Тимчасовий захист в Європейському Союзі поки отримують українці незалежно від статі та віку, і такий порядок поки продовжено до 27 березня 2027 року, повідомив представник Європейської комісії Маркус Ламмерт, коментуючи дискусію в країнах-членах про надання захисту українським чоловікам призовного віку.
«Наскільки я пам’ятаю правила надання тимчасового захисту, вони не роблять ніякої різниці між жінками, дітьми та чоловіками призовного віку», – сказав Ламмерт на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю.
На запитання, чи варто приймати в ЄС українських чоловіків призовного віку під час війни в Україні і чи дійсно на європейському рівні відбувається дискусія про їх тимчасовий захист, враховуючи те, що відповідне питання підняло уряд Люксембургу і українські влади, представник Єврокомісії відповів: “Я не знаю про дискусію в Люксембурзі. Можу сказати, що тимчасовий захист – це те, що ми вирішили на рівні ЄС і на рівні держав-членів до 27 березня наступного року. Чинні правила залишаються в силі, і це все, що я можу сказати на даний момент”.
У Києві стартувала ключова подія року у сфері сталого промислового розвитку – щорічна Конференція екоіндустріальних парків (ЕІП) України 2026. Цьогоріч фокус Конференції на обговоренні підтримки зеленого відновлення України шляхом залучення фінансування для розвитку ЕІП. Серед учасників – представники влади, міжнародні партнери та донорські організації, представники бізнесу, індустріальних парків, банків, інвестиційних структур та галузевих асоціацій.
Екоіндустріальні парки повинні стати ключовим інструментом зеленої відбудови України та її практичної інтеграції до європейського економічного простору. Про це заявив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, відкриваючи Конференцію екоіндустріальних парків України 2026. Він наголосив, що тема цьогорічної конференції – підтримка зеленого відновлення України шляхом залучення фінансування та розвитку екоіндустріальних парків – має стратегічне значення, адже Україна одночасно проходить кілька складних процесів: захищає державу від російської агресії та здійснює глибинну економічну трансформацію.
«Відновлення не може означати повернення до довоєнної моделі економіки. Ми будуємо нову індустріальну основу, технологічну, конкурентну та повністю інтегровану до європейського економічного простору з урахуванням високих стандартів і засад глобальних цілей сталого розвитку. У цьому контексті екоіндустріальні парки — це не просто інфраструктурний інструмент — це нова модель організації справді сучасної власної промисловості. Екоіндустріальні парки дозволяють поєднати і модернізацію виробництва, і декарбонізацію та ресурсоефективність, а також циркулярну економіку і відповідність вимогам ЄС щодо критеріїв ESG», – зазначив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.
Віцепрем’єр-міністр звернув увагу, що переговорний процес щодо вступу України до Європейського Союзу вимагає практичної промислової інтеграції. Йдеться, зокрема, про адаптацію до механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), фінансової таксономії ЄС, стандартів звітності у сфері сталого розвитку та вимог щодо належної перевірки ланцюгів постачання.
«Це нова економічна реальність. Екоіндустріальні парки створюють середовище, в якому українські підприємства можуть відповідати цим вимогам системно, а не фрагментарно», – зазначив віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Конференція ЕІП України 2026 реалізується як флагманський національний захід у межах проєкту «Глобальна програма екоіндустріальних парків ІІ – Україна: впровадження на національному рівні» (GEIPP-II Україна). Програма реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) за фінансової підтримки Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у тісній співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.
Програма конференції охоплює шість панельних дискусій. Учасники обговорюють формування сприятливої політичної рамки для розвитку парків, принципи ESG як інструмент зеленого відновлення, а також залучення інвестицій через фінансові установи. Окрему увагу приділено ринковим можливостям, індустріальному симбіозу та перевагам ЕІП для компаній-резидентів і постачальників послуг.
«Динаміка розвитку індустріальних парків в Україні вражає: лише за минулий рік кількість працюючих майданчиків зросла майже вдвічі. Тепер наше головне завдання у рамках програми GEIPP-II – забезпечити їхню повну фінансову та інституційну готовність до зеленої трансформації. Ми допомагаємо бізнесу на практиці довести, що екологічність, ресурсоефективність та індустріальний симбіоз – це прямий шлях до зниження операційних витрат і підвищення привабливості для інвесторів», – зазначив Координатор з промислового розвитку ЮНІДО Крістіан Сюзан.
В рамках Конференції працює Виставка індустріальних парків для демонстрації найкращих інвестиційних практик в Україні.
Трансляцію Конференції можна переглянути у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/events/1481502633328684. YouTube: трансляція українською або трансляція англійською.
Фото з Конференції скачати тут
Довідково:
Екоіндустріальний парк – це інноваційний формат індустріальних парків, де
бізнес використовує альтернативні джерела енергії, раціонально підходить
до управління відходами та оптимізує використання водних ресурсів. Екоіндустріальні парки є більш конкурентоспроможними, привабливими для інвестицій та стійкими до ризиків.
Україна має значний потенціал у створенні екоіндустріальних парків для підтримки зеленого переходу, післявоєнного відновлення та наближення до європейських екологічних стандартів.
За підсумками 2025 року індустріальні парки в Україні продемонстрували стрімкий розвиток: загальна кількість зареєстрованих об’єктів досягла 118, з яких 27 з’явилися саме торік (переважно за ініціативи приватного бізнесу). Найважливішим показником стало майже дворазове зростання кількості реально працюючих майданчиків – з 21 до 37. Географічними лідерами за кількістю парків залишаються Львівщина, Київщина (яка стала першою за новими реєстраціями) та Закарпаття. Наразі резиденти активно розгортають виробництво: у межах парків уже діють 22 та будуються ще 15 підприємств, сфокусованих на агропереробці, харчовій та деревообробній промисловості, а також машинобудуванні.
Проєкт GEIPP Україна є частиною Глобальної програми екоіндустріальних парків (GEIPP), яка реалізується ЮНІДО в семи країнах і фінансується Урядом Швейцарії через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO). Основним бенефіціаром проєкту є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Міжнародний Інститут Свободи (ILI) представив оновлений Індекс економіки здорового глузду 2026 – рейтинг, який оцінює якість економічної політики урядів та адекватність їхніх рішень з точки зору базових аксіом розвитку. За підсумками цього року Україна набрала 24 бали, знизилася з 89-го на 95-те місце та залишилася у четвертій групі країн.
«Індекс економіки здорового глузду – унікальна для України розробка, яка дає змогу оцінити своєрідний “економічний IQ” державного управління. Під урядом у цьому випадку ми маємо на увазі не лише Кабмін, а весь контур ухвалення рішень, до якого можна віднести центральну і місцеву владу, законодавців, виконавчу вертикаль, політиків, депутатів і полісі-мейкерів, тобто всіх, хто реально впливає на економічну політику країни», – зазначив директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
Загалом до Індексу 2026 року увійшли 144 країни, які було структуровано на 5 груп за підсумковими балами. Україна отримала 581 бал, погіршивши результат на 24 бали у порівнянні з попереднім роком. У підсумковому ранжуванні вона опинилася між Руандою та Гамбією. На самій презентації це було окреслено як «діагноз» економічної політики: країна перебуває у четвертій групі – групі «рідкісних проявів розуму», тобто в зоні, де окремі рішення можуть бути раціональними, але системна якість політики залишається слабкою.
«Для України цей індекс – це насамперед діагноз, адже ми перебуваємо на 95-му місці зі 144 країн, у групі з рідкісними проявами розуму в економічній політиці, і це сигнал, що до економіки треба ставитися значно серйозніше навіть під час війни. Якщо ми хочемо бути конкурентними щодо країн Центральної та Західної Європи, залучати капітал, інвестиції та робочі місця, то маємо не посилювати помилкові податкові й регуляторні рішення, а робити інститути привабливішими й послідовно змінювати економічну політику», – наголосив президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук.
У презентації представники ILI підкреслили, що Індекс економіки здорового глузду є агрегатним показником, побудованим на основі 15 аксіом (наприклад, що краще бути вільним, ніж невільним; багатим, ніж бідним; здоровим, ніж хворим) і шести міжнародних індексів, які охоплюють ключові параметри розвитку держави. Серед них – свобода людини, економічна свобода, захист прав власності, верховенство права, процвітання та інноваційність. Також у виступі окремо згадувались діловий клімат, конкуренція, якість державного управління, соціальний захист, довкілля та інфраструктура як складові логіки оцінювання.
Спікери також пояснили технічний принцип, за яким менша кількість балів означає кращий результат, а діапазон моделі – від умовно ідеальних 6 балів до 902 балів (найгірші позиції у всіх індикаторах). Після цього всі країни розподіляються на п’ять груп – від «урядів розумних рішень» до групи з найгіршими результатами.
Новим лідером рейтингу стала Швейцарія, яку в ILI називають прикладом уряду, орієнтованого на науку, факти та якісну оцінку потенціалу країни. Також у трійці лідерів – Ірландія, яка піднялася одразу на 5 позицій. У топ-10 погіршили позиції Фінляндія, Нова Зеландія, Нідерланди та Швеція, тоді як Люксембург і Австралія покращили результати. США та Німеччина, за повідомленням ILI, зберегли свої місця.
Під час презентації спікери також окремо акцентували увагу на Швейцарії, Данії та Ірландії як прикладах держав, де високі позиції в індексі корелюють із якістю життя, інституційною стабільністю та довгостроковим економічним зростанням.
У своєму виступі Ярослав Романчук наголосив, що Україні потрібна не лише концентрація на безпеці та обороноздатності, а й рамка «економіки здорового глузду», яка б не суперечила завданню розвитку навіть під час війни. Він прямо пов’язував це з конкуренцією за капітал, участю в ланцюгах доданої вартості та створенням умов, за яких українці матимуть мотивацію працювати і розвивати бізнес в Україні.
Серед проблемних точок у презентації також згадувалися низькі позиції України в окремих міжнародних індикаторах – зокрема, за індексом свободи людини та економічної свободи, тоді як за захистом прав власності позиція оцінювалася як відносно краща (в межах першої сотні). Водночас спікери звертали увагу на слабкі параметри якості державного управління та регуляторної політики.
На презентації як важливі орієнтири для України спікери також називали Естонію та Чехію – постсоціалістичні країни, які увійшли до першої групи. Їхній досвід було подано як приклад довгого, послідовного курсу на лібералізацію, конкурентні інститути та інтеграцію в європейські виробничі ланцюги.
Також у презентації значну увагу приділили темам інфляції, боргового навантаження, розміру державного сектору, регуляторного тиску та якості державного управління як факторам, що прямо впливають на інвестиції та довгострокове зростання. Для України ці питання були подані як частина ширшої проблеми – дефіциту системної економічної раціональності у формуванні політики.
«Індекс економіки здорового глузду 2026 – це, по суті, універсальний інструмент оцінки соціально-економічного розвитку, економічного зростання та якості інститутів, який може використовувати будь-який уряд. Ми розглядаємо його і як інструмент економічної просвіти, і як практичний орієнтир для полісі-мейкерів, щоб вони бачили, як конкретні інституційні та регуляторні чинники впливають на розвиток країни та соціальні показники», – підсумував Ярослав Романчук.
У галереї “Хлібня” Національного заповідника “Софія Київська” сьогодні, 25 лютого, розпочинає роботу міждисциплінарний виставковий проєкт “Мистецтво на зламі сезонів 2026”, який об’єднає роботи понад 50 митців – від визнаних авторів до нових імен, повідомляють організатори.
За їхньою інформацією, проєкт підготувала благодійна організація “БФ Добре серце Київ” у партнерстві із заповідником. Його концепцію задумано як трилогію, присвячену історичній пам’яті, міжнародній солідарності та тяглості української жіночої художньої традиції.
Експозиція складатиметься з трьох тематичних блоків. Перший – “Між вогнем і тишею” – присвячений рефлексії на життя без теплопостачання під час морозної зими 2026 року. Другий – “Україна Соборна Незалежна. Емоції друзів” – розповідає про боротьбу українців і підтримку міжнародної спільноти; зазначається, що перша презентація цього блоку відбулася в Херсоні у серпні 2025 року. Третій – “Фантастичні імпровізації українських мисткинь ХХІ сторіччя” – зосереджений на декоративізмі, спадковості поколінь та передбачає використання сучасних технологій, зокрема елементів доповненої реальності.
Відкриття проєкту заплановане на 16:00 за адресою: Київ, вул. Володимирська, 24 (галерея “Хлібня”).
Організатори зазначають, що виставка покликана осмислити досвід війни, трансформацію суспільства та роль мистецтва як простору підтримки, пам’яті та солідарності.
Аналітичний центр Experts Club звертає увагу на публікацію International Tax Competitiveness Index 2025, у якій зіставляються податкові системи 38 країн ОЕСР за більш ніж 40 параметрами та п’ятьма блоками: корпоративні податки, податки на доходи фізосіб, податки на споживання, податки на майно та транскордонні податкові правила.
Лідером рейтингу 12-й рік поспіль стала Естонія, далі йдуть Латвія та Нова Зеландія. До топ-10 також увійшли Швейцарія, Литва, Люксембург, Австралія, Ізраїль, Угорщина та Чехія. На іншому полюсі опинилися Франція (38-ме місце) та Італія (37-ме), а також Колумбія, Польща та Іспанія.
Автори дослідження підкреслюють, що високі позиції, як правило, забезпечують більш нейтральні та передбачувані конструкції оподаткування — ширша база, менша роль точкових пільг, більш зрозумілі правила оподаткування прибутку та крос-бордер операцій. Зокрема, для Естонії ключовим фактором залишається корпоративна модель з оподаткуванням розподіленого прибутку, а для Латвії — близька логіка корпоративного оподаткування та територіальні елементи режиму.
Серед великих економік показовим виглядає місце США — 15-те, Німеччини — 20-те, Японії — 22-ге, Канади — 13-те, тоді як Велика Британія перебуває на 32-й позиції. Францію названо найменш конкурентоспроможною системою в ОЕСР — у звіті це пов’язують, зокрема, з високим сукупним рівнем податку на прибуток корпорацій (36,13% з урахуванням надбавок) і набором окремих майнових податків.
Окремо відзначені зміни до минулого року: Канада піднялася з 14-го на 13-те місце; Чехія погіршила позицію з 9-го на 10-те; Франція опустилася з 36-го на 38-ме на тлі запровадження тимчасової надбавки з податку на прибуток для компаній з високою виручкою; Німеччина поліпшила місце з 21-го на 20-те.
Влада Кувейту готує запуск нової резидентської візи для фрилансерів, яка дозволить іноземним фахівцям працювати на себе без традиційного спонсорства роботодавця (кафала). Про плани повідомив перший віцепрем’єр і міністр внутрішніх справ шейх Фахд аль-Юсеф аль-Сабах, зазначивши, що ініціатива спрямована на боротьбу з нелегальною торгівлею видами на проживання та «візовими посередниками».
За даними ЗМІ, щорічний державний збір за нову категорію резидентства становитиме KD 750–1 000 (у низці публікацій еквівалент оцінюється приблизно у $2,45–3,26 тис.), а запуск очікується протягом найближчих двох місяців, тобто орієнтовно у березні–квітні 2026 року.
Як уточнюється, на першому етапі програма може бути обмежена «простими»/низькоризиковими професіями, при цьому попередні вимоги включають реєстрацію підтвердженої адреси проживання, надання чинних контактних даних і коректних персональних відомостей. Повний перелік сфер, механіка подання заявок та остаточні критерії відбору мають бути оголошені окремо компетентними органами.
Влада Кувейту очікує, що нова схема легалізує незалежну зайнятість, зменшить обсяг сірих практик на ринку праці та збільшить надходження до бюджету за рахунок прямої сплати зборів державі.
