Чоловіки все частіше офіційно встановлюють через суд факт самостійного виховання неповнолітньої дитини. Щонайменш 1255 таких справ знайдено у пошуковику по судовому реєстру Бабуся від початку повномасштабної. За понад три роки кількість таких справ зросла у 67 разів. Цьогоріч суди розглянули вже 400 справ щодо самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком.
У 67 разів побільшало судових справ про встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітньою дитиною батьком від початку повномасштабної за даними пошуковику по судовому реєстру Бабуся. Порівняймо: лише 6 таких справ зафіксовано з січня по травень 2022 року, то вже за той самий період 2025 року їх побільшало до 400.
Загалом щонайменше 1255 судових справ щодо чоловіків, які вирішили офіційно встановити факт самостійного виховання неповнолітньої дитини, знайдено у судовому реєстрі від початку повномасштабної війни.
Кількість справ зростає рік до року. Так, за весь 2022 рік таких справ було лише 37. Вже за рік їх побільшало у 5 разів — до 180. Кількість звернень від чоловіків до суду, аби їх визнали батьками-одинаками, у 2024 році сягла 625 справ.
Цьогоріч суди в Україні вже розглянули щонайменш 400 подібних справ. Це у 3,1 раза більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Варто зазначити, що статус батька, який самостійно виховує дитину, дає можливість виїзду за кордон, що наразі є обмеженим для чоловіків віком від 18 до 60 років.
Партнерка Asters Таліна Кравцова зауважує, що за останні декілька років збільшилась кількість запитів щодо визнання чоловіків батьками-одинаками. Це можна пояснити як виїздом матерів за кордон, так й воєнним станом та мобілізацією. При цьому, в законодавстві термін “батько-одинак” не визначено та у судовій практиці часто прирівнюється до статусу “одинокої матері”. Тому, якщо розглядати за аналогією ознаки статусу одинокої матері (які були визначені ще у 1992 році постановою Пленуму Верховного Суду України), то батько визнається “одиноким”, якщо він:
1) не перебуває у шлюбі;
2) самостійно виховує та утримує дитину без участі матері.
Якщо мати померла, визнана безвісно відсутньою чи відмовилася забрати дитину з пологового будинку, то батько зобов’язаний забрати дитину та набуває статусу одинокого батька. У випадку, коли мати жива, але не бере участі у житті дитини, статус одинокого батька теж можна набути — втім це буде складніше.
“Є міф, що достатньо отримати рішення суду про розірвання шлюбу між батьками або визначити місце проживання дитини разом із батьком. Насправді це не так. У подібних ситуаціях потрібно в судовому порядку підтвердити/встановити факт самостійного виховання та утримання дитини саме батьком. Водночас статус “батька-одинака” в Україні забезпечує важливі соціальні пільги та гарантії: додаткову оплачувану відпустку, щомісячну державну допомогу, підвищену податкову соціальну пільгу, відстрочку від мобілізації, переваги при отриманні житла, місць у дитячому садку тощо”, — коментує Таліна Кравцова.
Адвокатка зауважує, що через спроби зловживання цим механізмом з метою отримання відстрочки, суди та інші державні органи більш ретельно ставляться до такої категорії справ під час воєнного стану, що потенційно може ускладнити доступ до оформлення статусу для тих, хто дійсно має на нього право.
https://opendatabot.ua/analytics/solo-fathers
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і союз «Мукомоли України» у 2024 році другий рік поспіль відмовилися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями через зневагу інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник ВАП Олександр Тараненко.
“Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП і союз «Мукомоли України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що істотно впливає на внутрішні ціни на хліб”, – пояснив він.
Тараненко наголосив, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при фіксуванні обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.
Говорячи про продовольче зерно, експерт зазначив, що в останні роки в результаті різних подій – і кліматичних змін, і військових дій, і економічних ситуацій – якість врожаю зерна в Україні істотно погіршилася.
“Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році – тільки 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, тому що в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка за результатами врожаю 2024 року була придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%”, – констатував Тараненко.
За його словами, під час експертизи зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що і викликає зростання внутрішніх цін на хліб.
Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким істотним і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.
Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого зростання виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з’їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм здатний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків станом на травень 2025 року. Про це свідчать дані ДПС, отримані на запит Опендатаботу. Від початку повномасштабної війни боржників побільшало.
Майже вдвічі — зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 — побільшало фопів із податковим боргом в Україні за останні три роки. Третина цього приросту (а саме 213 тис. підприємців) припадає на березень 2022 року.
Найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Сплеск припав на березень: +31% за місяць.
Вже наступного року підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім вже у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%.
На початку поточного року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців фопи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців.
Майже на 6 млрд грн побільшав загальний податковий борг фопів від початку повномасштабної війни — майже удвічі.
30 млн грн з цих боргів припадають на фопів-платників єдиного податку 1 та 2 групи, які були мобілізованими. Загалом 3145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. Варто зауважити, що реальну кількість мобілізованих підприємців із податковим боргом наразі обчислити неможливо.
Від початку повномасштабної війни перевірити податковий борг фопа неможливо, адже Податкова закрила ці дані, вважаючи їх критичними. Втім в Опендатаботі з’явилась можливість перевірити інформацію про борги, які вже передані до виконавчої служби для примусового стягнення.
Достатньо ввести ІПН (РНОКПП) — ви отримаєте дані про фоп та дізнаєтеся, чи є такий борг.
https://opendatabot.ua/analytics/fop-debts-2025
КП «Електроавтотранс» Сумської міської ради 6 червня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування, добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість 934,294 тис. грн. Заяви на участь приймаються до 14 червня включно.
ПрВТ «Укргідроенерго» 6 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) для філій (Каскад Київських ГЕС і ГАЕС), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі страхування становить 344,857 тис. грн.
Кінцевий термін подання документів на тендер – 16 червня.
«Укргідроенерго» експлуатує всі великі гідроелектростанції, розташовані на українських ділянках Дніпра та Дністра. Сумарна встановлена електрична потужність гідроелектростанцій генкомпанії становить 5744,8 МВт.
3,47 млрд грн доходу отримали компанії з Індексу Опендатабота 2025 у категорії спорт та розваги. Прибуток змогли отримати лише 3 компанії. Лідером за доходом стала ФК Динамо Київ з показником у 913,65 млн грн, але попри це команда зазнала збитків у розмірі 784,07 млн грн.
На 10% зріс загальний дохід Індексу Опендатаботу 2025 у категорії спорт та розваги – до 3,47 млрд грн. Попри таке зростання, всього 3 компанії отримали прибуток 6,49 млн грн, тоді як всі інші отримали 1,11 млрд грн збитків.
До десятки кращих увійшли 5 футбольних клубів, 2 мережі спортивний клубів та 2 центри відпочинку та розваг.
У 1,7 раза впав дохід ФК Динамо Київ, але це не завадило йому очолити рейтинг. Клуб, який входить до групи братів Суркісів, отримав 913,65 млн грн доходу торік. Попри це він зазнав збитків у розмірі 784,07 млн грн. До порівняння, ще у 2023 динамівці були у плюсі на 345,67 млн грн.
Друге та третє місце посіли компанії пов’язані з мережею Спорт Лайф. Спорт лайф Київ-1 (власниця Тетяна Подрєзова) та Спорт лайф Київ-6 (власниця Лариса Пахомова) збільшили свій дохід у 1,5 раза до 545,8 млн грн та 377,56 млн грн відповідно. Проте їх прибуток зріс не так рівномірно, у 15 разів до 1,03 млн грн у Київ-1 та у 2 рази до 2,2 млн грн у Київ-6.
ФК Кривбас посів 4 місце з доходом 287,12 млн грн, що у 1,6 раза більше ніж 2023 року. За рік компанії вдалося зменшити свої збитки у 3,4 раза – до 1,1 млн грн.
Термал Фюрдо (термальні води Косино) закрила п’ятірку лідерів. Її дохід зменшився на 16% порівняно до 272,76 млн грн. Проте у 8 разів зменшилися й збитки порівняно з 2023 роком – до 6,47 млн грн.
На 6 місце та вперше до Індексу потрапив футбольний клуб Полісся з Житомирщини, яким володіє Геннадій Буткевич, співвласник АТБ. Дохід компанії збільшився у 4 рази до 266, 8 млн грн. Збитки теж зросли майже у 2 рази – до 256 млн грн.
На 7 місці мережа спортивних клубів Apollo Next, що належить гендиректору Фоззі Груп Володимиру Костельману. Дохід компанії зріс у 2 рази, до 234 млн грн, а збитки склали 6,9 млн грн. Натомість 2023 рік був прибутковим – 12 млн грн.
Дякуємо Опендатабот за визнання та включення до топ-10 підприємств України у сфері спорту та розваг. Попри виклики воєнного часу, мережа APOLLO NEXT продовжує розвиватися, відкриваючи нові клуби та створюючи робочі місця, адже ми віримо у важливість підтримки фізичного та ментального здоров’я українців. Наша стійкість ґрунтується на гнучкості, поєднанні онлайн та офлайн форматів, турботі про клієнтів, включаючи спеціальні програми для ветеранів, та, безумовно, на сумлінній сплаті податків, що є нашим внеском у стійкість економіки України, – прокоментував представник спорт клубу.
Далі у рейтингу розважальний центр Неополіс Віталія Хомутинніка, який знаходиться у ТРЦ Respublika park (Київ). Його дохід збільшився на 24% до 197,51 млн грн. Компанія отримала на 14% менші збитки – 46,96 млн грн.
Наслідує Футбольний клуб ЛНЗ (Черкаси), що належить до LNZ Group, з у 6,4 раза більшим доходом ніж 2023 року – 188,64 млн грн. Прибуток склав 3,27 млн грн – це єдиний футбольний клуб з рейтингу, який отримав прибуток.
Шахтар-сервіс Ріната Ахметова закрив топ-10 з доходом 182 млн грн та у 3,3 раза меншими збитками ніж 2023 року – 7,4 млн грн.
Цьогоріч Індекс покинули:
https://opendatabot.ua/analytics/index-sports-entertainment-2025
