Данська A.P. Moller – Maersk повідомила, що призупиняє всі проходи своїх суден через Ормузьку протоку «до подальшого повідомлення» і попереджає про можливі затримки, зміни маршрутів і розкладів сервісів, що заходять в порти Аравійської затоки.
Рішення прийнято на тлі різкого погіршення ситуації в регіоні і зростання загроз для комерційного судноплавства. Reuters повідомляв, що Maersk також призупинила рейси через Суецький канал і Баб-ель-Мандебську протоку, перенаправляючи судна навколо мису Доброї Надії.
Maersk – один з найбільших світових контейнерних перевізників і оператор портових терміналів.
За даними галузевої статистики на базі Alphaliner, частка Maersk у світовому контейнерному флоті в 2024 році становила близько 14%.
Випробувальний центр ТОВ «ТЕСТ» продовжує працювати у повному обсязі та проводить вогневі випробування, а твердження про нібито «лабораторію-привид» і «фейкові протоколи» є безпідставними та мають ознаки скоординованої інформаційної атаки, повідомив начальник лабораторії компанії Андрій Бондар.
«Випробувальний центр функціонує у штатному режимі. Усі роботи виконуються відповідно до вимог чинних нормативних документів, у відповідності до сфери акредитації. Вогневі випробування проводяться з дотриманням затверджених стандартизованих методик та оформленням протоколів згідно вимог міжнародного стандарту ДСТУ EN ISO/IEC 17025. Будь-які заяви про те, що центру не існує, випробування не проводяться або протоколи не є дійсними, не відповідають фактичним обставинам», – зазначив Бондар.
У компанії уточнили, що згідно зі сферою акредитації, виданою Національним агентством з акредитації України, випробувальний центр мав декілька дільниць. Частина випробувань проводилась на дільниці у м. Бровари, а частина була переведена на захід країни з міркувань безпеки у звʼязку з регулярними ракетними обстрілами ще у 2024 році.
У ТОВ «ТЕСТ» також заявили, що поширення тверджень про «фейкові протоколи» та «фантомну лабораторію» відбувається в контексті публікацій останнім часом, спрямованих проти ТОВ «Ковлар Груп» і матеріалів, що виробляються, та має ознаки цілеспрямованої дискредитації як виробника, так і випробувального центру.
«Ми відкриті до взаємодії з державними органами та готові надавати всю необхідну документацію на запити відповідніх органів. Діяльність центру здійснюється виключно в межах законодавства України та вимог акредитації Національного агентства. Репутація та професійна відповідальність для нас є пріоритетом», – наголосив Бондар.
ТОВ «ТЕСТ» позиціонує себе як базовий спеціалізований центр у сфері випробувань будівельних матеріалів і конструкцій в Україні. Компанія повідомляє про наявність матеріально-технічної бази для повномасштабних вогневих випробувань конструкцій, інженерних комунікацій та вогнезахисних матеріалів, а також про 25-річний досвід роботи на ринку протипожежних випробувань.
Торгівля товарами України в 2025 році залишалася висококонцентрованою і з вираженим імпортним перекосом, випливає з дослідження аналітичного центру Experts Club по ТОП-50 торгових партнерів станом на 31 грудня 2025 року.
Як зазначається в дослідженні, перша десятка країн формує близько двох третин загального обсягу торгівлі, а один лише Китай дає майже п’яту частину обороту. Засновник Experts Club Максим Уракін підкреслює: «загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт – близько $40,3 млрд, а товарообіг – близько $125,1 млрд».
Китай став найбільшим партнером України за обсягом товарообігу у вибірці ТОП-50 – $21,04 млрд, при імпорті $19,23 млрд і експорті $1,82 млрд, негативне сальдо склало $17,41 млрд. Уракін вважає, що «швидких рішень щодо вирівнювання сальдо з Китаєм не буде без нарощування індустріальних експортних позицій України», і пропонує орієнтуватися на локалізацію частини ланцюжків поставок під українські потреби, контрактне виробництво, а також розширення агро- та харчового експорту з більш глибокою переробкою.
На другому місці за товарообігом опинилася Польща – $13,02 млрд, на третьому Німеччина – $9,06 млрд, далі йдуть Туреччина – $8,95 млрд і США – $5,69 млрд. Коментуючи європейський напрямок, Уракін звертає увагу на ризики регулювання: «фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного». За його оцінкою, для розширення присутності на ринку ЄС ключовим стає «якість входу» – стандарти, простежуваність, сертифікація та інтеграція в ланцюжки доданої вартості.
У дослідженні також відзначається роль ринків, де Україна має позитивне торгове сальдо, а також значення торгових хабів і логістики. Зокрема, серед напрямків, які потенційно можуть дати швидкий приріст при зниженні логістичних витрат і стійкій роботі морських маршрутів, виділяються країни, де експорт вже перевищує імпорт, а також європейські логістичні вузли, через які проходить частина українських потоків.
Говорячи про перспективи 2026 року, Experts Club виділяє як ключові фактори умови доступу на ринки ЄС, інституційні угоди з регіональними партнерами та логістику, включаючи безпеку морських маршрутів. «Найбільш прикладні точки зростання для України – це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика», – резюмував Уракін.
EXPERTS CLUB, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, МАКРОЭКОНОМИКА, МАКСИМ УРАКІН, ресурси, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
«Кернел», один з найбільших українських агрохолдингів, у жовтні-грудні 2026 фінансового року (ФР, липень-2025 — червень-2026) отримав прибуток EBITDA $103 млн, що на 13% менше, ніж в аналогічному періоді попереднього року, йдеться у звіті в п’ятницю.
Згідно з ним, консолідована виручка в другому кварталі 2026 ФР склала $1 млрд 98 млн, що на 4% менше, ніж у другому кварталі 2025 ФР, але в порівнянні з попереднім кварталом дохід зріс на 33% завдяки зростанню обсягів продажів зерна, рослинних олій і шроту, оскільки збиральна кампанія набрала обертів, а експортна активність прискорилася.
«Кернел» зазначив, що збиток від зміни справедливої вартості біологічних активів у другому кварталі 2026 ФР склав $43 млн проти $33 млн у другому кварталі 2025 ФГ.
Собівартість реалізованої продукції зросла на 28% порівняно з попереднім кварталом, що головним чином відображає вищу вартість товарів для перепродажу та використаної сировини, а також зростання на 55% витрат на доставку та обробку, що обумовлено збільшенням страхових премій на тлі посилення російських атак на цивільні судна протягом звітного періоду.
В результаті валовий прибуток знизився на 20% в річному обчисленні – до $126 млн, що відображає скорочення рентабельності в сегментах інфраструктури, торгівлі та переробки олійних культур.
Водночас «Кернелу» вдалося знизити загальні та адміністративні витрати на 26% – до $55 млн, що відображає зниження витрат, пов’язаних із заробітною платою.
Чистий прибуток компанії за жовтень-грудень 2025 року склав $13 млн, що в 2,3 рази менше показника жовтня-грудня-2025. Відзначається, що група понесла фінансові витрати в розмірі $21 млн, що на 21% більше, ніж у попередньому кварталі, головним чином через збільшення витрат, пов’язаних з продовженням і модифікацією договорів оренди, а інші витрати в другому кварталі 2026 ФГ досягли $20 млн, головним чином через збільшення соціальних витрат Групи.
Відзначається, що «Кернел» отримав операційний прибуток до змін оборотного капіталу $113 млн у другому кварталі 2026 ФГ, що в 2,3 рази більше, ніж у попередньому році. Сильне зростання переважно відображає низьку порівняльну базу, оскільки на результат попереднього року істотно вплинув негрошовий прибуток від торгівлі, визнаний Avere.
Згідно зі звітом, зміни в оборотному капіталі призвели до відтоку грошових коштів у розмірі $249 млн у другому кварталі 2026 ФР – до $331 млн, переважно через збільшення запасів на $209 млн – до $644 млн, а також тимчасового розподілу частини ліквідності в ліквідні цінні папери.
“Це відображає нормалізацію сезонних моделей закупівель, оскільки компанія відновила типове накопичення запасів після збору врожаю в першій половині фінансового року. Попередній сезон був нетиповим через повільніші продажі фермерами і менший урожай зерна, що обмежувало накопичення запасів і спотворювало звичайний цикл оборотного капіталу”, – йдеться в документі.
Уточнюється, що запаси, що відносяться до сегменту переробки олійних культур, збільшилися на 23% в порівнянні з попереднім кварталом – до $348 млн завдяки зростанню запасів насіння соняшнику і рослинного масла. Запаси зерна зросли більш різко – в 2,3 рази порівняно з попереднім кварталом, до $296 млн, оскільки група накопичила кукурудзу та інші зернові культури під час пікового збору врожаю.
У фізичному вираженні обсяги харчової олії у вазі зросли на 8% порівняно з попереднім кварталом – до 106 тис. тонн, тоді як запаси насіння соняшнику досягли 334 тис. тонн. Запаси зернових, переважно кукурудзи, пшениці та сої, зросли в 2,6 раза порівняно з попереднім кварталом – до 1,6 млн тонн
Чистий грошовий потік, використаний в інвестиційній діяльності, склав $145 млн протягом жовтня-грудня 2025 року: відтік коштів переважно складався з $120 млн, інвестованих у фінансові активи в рамках стратегії управління ліквідністю групи, та $25 млн у капітальні витрати, в основному пов’язані з реконструкцією перевантажувального терміналу в Чорноморську, сільськогосподарської техніки, резервного енергетичного обладнання та вагонів для перевезення зерна.
Станом на кінець 2025 року загальна сума боргових зобов’язань «Кернел» склала $782 млн, що на 8% більше, ніж у попередньому кварталі. Зростання було обумовлено, головним чином, більш активним використанням кредитних ліній для фінансування сезонних потреб в оборотних коштах.
Чистий борг збільшився в 3,4 рази порівняно з попереднім кварталом – до $451 млн, тоді як коефіцієнт левериджу станом на 31 грудня 2025 року знизився до 1,1 рази відношення чистого боргу до EBITDA.
В цілому за перше півріччя 2026 ФР консолідована виручка скоротилася в порівнянні з аналогічним періодом 2025 ФР на 1% – до $1 млрд 924 млн, EBITDA – на 14%, до $247 млн, чистий прибуток – на 33%, до $119 млн.
За витратами на оборону розрив надзвичайно великий: США у 2024 році витратили близько $997 млрд, Ізраїль – близько $46,5 млрд, Іран – близько $7,9 млрд (оцінка SIPRI).
За людськими ресурсами картина інша: у США активна чисельність збройних сил становить близько 1,32 млн (оцінка на 2025 рік), у Ізраїлю регулярні сили становлять близько 169 тис. з масштабною опорою на резерв, в Ірані – близько 610 тис. активного складу (оцінки, що цитують IISS).
Ключова відмінність – у «проекції сили» і технологічній структурі. США залишаються єдиною країною з порівнянним набором інструментів для тривалої кампанії далеко від власної території – в тому числі з флотом з 11 атомних авіаносців і інфраструктурою постачання, розвідки і дозаправки. Про це йдеться в дослідженні інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Ізраїль, маючи значно менші ресурси, компенсує це якістю ВПС і ешелонованою ППО-ПРО. Зокрема, Ізраїль експлуатує і нарощує парк F-35I («Adir»), а його оборонна архітектура включає Iron Dome, David’s Sling і верхній ешелон Arrow (Arrow-3).
Іран, у свою чергу, робить ставку на асиметричні відповіді: ракетно-дроновий потенціал, розподілену інфраструктуру, сили КСІР і тиск через мережу союзних недержавних акторів. За оцінками США, Іран має найбільший арсенал балістичних ракет на Близькому Сході; окремі доповіді також фіксують довгострокові плани з розвитку далекобійних систем.
Нарешті, «ядерний фактор» працює по-різному для учасників. SIPRI відносить Ізраїль до числа дев’яти держав, що володіють ядерною зброєю (за відсутності офіційного підтвердження з боку Тель-Авіва), тоді як Іран офіційно ядерною зброєю не володіє, а суперечка точиться навколо масштабів і режиму контролю його ядерної програми.
Особовий склад
Іран: близько 610 000 діючих, близько 350 000 резервістів (оцінка IISS, Military Balance 2025).
Ізраїль: 169 500 діючих і 465 000 резервістів (IISS, Military Balance 2023 за зведенням Al Jazeera).
США: сумарна «дозволена чисельність» діючих на FY2026 – понад 1,3 млн (армія 454 000, флот 334 600, ВПС 320 000, КМП 172 300, Космічні сили 10 400, берегова охорона 50 000).
Висновок за «чистою арифметикою»: США за активним особовим складом приблизно в 2,2 рази більше Ірану, а США плюс Ізраїль – приблизно в 2,5 рази (але важливо, що «театрально доступне» угруповання США в регіоні зазвичай істотно менше загальної чисельності).
Сухопутні сили: танки і артилерія
Танки: Іран – понад 1 500 основних танків; Ізраїль – 2 200+ танків.
Співвідношення Ізраїль до Ірану – близько 1,5:1 за кількістю.
Артсистеми: Іран – майже 7 000 артсистем (від буксируваних гармат до РСЗО); Ізраїль – 530 артсистем (включаючи самохідні, буксирувані, РСЗО і міномети в одному зведенні).
За кількістю артзасобів Іран виглядає кратно «важчим» (близько 13:1), але це не дорівнює перевазі в точності, розвідці та контрбатарейній боротьбі.
США у відкритих зведеннях часто наводять не «всі танки на складах», а структуру бойових бригад: у армії США 11 бронетанкових бригад (ABCT) в активному компоненті і 5 – у Нацгвардії; у кожній ABCT по 87 танків Abrams. Це дає 1 392 танки Abrams саме у складі ABCT (без урахування інших місць служби та запасів).
Авіація: ключовий перекіс на користь США
Іран: близько 250 боєздатних літаків (IISS).
Ізраїль: 339 боєздатних літаків, включаючи 309 винищувачів/ударних (у зведенні також наведена структура парку F-16, F-15 і F-35).
США: тільки у ВПС США (без урахування палубної авіації ВМС і авіації КМП) – 2 027 літаків «fighter/attack» в Total Force і 1 430 в Active Force; сумарний парк ВПС (Total Force) – 5 003 літаки станом на кінець FY2024.
Щодо «бойової авіації» це означає порядок величини: ВПС США за класом fighter/attack приблизно в 8 разів перевершують іранську оцінку боєздатних літаків, а Ізраїль – приблизно на 35-40% більше Ірану за тією ж категорією «combat capable».
Флот: США – океанська міць, Іран – ставка на асиметрію
Іран, згідно з оцінками IISS, будує морську стратегію навколо асиметрії – мін, протикорабельних ракет, швидкісних катерів і малих субмарин; окремо зазначається, що ВМС Ірану мають понад 100 малих швидкохідних ударних катерів.
У США «база» інша: чисельність бойового флоту (battle force) – 293 кораблі на 1 жовтня 2025 року, а законодавчо закріплено мінімум «не менше 11 діючих авіаносців».
Підводний компонент США (офіційні fact files ВМС): приблизно 24 АПЛ типу Los Angeles в строю, 3 типу Seawolf і 24 типу Virginia, плюс 14 стратегічних Ohio-class SSBN; окремо зазначено, що 4 SSBN були переобладнані в SSGN.
50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
