Державна служба України з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”) продовжила на місяць – до 31 серпня – термін внесення змін до класу екологічності пасажирських автобусів, у відомостях яких не зазначено клас екологічності або зазначено клас екологічності “ЄВРО-1”, повідомила прес-служба відомства в понеділок.
“З 1 вересня, якщо в пасажирському автобусі не буде визначено клас екологічності або вказано клас екологічності “ЄВРО-1”, подати заявку на перетин кордону “18-60″ стане неможливо”, – підкреслили в “Укртрансбезпеці”.
Екологічний стандарт (або клас) – це єдина встановлена для всіх автомобілів норма речовин, небезпечних для довкілля, що містяться у вихлопних газах транспортних засобів.
На сьогодні найновішим класом є “ЄВРО-6”.
Заступник міністра енергетики України Ярослав Демченков та держсекретар Міністерства економіки Словаччини Петер Швець обговорили можливості розширення активності словацького бізнесу в Закарпатській області, зокрема, у сфері розширення потенціалу вітрогенерації.
“Між нашими країнами є потужний експортно-імпортний потенціал, ми працюємо над розширенням енергетичних коридорів і створенням інфраструктурних проєктів спільного інтересу як в електроенергетиці, так і в газовому секторі, включно з поновлюваними газами”, – повідомив під час зустрічі Демченков, якого цитує Міненерго в понеділок.
За інформацією міністерства, від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну, на Закарпатті релокувалися понад 200 підприємств з інших областей країни, внаслідок чого в регіоні зростає рівень споживання електроенергії.
“Отже, необхідно зосередити увагу на додаткових потужностях, створенні систем балансування, посиленні мереж, реалізації нових інфраструктурних проєктів, а також розвитку виробництва обладнання, необхідного для прискорення зеленого переходу”, – наголосили у відомстві.
Як зазначили в Міненерго, нещодавно в одній із громад Закарпатської області відбулися громадські слухання, де було позитивно сприйнято ідею створення вітрового парку для покриття власного попиту та експорту електроенергії.
“Також вивчається потенціал біоенергетики”, – доповнили в міністерстві.
Вивантаження вагонів із зерном у портах Великої Одеси зупинилося у зв’язку із зупинкою роботи “зернового коридору”: за минулу добу вивантажено лише 10 вагонів, повідомляється в щотижневому зведенні АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у понеділок.
Середньодобовий показник відвантаження вагонів у портах Великої Одеси через блокування “зернового коридору” в липні становив 80 вагонів/добу, погіршившись за останній тиждень на 30 в/д.
При цьому фіксується незначне зростання кількості вагонів із зерном, які рухаються в напрямку портів Великої Одеси – до 168 вагонів зі 109 вагонів, зазначено в повідомленні.
Навантаження на порт “Ізмаїл”, який є альтернативою для експорту зернових вантажів, продовжує збільшуватися. За минулий тиждень (з 24 до 31 липня) загальна черга вагонів, які рухаються в напрямку порту, становила 7,8 тис. вагонів, із цієї кількості – 3,034 тис. вагонів із зерновими. Це на 500 вагонів, або 19,7%, більше, ніж минулого тижня, коли в черзі стояло 2534 вагони.
Середньодобовий показник вивантаження вагонів із зерном у порту “Ізмаїл” становить 88 вагонів на добу, що на 15 в/з, або 14,5%, менше, ніж попереднього тижня.
“У зв’язку з погодними умовами (вітер, опади) і обмеженнями щодо пропуску поїздів, зменшилося добове вивантаження в порту “Ізмаїл” зернових вантажів. Ситуація з вивантаженням поступово нормалізується”, – ідеться в повідомленні.
Крім того, у напрямку переходу Серпневе-1-Басарабяска (Молдова) фіксують накопичення приблизно 1,3 тис. вагонів, зокрема із зерном – 319 вагонів, з олією – 153 вагони.
Раніше повідомлялося, що кількість суден у порту “Ізмаїл”, за даними додатка для моніторингу військово-морського руху Marine Traffic, зросла до 120 у понеділок проти 109 минулого тижня, очікується прибуття ще 32 суден. Протягом тижня кількість суден у порту становила 111-113. Кількість суден у порту “Рені” в понеділок скоротилася до 58 суден проти 64 минулого тижня. Очікується прибуття ще 16 суден. У суботу в порту було 54 судна, протягом тижня – 58-61. У найбільших чорноморських портах рух не відновився.
Компанія скористалася Програмою державної підтримки підприємств АПК, запропонованою банком для сільгоспвиробників.
Кошти будуть спрямовані на покриття потреб виробничих компаній Групи Прометей.
«Часткова компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами – своєчасна і дуже затребувана опція кредитної підтримки з боку фінустанови.
В умовах нестачі обігових коштів ми із задоволенням скористалися пільговими умовами, які запропонував державний банк, – коментує угоду Ірина Івченко, керівник сектору корпоративних фінансів Групи компаній Прометей. – Ці кошти стануть у нагоді нашим аграріям у відповідальний період збору врожаю».
У першому півріччі 2023 року укладено угод оренди для 69 тис. кв. м офісів у Києві, що на 51% більше за аналогічний період 2022 року, випливає з дослідження CBRE.
“Це не ті обсяги, які ми бачили до війни. Але орендарі наростили активність на ринку на тлі привабливих знижок і можливості підвищити якість своїх офісів”, – повідомила старший консультант з офісної нерухомості CBRE Анастасія Качан на конференції “Аналітика українського ринку нерухомості: перше півріччя 2023 року”.
За її словами, більша частина категорій орендарів знизила активність у 2022-2023 рр. – FMCG, бізнес-послуги, оптова торгівля, медицина. Водночас є зростання запитів з боку компаній публічного сектору та недержавних громадських організацій. До війни ці орендарі давали до 5% угод оренди, зараз у них майже 30%. Що стосується IT-сектора, то він зміг зберегти лідерські позиції, торік його частка знизилася з 45% до 32%, зараз вона становить близько 47%.
Нова пропозиція незначна: за перше півріччя ринок офісної нерухомості поповнився лише 13 тис. кв. м, що на 86% менше за обсяг нової пропозиції першого півріччя 2022 року.
“Наразі тільки добудовуються об’єкти, розпочаті до війни, і, ймовірно, така ситуація триватиме досить довго, враховуючи рівень вакантності”, – повідомила Качан.
На кінець першого кварталу 2023 року вакантні 26,4% (+0,4% порівняно з початком 2023 року). При цьому вакантність в офісних центрах класу В зменшилася з 29,2% до 28%, у класі А зросла з 22,3 до 24%.
Експерт пояснила зростання вакантності в класі А насамперед виведенням наприкінці минулого року значного обсягу нової пропозиції класу А.
Ефективна прайм-ставка стабілізувалася на рівні $21/кв. м/міс.
Що стосується термінів договорів, то Качан зазначила готовність бізнесу планувати в середньостроковій перспективі в умовах війни.
“Минулого року частіше переукладали договори на три-шість місяців з очікуванням, що війна скоро закінчиться. У 2023 році умови фіксують “до кінця воєнного часу”, де прописують “воєнну ставку” і є домовленість, що після війни її буде переглянуто з урахуванням ринкових умов”,- повідомила Качан.
Навесні CBRE провела дослідження планів компаній на свої офіси. Більша частина, 56%, має намір зберегти обсяги, хтось домовляється про більш пільгові умови оренди, частина нічого не робить. 13% повідомили, що будуть частково скорочувати офіс, 12% розглядають переїзд у коворкінг, 12% закривають/відмовляються від офісу, 4% думають про суборендарів, 3% хочуть переїхати в дешевший офіс.
При цьому актуальна відвідуваність офісу коливається від 15-20% до 50+%, залежно від моделі бізнесу.
Фактори при виборі нового офісу залишилися незмінними. Топ-вимоги: обладнане бомбосховище, віддаленість від критичної інфраструктури, енергоавтономність.
“З огляду на невизначеність з енергозабезпеченням протягом опалювального сезону 2023 року, ми очікуємо зростання відвідуваності восени-взимку”, – повідомила Качан.
CBRE зі штаб-квартирою в Лос-Анджелесі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2022 року становив $30,8 млрд. Згідно з рейтингом Fortune, входить до списку 500 найбільших у світі компаній.
Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року, він є частиною афілійованої мережі компанії.
17-18 серпня в м. Вінниця (готель «Франція») відбудеться Всеукраїнська конференція-виставка «Хлібна індустрія-2023», яка стане центром уваги ключових представників зернопереробного сектору.
Під час дводенної роботи форуму буде проведено дві сесії та дві панельні дискусії, в рамках яких учасники зможуть послухати доповіді експертів галузі, поспілкуватися з представниками бізнесу та влади, фахівцями ринку, профільними організаціями й обмінятися між собою ідеями та досвідом.
Отже, в ході першої сесії буде обговорено стан економіки України за 1,5 роки війни, наслідки та перспективи для ринку, сподівання бізнесу на державу й інструменти підтримки бізнесу.
Серед спікерів Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, Надія Бігун, заступниця міністра економіки України, Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Анатолій Амелін, директор економічних програм (Ukrainian Institute for the Future), а також представники Світового банку та USAID.
В рамках панельної дискусії «Проблеми якості української сировини в 2023/24 МР» Олег Оніщенко, менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна», Дмитро Жигунов, професор, доктор технічних наук, завідувач кафедрою технологій переробки зерна ОТУ, а також представники Держпродспоживслужби України, USAID Agro та Всесвітньої продовольчої програми (WFP) в Україні разом із представниками підприємств розглядатимуть тему якості зерна пшениці, якість борошна, використання збагаченого борошна у виробництві хліба та макаронних виробів, загальні проблеми з якістю сировини та готової продукції.
Крім того, відбудеться круглий стіл «Взаємодія харчових підприємств із постачальниками та споживачами: В2В і В2С», в якому візьмуть участь Ганна Лічман, народний депутат України, голова підкомітету з питань регуляторної політики Комітету ВР з питань економічного розвитку, представник USAID, Марина Забарило, директор Consumer Panel Services, GfK Ukraine, представник НДІ «Украгропромпродуктивність», Наталія Петрівська, керівник GR-департаменту Асоціації ритейлерів України, Дмитро Романов, експерт зовнішніх ринків, консультант проєктів розвитку FАО/EBRD, а також представники підприємств.
Завершиться перший день конференції дружньою вечерею від генерального партнера – компанії «Концерн Хлібпром».
Другий день конференції буде присвячено обговоренню питань розвитку технологій та ринку хлібної індустрії України (борошно, хліб, макарони, крупи, борошняні вироби, добавки й інгредієнти), а також маркетингу та дистрибуції.
Спікерами виступлять Родіон Рибчинський, директор спілки «Борошномели України», Олександр Тараненко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів, Владислав Аверченко, генеральний директор ПрАТ «Концерн Хлібпром». Також своїм баченням ситуації в галузі поділяться виробники та постачальники обладнання, технологій, маркетологи продукції переробки зерна й інші експерти ринку.
Практичним закінченням дводенної роботи конференції стане екскурсія на одне із зернопереробних підприємств Вінниччини.
Детально ознайомитися з програмою, спікерами та умовами участі можна за цим посиланням.
Тож приєднуйтеся до незламної спільноти професіоналів та отримайте найактуальнішу інформацію для розвитку і захисту свого бізнесу! Щоб доєднатися, перейдіть на сторінку конференції https://bakeryindustry.com.ua та заповніть заявку на участь, натиснувши на кнопку «Взяти участь».
Генеральний інформаційний партнер – інформагентство “Інтерфакс-Україна”.
Інформаційні партнери – аналітичний центр “Клуб експертів” та портал Open4business.
