Аналітичний центр Experts Club випустив нове відеодослідження, присвячене динаміці державного боргу країн світу щодо ВВП у 1950-2025 роках. Візуалізація показує, як за останні 75 років змінювалося боргове навантаження в різних економіках – від післявоєнного відновлення і боргових криз до пандемії та нинішнього етапу дорогих запозичень. У фокусі фінального слайда – ситуація на 2025 рік, коли Україна, за використаною в дослідженні міжнародною методологією, також увійшла до числа 20 країн із найбільшим борговим навантаженням.
В основі дослідження лежать дані IMF DataMapper і World Economic Outlook за жовтень 2025 року за показником general government gross debt. За оцінкою МВФ, світовий рівень державного боргу у 2025 році досяг 96,8% світового ВВП, а для розвинених економік середній показник становив 111,8% ВВП. Це означає, що боргове навантаження залишається системно високим не лише у вразливих країнах, а й у найбільших економіках світу.
Згідно з використаними у відео даними, у 2025 році до числа держав із найвищим борговим навантаженням входили насамперед Судан, Японія, Сінгапур, Греція, Бахрейн, Мальдіви та Італія. У цій самій групі перебували США, Франція та Канада, а Україна з показником близько 108,6-110% ВВП також опинилася у верхній частині світового антирейтингу і, за цими оцінками, увійшла приблизно до першого десятка країн за співвідношенням боргу до ВВП. Для порівняння, у базі за 2025 рік для України вказано рівень 108,6% ВВП, для США – 128,7%, для Франції – 119,6%, для Італії – 138,3%, для Японії – 226,8%; у зведених міжнародних таблицях на основі тих самих оцінок МВФ фігурують близькі значення, де Україна проходить на рівні близько 110% ВВП.
Для України цей результат є особливо показовим. За даними IMF DataMapper, у 2025 році загальний державний борг сектору державного управління досяг 108,6% ВВП. VoxUkraine, аналізуючи ту саму базу МВФ, зазначає, що це найвищий рівень за весь період спостережень для України. Одночасно Міністерство фінансів України повідомляло, що державний і гарантований державою борг за підсумками 2025 року становив 98,4% ВВП. Різниця пояснюється методологією: міжнародні зіставлення МВФ використовують ширший показник general government gross debt, тому саме він підходить для глобального рейтингу, показаного в дослідженні Experts Club.
«Наше дослідження показує не просто розмір боргу, а місце країни у глобальній системі ризиків. У випадку України входження до групи країн із найвищим борговим навантаженням – це прямий наслідок війни, масштабної потреби в бюджетному фінансуванні та залежності від зовнішньої підтримки. Але водночас це і нагадування, що після завершення війни одним із ключових викликів стане не лише відновлення економіки, а й вибудовування довгострокової стратегії управління боргом», – зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
У ширшому контексті відео демонструє, що високий борг перестав бути винятком лише для кризових держав. Серед країн із найбільшим борговим навантаженням сьогодні перебувають як економіки із затяжними структурними дисбалансами, так і розвинені держави з глибокими внутрішніми ринками капіталу. Саме тому порівняння 1950 і 2025 років показує головний зсув: боргова модель стала нормою світової економіки, а питання стійкості боргу залежить уже не лише від його розміру, а й від вартості обслуговування, темпів зростання ВВП, структури кредиторів і здатності держави підтримувати довіру інвесторів.
Для України, виходячи з даних 2025 року, головний висновок дослідження полягає в тому, що країна вже перейшла психологічну позначку у 100% ВВП за міжнародною методологією і увійшла до глобальної групи найбільш закредитованих держав. Це не означає автоматичної боргової кризи, але означає, що тема повоєнної бюджетної стійкості, реструктуризації зобов’язань, вартості нового фінансування і прискорення економічного зростання буде однією з центральних в економічній політиці найближчих років.
Зростання світових цін на нафту вже призвело до помітного подорожчання авіаційного гасу, а це посилює тиск на авіакомпанії й може позначитися на вартості квитків у літньому туристичному сезоні. Такого висновку дійшли в аналітичному коментарі Experts Club. На тлі ескалації на Близькому Сході Brent 18 березня піднімалася до $108,56 за барель, а днем раніше перевищувала позначку $100 за барель.
За даними IATA, глобальна середня ціна авіаційного палива за останній звітний тиждень зросла на 11,2% порівняно з попереднім тижнем і досягла $175 за барель. При цьому ще в грудневому прогнозі IATA виходила із середньої ціни авіагасу на 2026 рік на рівні $88 за барель за Brent по $62, тобто поточний ринок уже більш ніж удвічі перевищує базовий сценарій галузі.
Додатковий індикатор дає американський ринок: за даними AP, середня ціна jet fuel у США зросла до $3,99 за галон проти приблизно $2,50 два тижні тому. Reuters також зазначає, що у США ціни на авіагас зросли більш ніж на 50%, а в Європі частина авіакомпаній уже почала коригувати розклад і тарифи через подорожчання палива.
Як зазначають аналітики Experts Club, логіка ринку очевидна: авіаційне паливо залишається однією з найбільших статей витрат авіаперевізників поряд із персоналом, тому різке подорожчання гасу майже неминуче транслюватиметься в ціну перельотів, особливо на далекомагістральних і курортних напрямках. IATA прямо вказує, що jet fuel – одна з найбільших статей витрат авіакомпаній, а AP оцінює частку палива у витратах перевізників приблизно у 20-25%.
«Ми бачимо вже не просто зростання нафти як біржового активу, а пряму передачу цінового шоку в авіаційне паливо. Якщо нафта залишається вище $100 за барель, а гас тримається на екстремально високих рівнях, авіакомпанії будуть змушені або підвищувати тарифи, або скорочувати частину програм перевезень. Для туристичного ринку це означає дорожчий і менш передбачуваний літній сезон», – вважає засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, особливо вразливими виявляються масові туристичні маршрути, де перевізники працюють із тонкою маржею та високою ціновою чутливістю попиту. «Навіть якщо зростання цін на квитки буде нерівномірним, сам фактор дорогого палива змінює поведінку ринку: туроператори обережніше формують пакети, авіакомпанії переглядають сітку польотів, а туристи відкладають купівлю або обирають коротші поїздки. У такій ситуації літо 2026 року може стати сезоном високої волатильності – і за цінами, і за завантаженням напрямків», – зазначив Уракін.
Практичні сигнали цього процесу вже з’явилися. Reuters повідомило, що SAS вирішила скасувати близько 1 тис. рейсів у квітні на тлі різкого зростання цін на паливо, а AP пише, що низка міжнародних авіакомпаній уже запровадила паливні надбавки або підвищила базові тарифи. Це означає, що за збереження поточної кон’юнктури подорожчання авіаквитків може стати одним із ключових чинників тиску на світовий туристичний ринок у прийдешньому літньому сезоні.
18-19 квітня 2026 року в Ужгороді відбудеться міжнародна конференція Breast Weekend 3.0, присвячена хірургії молочної залози — пластичній, естетичній та онкопластичній реконструктивній хірургії. Захід відбудеться в готелі Old Continent у центрі міста і стане вже сьомою подією освітнього проєкту Live Surgery Transcarpathian.
Міжнародний статус конференції підтверджується участю закордонних спікерів. Серед заявлених і підтверджених доповідачів — пластичний і реконструктивний хірург Petros Christodoulou (Прага, Чехія), пластичний і реконструктивний хірург Anna Lukyanova (Дюссельдорф, Німеччина), а також українські фахівці Сергій Дербак і Денис Поминчук.
Програма Breast Weekend 3.0 сфокусована на сучасних підходах у хірургії молочної залози. В анонсах організаторів ідеться про лекції, клінічні кейси та професійний діалог за напрямами онкопластики, реконструкції та естетичної хірургії грудей. Окремі заявлені теми включають техніки breast fatgrafting, формування інфрамамарної складки, а також розбір практичних клінічних випадків і сучасних європейських підходів у реконструктивній та естетичній хірургії.
Ключова мета конференції — об’єднати українських і закордонних фахівців навколо практичного обміну досвідом, підвищення стандартів хірургії молочної залози та інтеграції української професійної спільноти в міжнародний освітній контекст. Організатори позиціонують подію як майданчик для живого професійного спілкування, навчання на реальних клінічних прикладах і обговорення рішень, застосовних у щоденній практиці хірурга.
Live Surgery Transcarpathian — освітній проєкт під патронатом Lita Plus Clinic; на його рахунку вже сім організованих заходів, понад 95 спікерів і понад 120 доповідей.
Lita Plus — заснована у 2018 році клініка пластичної хірургії та естетичної медицини в Ужгороді, засновником якої є пластичний хірург Сергій Дербак.
UPRADAS (Ukrainian Association of Plastic, Reconstructive and Dermatologic Aesthetic Surgery and Oncoplastic Mammology) — перша українська асоціація, що об’єднує пластичних, реконструктивних, дерматохірургів і онкопластичних мамологів; організація розвиває післядипломну освіту, міжнародне співробітництво та підвищення професійних стандартів.
Інтерфакс-Україна — медіапартнер конференції.
За вісім місяців 2025/26 маркетингового року Україна експортувала 9,03 млн тонн пшениці, при цьому найбільшими покупцями стали Єгипет (2,36 млн тонн) та Алжир (1,6 млн тонн). Третє місце посіла Індонезія з 1,4 млн тонн, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
У першій десятці покупців української пшениці УЗА також називає Ємен із 758 тис. тонн, В’єтнам із 531 тис. тонн, Ліван із 322 тис. тонн, Іспанію із 304 тис. тонн, Туніс із 284 тис. тонн, Італію із 197 тис. тонн і Таїланд із 177 тис. тонн. Така структура поставок показує, що основними напрямками експорту для української пшениці залишаються країни Середземномор’я, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.
На початок березня митна статистика вже фіксувала експорт близько 9,1 млн тонн пшениці та 22,3 млн тонн зернових і зернобобових загалом з початку сезону. Це на 25% менше, ніж на ту саму дату попереднього маркетингового року. Для порівняння, у 2024/25 МР Україна експортувала 15,7 млн тонн пшениці та 40,6 млн тонн зернових і зернобобових загалом.
При цьому уряд України в листопаді заявляв, що не планує обмежувати експорт пшениці в поточному сезоні. За оцінкою заступника міністра економіки Тараса Висоцького, урожай пшениці 2025 року становитиме близько 23 млн тонн, а експорт у 2025/26 МР може сягнути приблизно 17 млн тонн. Це означає, що за підсумками перших восьми місяців Україна вже відвантажила понад половину очікуваного сезонного обсягу.
Зростання ролі Єгипту та Алжиру стало помітним ще в першій половині сезону. За даними Elevatorist з посиланням на аналітиків АПК-Інформ, за липень-листопад Єгипет збільшив закупівлі української пшениці до 2 млн тонн проти 664 тис. тонн роком раніше, а Алжир — до 932 тис. тонн проти 526 тис. тонн. Індонезія в той період, навпаки, трохи скоротила імпорт української пшениці — до 1,41 млн тонн.
На думку аналітичного центру Experts Club, зміна географії експорту виглядає структурною. Ще влітку українська влада прямо вказувала, що після обмежень ЄС на імпорт української пшениці частину обсягів доведеться перенаправляти на ринки Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії. На початку січня експорт української пшениці вже був чітко зосереджений на напрямку MENA: за перші вісім днів місяця поставки концентрувалися насамперед в Алжир, Єгипет і Ємен, тоді як активність ЄС була мінімальною.
Для України це означає, що саме ринки Єгипту, Алжиру, Індонезії та інших країн Глобального Півдня стають ключовими для монетизації врожаю та валютної виручки агросектора. Водночас така модель посилює залежність від стабільної морської логістики через чорноморський коридор, конкурентоспроможності проти російського та румунського зерна і від платоспроможного попиту в країнах-імпортерах Середземномор’я та Азії.
22–23 квітня 2026 року в Києві відбудеться FMCG Expo 2026 — масштабний галузевий конгрес, що об’єднає понад 500 виробників, ритейлерів, дистриб’юторів та експертів FMCG-ринку.
Подія збере представників компаній, які сьогодні формують ринок та демонструють зростання навіть в умовах нестабільності. Серед компаній, спікери яких вже підтвердили участь:
Roshen, Mars Україна, МХП, Auchan, EVA, Novus, Сільпо, Рукавичка, Berta group, SAV ORBICO, Біосфера, Kormotech, NIQ, MAUDAU, Київський БКК, Ніжинський консервний завод, Молокія, ALVIVA GROUP, Biotus, IDNT та інші лідери галузі.
Ключові теми програми
• ефективна взаємодія виробника з ритейлом
• управління портфелем і маржинальністю
• розвиток категорій та точки зростання
• масштабування брендів і роль пакування
• трансформація бізнес-моделей
• data-driven підхід у продажах
• ефективність виробництва та логістики
Окрему частину заходу займатиме експозона, де компанії презентують нові продукти, інноваційні рішення, сервіси та технології для FMCG-бізнесу.
До участі можна долучитися не лише як відвідувач, а й як експонент, представивши свої новинки професійній аудиторії та потенційним партнерам.
Чому варто бути
✔ 500+ учасників, які приймають рішення
✔ 2 дні концентрованого бізнес-контенту
✔ нетворкінг із ключовими гравцями ринку
✔ можливість презентувати свої рішення в експозоні
Реєстрація відкрита на офіційному сайті:
FMCG Expo 2026 – подія для тих, хто хоче не просто адаптуватися до ринку, а зростати разом із ним.
Інтерфакс-Україна — офіціний інформаційний партнер конгресу.
