У Хорватії відбулось перше засідання обраного на виборах 17 квітня парламенту. Спікером обрано Гордана Яндроковича, за його кандидатуру проголосували 144 з 151 депутатів, повідомляє хорватське видання «Jutarnji list». Гондар Яндрокович представляє партію ХДС (Хорватська демократична співдружність) і став спікером хорватського парламенту втретє.
«Отримати довіру в третій раз на виконання обов’язків Хорватського парламенту – це надзвичайна честь. Ми живемо в небезпечний історичний період: війна в Україні та на Близькому Сході, ми не можемо уникнути того факту, що сусідство також є потенційним джерелом нестабільності, ми стикаємося з викликами кліматичних змін, порушеннями в глобальних ланцюгах постачання», – сказав Яндрокович.
Після кількатижневих переговорів в парламенті було сформовано коаліцію, до якої увійшли партії ХДС та Вітчизняний рух. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив, що допрацьовується програма діяльності нового уряду.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, парламент та уряд Хорватії висловили підтримку Україні, надання їй статусу країни-кандидата на членство в ЄС і надання економічної підтримки.
Джерела:
www.jutarnji.hr (https://www.jutarnji.hr/vijesti/hrvatska/plenkovic-komentirao-nove-ministre-susnjara-sam-tek-upoznao-ppd-pitao-sam-ga-vidjet-cemo-15461328)
Понад 2,6 тисячі компаній було засновано іноземцями в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше створюють бізнес в Україні громадяни Туреччини, Узбекистану, Польщі та Америки.
2652 компанії відкрили іноземці в Україні після початку повномасштабної війни. Загалом гроші в країну під час війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
Серед всіх іноземних бізнесменів найчастіше в Україні відкривали бізнес громадяни Туреччини. Резиденти республіки зазначені як власники у 354 українських компаніях. Це 13% від загальної кількості нових бізнесів з іноземними бенефіціарними власниками.
Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях та обіймають другу позицію рейтингу. Це 10% від загальної кількості. Замикають трійку лідерів громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року.
До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше 1 власника.
Найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ “ТЕНС1МА” із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
На другому місці — АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Юген”. Статутний капітал цієї компанії становить 700 млн грн, а кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ “ЛФС” зі статутним капіталом 300 млн грн, власником якої є громадянин Польщі.
Державне підприємство «Дельта-Лоцман» (Миколаїв) 15 травня оголосило тендер на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами за аварійні морські події, що сталися з вини морських лоцманів, лоцманів-операторів служби регулювання руху суден страхувальника під час виконання ними службових обов’язків.
За даними системи електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість послуги становить 1,171 млн грн. Тендерне забезпечення – електронна гарантія 35 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій – 24 травня.
ДП «Дельта-Лоцман» створено за наказом Міністерства транспорту України 1998 року з метою удосконалення умов забезпечення безпеки мореплавства, охорони життя людини на морі та довкілля, у територіальному морі України відповідно до вимог міжнародних угод і конвенцій, упорядкування структури морських лоцманських служб у північно-західній частині Чорного моря.
На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.
“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.
“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.
За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.
“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.
За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.
З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АНДРІЙ ЄРЕМЕНКО, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ЦЕНТРАЛЬНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
Забезпечення стабільності енергосистеми та організація міжнародної підтримки – з такими завданнями на думку українців влада справляється найкраще. При цьому найбільш низьку оцінку громадян отримала діяльність держави у напрямку боротьби з корупцією та управління заарештованим майном підсанкційних осіб. Такі дані соцопитування представлено компанією «Active Group» на прес-конференції в агентстві Інтерфакс-Україна” у середу.
“Наше дослідження було зосереджено на оцінці громадської думки, що є ключовим елементом у процесі управління державою. Ми вирішили з’ясувати, яким чином і в якому стані зараз громадська думка відносно окремих соціально значущих питань”, – зазначив директор Фонду дослідження майбутнього Роман Ярошенко.
Він також підкреслив, що важливою частиною дослідження було вивчення ставлення до різних відомств і організацій.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко наголосив, що при аналізі результатів опитування використовувались сучасні технології для збору даних. За результатами анкетування, статистична похибка не перевищує 2,2%, що робить дані достатньо репрезентативними
“Відповідаючи на запитання “З якими завданнями українська влада справляється найкраще?” 29,6% українців відповіли, що справляється з забезпеченням стабільності енергосистеми, 26,6% – з організацією міжнародної підтримки, 20,7% – з обороною від російської агресії. Останніми в переліку виявилися завдання боротьби з корупцією: всього 3,5% респондентів вважають, що влада впоралася з цим завданням; управління майном підсанкційних осіб, яким займається Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – 2,5%; та правосуддя – 1,1%. Третина опитаних (33,2%) вважають, що з жодним завданням влада не справляється, ще кожен п’ятий (21,3%) не визначилися з відповіддю”, – уточнив Андрій Єременко.
На запитання “Як ви ставитеся до арешту активів осіб, що перебувають під санкціями в Україні?” 72,8% українців відповіли, що позитивно, з них 50,9% – дуже позитивно, 21,9% – швидше позитивно, 12,6% – нейтрально. Натомість, 3,9% опитаних негативно ставляться до арештів активів, з них 3,3% – швидше негативно, 0,6% – дуже негативною. Не визначилися з відповіддю 10,7% респондентів.
На запитання “На ваш погляд, на скільки прозоро відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 12,9% опитаних вважають, що прозоро, з них 2% відповіли повністю прозоро, 10,9% – більшою мірою прозоро. Проте, 62,7% респондентів вважають навпаки, з них 35,1% відповіли, що більшою мірою не прозоро, 27,6% – повністю не прозоро. Чверть опитаних (24,4%) не визначилися з відповіддю.
Відповідаючи на запитання “На ваш погляд, наскільки ефективно для держави відбувається управління заарештованими активами в Україні?” 13,9% респондентів вважають, що ефективно, з них 2,2% відповіли «повністю ефективно», 11,8% – більшою мірою ефективно. Натомість, половина опитаних (50,3%) так не вважають, з них 43% відповіли, що управління більшою мірою не ефективно, 7,3% – повністю не ефективно. Більше третини опитаних (35,7%) не визначилися з відповіддю.
Також респондентів запитали «Які з цих органів найкраще допомагають розвитку України?». Найкраще допомагають, на думку респондентів, Служба Безпеки України – 29,4%, Президент – 27,8%, місцева влада вашого міста – 20,7%. На останніх місцях переліку опинилися Прокуратура – 3,5%, Національне агентство з питань запобігання корупції та Агентство з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з 3,3%. Те, що жоден державний орган не допомагає, вважають 36,4% респондентів.
Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.
Дослідження здійснено компанією “Active Group” за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. Метод: самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 2000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Період збору даних: 4 травня 2024 р.
Національна музична академія України імені П.І. Чайковського всеукраїнський очолила рейтинг мистецьких закладів вищої освіти, представлений Інститутом соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана та дослідницькою компанією Active Group.
За словами координатора проєкту зі створення рейтингу, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, мистецькі заклади вищої освіти – дуже складна та важлива соціальна інституція, що потребує специфічної методології вивчення.
“Саме тому, ми об’єднуємо зусилля дослідників, науковців та напрацювання світової спільноти для вдосконалення нашого рейтингу мистецьких закладів вищої освіти”, – зазначив він на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Позній підкреслив, що головною місією рейтингу є оцінювання саме мистецьких закладів освіти, оскільки існуючі рейтинги розроблені для класичних ЗВО та не враховують унікальні аспекти мистецької освіти та особливості оцінювання мистецьких закладів. Це, своєю чергою, впливає на об’єктивність і значущість цих рейтингів у контексті мистецької освіти, результатом чого є недостатня представленість мистецьких ЗВО у рейтингах.
“Це важливий крок у створенні прозорої та об’єктивної системи оцінки мистецьких закладів освіти, яка дозволяє адекватно оцінити їх внесок у культурний розвиток країни. Рейтинг розроблено так, щоб відображати унікальність кожного мистецького закладу освіти. Ми застосували комплексні критерії, що включають викладання, наукову роботу, міжнародну активність та фінансову стабільність”, – наголосила директор Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Юлія Горбова.
За її словами, методологія цьогорічного рейтингу була удосконалена у рамках спільної науково-дослідної роботи компанії “Active Group”, Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень Київського національного економічного університету ім. В.Гетьмана. У межах виконання дослідження було здійснено пошук, систематизовано і проаналізовано міжнародні і локальні загальні та предметні (галузеві) рейтинги, з особливим фокусом уваги на рейтинги мистецьких закладів освіти та/або освітніх програм.
Мистецькі заклади вищої освіти аналізувалися за 45 параметрами, згрупованими у шість блоків: “Викладання та навчання”, “Наука і дослідження”, “Вплив ЗВО на розвиток суспільства”, “Інтернаціоналізація”, “Інституційна репутація”, “Фінансова стійкість”. Питома вага кожної групи показників та вагомість кожного одиничного критерію було визначено на основі аналізу світового досвіду та скориговано за результатами експертного опитування представників галузі мистецької освіти.
Автори рейтингу також використали багатокритеріальні підходи до оцінювання діяльності ЗВО на основі обробки даних, які можуть бути отримані з відкритих джерел і валідність яких може бути перевірена.
Джерелами даних для складання рейтингу мистецьких ЗВО були: ЄДЕБО, НАЗЯВО, Звіт ректора, Звіт про наукову діяльність, Кошторис, Фінансова звітність ЗВО, Сайт ЗВО, Scopus, Web of Science, ОpenAlex, Ukrainian National H-index Ranking, Google Scholar, Transparent Ranking, QS, UniRank, сервіси для вимірювання репутації бренду в Інтернет та соцмережах.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2023-2024 навчальний рік виявився наступним:
| Місце в рейтингу | Результат | |
| Національна музична академія України імені П.І. Чайковського | 1 | 68,6 |
| Харківська державна академія дизайну і мистецтв | 2 | 47,7 |
| Харківська державна академія культури | 3 | 43,8 |
| Львівська національна академія мистецтв | 4 | 43,5 |
| Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | 5 | 41,7 |
| Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського | 6 | 39,6 |
| Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого | 7 | 38 |
| Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової | 8 | 32,2 |
| Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка | 9 | 32,1 |
| Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | 10 | 27,2 |
| Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв | 11 | 27,1 |
| Закарпатська академія мистецтв | 12 | 14,5 |
| Луганська державна академія культури і мистецтв | 13 | 12,3 |
Дослідники планують й надалі продовжувати таке оцінювання мистецьких ЗВО, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти. Команда проєкту запрошує всіх бажаючих долучитися до роботи над розвитком рейтингу, зокрема, удосконаленням критеріїв для оцінювання мистецьких закладів.
ЗВО, МИСТЕЦТВО, ОЛЕКСАНЛДР_ПОЗНІЙ, ОСВІТА, РЕЙТИНГ, ЮЛІЯ_ГОРБОВА
