Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
США запропонували провести зустріч радників з національної безпеки (NSA) України, США і РФ, повідомив президент України Володимир Зеленський, висловивши стриманий оптимізм щодо перспективи такої зустрічі.
«Що стосується Умерова (Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров, який перебуває в США, де проводив переговори з американськими та європейськими партнерами щодо завершення війни), він мені дзвонив, сказав, що Америка пропонує зараз тристоронню зустріч NSA – Америка, Україна, Росія», – повідомив Зеленський у коментарі журналістам у суботу.
Президент зазначив, що не впевнений, що ця зустріч принесе щось нове, але зазначив, що результатом подібної зустрічі в Туреччині стало повернення полонених військових і цивільних осіб, тому їх варто проводити.
“Я вважаю, що це небагато з того, що ми хотіли, але це дуже важливо. Я дуже радий, що у нас були обміни. Наші люди, наші військові, перш за все полонені, повернулися додому. І цивільні. І тому треба робити такі кроки. І якщо зараз може бути така зустріч, яка розблокує обміни, або результатом тристоронньої зустрічі NSA може бути домовленість про тристоронню зустріч лідерів, а я про це неодноразово говорив, є складні питання, які повинні вирішувати лідери держав. Тому, якщо результати обміни або якісь інші домовленості, я не можу бути проти, ми підтримуємо тоді пропозицію Сполучених Штатів Америки. Подивимося, як буде”, – сказав Зеленський.
Як повідомляє Сербський Економіст, перший міжнародний кінофестиваль «Nikola Tesla Film Festival», присвячений життю і спадщині сербсько-американського винахідника Ніколи Тесли, пройде 7 січня 2026 року в Лас-Вегасі (США) в комплексі Palms Casino Resort.
Як повідомляють організатори фестивалю, мета огляду – за допомогою кіно показати неминущий вплив Тесли на сучасну цивілізацію – від електроенергетики до бездротового зв’язку – і одночасно зміцнити культурний міст між Сербією і США.
За їхніми даними, на участь вже подано 120 заявок з усього світу, в тому числі з США, Канади, Японії, Індії, країн Європи, України, Латинської Америки та Африки.
До програми увійдуть ігрові та документальні стрічки, які досліджують теми науки, інновацій та «бачення майбутнього». Крім показів, передбачені грошові призи та спеціальний приз – авторська статуетка Тесли, а також окрема нагорода для проектів, створених з використанням технологій штучного інтелекту, що, за словами організаторів, стане прецедентом для фестивального ландшафту США.
Фестиваль залишається відкритим для міжнародних заявок, при цьому участь для студентів оголошена безкоштовною, щоб стимулювати молодих авторів до роботи з науково-технологічною тематикою та спадщиною Ніколи Тесли.
https://t.me/relocationrs/1972
Кабінет міністрів погодив пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реалізації спільного з Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) проєкту з надання грошової допомоги 1 500 навчальним закладам на 2025/2026 навчальний рік.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідне рішення прийнято на засіданні уряду в п’ятницю.
Зазначається, що метою надання допомоги є забезпечення підготовки навчальних закладів до зимового періоду та підвищення їх енергетичної стійкості в прифронтових та інших вразливих регіонах.
Передбачено розмір грошової допомоги в 420 тис. грн для одного закладу, що надається засновнику одноразово на кожен заклад-одержувач, кількість закладів-одержувачів для одного засновника не може перевищувати дев’яти.
Рішенням визначено основні критерії відбору закладів: статус установи загальної середньої або дошкільної освіти; розташування в певних прифронтових та інших вразливих областях; належність до територіальних громад, що не мають непереборного рівня ризику безпеки; організація очного або змішаного навчання; відсутність функцій проживання здобувачів освіти; невіднесення до спеціалізованих військових ліцеїв; відповідність додатковим критеріям, встановленим ЮНІСЕФ.
Як повідомлялося, 700 шкіл отримали від ЮНІСЕФ по 290 тис. грн на підготовку до зими та модернізацію шкільних їдалень у 2024/2025 навчальному році.
Офіційної державної статистики про частку громадян України, які користуються криптовалютами, станом на грудень 2025 року немає – на практиці використовуються оцінки аналітичних компаній і результати соціологічних опитувань, при цьому цифри помітно різняться через різні визначення «користування» (володіння, інвестиційний досвід, реальні операції, перекази).
Найбільш часто цитована оцінка на рівні всієї країни – дані Triple-A: «15,72% українців володіють криптовалютою», що еквівалентно приблизно 6,5 млн осіб (оцінка частки від загальної чисельності населення).
Опитувальні дані дають більш високі значення для окремих груп населення. Так, дослідження Gradus Research на замовлення WhiteBIT (квітень 2024 року) серед жителів міст з населенням від 100 тис. (18-60 років, 883 респонденти, виключаючи тимчасово окуповані території та зони активних бойових дій) показало, що 26% респондентів заявили про володіння криптовалютами.
Ще один орієнтир – дослідження Ipsos на замовлення WhiteBIT (квітень-травень 2025 року) серед «фінансово активних» городян 18-65 років (650 респондентів у містах від 100 тис.). В опублікованих результатах зазначено, що 25% вже мали досвід інвестування в криптовалюту, ще 23% заявили про намір почати найближчим часом. При цьому в примітці до методології зазначається склад вибірки, що включав, зокрема, респондентів, які не відкидають інвестиції в криптовалюту, і тих, хто вже зберігає частину накопичень в криптовалюті – це важливо враховувати при інтерпретації як показник саме «фінансово активної» аудиторії, а не всього населення.
Якщо трактувати «користуються» максимально строго – як особисто здійснювали операції, то більш «консервативну» нижню межу давало дослідження Gradus: 5,1% респондентів повідомляли, що особисто проводили операції з криптоактивами та/або блокчейном (у тому ж матеріалі окремо відзначалася набагато вища частка досвіду у групі 18-24 років).
Непрямо високий рівень залученості України підтверджує Chainalysis: у Global Crypto Adoption Index 2025 Україна посіла 1-е місце в рейтингу, скоригованому на чисельність населення (і 8-е місце в загальному рейтингу), при розрахунку враховуються оцінка транзакційних потоків і веб-трафік криптосервісів.
Розкид оцінок у 2024-2025 рр. (приблизно від 15-16% «володіння» до близько чверті в окремих міських і «фінансово активних» вибірках) пояснюється тим, що володіння/інвестиційний досвід зазвичай ширший, ніж частка людей, які регулярно використовують криптоактиви в реальних транзакціях.
У публічному правовому полі України віртуальні активи не розглядаються як законний платіжний засіб – у тексті закону «Про віртуальні активи» прямо зазначено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України і не можуть бути предметом обміну на товари, роботи та послуги.
Фінансові регулятори також підкреслювали, що криптовалюти не підпадають під режим грошей/електронних грошей/валютних цінностей у трактуванні українського законодавства і вказували на ризики операцій з ними.
https://www.fixygen.ua/news/20251219/priblizno-16-ukrayintsiv-volodiyut-kriptoaktivami.html
