На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє у партнерстві з Асоціацією кавістів України та Школою сомельє “Майстер Клас” нещодавно провели довгоочікуваний Всеукраїнський дегустаційний конкурс. Конкурс має на меті висвітлити вплив теруару на українські вина, визначити найкращі вина та дистиляти в різних категоріях шляхом професійної “сліпої” дегустації, а також підкреслити важливість мікровиноробства в Україні.
За словами президента Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє Наталії Благополучної, після перерви у 2022 році конкурс повернувся з додатковою номінацією “Дистиляти”, на яку подавали заявки винороби з усієї країни.
“Ми не проводили Конкурс минулого року, хоча все планувалось. В цьому році вирішили спробувати, зробили анонс за місяць, і відразу пішли заявки. Крім цього, ми добавили ще одну номінацію “Дистиляти” за проханням учасників”, – підкреслила вона.
В цілому у заході взяли участь 30 виноробів з 13 областей, в тому числі кілька новачків, які вперше взяли участь у конкурсі. Всього було представлено 114 зразків вин та спиртних напоїв, які оцінювалися у 13 категоріях.
Валерій Наровило став видатним виноробом конкурсу, отримавши три золоті медалі та червоний бленд, який виграв Гран-прі конкурсу. Його вино отримало максимальну оцінку у 100 балів від голови журі Рікардо Нуньєса і було визнане гідним конкурувати з відомими європейськими зразками. Цьогорічний конкурс також відзначив високу якість представлених дистилятів, Гран-прі в цій категорії отримав виноградний мускат ТМ “Славія”.
Професійне журі на чолі з головою Рікардо Нуньєсом, президентом міжнародного винного холдингу “Vinos de la Luz”, оцінювало зразки за бальною системою, відповідно до отриманих балів присуджувалися золоті, срібні та бронзові медалі. До складу журі увійшли експерти з різних галузей виноробної промисловості, включаючи сомельє, виноробів, кавістів та оглядачів індустрії.
На конкурсі також було представлено кілька категорій, серед яких ігристі вина, кращий рислінг, кращий шардоне, білі місцеві сорти, помаранчеві вина, рожеві вина, кращий піно нуар, кращий мерло, кращий каберне совіньйон, червоні місцеві сорти, червоний бленд, десертні вина та дистиляти. Переможці в кожній категорії були визначені на основі оцінок журі.
Серед визначних переможців – “Ігристе рожеве, 2021” ТМ “Моє вино” (Едуард Городецький) у категорії “Ігристі вина”, “Рислінг, 2021” Володимира Сімакіна у категорії “Кращий рислінг” та “Шардоне, 2022” ТМ “Виноробня Бабчук” у категорії “Краще шардоне”. У категорії “Найкраще Мерло” золоту медаль здобуло “Мерло, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”. У категорії “Червоний бленд” золоту медаль та Гран-прі конкурсу отримав “CS/CF/Merlot, 2020” ТМ “NAROVYLO WINERY”, отримавши відмінну оцінку від голови журі Рікардо Нуньєса.
Унікальний формат конкурсу, який фокусується на оцінці вин та дистилятів від малих виробників (крафтове виробництво), дозволив учасникам поспілкуватися з професіоналами галузі та самим стати членами журі. Цьогорічний конкурс продемонстрував виняткову якість українських крафтових вин і дистилятів та підкреслив важливість мікровиноробства в майбутньому країни.
Переможці конкурсу матимуть можливість представити свої вина та дистиляти на VIII Міжнародному форумі виноробів та сомельє, який відбудеться у листопаді 2023 року в готелі InterContinental у Києві. Всеукраїнська асоціація виноробів та сомельє висловлює подяку всім учасникам, членам журі та Збройним Силам України за сприяння у проведенні заходу.
Організатори конкурсу:
Медіапартнери:
Професійне журі Конкурсу:
Визначення оцінок від членів журі відбувалося за наступними критеріями:
Повний список переможців конкурсу:
1.Номінація «Ігристі вина».
2. Номінація « Кращий Рислінг».
3.Номінація «Краще Шардоне».
1.«Шардоне, 2022», ТМ «Babchuk Winery»- золота медаль;
2.«Шардоне, 2020», ТМ «Mon Crafto» – срібна медаль;
3.«Шардоне, 2021», ТМ «Дукат-Агро- бронзова медаль.
4.Номінація «Білий місцевий сорт».
1.« Загрей, 2022», Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова – золота медаль;
2.«Аліготе, 2020», ТМ «Wine Valley» – срібна медаль.
3.«Соляріс, 2022», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.
5.Номінація «Помаранчеві вина».
1.«Оранж, 2021» , ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;
2.«Тельті-Курук, 2022», ТМ « Ofiussa Winery»- срібна медаль;
3.«Ркацителі, 2020», ТМ «Дрюківські вина» – бронзова медаль.
6.Номінація « Рожеві вина».
7.Номінація «Кращий Піно Нуар».
1.«Піно Нуар, 2020», ТМ «46 Parallel» – золота медаль;
2.«Піно Нуар, 2020» , ТМ «Sergius Vinum» – срібна медаль;
3.«Піно Нуар, 2020», Георгій Самсонюк – бронзова медаль.
8.Номінація «Краще Мерло».
1.«Мерло, 2020» , ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;
2.«Мерло, 2020», ТМ «Славія» – срібна медаль;
3.«Мерло, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- бронзова медаль.
9.Номінація «Кращий Каберне Совіньон».
1.«Каберне Совіньон, 2021», ТМ «Mon Crafto» – золота медаль;
2. «Каберне Совіньон, 2021», ТМ ««My Wine», Едуард Городецький- срібна медаль;
3.«Каберне Совіньон, 2019», ТМ «SHERWOOD WINERY» – бронзова медаль
10.Номінація «Червоний місцевий сорт».
1.«Аліберне, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль;
2.«Цвайгельт, 2019», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
3.«Одеський Чорний, 2018» , ТМ « Babchuk Winery»- бронзова медаль.
11.Номінація «Червоний бленд».
1.«КС/КФ/Мерло, 2020», ТМ «NAROVYLO WINERY» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (краще вино Конкурсу), 100 балів від Голови журі Рікардо Нуньєса!
2.«Grand Admiral, 2018», ТМ «46 Parallel» – срібна медаль;
3.«КС/КФ, 2020», ТМ «Вінарія» – бронзова медаль.
12.Номінація «Десертні вина»
1.«Мускат Карпат, 2014», ТМ «Вина Ковача» – золота медаль;
2.«Чорна Перлина, 2017», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
3.«Вермут білий десертний», ТМ «Винодел Винокур» – бронзова медаль.
13.Номінація «Дистиляти».
1.«Грапа Мускат, 2019, 40%», ТМ «Славія» – золота медаль, Гран-Прі Конкурсу (кращий дистилят Конкурсу);
2.«Чача Одеський Чорний, 2022, 42%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;
3.«Чача Совіньон Блан, 10 р. 44%», ТМ «Вінарія» – срібна медаль;
4.«Бренді, 2015, 42%», ТМ «Вина Ковача» – срібна медаль;
5.«Запіканка медова, 40%», ТМ «Винодел Винокур» – срібна медаль;
6.«Чача Совіньон Блан, 2019, 41%» , ТМ «Вінарія» – срібна медаль;
7.«Яблуко, 42%», ТМ « KALYUS WINERY» – срібна медаль;
8.«Кальвадос, 42%», Іван Горобець – срібна медаль.
ВИНО, ВИНОРОБСТВО, ВСЕУКРАЇНСЬКА_АСОЦІАЦІЯ_ВИНОРОБІВ_ТА_СОМЕЛЬЄ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КОНКУРС, НАТАЛІЯ_БЛАГОПОЛУЧНА, РІКАРДО_НУНЬЄС, СОМЕЛЬЄ
Вартість електроенергії стабільно зростає, тому важливо знати, як ефективно заощаджувати електроенергію в домашніх умовах. Разом зі спеціалістами компанії домашніх ремонтних робіт МайстерПро ми підготували для вас 5 простих порад, які допоможуть вам зменшити витрати на електроенергію та врятувати свій гаманець
Енергозберігаючі лампочки споживають значно менше електроенергії, ніж звичайні лампочки. Вони також мають більш тривалий термін служби, тому ви зможете заощадити на заміні лампочек.
Багато приладів споживають електроенергію, навіть коли вони не використовуються. Наприклад, телевізори та комп’ютери в режимі очікування споживають електроенергію. Тому важливо вимикати прилади, коли вони не використовуються.
Сучасні прилади мають більш ефективні технології, що дозволяють їм споживати менше електроенергії. Наприклад, кондиціонери та холодильники з енергоефективними технологіями споживають менше електроенергії, ніж звичайні прилади.
Зменшення температури взимку та збільшення її влітку може допомогти зменшити витрати на електроенергію. Використовуйте терморегулятори та термостати, щоб забезпечити оптимальну температуру в помешканні, та не забувайте вимикати кондиціонери та обігрівачі, коли вони не потрібні.
Сонячні батареї та вітрогенератори можуть бути ефективними джерелами альтернативної енергії в домашніх умовах. Вони допоможуть зменшити витрати на електроенергію та знизити вплив на довкілля.
Як бачите, існує багато способів економії електроенергії в домашніх умовах. За допомогою цих порад, ви зможете значно знизити свої рахунки за електроенергію та зберегти гроші. Якщо вам потрібна допомога з встановленням енергоефективних приладів, сонячних батарей чи вітрогенераторів, звертайтеся до спеціалізованих майстрів. Встановити бойлер з енергоефективністю, ремонт люстри, заміна ламп живлення та інші роботи виконуються професіоналами швидко й з гарантією. Вони зможуть надати вам професійну консультацію та допомогти вирішити будь-які проблеми з електропостачанням в домашніх умовах.
“Судово-юридичній газеті” довіряють скласти інформаційну картину дня більше 2 млн читачів щомісяця.
15 років тому в Україні було засноване нове юридичне видання – “Судово-юридична газета”.
Разом з нашими читачами ми пройшли шлях від вузькоспеціалізованої газети для юристів до всеукраїнського ЗМІ, яке читають як в Україні, так і за кордоном, люди різного професійного статусу, життєвих поглядів і різного віку.
Щодня ми, незважаючи на відсутність світла чи ракетні обстріли, намагаємося створити для вас інформаційну картину дня з актуальної інформації, коментарів та авторських аналітичних матеріалів.
До війни наша аудиторія складала більше 3 млн унікальних читачів щомісяця.
З початком повномасштабної агресії сайт SUD.UA зазнавав майже щоденних кібератак.
Однак вони лише зміцнили нашу команду та наш захист. Ми ні на мить не припиняли роботу для Вас, навіть зранку 24 лютого 2022 року.
Наразі аудиторія SUD.UA відновлюється до довоєнних показників і складає більше 2 млн людей на місяць. Тож ми щасливі, що наші читачі цінують ту працю, яку наші журналісти та керівництво видання вкладають у кожну новину чи статтю.
За 2022 рік нам вдалося значно розширити кількість читачів у соцмережах – на нашому telegram-каналі t.me/sudua (20,5 тисяч підписників), Facebook (45 тисяч підписників). Ви читаєте нас навіть в Instagram, де вас 11,7 тисяч.
Дякуємо вам за довіру, шановні читачі!
З повагою, редакція “Судово-юридичної газети”.
Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю затвердила виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на SDR11,6 млрд ($15,6 млрд) у межах загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд, ідеться в повідомленні Фонду.
“Програма України (на 2023-2027 рр.), підтримувана EFF, спрямована на те, щоб закріпити політику утримання фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності і підтримати відновлення економіки, одночасно покращуючи управління і зміцнюючи інститути для сприяння довгостроковому зростанню в контексті післявоєнного відновлення і шляху України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Фонд уточнив, що рішення ради директорів дозволяє негайно виділити близько SDR2 млрд (або $2,7 млрд).
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив журналістам, що перший перегляд програми очікується в червні-липні цього року, другий – до кінця жовтня, можливо, на початку листопада, а з 2024 року буде щоквартальним.
Згідно з релізом, очікується, що схвалення EFF залучить великомасштабне пільгове фінансування від міжнародних донорів і партнерів України, щоб допомогти розв’язати проблему платіжного балансу України, досягти середньострокової зовнішньої життєздатності та відновити стійкість боргу на перспективній основі як у базовому, так і в негативному сценарії.
МВФ зазначає, що з огляду на винятково високу невизначеність, з якою зіткнулася Україна, програма EFF передбачає двоетапний підхід. На першому етапі програми, запланованому на 2023-2024 роки, основна увага приділятиметься трьом цілям. Серед них, зокрема, зміцнення бюджету на 2023 рік і підтримка мобілізації доходів, зокрема за рахунок недопущення нових заходів, які можуть підірвати податкові надходження.
Крім того, йдеться про стійку дезінфляцію та стабільність обмінного курсу, зокрема завдяки підтримці достатніх валютних резервів, а також про сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, зокрема через підготовку глибшої оцінки стану банківського сектору та подальше зміцнення незалежності центрального банку.
“Незалежні та ефективні інституції по боротьбі з корупцією допоможуть знизити корупційні ризики під час воєнного стану і зміцнити суспільну довіру та довіру донорів до майбутньої реконструкції”, – додає Фонд.
Він також зазначив, що в рамках програми на першому етапі будуть захищені соціальні витрати.
“Другий етап програми змістить акцент на більш амбітні структурні реформи для зміцнення макроекономічної стабільності, підтримки раннього повоєнного відновлення, а також підвищення стійкості та більш високих темпів довгострокового зростання, зокрема й у контексті цілей вступу України до ЄС”, – зазначив МВФ.
Згідно з релізом, очікується, що Україна повернеться до довоєнних засад політики, головним чином до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції, одночасно підвищуючи продуктивність і конкурентоспроможність, зміцнюючи інституції та усуваючи вразливості фінансового й енергетичного секторів.
Крім того, податково-бюджетну політику буде зосереджено на найважливіших структурних реформах для гарантування середньострокових доходів за рахунок реалізації національної стратегії доходів поряд із поліпшенням управління держфінансами та впровадженням реформ управління держінвестиціями для підтримки післявоєнного відновлення.
“Ризики для програми EFF виключно високі. Успіх програми залежить від розміру, складу та термінів зовнішнього фінансування на пільгових умовах, щоб допомогти закрити дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування і відновити стійкість боргу на перспективній основі відповідно до базового та негативного сценаріїв”, – зазначила перший заступник директора-розпорядника Гіта Гопінат.
Глава місії МВФ Гевін Грей уточнив, що крім $15,6 млрд Фонду, пакет підтримки передбачає $80 млрд від багатосторонніх і двосторонніх донорів, з яких $20 млрд у вигляді грантів і $60 млрд у вигляді пільгових кредитів, а також ще $20 млрд у вигляді відтермінування виплат за зовнішнім боргом.
За його словами, базовий сценарій передбачає завершення (англ. winding down – згортання) війни в середині 2024 року, тоді як негативний – до кінця 2025 року зі збільшенням потреб у фінансуванні до $240 млрд.
Водночас представник МВФ наголосив, що на цей рахунок у програмі передбачено додаткові гарантії з боку низки акціонерів Фонду, як привілейованих кредиторів, зокрема країн G7, Бельгії, Литви, Нідерландів, Польщі, Словаччини та Іспанії.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про годинну розмову з французьким колегою Емманюелем Макроном.
“У годинній розмові з Еммануелем Макроном предметно та результативно обговорили оборонну взаємодію України та Франції. Детально поінформував про ситуацію на фронті. Зупинилися на подальших кроках щодо реалізації Формули Миру. Скоординували дії в контексті найближчих міжнародних заходів”, – повідомляють у телеграм-каналі Зеленського в суботу.
