Українська енергетика переживає складний період. Масовані удари по об’єктах
енергетичної інфраструктури навесні завдали серйозної шкоди, зруйнувавши або
пошкодивши більшість теплових та гідроелектростанцій. Обмеження на споживання
електроенергії діють для промислових споживачів, а в окремі дні доводиться
застосовувати графіки відключення світла і для населення. Влітку енергосистему
планується балансувати за допомогою відновлюваних джерел енергії. Підготовка до
наступного осінньо-зимового періоду потребує значних зусиль з боку енергетиків,
влади та бізнесу. Окремим важливим питанням є вибір стратегії відновлення
енергетичної інфраструктури, щоб зменшити її вразливість до ракетних атак.
На KIEF TALKS обговоримо стан української енергетики, плани та завдання подальших
дій уряду щодо забезпечення енергетичної безпеки, а також можливості для
відновлення та розвитку енергетичної галузі України. Подія стане майданчиком для
діалогу між державою та бізнесом з метою відновлення та розвитку енергетики в
Україні.
СПІКЕРИ:
• Наталія Бойко, радниця Прем’єр-міністра України з питань енергетики, заступниця
наглядової ради НАК «Нафтогаз України»
• Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго»
• Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
• Ігор Тинний, підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної
енергетики
• Андріан Прoкіп, керівник програми «Енергетика» аналітичного центру Український
інститут майбутнього (Київ); старший науковий співробітник Інституту Кеннана
(Вашингтон)
МОДЕРАТОР:
Кирило Криволап, керівник Центру економічного відновлення, радник Прем’єр-
міністра України на громадських засадах
Дата: 5 червня
Час: 17:00-19:00
Початок реєстрації та Welcome Drink о 16:00
Місце проведення надішлемо після підтвердження реєстрації
Реєстрація обов’язкова за посиланням:
https://forms.gle/VdvT1xjBZehyMwck6
Кількість місць обмежена.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального фонду державного бюджету України, за оперативними даними, у травні становили 151,6 млрд грн порівняно зі 154,6 млрд грн у квітні та 164,3 млрд грн у березні, такі оперативні дані (на 16:00 31 травня) повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті.
За його даними, у травні за лінією Державної податкової служби доходи відновилися до 99,8 млрд грн із 59,7 млрд грн у квітні, що дещо менше за 105,7 млрд грн у березні.
Уточнюється, що в травні надходження від податку на прибуток зросли до 42,0 млрд грн після падіння до 3,2 млрд грн у квітні, частково компенсованого разовим перерахуванням 38,64 млрд грн прибутку Нацбанком. Як повідомлялося, у березні та лютому податок на прибуток приносив до держбюджету понад 60 млрд грн щомісяця, проте частина його сплачувалася авансом.
Щодо інших податків, то податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у травні збільшилися до 17,3 млрд грн (16,5 млрд грн), рентна плата – до 5,8 млрд грн (5,5 млрд грн), а акцизний податок трохи скоротився – до 11,4 млрд грн (11,5 млрд грн).
Податок на додану вартість також знизився до 20,2 млрд грн (22,8 млрд грн): зібрано 32,8 млрд (34,8 млрд грн), відшкодовано – 12,7 млрд грн (12,0 млрд грн).
Надходження від Державної митної служби зросли в травні незначно скоротилися – до 48,4 млрд грн із 48,9 млрд грн у квітні.
Мінфін зазначив, що місячний розпис доходів загального фонду держбюджету, за оперативними даними, було перевищено на 8,6% (+12,0 млрд грн), зокрема Держподатслужбою – на 6,6% (+6,2 млрд грн), тоді як Держмитслужбою – на 12,1% (+5,2 млрд грн).
Водночас у квітні надходження до загального фонду держбюджету міжнародної допомоги у вигляді грантів були відсутні, тоді як у квітні вони становили 2,7 млрд грн, у березні – 3,1 млрд грн.
«Загалом, згідно з оперативними даними, за підсумками травня 2024 року до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 227,4 млрд грн (у квітні – 200,8 млрд грн, у березні – 225,9 млрд грн) податків, зборів та інших платежів. Крім того, близько 42,0 млрд грн (у квітні – 40,1 млрд грн) у вигляді ЄСВ надійшло до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування”, – додало міністерство, подякувавши платникам податків за внесок у підтримку української армії та фінансової стабільності країни.
Дані про витрати в травні поки що відсутні.
Як повідомлялося, Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), витрати – 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога – 0,43 трлн грн. Касові витрати держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.
Міністр фінансів Сергій Марченко наприкінці травня оцінив потреби в додаткових військових витратах держбюджету-2024 у $5 млрд, тоді як, на думку глави парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, «експертні прикидки, які лунають, що фактичний геп щонайменше удвічі більший за поточні оцінки 200 млрд грн ($5 млрд), недалекі від істини».
У зв’язку з цим наразі розглядаються можливості підвищення військового збору та податку на додану вартість, а також низки акцизів.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про макроекономіку в Україні та у світі, докладніше відео аналіз доступний тут –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
28 травня 2024 року Посольством Азербайджану в Україні було влаштовано в Києві урочисте прийняття з нагоди 106-річниці утворення АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки.
Минуло 106 років з дня створення 28 травня 1918 року першої демократичної, правової та світської держави на мусульманському Сході – АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки (АДР), основу якої заклав Мамед Емін Расулзаде.
В напруженій та складній суспільно-політичній обстановці АДР проіснувала лише 23 місяці. Незалежна Азербайджанська Республіка була окупована більшовиками та тільки після розпаду СРСР Азербайджан вдруге здобув свою незалежність.
Азербайджанська Республіка, що відновила 18 жовтня 1991 року відповідним Конституційним актом свою державну незалежність, проголосивши себе правонаступницею Азербайджанської Демократичної Республіки, прийняла її державні атрибути, в тому числі державний прапор, державний гімн та герб.
На урочистий захід з нагоди свята завітали почесні гості: іноземні дипломати, представники керівництва органів державної влади, ісламські релігійні діячі, члени азербайджанської діаспори в Україні, діячі культури та освітяни.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Й. В. Сеймур Мардалієв.
У своєму виступі Посол зупинився на історії та сьогоденні Азербайджанської Демократичної Республіки.
«Сьогодні під керівництвом Президента Ільхама Алієва наша країна втілює у життя сподівання та ідеали Азербайджанської Демократичної Республіки. Азербайджан переживає найграндіозніший і найуспішніший період у своїй давній історії і ніколи не був таким сильним, як зараз», – заявив дипломат.
Посол також зазначив, що Азербайджан ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну був однією з перших країн, що почав надавати гуманітарну допомогу та готовий і надалі продовжувати надавати цю допомогу.
Від українського уряду привітання висловив заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
Євген Перебийніс висловив вдячність Азербайджану за послідовну політичну, гуманітарну та військову підтримку України та висловив сподівання на подальше зміцнення стратегічного партнерства двох країн.
6 лютого 1992 року між Україною та Азербайджаном було встановлено дипломатичні відносини. Посольство України в Азербайджані діє з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджану в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
Київський аналітичний центр Experts Club у новому відео на своєму YouTube-каналі представив аналіз економічних тенденцій першого кварталу 2024 року в Україна та світі на підставі офіційних даних Держкомстату України, НБУ, ООН, Світового банку та експертних прогнозів.
Макроекономічні показники України
За словами засновника центру Максима Уракіна, у першому кварталі 2024 року ВВП України зріс на 4,1% до 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
“Основними чинниками зростання стали збільшення експорту агропродукції та виробничої активності у певних галузях. Однак, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перший квартал становило майже 6 мільярдів доларів, що на 10% більше порівняно з минулим роком. Це пов’язано з підвищенням імпорту енергоносіїв після ударів по українській енергетиці в березні”, – зазначив Уракін.
Державний борг України, за словами засновника Experts Club, досяг нового історичного максимуму в 151 мільярд доларів, що в гривневому еквіваленті становить майже 6 трильйонів гривень. Інфляція в Україні в першому кварталі склала 1% у річному вимірі, що відповідає цільовому діапазону НБУ.
Глобальна економіка
Максим Уракін зазначив, що за прогнозами аналітиків темпи зростання світової економіки в 2024 році складуть 2%, що нижче очікувань кінця минулого року. Основними причинами сповільнення стали високі процентні ставки в розвинених країнах та глобальна геополітична невизначеність.
“Економіка США в першому кварталі 2024 року зросла на 1,6%, що нижче темпів зростання, спостережуваних у попередніх кварталах, але все ж на прийнятному рівні для розвитку економіки країни. Економіка Китаю зросла на 5% завдяки частковому виходу з кризи та державним вливанням у технологічний кластер”, – підсумував експерт.
Він також нагадав, що Європейська комісія очікує зростання у 2024 році економіки єврозони лише на 0,8%, навіть тобто навіть мент ніж на 1%.
“Висока інфляція та слабкий внутрішній попит залишаються основними проблемами країн ЄС. Однак, британська економіка продемонструвала скромний ріст на 0,6%, що свідчить про слабке відновлення після пандемії та Брекзиту”, – зазначає Уракін.
Економічна ситуація в світі залишається напруженою і залежить від багатьох факторів, включаючи геополітичні ризики та зміни в глобальному економічному та політичному ландшафті. Experts Club продовжить слідкувати за ситуацією і інформувати про актуальні та збалансовані новини.
Більше про макроекономіку України та світу ви можете дізнатись з відео за посиланням:
Підписатись на канал Experts Club:
Шрі Раві Шанкар призначений новим Послом Індії в Україні 30 травня 2024 року. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Індії.
Шрі Раві Шанкар, що наразі працює додатковим секретарем у Міністерстві, раніше обіймав посади в індійському уряді. Очікується, що він приступить до виконання своїх обов’язків вже найближчим часом.
Індія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. 17 січня 1992 року було встановлено дипломатичні відносини між Україною та Індією.
Джерело: mea.gov.in
Прощання з Олександром Мартиненком, засновником та керівником інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”, відбудеться 31 травня об 11:00 на Байковому кладовищі у Києві.
Для бажаючих попрощатися буде організовано автобусний трансфер з Михайлівської площі о 10:30.
Нагадаємо, Олександр Мартиненко пішов з життя у вівторок, 28 травня, у віці 63 років.
Олександр Мартиненко, 1960 р. н., закінчив економічний факультет Харківського державного університету, створив й очолив агентство “Інтерфакс-Україна” 1992 року. Також був заступником голови (1991) і консультантом (2001) Адміністрації президента України, прессекретарем президента України (1998-2001), секретарем Ради з питань інформаційної політики при президентові України (2001-2002), членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2002-2003).
Кавалер ордена “За заслуги” III ступеня (2022), ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня (2020). З 2010 року – заслужений журналіст України.
“Інтерфакс-Україна” – незалежне українське інформаційне агентство, яке працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року. Випускає понад 40 інформаційних продуктів чотирма мовами. Редакція (головний офіс) агентства розташована в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіахолдингів. Засновником та власником “Інтерфакс-Україна” був Олександр Мартиненко. Як повідомлялося наприкінці 2023 року, інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” стало офіційним представником на українському ринку міжнародної компанії Dun & Bradstreet (D&B). Агентство з 2005 року є членом та офіційним постачальником послуг Американської торговельної палати в Україні.
