420), Грузії (1 478), Індії (924), Марокко (734), Туреччини (644), Туркменістану (568), Польщі (504), Вірменії (406) і РФ (390).
Найпоширенішими напрямами підготовки є: «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Харчові технології», «Менеджмент», «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», «Медицина», «Фізична культура і спорт», «Біотехнології та біоінженерія», «Авіаційний транспорт», «Економіка і міжнародні економічні відносини» та «Комп’ютерна інженерія».
Серед іншого зазначається, що станом на 1 січня 2026 року зареєстровано 6 292 запрошення на навчання. Найбільше — для абітурієнтів із Китаю, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Марокко, Нігерії, Туреччини, Індії, США, Польщі.
Як повідомлялося, у 2025 році до українських вищих навчальних закладів було зараховано 5 475 іноземних студентів, що на 534 більше, ніж у 2024 році (4 941).
Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко розраховує, що після завершення війни кількість іноземних студентів в Україні може зрости до 100 тис.
Український Червоний Хрест (УЧХ) протягом п’яти тижнів від початку загострення енергетичної кризи надає безперервну гуманітарну допомогу жителям Києва та громадам по всій країні.
«З початку січня 2026 року організація підтримує роботу понад 100 теплопунктів, розгорнутих Державною службою України з надзвичайних ситуацій у Києві, а також організовує свої пункти обігріву. Тут люди можуть зігрітися, отримати гарячі страви, гарячу питну воду та підзарядити свої гаджети. За цей період допомогу отримали понад 250 тисяч осіб», — повідомив генеральний директор УЧХ Максим Доценко.
Український Червоний Хрест також забезпечує опорні пункти обігріву на базі шкіл столиці. Для підтримки жителів було передано понад 15 260 ковдр, 5 040 спальних комплектів, 1 380 комплектів постільної білизни, 5 940 гігієнічних наборів, теплові гармати, а також гаряче харчування. Крім того, волонтери та співробітники УЧХ надають психосоціальну підтримку.
Додатково організація підтримує роботу 40 польових кухонь ДСНС України, передаючи необхідні продукти харчування та доставляючи тисячі порцій гарячих страв і напоїв. Волонтери також здійснюють доставку їжі до пунктів обігріву та адресну допомогу маломобільним і самотнім людям, які не можуть самостійно дістатися до теплопунктів.
Окремий напрям реагування — забезпечення енергоусталеності громад. Український Червоний Хрест реалізує програму забезпечення громад 560 генераторами загальною потужністю 9,16 МВт для підтримки об’єктів критичної інфраструктури, Пунктів незламності та установ соціального захисту. Це дозволяє забезпечувати безперервну роботу життєво важливих сервісів навіть під час тривалих відключень електроенергії. Важливу роль у реалізації цієї ініціативи відіграли міжнародні партнери: 447 генераторів із 560 були передані зі стратегічних резервів Європейського Союзу (rescEU) в межах механізму цивільного захисту ЄС. Вони призначені для підтримки громад, які найбільше постраждали внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру. Крім того, організації Німецького Червоного Хреста та Бельгійського Червоного Хреста забезпечили ще 34 потужні генератори.
В УЧХ також нагадали, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну організація вже передала понад 15 тис. генераторів для підтримки медичних закладів, шкіл і дитячих садків.
Український Червоний Хрест координує дії з державними службами та міжнародними партнерами, оперативно реагуючи на потреби громад. В УЧХ відзначили підтримку та солідарність благодійників і партнерів з Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міністерства закордонних справ у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, Державного департаменту США та Європейського Союзу.
генераторы, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ПУНКТИ ОБІГРІВУ, Український Червоний Хрест
Інформація про те, що глава МЗС КНР Ван Ї заявив про сприйняття України як «друга і партнера», підтверджується офіційними повідомленнями Китаю. Заява прозвучала 15 лютого 2025 року на зустрічі Ван Ї з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою на полях Мюнхенської конференції з безпеки, повідомило агентство Сіньхуа.
Згідно з публікацією Сіньхуа, Ван Ї зазначив, що Китай і Україна зберігають «традиційну дружбу», а двосторонні відносини спираються на стратегічне партнерство, встановлене у 2011 році. Він також заявив про готовність Пекіна працювати з Києвом над просуванням двосторонніх відносин і практичної співпраці, попри «несприятливі чинники».
У 2026 році тема китайсько-українських контактів знову актуалізувалася на нинішній Мюнхенській конференції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив 13 лютого 2026 року, що запросив Ван Ї відвідати Україну і заявив, що Китай міг би допомогти в досягненні закінчення війни.
Дані: Держцентр зайнятості
У державній системі “онлайн-архіву” вже зібрано понад 20 млн оцифрованих документів, у яких користувачі можуть шукати матеріали за ключовими словами, повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов в ексклюзивному інтерв’ю для відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна”.
“Його презентували у 2022 році, і зараз у системі вже понад 20 мільйонів оцифрованих документів, у яких можна шукати за ключовими словами”, — сказав Хромов.
За його словами, цифровізація архівної системи має кілька рівнів. Перший – це базовий доступ у читальних залах, де відвідувачі можуть працювати з матеріалами та робити фото документів на власний телефон. Другий – професійне оцифрування із застосуванням спеціальних сканерів і програмного забезпечення, яке потребує значних ресурсів та фінансується за рахунок партнерських угод і спеціального фонду архівів.
Хромов також зазначив, що сьогодні практично всі державні архіви мають власні сайти, а в системі працюють міжархівні пошукові портали, які дають змогу користувачам знаходити інформацію дистанційно.
Окремо він наголосив на переході архівів до сервісної моделі доступу: базові можливості для користувачів залишаються безкоштовними, а додаткові послуги — платними через потребу в ресурсах.
“Безкоштовно можна працювати в читальних залах, переглядати матеріали онлайн, робити власні цифрові копії. Але якщо людині потрібна професійна сканкопія, офіційне завірення чи спеціальне оформлення документів — це вже окрема процедура, яка потребує ресурсів”, — пояснив голова Держархівслужби.
Він уточнив, що безкоштовні опції передбачають, зокрема, роботу в читальній залі та самостійне копіювання, але для цього людині потрібно фізично приїхати до архіву. Натомість дистанційне копіювання, за його словами, може коштувати орієнтовно близько 5 грн за аркуш, що для багатьох є зручнішим і дешевшим, ніж витрати на поїздку.
За словами Хромова, цифрові інструменти та розширення онлайн-доступу мають також безпекове значення в умовах війни: цифрові копії дозволяють зменшувати фізичне використання оригіналів і зберігати їх у сховищах, мінімізуючи ризики пошкодження документів.
Джерело – Інтерфакс-Україна
