Realty Summit 2025 — одна з ключових платформ обговорення стану та перспектив розвитку українського ринку нерухомості — цього року зібрала провідних гравців галузі в Одесі. CMO Alliance Novobud Ірина Міхальова, на запрошення DIM.RIA, долучилася до дискусійної панелі, присвяченої актуальним викликам ринку та ефективним форматам співпраці між девелоперами та рієлторами.
Під час бліцопитування спікери поділилися думками про поточний стан ринку первинної нерухомості, попит на новобудови у 2024–2025 роках, ключові тренди та виклики для девелоперів. Також учасники обговорили фінансові інструменти для покупців — зокрема, реалізацію програми «єОселя», умови іпотечного кредитування та акредитацію забудовників у банках.
Окремий блок дискусії був присвячений співпраці девелоперів із рієлторами — важливому компоненту сучасних продажів. Ірина Міхальова поділилася досвідом Alliance Novobud у побудові партнерських відносин з агентствами та окремими фахівцями ринку, розповіла про моделі співпраці, які вже довели свою ефективність, та окреслила переваги для обох сторін.
«Ринок нерухомості сьогодні потребує гнучких рішень та відкритого діалогу. Такі події, як Realty Summit, об’єднують експертів, які готові ділитися практичними кейсами та шукати відповіді на виклики, з якими ми працюємо щодня», — зазначила Ірина Міхальова.
Alliance Novobud, DIM.RIA, Realty Summit 2025, Ірина Міхальова
Фонд державного майна оголосив на 13 серпня аукціон з приватизації державного пакета акцій у розмірі 100% статутного капіталу ПрАТ «Вінницябутхім», повідомляє прес-служба ФДМУ.
Згідно з повідомленням, онлайн-торги пройдуть в електронній торговельній системі “Прозорро.Продажі” за стартовою ціною 301,4 млн грн. Розмір гарантійного внеску становить 15,07 млн грн, реєстраційного внеску – 80 тис. грн (всі цифри – без ПДВ). Термін подання пропозицій для участі в торгах – до 12 серпня включно (до 20:00).
Майно розташоване у Вінниці, на вул. Академіка Янгеля, 4.
Основним видом діяльності є виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування. Розмір статутного капіталу становить 26 млн 636,7 тис. грн.
Об’єкт складається з 25 одиниць нерухомого майна (будівлі, споруди, нежитлові приміщення тощо) загальною площею 31 тис. 364,2 кв. м, розташованих на чотирьох земельних ділянках загальною площею 4,1074 га.
ПрАТ «Вінницябитхім» не укладало договорів оренди щодо свого майна.
Згідно з повідомленням, новий власник підприємства повинен зберегти основні види діяльності компанії та не допустити звільнення працівників протягом перших шести місяців.
Крім того, він повинен за півроку сплатити борги із заробітної плати та перед бюджетом, погасити прострочену кредиторську заборгованість (за винятком боргів перед особами, що перебувають під санкціями), а також дотримуватися вимог екологічного законодавства.
«Вінницябутхім» входить до переліку об’єктів великої приватизації.
Як повідомлялося, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 31 липня 2024 року задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування до російського АТ «Невська косметика» санкції у вигляді стягнення до доходу держави 100% акцій українського ПрАТ «Вінницябутхім».
У липні 2022 року арештовані активи ПрАТ «Вінницябутхім» були передані в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
За результатами проведеного в липні 2023 року конкурсного відбору право відновити роботу і стати управителем активів підприємством отримало ТОВ «Крайтекс-Сервіс», бенефіціарами якого, за даними Opendatabot, є співвласники мереж EVA і Varus Руслан Шостак і Валерій Кіптик. Пізніше «Крайтекс-Сервіс» заявив про інвестування 400 млн грн у запуск виробництва на «Вінницябитімі».
АРМА припинило управління активом у квітні 2025 року і передало його Фонду держмайна України для подальшої реалізації. За даними Нацагентства, за період управління арештованим активом до держбюджету надійшло майже 100 млн грн.
Як повідомляло раніше агентству «Інтерфакс-Україна» Afina Group, до структури якої входить ТОВ «Крайтекс-Сервіс», компанія розглядає можливість участі в приватизаційному аукціоні з придбання виробничих активів ПрП «Вінницяпобутхім», які протягом останніх двох років працювали у виробничому ланцюжку компанії. При цьому Afina Group не буде боротися за активи за будь-яку ціну, маючи чітке розуміння меж доцільності участі в конкурентних торгах.
Детальніше про ПрВТ «Вінницабутхім» за посиланням: https://is.gd/VZVnkE
У Нідерландах із жовтня зросте плата за притулок для українських переселенців, замість нинішніх €105 на місяць доведеться платити €244, повідомила міністр у справах притулку та міграції Мона Кейзер.
“Збільшення особистого внеску використовується для покриття експлуатаційних витрат притулку, таких як газ, вода, електрика”, – пояснює Кейзер. За допомогою цього заходу вона хоче скоротити різницю між прохачами притулку та українськими біженцями.
Як повідомляють RTL, самотній українець зараз платить €105 на місяць, але ця сума збільшиться до €244 у жовтні. Сім’ї з двома неповнолітніми дітьми повинні платити максимум €488, залежно від їхньої ситуації.
Найнижча підтримка у Франції, Іспанії та Польщі, тоді як 21% підтримують авторитарний режим за певних обставин
Лише половина молодих людей у Франції та Іспанії вважають, що демократія є найкращою формою правління, а серед їхніх польських однолітків підтримка ще нижча, як показують результати дослідження.
Більшість представників покоління Z в Європі (57%) віддають перевагу демократії перед будь-якою іншою формою правління. Однак рівень підтримки значно різниться: у Польщі він становить лише 48%, в Іспанії та Франції – близько 51-52%, а найвищий – 71% – у Німеччині.
Більше ніж кожен п’ятий (21%) віддав би перевагу авторитарному правлінню за певних, не визначених обставин. Найвищий показник зафіксовано в Італії (24%), найнижчий – у Німеччині (15%). У Франції, Іспанії та Польщі цей показник становив 23%.
Майже кожен десятий у цих країнах заявив, що йому байдуже, чи є його уряд демократичним, а ще 14% не знають або не відповіли на це запитання.
Торстен Фаас, політолог з Вільного університету Берліна, який брав участь у дослідженні, сказав: «Серед людей, які вважають себе політично правоцентристськими і відчувають економічну незахищеність, підтримка демократії знижується до лише одного з трьох.
Демократія перебуває під тиском як зсередини, так і ззовні».
Дослідження було проведено в квітні та травні. Понад 6700 осіб віком від 16 до 26 років у Великій Британії, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Греції та Польщі взяли участь у дев’ятому щорічному опитуванні, проведеному інститутом YouGov для фонду Tui Foundation, який фінансує проекти, присвячені молоді в Європі.
48% опитаних стурбовані тим, що демократична система в їхній країні перебуває під загрозою, зокрема 61% в Німеччині, де економіка – найбільша в Європі – перебуває в кризі, а ультраправі сили досягли значних успіхів, частково завдяки зростанню підтримки з боку молодих виборців.
Повернення Дональда Трампа до Білого дому, підйом Китаю та повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на думку респондентів, призвели до зміщення центру влади з Європи: лише 42% опитаних вважають ЄС одним із трьох провідних світових гравців.
Незважаючи на – або, можливо, саме через – Брекзит, цей показник був найвищим серед британців – 50%. З опитаних у Великій Британії 73% хотіли повернення до ЄС, а майже половина молодих європейців (47%) прагнули зміцнення зв’язків між ЄС і Великою Британією.
83% опитаних вважали США частиною трійки найвпливовіших держав, за ними йшли Китай (75%) і Росія (57%).
Зростання поляризації також штовхає молодих європейців до ідеологічних крайнощів разом із їхніми старшими, але при цьому з’явився помітний гендерний розрив.
Майже кожен п’ятий – 19% – назвав себе політично правоцентристом, порівняно з 14% у 2021 році, тоді як 33% назвали себе центристами, 32% – лівими, а 16% не визначили свою політичну приналежність.
Жінки в Німеччині, Франції та Італії частіше, ніж чотири роки тому, визнали себе прогресивними, тоді як молоді чоловіки в Польщі та Греції за той самий період стали більш консервативними.
З 2021 року підтримка жорсткіших обмежень на міграцію зросла по всьому світу – з 26% до 38%.
Більшість молодих європейців висловили надію на потенціал ЄС, а двоє з трьох переважно підтримали збереження своєї країни в складі блоку, якщо він все ще існуватиме. Однак 39% опитаних вважають ЄС не особливо демократичним, і лише 6% вважають, що уряд їхньої країни працює добре і не потребує істотних змін.
Більше половини – 53% – вважають, що ЄС надто зосереджений на дрібницях і неважливих питаннях. Вони хотіли б, щоб блок вирішив проблему високої вартості життя, посилив оборону від зовнішніх загроз і створив кращі умови для компаній з метою поліпшення економіки.
Ельке Главачек, голова фонду Tui Foundation, сказала: «Європейський проект, який протягом десятиліть приносив нам мир, свободу пересування та економічний прогрес, вважається громіздким».
Греки вважають, що найнагальнішою потребою є фундаментальна реформа їхньої політичної системи, і найскептичніше ставляться до ЄС, який Фаас описав як вкорінений у тривалій травмі боргової кризи єврозони, що довела економіку їхньої країни до межі.
Незважаючи на сильнішу підтримку захисту клімату серед молодих європейців, лише кожен третій вважає, що це питання має бути пріоритетним порівняно з економічним зростанням. Цей показник знизився з 44% у 2021 році.
Брекзит, ЄВРОПА, Європейський союз, ІТАЛІЯ, МОЛОДЬ, НІМЕЧЧИНА, Новини, ФРАНЦІЯ
ПАТ «Укрнафта» оголосило тендери на міжнародне страхування «Зелена карта».
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг становить 38,663 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не потрібне.
Кінцевий термін подання – 14 липня.
Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень 2025 року скоротився на 15,4% – до $3,5 млрд, зокрема чиста оплата праці зменшилася на 18,7%, а обсяг приватних трансфертів – на 11,2%, свідчать дані платіжного балансу Національного банку України (НБУ). Як зазначається у статистиці, за травень обсяги приватних грошових переказів зменшилися на 13,2%, до $0,7 млрд.
«Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 9,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 9,7%», – коментує Нацбанк.
Загалом обсяг переказів через офіційні канали в травні 2025 року був на 9,6% меншим, ніж у травні 2024-го, тоді як надходження через неформальні канали скоротилися на 18% у річному вимірі.
У травні 2025 року сальдо первинних доходів стало від’ємним і становило $45 млн проти профіциту $20 млн у травні 2024-го.
«Скорочення надходжень за статтею »оплата праці” (на 16,9%) відбувалося швидшими темпами, ніж зменшення виплат за доходами від інвестицій6 (на 2,7%). Профіцит балансу вторинних доходів скоротився”, – пояснює регулятор.
Водночас профіцит балансу вторинних доходів зменшився до $0,7 млрд з $1,0 млрд у травні минулого року через скорочення обсягів технічної та гуманітарної допомоги.
