Аналіз ринку нерухомості Болгарії, проведений порталом Open4business, показав, що зростання цін на житло в Болгарії сповільнилося, але попит з боку іноземців залишається помітним.
Темпи зростання цін на житло в Болгарії почали сповільнюватися після дуже сильного підйому протягом 2025 року, хоча сам ринок поки що залишається у фазі зростання. За даними Національного статистичного інституту Болгарії (NSI), у першому кварталі 2025 року ціни на житло зросли на 15,1% у річному вираженні, у другому — на 15,5%, а в третьому кварталі — на 15,4%, що вказує на збереження високого, але вже не прискорюваного темпу подорожчання.
Додатковим фактором зростання у 2025 році були очікування переходу Болгарії на євро з 1 січня 2026 року. Болгарські ЗМІ та учасники ринку ще наприкінці 2025 року прямо вказували, що частина покупців прискорювала рішення саме в очікуванні зміни валюти, а це стимулювало активність на ринку житла.
Іноземці продовжують відігравати помітну роль на болгарському ринку нерухомості, особливо в курортних і прибережних локаціях. При цьому важливо враховувати, що повної офіційної державної статистики Болгарії щодо покупців житла за громадянством за 2025–2026 роки у відкритому доступі немає. Найчастіше цитована свіжа структура іноземного попиту базується на даних Болгарської асоціації нерухомості та ринкових оглядах. За цими оцінками, у 2024-2025 роках до числа найбільш активних іноземних покупців входили громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії, Росії, України та Польщі.
Українці, за цими ж ринковими даними, входять до топ-10 іноземних покупців житла в Болгарії. Їхній попит пояснюється одночасно релокацією через війну та інвестиційним інтересом, насамперед до об’єктів на Чорноморському узбережжі та в туристичних регіонах. Серед найбільш затребуваних напрямків називаються Варна, Бургас, Несебр, а також гірські курорти Банско та Пампорово.
Ринок, як і раніше, підтримується порівняно низькою для ЄС ціновою базою. Навіть після зростання Болгарія залишається одним із найдоступніших ринків житла в Євросоюзі, що продовжує залучати іноземний капітал і підтримувати попит на квартири як для власного використання, так і для здачі в оренду.
У найближчій перспективі найбільш імовірним сценарієм виглядає подальше уповільнення темпів зростання цін, а не їх різке падіння. Якщо у 2025 році ринок зростав двозначними темпами, то у 2026 році більш реалістичним виглядає перехід до помірного зростання — орієнтовно в діапазоні 5–7% на рік. Такий прогноз ґрунтується на вже помітному уповільненні темпів, ефекті високої бази, а також на тому, що євро вже введено і значна частина спекулятивного попиту, ймовірно, була реалізована заздалегідь.
Уряд Норвегії посилює правила щодо біженців з України: чоловіки віком від 18 до 60 років, за деякими винятками, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в країні; ця зміна набуде чинності найближчим часом, повідомляє портал Relocation.
“З осені 2025 року до Норвегії прибуло занадто багато людей, особливо молодих чоловіків. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Скандинавії, і норвезькі муніципалітети повідомляють про навантаження на систему надання послуг та нестачу житла. Тому ми посилюємо обмеження», — зазначила міністр юстиції та з питань надзвичайних ситуацій Астрі Гансен. «Ми також вважаємо важливим, щоб якомога більше людей залишилися в Україні, щоб долучитися до оборонної боротьби та підтримувати функціонування українського суспільства», — додала вона.
Зміна в нормативних актах означатиме, що чоловіки віком від 18 до 60 років більше не підпадатимуть під дію механізму тимчасового колективного захисту, за яким надається тимчасовий дозвіл на проживання на основі групової оцінки. Ті, хто подає заявку на надання притулку, отримають розгляд своєї заявки в звичайному порядку.
Уряд країни передбачає деякі винятки з цього посилення вимог.
“По-перше, вони стосуватимуться лише нових заявників і не впливатимуть на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії. Посилення вимог також не стосуватиметься неповнолітніх або чоловіків старше 60 років, чоловіків, які мають документальне підтвердження звільнення від військової служби або явно не здатні її виконувати, або осіб, які евакуюються за програмою medevac. Виняток також робиться для чоловіків, які самостійно піклуються про дітей, що їх супроводжують, або дітей у Норвегії. Це стосується лише батька дитини або іншого близького члена сім’ї», — зазначено в заяві уряду.
За підсумками 2025 року Україна посіла 95-те місце серед 143 країн і територій у світовому рейтингу забруднення повітря, опублікованому швейцарською компанією IQAir. Згідно з глобальним прес-релізом IQAir, у 2025 році лише 14% міст світу відповідали рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо середньорічної концентрації PM2,5 на рівні не вище 5 мікрограмів на кубічний метр, тоді як 130 із 143 країн і територій перевищували цей показник.
У глобальному релізі IQAir також зазначається, що до п’ятірки найбільш забруднених країн світу у 2025 році увійшли Пакистан, Бангладеш, Таджикистан, Чад і Демократична Республіка Конго. Найбільш забрудненим містом світу стало Лоні в Індії, а найчистішим — Ньювудвілл у ПАР.
Латвія та українські профільні ділові й оборонні об’єднання поглиблюють співпрацю в оборонно-промисловій сфері. Про це було оголошено під час Латвійсько-українського оборонного форуму-2026, що відбувся 23 березня в Києві на майданчику Торгово-промислової палати України. Підсумком заходу стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони Латвії та низкою українських організацій, який передбачає довгострокову кооперацію, технологічний обмін і державну підтримку українських компаній, що планують вихід або розширення діяльності на латвійському ринку.
У форумі взяли участь урядовці, дипломати, бізнес та галузеві асоціації обох країн. Захід відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, заступник міністра оборони України Сергій Боєв і посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс. Як зазначили організатори, форум був спрямований не лише на політичне підтвердження підтримки України, а й на формування практичних механізмів кооперації між виробниками, інвесторами та державними інституціями двох країн.
З українського боку до домовленостей приєдналися Українська рада зброярів, Національна асоціація оборонних індустрій України, Федерація роботодавців України та “Технологічні сили України”. За інформацією латвійської сторони, документ має стати інструментом для побудови спільної екосистеми оборонної промисловості, яка поєднає бойовий досвід українських виробників із технологічним та інституційним потенціалом Латвії. У Міноборони Латвії наголосили, що меморандум передбачає адресну державну підтримку для українських компаній, які планують започаткувати або розширити діяльність у Латвії.
«Бойовий досвід української оборонної промисловості та технологічний потенціал Латвії є сильною комбінацією для спільного розвитку. Меморандум має не декларативний, а прикладний характер і покликаний стати платформою для створення інноваційних рішень, які посилять безпеку обох держав і можливості їхніх збройних сил», – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
У латвійському оборонному відомстві також підкреслили, що країна прагне стати стабільною базою для українських компаній у Європі, одночасно розвиваючи власний промисловий потенціал.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков, зі свого боку, підкреслив, що поглиблення співпраці в оборонному секторі “зміцнює наші країни та індустрії”.
«Реалізація домовленостей відбуватиметься за участю Агентства з інвестицій та розвитку Латвії, а також Міністерства економіки і Міністерства оборони Латвії. Ідеться, зокрема, про сприяння українському бізнесу на латвійському ринку та підтримку розвитку ширшої екосистеми оборонної промисловості», – додав він.
Практична частина форуму включала двосторонню ділову сесію та панельну дискусію за участю радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, співзасновника Baltic Forces Hub Вадима Юника, генерального директора Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, представників Федерації роботодавців України, латвійських бізнес-структур, LIAA, DAIF Latvia, посольства Латвії в Україні та приватних компаній оборонного й технологічного секторів. Такий склад учасників свідчить, що сторони намагаються перевести політичну підтримку у формат конкретних виробничих, інвестиційних і коопераційних рішень.
Додатковим підтвердженням практичного характеру візиту стало те, що Агентство з інвестицій та розвитку Латвії ще на початку березня анонсувало торговельну місію латвійських оборонних і безпекових компаній до Києва на 23-25 березня під час робочого візиту міністра оборони Латвії. Програма передбачала прямі контакти з представниками українського оборонного сектору та B2B-зустрічі з потенційними партнерами. Форум у Києві, таким чином, став частиною ширшої спроби інституціоналізувати латвійсько-українську кооперацію в оборонній промисловості на тлі війни та зростання ролі цього сектору в економіці європейських країн.
Організаторами заходу виступили Міністерство оборони Латвії, Агентство з інвестицій та розвитку Латвії та посольство Латвії в Україні, тоді як ТПП України була співорганізатором, а партнером форуму стала Ukraine Facility Platform. З огляду на зміст підписаних домовленостей, йдеться вже не лише про політичну солідарність Латвії з Україною, а про спробу вибудувати стійкий двосторонній механізм співпраці.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму.
Кліматичні зміни вже мають практичні наслідки для України – від енергетики та сільського господарства до стану екосистеми Карпат і перспектив зимового туризму, заявили експерти Інституту промислової екології та Інституту технічної теплофізики НАН України. За їхніми словами, глобальне потепління в українському регіоні проявляється інтенсивніше, ніж у низці країн Західної Європи, а повномасштабна війна РФ додатково посилює кліматичні ризики.
Член-кореспондент НАНУ Наталія Фіалко наголосила, що нинішня кліматична криза вже вийшла за межі суто наукової дискусії й безпосередньо впливає на питання безпеки, енергетики та довгострокової державної політики.
«В останні роки значення порогу щодо рівня 1,5 градуса Цельсія вже досягнуто. У 2023 році ця аномалія становила 1,54 градуса, у 2024 році – 1,6, а в 2025 році – 1,55. Це дані провідних дослідницьких центрів і Всесвітньої метеорологічної організації, тобто людство вже отримало сигнал про те, що глобальне потепління прямує до своєї критичної межі», – зазначила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
За словами вченого, у центрі реагування на кліматичні виклики мають бути декарбонізація економіки, енергоефективність і перехід до кліматично нейтральних джерел енергії, включно з атомною генерацією.
«Проблема кліматичної безпеки безпосередньо пов’язана з декарбонізацією економіки. А останнє, своєю чергою, визначається переходом на кліматично нейтральні джерела енергії, і йдеться не лише про відновлювану енергетику, а й про атомну, яка є дуже важливою для України. Ця проблема також пов’язана з підвищенням енергоефективності в цілому та із запровадженням циркулярної економіки», – додала Наталія Фіалко.
В свою чергу, директор інституту промислової екології, дійсний член академії будівництва України Олександр Сігал, зазначив, що Україна вже має внутрішні можливості для скорочення споживання викопного палива, але це потребує системної модернізації інфраструктури теплопостачання.
«Якщо ми подивимося на опалювальні сезони в Україні протягом останніх 20 років, то побачимо, що вони вже скоротилися десь на 20%. Тобто нам уже потрібно приблизно на 20% менше органічного палива навіть без додаткових заходів. Далі є блок енергоефективності, є модернізація тепломереж, є індивідуальні теплові пункти, є біометан, сонце, вітер – усе це дає можливість значно скоротити обсяги викопного палива», – зазначив науковець.
Окрему увагу учасники пресконференції приділили Карпатам, де, за словами Олександра Сігала, кліматичні зміни вже мають цілком вимірюваний ефект. Він зазначив, що на підставі історичних даних, зокрема австрійських спостережень, у Карпатському регіоні вже фіксується суттєве підвищення температури.
«За австрійськими даними, з 1850 року ми маємо вже підвищення температури на 2,4 градуса. Якщо інтерполювати цю криву далі, навіть без прискорення процесу, то до 2050 року будемо мати ще 1,4-1,9 градуса середнього підвищення. І це означає не просто зміну середньої температури, а збільшення розбалансу – більше дуже холодних і дуже теплих днів та менше стабільних середніх періодів», – додав експерт.
Він підкреслив, що одним із найпомітніших наслідків потепління для Карпат уже стало скорочення періоду зі стійким сніговим покривом, яким можна користуватись під час туристичного сезону.
«Якщо казати про наші Карпати, то зараз уже на 8-10 днів скоротився сезон, коли люди можуть скористатися снігом для гірськолижного відпочинку. І якщо цей процес не підтримувати штучним снігом, то це скорочення буде лише зростати. Ми вже бачимо, що сніг то зникає, то знову з’являється, і ці провали доводиться закривати. Таким чином за 10 років в Україні може залишитись тільки один реально повноцінно функціонуючий гірськолижний курорт Буковель,який зможе себе забезпечити штучним снігом. І дуже важливо,що за рахунок того,що там є вода для його виробництва,ціни не будуть захмарними для середнього українського споживача», – зазначив науковець.
На думку Олександра Сігала, у цій ситуації Буковель має стратегічну перевагу: наявність власних потужних водних резервуарів дозволяє курорту підтримувати траси в належному стані з меншими витратами, що робить його найбільш конкурентоспроможним гравцем на ринку. Буковель може стати єдиним,що буде по кишені пересічному українцю у цій ситуації. При цьому, за його словами, заміщення природного снігу штучним вимагатиме значних ресурсів води та електроенергії, яких у країни в нинішніх умовах бракує.
«Щоб замістити той самий сніг, потрібно 250-400 літрів води на 1 кубічний метр снігу, а загалом – 3-4 тис. кубометрів води на 1 гектар. Крім того, енерговитрати на виробництво штучного снігу становлять 0,3-0,7 кіловата на кубічний метр, і якщо рахувати навіть мінімальні траси, то йдеться про мільйони кіловат-годин електроенергії. У ситуації, в якій зараз перебуває Україна, таких обсягів електрики у нас немає, скільки б грошей це не коштувало», – сказав Олександр Сігал.
За оцінкою експерта, це неминуче позначиться і на вартості відпочинку в Карпатах.
«Якщо ми все ж хочемо зберегти курорти в Україні, то маємо бути готові до того, що для тих, хто буде відпочивати, це означатиме додаткові витрати. Це може становити від 100 до 800 євро на період відпустки тривалістю 10-20 днів – фактично саме стільки доведеться платити за підтримку такої курортної інфраструктури. І якщо на окремих курортах, за винятком Буковеля, який має свої водні ресурси в достатньому обсязі, доведеться ще й транспортувати воду, то всі ці витрати врешті ляжуть на кінцевого споживача», – наголосив він.
Наталія Фіалко при цьому звернула увагу, що для України проблема є ще гострішою, ніж для частини інших європейських країн, через особливості клімату та наслідки війни.
«В Україні глобальне потепління відбувається дещо інтенсивніше, ніж у Західній Європі, і це зумовлено насамперед більш сухим кліматом. Крім того, на ситуацію суттєво впливає повномасштабне російське вторгнення, яке призвело до значного збільшення викидів СО2. Це так званий вуглецевий слід війни», – сказала вона.
За її словами, військові дії вже стали одним із головних джерел додаткового кліматичного навантаження на Україну. У 2022 році, за даними вченої основним джерелом викидів СО2 стали саме військові дії, а не енергетика чи промисловість, що спричинило зростання викидів на 23% одразу. Додаткові викиди СО2 від військових дій у 2025 році становили 77 млн тонн у СО2-еквіваленті, а за період з лютого 2022 року до лютого 2025 року – 175 млн тонн. Загальні пов’язані з цим збитки оцінюються у $57 млрд. Експертка також окреслила ширший перелік ризиків, які несе потепління для держав і суспільств.
«До основних компонентів цієї проблеми належать дефіцит питної води, продовольча незахищеність, деградація ґрунтів, боротьба за землю, кліматична міграція та енергетична вразливість. У відповідь потрібні адаптивне сільське господарство, міжнародні інструменти управління ресурсами, децентралізація енергетики, системи раннього попередження. І, що особливо важливо, збройні сили та розвідки мають включати кліматичні прогнози у своє стратегічне планування», – додала Фіалко.
Олександр Сігал висловив сумнів у можливості швидкого запуску окремої державної програми підтримки гірськолижних курортів в умовах війни та фінансового дефіциту, водночас назвавши першочерговим кроком збереження лісів у Карпатах.
«Країни навколо мають схожі проблеми, і перша порада – не вирубувати ліси в Карпатах. Фактично інші країни підвищують лісистість, а Україна вирубує столітні дуби й буки. Тобто треба брати кальку з того, що роблять за кордоном, і перестати рубати українські Карпати», – резюмував він.
Автоматизація процесів фінансового моніторингу в найближчі роки стане таким самим стандартом для фінансових компаній, як бухгалтерські системи або CRM-рішення, вважає CEO AML.point, радниця з питань RegTech-проєктів AI FINTECH Оксана Губіна.
“Ми переконані, що у найближчі роки автоматизація AML стане таким самим стандартом для фінансових компаній, як бухгалтерські системи або CRM-системи для продажів, для комунікації з клієнтами і таке інше. Наша мета – зробити такі технологічні рішення не винятком для окремих великих гравців, а доступним робочим інструментом для максимально широкого кола фінансових установ”, – додала вона зазначила вона на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
За словами Губіної, платформа AML.point створювалася як технологічне рішення для автоматизації процесів фінансового моніторингу в небанківських фінансових установах, а згодом була адаптована й для ширшого кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема нотаріусів, адвокатів, бухгалтерів, продавців нерухомості та коштовностей. Вона зазначила, що ідея продукту виникла після зміни архітектури регулювання ринку, коли Національний банк України став мегарегулятором для більшості фінансових установ.
“За останні роки регуляторне середовище дуже суттєво змінилось. І якщо раніше можна було говорити про окремі стандарти для банків і небанківських фінансових установ, то зараз ця межа поступово стирається. Те, що вчора було звичною практикою для банківського сектору, сьогодні стає обов’язковим або, принаймні, очікуваним стандартом для небанківського ринку”, – зазначила Губіна.
Вона підкреслила, що сьогодні вимоги до небанківських установ за рівнем відповідальності та очікуваннями регулятора вже наблизилися до банківських, а ключові AML-процеси потребують системного управління й автоматизації. Йдеться, зокрема, про облік операцій, виявлення підозрілої діяльності, ведення реєстрів фінансового моніторингу та звітування до уповноважених органів.
Окремо CEO AML.point звернула увагу на функціонал платформи для формування та подання повідомлень до Державної служби фінансового моніторингу. За її словами, сьогодні при поданні інформації про підозрілу операцію установам потрібно вносити в електронному кабінеті понад 100 параметрів, тоді як у системі AML.point більшість із них можуть заповнюватися автоматично на основі вже наявних даних, а потім передаватися через API-інтеграцію.
“Як результат, процес подання повідомлень стає значно швидшим, зручнішим і менш залежним від ручних операцій. Це не просто додаткова опція, це інструмент, який суттєво спрощує щоденну роботу відповідальних працівників і допомагає зменшити ризики помилок у звітності”, – додала Оксана Губіна.
Серед інших можливостей платформи спікерка назвала автоматизовану перевірку клієнтів і транзакцій за санкційними списками РНБО України та міжнародними санкційними переліками, списками осіб, пов’язаних із терористичною діяльністю, а також базами публічних діячів. Крім того, система, за її словами, дозволяє інтегрувати дані з реєстраційних агрегаторів і відстежувати зміни щодо компаній та підприємців.
“Фінансова установа може не просто виконувати регуляторні вимоги, а робити це системно, точно і з меншими витратами ресурсів”, – підкреслила фінансова експертка.
Водночас вона наголосила, що технологічне рішення не може повністю замінити відповідального працівника з фінансового моніторингу і не є “панацеєю від штрафів”, оскільки результат залежить від якості та системності застосування інструменту.
Коментуючи питання впровадження, CEO AML.point зазначила, що для невеликих компаній старт роботи із системою є простим і швидким, тоді як для великих фінансових установ зі значними масивами клієнтських даних та транзакцій може знадобитися глибша інтеграція з внутрішніми IT-системами. При цьому, за її словами, SaaS-модель постачання дозволяє гнучко планувати витрати на автоматизацію.
Губіна також заявила, що система вибудовується відповідно до вимог Національного банку України, а компанія щорічно проходить сертифікацію за стандартом ISO 27001 і, при роботі з картковими даними, дотримується стандарту PCI DSS. Окремо вона наголосила, що жоден державний орган не має прямого доступу до даних користувача в системі, а передача інформації відбувається лише у випадках, передбачених звітністю та поданням повідомлень про підозрілі операції.
За словами спікерки, за умови коректного налаштування індикаторів підозрілості платформа також може виявляти аномальні патерни поведінки у фінансових операціях і допомагати фахівцям у виявленні потенційно ризикової активності в межах тих даних, які обліковуються в системі.
