Загальна пропозиція офісних площ у Києві збільшилася у 2024 році на 34 тис. кв. м, або на 4% – до 2,26 млн кв. м, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у пресслужбі CBRE Ukraine. Згідно з останнім дослідженням ринку офісної нерухомості Києва від CBRE Ukraine, у 2024 році було введено в експлуатацію бізнес-центри Tw12ve (16 тис. кв. м), Heritage (13,3 тис. кв. м) і Stoic (4 5 тис. кв. м).
Темпи введення нових офісних площ минулого року стали найнижчими з 2017 року. Серед ключових чинників, що обмежують девелоперську активність, у CBRE Ukraine виокремили ризики безпеки та невизначеність, зростання вартості будівництва, обмежений доступ до фінансування та дефіцит кваліфікованої робочої сили.
При цьому активність орендного ринку підвищилася: обсяг річного валового поглинання склав близько 129 тис кв.м (+42% р/р).
«Примітно, що обсяг поглинання у 2024 році відповідає рівню 2020 року і залишається лише на 4% нижчим за показник 2021 року, відображаючи майже повернення до довоєнних ринкових умов», – зазначила старша директорка департаменту офісної нерухомості та роботи з орендарями CBRE Ukraine Ганна Сильвестрова.
У структурі валового поглинання переважали невеликі угоди площею 200-500 кв. м, тоді як великі транзакції понад 4-5 тис. кв. м були поодинокими, хоча кілька значних угод підтримали ринок. У структурі за сферами бізнесу домінували компанії ІТ і телекомунікацій з часткою 25% (-26% р/р), за ними – публічний сектор (державні або неприбуткові організації) з часткою 15% (-8% р/р).
Переїзди продовжували лідирувати за типом угоди з 38% (-20 п. п. р/р), зросли до 25% (+15 п. п. р/р) угоди з виходу на ринок.
«Якщо в довоєнний період переїзди здебільшого були зумовлені закінченнями терміну дії договорів оренди або розширенням/скороченням штату, то нинішні ринкові умови призвели до структурних зрушень, що дало можливість компаніям, які раніше не були користувачами професійних офісних приміщеннях, переїхати до об’єктів А і В класу. Ця тенденція привернула нових орендарів у райони, де раніше переважали великі корпоративні компанії, підкреслюючи цим зростаючу доступність якісних офісних приміщень», – говорить Сильвестрова.
Середня вакантність на ринку офісної нерухомості знизилася на 2,7 п.п. з початку року до 22% р/р. Це стало першим значним річним приростом заповненості, починаючи з довоєнного 2021 року (коли вакантність була на рівні 14,1%).
Основна частина вакантних приміщень була зосереджена в нових об’єктах, деякі з яких майже повністю вакантні, а також у менш якісних будівлях, зазвичай розташованих за межами ЦДР. Показово, що вакантність у класі В значно знизилася до 22,1% (-5 п. п. від початку року), здебільшого завдяки переїзду орендарів із непрофесійних об’єктів. Водночас вакантність в офісних приміщеннях класу А на кінець року залишалася стабільною на рівні 22,7%.
Ефективна прайм ставка залишилася стабільною на рівні $19/кв.м/міс. Запитувані орендні ставки в об’єктах класу A і B коливалися в межах $16-22/кв.м/міс і $8-15/кв.м/міс відповідно.
Розрив між декларованими та ефективними ставками в найкращих об’єктах продовжує знижуватися, що свідчить про те, що орендодавці перейшли на більш реалістичний підхід до ціноутворення. Ринок переважно повернувся до стандартних 3-5-річних договорів оренди з більш гнучкими умовами, включаючи опції дострокового виходу з договору. Однак у деяких випадках все ще існує практика фіксації вигідних орендних умов до закінчення воєнного стану або на взаємно узгоджений сторонами термін.
«Ми очікуємо, що орендна активність має зберегти позитивну динаміку у 2025 році, сприяючи подальшому зростанню заповнюваності офісів. Орендарі й надалі орієнтуватимуться на якісні офісні будівлі з обладнаними укриттями для безпечної роботи в затребуваних локаціях, тоді як об’єкти, які не відповідатимуть цим вимогам, і надалі стикатимуться з проблемами заповнюваності», – каже Сильвестрова.
За її словами, за відсутності значних безпекових або економічних потрясінь ринок готовий до поступового, але стійкого відновлення, особливо з урахуванням широко очікуваного завершення воєнних дій у 2025 році.
CBRE зі штаб-квартирою в Далласі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2024 року становив $35,8 млрд. Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року і він є частиною афілійованої мережі компанії. У 2023 український офіс розширив свою присутність у Молдові під брендом CBRE Moldova.
Єврокомісія може переглянути режим автономних торговельних заходів для України, який було запроваджено після початку повномасштабної агресії РФ, двічі подовжували на рік і тепер він спливає 5 червня цього року, повідомив віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович.
«Автономні торговельні заходи (АТЗ), які передбачають традиційну лібералізацію, діятимуть до 5 червня. Я хотів би запевнити вас, що після закінчення дії АТЗ, ми повністю прихильні забезпеченню плавного переходу і швидкого впровадження взаємної лібералізації торгівлі агропродовольчими товарами», – сказав він на спільному засіданні уряду України та Європейської Комісії в понеділок.
«Як ви знаєте, для нас це буде дуже делікатним завданням з огляду на чутливість деяких продуктів для ринків наших країн-членів і, звісно, занепокоєння наших фермерів», – додав Шефчович, якій у новому складі ЄК курує напрямок торгівлі.
Як повідомлялося, Рада ЄС 8 квітня схвалила рішення про продовження призупинення дії ввізних мит і квот на український експорт до Євросоюзу до 5 червня 2025 року. Водночас ЄС посилив захист чутливої сільськогосподарської продукції країн-членів, зобов’язавши Єврокомісію запроваджувати тарифні квоти на м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед з України, у разі перевищення середньоарифметичного значення обсягів, що імпортуються в другому півріччі 2021, 2022 і 2023 років.
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2024 рік (млн. Грн.)
Джерело: Open4Business.com.ua
Українська мережа Gabar, яку розвиває один зі співвласників ритейлера «Галя Балувана» Володимир Матвійчук, відкрила в Кракові перший фастфуд-заклад MultiBar, повідомила пресслужба мережі у фейсбуці.
«У нас приємна новина. Відкриття фастфуду нового покоління MultiBar від мережі Gabar у Кракові, Польща! Друзі, ми з великим задоволенням оголошуємо, що ми відкрилися. Ви так довго чекали, і тепер ваші улюблені страви доступні вже в Кракові», – йдеться в повідомленні.
У Gabar додали, що кафе працює за адресою Wielicka 259, Krakow, 30-663.
Раніше перший магазин заморожених страв Multicook з фастфудом MultiBar почав роботу в американському Лос-Анджелесі. Тоді Матвійчук зазначив, що надалі всі Multicook будуть відкриватися у форматі з MultiBar. До кінця 2025 року планується відкриття 150 таких закладів за кордоном.
Як повідомлялося, адаптована до європейського ринку франшиза української мережі магазинів «Галя Балувана» під брендом Multi Cook розвивається з 2022 року. На даний момент представлена більш ніж 250 магазинами в 25 країнах. Паралельно з брендом Multi Cook за кордоном розвивається інший напрямок – Multibar. Це мережа закладів, яка пропонує відвідувачам готові страви з собою та на місці.
Згідно з дослідженням Poster POS, мережа «Галя Балувана» 2025 року посіла друге місце в ТОП-10 ресторанних компаній за темпами відкриття нових локацій. Вона відкрила в Україні 70 локацій. Крім того, компанія продовжує розвивати інші проєкти: заклади Gabar (9 нових локацій), польську франшизу Wesola Pani (40 нових локацій) і MultiCook за кордоном (150 нових локацій).
Італія долучиться до процесів відновлення України, зокрема відновлення енергетичного сектору, заявляє віце-прем’єр – міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
«Не може бути переговорів без України і без Європи. Неможливо узгодити угоду без України і без Європи… Мир має бути разом із потужними гарантіями безпеки для України», – сказав він у понеділок у Києві, виступаючи на пленарному засіданні “Підтримуй Україну”.
За словами Таяні, мир має бути стабільним і тривалим для України, а Італія буде рада обговорювати майбутнє України. «Відновлення, відбудову, торгівлю. Ми хочемо, щоб туристи відвідували українські міста, а українці відвідували наші університети і наші міста. Ми братимемо участь у процесі відновлення», – наголосив він.
За словами віцепрем’єра, Італія, зокрема, долучиться до відновлення енергетичного сектору.
«Ми організуємо міжнародну конференцію з відновлення. Вона відбудеться в Римі 10-11 липня цього року. Ми хочемо організувати те, що стане величезним успіхом для України», – повідомив Таяні.
Міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Європейську Комісію після завершення автономних торговельних заходів у торгівлі українською агропродукцією повернутися до довоєнних квот, повідомив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у фейсбук.
«Є речі, які ми не допускаємо! Захищаємо інтереси та засоби до існування фермерів від української сільськогосподарської продукції. У спільному листі з моїми колегами міністрами сільського господарства Болгарії, Румунії та Словаччини закликали Брюссель вжити заходів», – написав він.
Угорський міністр нагадав, що регламент ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні 2025 року, тому Європейська Комісія повинна знайти довгострокове рішення ринкових труднощів, що виникають на європейському ринку через українську сільгосппродукцію.
«У спільному листі ми закликали комітет повернутися до довоєнних квот, запровадити заходи захисту сільгосппродукції, запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти для держав-учасниць на регіональній основі. Крім того, ми також просили Брюссель вимагати від ЄС охорони здоров’я та здоров’я рослин, охорони тварин, охорони здоров’я та навколишнього середовища для української сільгосппродукції», – розповів Надь.
Він уточнив, що Угорщині цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи зрадить їх знову, як це було у вересні 2023 року, коли заборону на імпорт української агропродукції в ЄС не було продовжено.
Надь запевнив, що Угорщина збереже обмеження на імпорт української сільгосппродукції у своїй національній юрисдикції доти, доки не буде необхідності захищати угорців.
«Солідарні з Україною, але захистимо життєдіяльність і конкурентоспроможність фермерів», – резюмував міністр сільського господарства Угорщини.
