Президент України Володимир Зеленський анонсував послання Верховній Раді про зовнішнє і внутрішнє становище України
“Незабаром я представлю свій погляд на реалізацію цих завдань у щорічному посланні Верховній Раді про зовнішнє і внутрішнє становище України. Хочу, щоб це послання було не звітом, а нашою з вами розмовою про наступний рік”, – сказав він у відеозверненні у вівторок.
За його словами, “цей тиждень для України буде важливим з політичної точки зору. Ми заходимо в наступний рік і повинні зберегти спільне розуміння наших національних цілей”.
“Звичайно, це визволення нашої землі від ворога, а також відбудова України, повернення наших людей додому, подальше зближення нашої держави з ключовими партнерами, відкриття нових можливостей для України у світі – це завдання на найближчий час. І не тільки для держави, а й для кожного з нас”, – сказав Зеленський.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) ухвалила рішення про накладення штрафу на ТОВ “Укрстальпостач” і ТОВ “Український трубний завод” за змову під час їхньої участі в публічних закупівлях.
Згідно з прес-релізом у вівторок, йдеться про вісім процедур закупівель, які оголошувалися різними замовниками.
“Під час розгляду справи було встановлено обставини, які у своїй сукупності свідчать про вчинення відповідачами антиконкурентних узгоджених дій для усунення конкуренції між ними під час участі в торгах. Було встановлено неспростовні факти, які свідчать про скоординовану поведінку компаній під час підготовки та участі в торгах, комунікації між ними та обміну інформацією”, – констатується в прес-релізі.
На думку АМКУ, такі узгоджені дії учасників публічних закупівель є порушенням (п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 закону “Про захист економічної конкуренції”).
За змову ТОВ “Укрстальпостач” і ТОВ “Український трубний завод” оштрафовані Комітетом на загальну суму 103,256 млн грн. Зокрема, на ТОВ “Укрстальпостач” накладено штраф у 94,890 млн грн, на ТОВ “Український трубний завод” – 8,366 млн грн.
Сукупний державний борг України в листопаді 2022 року зріс на 4,2%: у доларовому вираженні – на $4,34 млрд, до $107,46 млрд, у гривневому – на 158,7 млрд грн, до 3,930 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг за минулий місяць збільшився на 4,5% – до $97,69 млрд, або до 3,572 трлн грн, переважно завдяки отриманню кредиту від Євросоюзу (на $2,95 млрд) і розміщенню ОВДП (на $0,56 млрд або 20,44 млрд грн).
Зовнішній прямий борг, зокрема, зріс на 6,4%, або $3,68 млрд – до $61,48 млрд, тоді як внутрішній прямий борг – на 1,6%, або на 20,44 млрд грн, – до 1,324 трлн грн (еквівалент $36,21 млрд).
Як повідомив Мінфін, гарантований державою борг у листопаді в доларовому еквіваленті збільшився на 1,1%, або $0,1 млрд – до $9,77 млрд, а в гривні – на 3,83 млрд грн, до 357,4 млрд грн.
Основна частка гарантованого державою боргу припадає на зовнішній борг, який у листопаді зріс на 1,6%, або $0,12 млрд – до $7,83 млрд.
З початку 2022 року сукупний держборг України зріс у доларовому вираженні на 9,7%, або на $9,51 млрд, тоді як у гривневому еквіваленті він підскочив на 47,1%, або на 1,258 трлн грн.
Сукупний зовнішній держборг України за 11 місяців цього року збільшився на 21,2%, або на $12,1 млрд – до $69,3 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 25,5%, або на 283,7 млрд грн – до 1,395 трлн грн.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у доларах на кінець листопада становила 31,22%, у євро – 21,03%, у СПЗ – 13,62%, у канадських доларах – 1,00%, в єні – 0,90%, британських фунтах – 0,02%, тоді як у гривні – 32,21%.
Відомство також уточнило, що 67,14% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 13,62% прив’язано до ставки МВФ, 6,69% – до SOFR, 4,31% – до Libor, 0,43% – до EURIBOR.
Ставка ще за 3,69% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 3,74% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку, найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповує в рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті 0,38% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
АТ “Укрзалізниця” повідомляє про призначення семи додаткових рейсів пасажирських поїздів напередодні Нового року, шість із яких у карпатському напрямку.
Поїзд №191/192 Київ-Львів 30 грудня. О 7:44 відправлення з Києва, о 15:28 прибуття до Львова. Зворотний рейс того ж дня: о 8:06 відправлення зі Львова, о 15:38 прибуття до Києва.
Поїзд №229/230 Київ-Ужгород через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 20:03 відправлення з Києва, 30 грудня о 13:23 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 22:21 відправлення з Ужгорода, 31 грудня о 13:40 прибуття до Києва.
Поїзд №238/237 Одеса-Ужгород через Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 17:00 відправлення з Одеси, 30 грудня о 12:02 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 17:00 відправлення з Ужгорода, 31 грудня об 11:06 прибуття до Одеси.
Поїзд №216/215 Запоріжжя – Івано-Франківськ. 28 і 30 грудня о 13:05 відправлення із Запоріжжя, о 4:58-5:50 проїзд через Львів і о 8:13 прибуття до Івано-Франківська. Зворотні рейси: 29 і 31 грудня о 15:42 відправлення з Івано-Франківська, о 18:35-19:10 проїзд через Львів і о 12:05 прибуття до Запоріжжя.
№255/256 Київ-Чернівці через Івано-Франківськ та Коломию. 28, 29 і 30 грудня відправлення з Києва, прибуття наступного дня о 5:50 до Чернівців. Зворотні рейси: 29, 30 грудня та 1 січня о 17:38 відправлення з Чернівців, наступного дня о 9:22 прибуття до Києва.
№211/212 Харків-Львів. 29 грудня о 13:43 відправлення з Харкова, 30 грудня о 8:27 прибуття до Львова. Зворотний рейс: о 17:50 зі Львова з прибуттям до Харкова о 12:13.
№176/175 Київ-Кривий Ріг через Миронівку, станцію ім.Шевченка, Олександрію 30 грудня. О 6:19 відправлення з Києва, о 15:07 прибуття до Кривого Рогу. Зворотний рейс того ж дня: о 8:09 відправлення
Україна за підсумками 2022 року стала дев’ятим найбільшим виробником пшениці з показником 20,5 млн тонн, що на третину нижче за минулорічні показники через розв’язану РФ повномасштабну військову агресію.
Як повідомляється на сайті Finance.yahoo, Україну в нинішньому сезоні обігнали за виробництвом пшениці Китай (138 млн тонн), ЄС (134,7 млн тонн), Індія (103 млн тонн), Росія (91 млн тонн), США (44,9 млн тонн), Канада (35 млн тонн), Австралія (33 млн тонн) і Пакистан (26,4 млн тонн).
Своєю чергою, Україна виробила більше пшениці, ніж Аргентина (17,5 млн тонн), Туреччина (17,25 млн тонн), Велика Британія (14,6 млн тонн), Іран (13,2 млн тонн), Казахстан (13 млн тонн), Єгипет (9,8 млн тонн), Бразилія (9,2 млн тонн) і Узбекистан (6,6 млн тонн).
За даними видання, загальна посівна площа пшениці у 2022 році перевищила 220 млн га в усьому світі. Пшеницю виробляють як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. При цьому на розвинені регіони припадає 50% усього світового виробництва пшениці, а загальна посівна площа становить 53%. Близько 70% виробленої у світі пшениці використовується в їжу, 20% – для тваринництва, а 2-3% – у промисловості.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
16 грудня в режимі онлайн пройшла конференція UAFIN.TECH 2022.
Цьогорічне гасло події “reBuilding the Future” підкреслює основний напрямок роботи конференції — обговорення стратегій відновлення економіки після нашої перемоги. На думку експертів, покращення інфраструктури цифрових фінансів, запровадження відкритого банкінгу та розвиток цифрової інфраструктури для МСБ стануть каталізаторами післявоєнного відновлення України, позаяк найкраще протистоять викликам війни.
«Попри масований ракетний обстріл України УАФІК вже вп’яте проводить конференцію UAFIN.TECH 2022. Це підкреслює мужність та незламність українського народу, який продовжує працювати над відбудовою нашого майбутнього. Українська фінтех-екосистема доводить, що їй не страшні ні ракети, ні відключення світла. Вся цифрова інфраструктура працює. І як результат — допомагає українцям розв’язати проблеми, які виникають в результаті повномасштабного вторгнення», — наголосив Ростислав Дюк, Голова Правління УАФІК.
«Цифрові фінансові послуги повинні допомагати бізнесу у цих складних умовах, наприклад, є потенціал у розвитку онлайн рішень при кредитуванні МСБ. Ми будемо підтримувати ініціативи, які сприятимуть тому, щоб підприємець міг у онлайн режимі розібратися в кредитних пропозиціях, отримати попередню оцінку можливої суми та строків кредитування, і навіть отримати рішення про видачу кредиту на основі онлайн поданих документів. При цьому має відбуватися належна оцінка кредитного ризику, тому попереду ще багато роботи», — зазначила під час свого виступу Юлія Вітка, заступниця керівника Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору».
«Ця конференція проходить у вирішальний момент для України, державних і приватних зацікавлених сторін та міжнародної спільноти, на тлі війни в Україні та численних інших глобальних криз, які виникли після закінчення пандемії. Незважаючи на це, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Група Світового банку продовжують надавати підтримку Україні, зокрема, у впровадженні реформ цифрових фінансових послуг та підтримці більш динамічної фінтех-екосистеми», — підкреслив Ганс Конінг, Global Chief Industry Specialist Digital Finance, IFC
В рамках конференції пройшло 5 панельних дискусій на такі теми: «Майбутнє фінансової регуляції», «Майбутнє банкінгу», «Майбутнє платежів та електронної комерції», «Майбутнє технологій», «Диджиталізація економіки МСБ». А також виступи спікерів та Fireside chat з Альоною Шевцовою — CEO міжнародної платіжної системи LEO, акціонеркою IBOX BANK та Андрюсом Бичейкою — заступником CEO та членом правління Revolut Bank, які обговорили майбутнє необанкінгу та історію успіху Revolut.
Конференція об’єднала 30+ спікерів, які долучилися до події, аби за 10+ годин обговорити можливі шляхи повоєнного відновлення української економіки після перемоги.
Захід організований Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) за підтримки Проєкту USAID «Реформування фінансового сектору» та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні (GGF). Медіапартнерами заходу стали профільне фінтех-медіа — FinTech Insider, PaySpace Magazine, Перший діловий біз та Finclub. Серед інфопартнерів: НАБУ та International Financial Club «Bankir».
