Фармацевтична компанія Farmak (АТ «Фармак», Київ) розпочала експорт до Пакистану, перший поставлений препарат – ін’єкційний лікарський засіб для загальної анестезії, що також зареєстрований у Великій Британії.
Як повідомляється в прес-релізі компанії, Пакистан став другою після Йорданії країною в Південній Азії, куди «Фармак» постачає свою продукцію. Присутність «Фармак» у регіоні забезпечує команда Farmak International Middle East&Africa.
Загалом Farmak експортує продукцію до більш ніж 60 країн світу, серед яких – 15 країн ЄС, а також країни Центральної та Південної Америки, Близького Сходу, Азії, Африки та Австралії.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року «Фармак» збільшив чистий прибуток на 18% порівняно з 2022 роком – до 1,557 млрд грн.
Група компаній Farmak – лідер фармринку України в грошовому вираженні, має два виробництва в Україні та виробництво в Іспанії, а також 11 міжнародних представництв і маркетингово-дистриб’юторських компаній у таких країнах, як Польща, Чехія, Словаччина, Велика Британія, ОАЕ, В’єтнам, Швейцарія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Молдова. Кінцевим бенефіціарним власником «Фармака» є голова наглядової ради Філя Жебровська (80% акцій компанії).
Словацька державна компанія-оператор SEPS забезпечуватиме постачання електроенергії в Україну в рамках надзвичайної допомоги відповідно до чинного контракту, укладеного з компанією “Укренерго”, пише чеське видання iRozhlas у відповідь на погрози прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо припинити постачання електроенергії Україні.
“Аналітик Юзеф Бадіда заявив словацькій газеті Pravda, що штучне обмеження поставок електроенергії зі Словаччини за кордон, найімовірніше, порушить європейське і словацьке законодавство. Колишній міністр економіки Словаччини Карел
Хірман раніше заявляв, що електроенергію в Україну продають трейдери, а не держава. Він стверджував, що в разі припинення поставок електроенергії в Україну Словаччина виявиться втягнутою в конфлікт усередині ЄС”, – пише видання.
Також наголошується, що навесні 2024 року SEPS продовжила ще на 12 місяців контракт, за яким вона може постачати до 150 МВт електроенергії Україні в рамках надзвичайної допомоги. “За перші 11 місяців минулого року чистий експорт електроенергії в напрямку зі Словаччини до України сягнув 2,43 терават-години, що в три з половиною рази перевищує обсяг за аналогічний період 2023 року”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомлялося, раніше, у відповідь на рішення України припинити транзит російського газу, частина якого надходить до Словаччини, прем’єр-міністр Словаччини Фіцо пригрозив перекрити постачання Україні електроенергії. На це президент України Володимир Зеленський припустив, що “схоже, Путін доручив Фіцо відкрити другий енергетичний фронт проти України за рахунок інтересів народу Словаччини”. Польща висловила готовність збільшити постачання електроенергії в Україну після коментарів словацького прем’єра.
Імпорт Україною електроенергії в грудні 2024 року зріс порівняно з листопадом у 2,7 раза – до 433,4 тис. МВт*год, експорт упав у 6,1 раза – до 6,8 тис. МВт*год. Таким чином, імпорт е/е в грудні-2024 р. перевищив її експорт у 63,7 раза. Найбільше е/е було імпортовано з Угорщини – 152,33 тис. МВ*год (35,16%). Далі йдуть Словаччина – 107,08 тис. МВт*год (24,71%), Польща – 91,98 тис. МВт*год (21,23%), Румунія – 70,78 тис. МВт*год (16,34%), Молдова – 11,12 тис. МВт*год (2,57%).
Держпідприємство «Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго” 6 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) 1395 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 5,538 млн грн.
Останній день подання заявок на участь – 14 січня.
Володимир Путін, можливо, і втратив частину доходів після того, як Київ перекрив свій газопровід для російських поставок, але Москва вже має альтернативи для транспортування палива, які захистять її від будь-якого серйозного економічного удару.
Росія планує розширювати експорт скрапленого природного газу, одночасно спрямовуючи трубопровідний газ до інших покупців, таких як Китай.
«Ми продовжимо збільшувати нашу частку на світових ринках ЗПГ», навіть якщо санкції спрямовані на те, щоб зупинити це зростання, заявив Путін під час своєї щорічної прес-конференції 19 грудня. Він також висловив упевненість, що російський газовий гігант ПАТ «Газпром» переживе припинення трубопровідного транспортування через Україну.
Незважаючи на заклики заборонити такі поставки, Європа купує рекордні обсяги переохолодженого палива з Росії, переважно з заводу «Ямал СПГ» під керівництвом ПАТ «Новатек».
Ці обсяги перевищили ті, що Росія продавала через Україну до 1 січня, коли Київ, відмовившись дозволити будь-який транзит, що фінансує московську військову машину, перекрив п’ятдесятирічний маршрут через свою територію.
Ця ситуація підкреслює, наскільки важко Європі розірвати зв’язки з Росією, яка за останнє десятиліття закріпилася як ключовий постачальник сировини на континент. Вона також проливає світло на те, як вторгнення в Україну в лютому 2022 року змусило Росію продовжувати перебудовувати свою торговельну мережу. Проте Москва продемонструвала, що навіть коли один шлях до ринків закривається, для Росії часто залишаються відкриті інші.
Минулого року російський експорт скрапленого природного газу в цілому досяг рекордного рівня, свідчать дані відстеження суден.
До вторгнення Росія продавала в Європу близько 155 мільярдів кубометрів трубопровідного газу на рік. У 2024 році країна експортувала близько 30 мільярдів кубометрів газу в регіон, причому більше половини обсягів йшло через Україну.
Оскільки більша частина російського трубопровідного газу вже перестала надходити до Європи, припинення роботи українського газопроводу не матиме значного впливу на економіку, вважає Тетяна Орлова, економіст Oxford Economics.
«Європа все одно потребуватиме газу, оскільки всі її зусилля відвикнути від російського газу не увінчалися успіхом, – сказала Орлова. «Ймовірно, в кінцевому підсумку вона буде купувати більше російського СПГ, щоб компенсувати падіння імпорту природного газу з Росії», – сказала вона.
За підрахунками Bloomberg, у 2024 році «Газпром» продав через Україну газу на суму близько 6 мільярдів доларів. Проте більшість економістів і дослідників передбачають, що втрата цих продажів матиме незначний вплив на економіку. За різними оцінками аналітиків, Росія втратить приблизно від 0,2% до 0,3% валового внутрішнього продукту.
«Ці цифри занадто малі, щоб зробити вм’ятину у військовій машині Путіна», – зазначив минулого тижня Девід Окслі, економіст Capital Economics, у своїй замітці. Для порівняння, Україна може втратити приблизно 0,5% ВВП, за його словами, в результаті припинення плати за транзит газу, яку вона збирала.
Словаччина, яка сильно залежить від російського газу і також заробляє на транзиті, за його оцінками, втратить 0,3% ВВП.
Окрім продажу ЗПГ, Росія також має інші варіанти транспортування газу трубопроводами, які допоможуть компенсувати втрату маршруту через Україну.
Поставки до Китаю, який обганяє Європу як найбільший ринок збуту російського трубопровідного газу, за прогнозами, досягнуть близько рекордних 31 мільярда кубометрів у 2024 році. Цього року вони зростуть до 38 мільярдів кубометрів, оскільки газопровід «Сила Сибіру» вийшов на повну проектну потужність.
За оцінками Сергія Вакуленка, наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир, це компенсує половину обсягів, втрачених після припинення транзиту через Україну.
Газпром може продавати більше через «Турецький потік» – прямий газопровід між Росією і Туреччиною по дну Чорного моря, який також допомагає постачати газ деяким європейським клієнтам. За оцінками Вакуленка, у 2025 році «Газпром» може продати 25 мільярдів кубометрів до Туреччини і 15 мільярдів кубометрів до Європи через «Турецький потік».
Росія планує перенаправити частину палива до країн Центральної Азії і працюватиме над збільшенням потужності трубопроводу радянських часів з Росії до Узбекистану через Казахстан.
З політичної точки зору, газове питання дає Кремлю можливість продемонструвати, що Путін не є ізгоєм, вважає Сергій Марков, політичний консультант, близький до Кремля.
«Для Москви надзвичайно важливо, що дипломатична блокада проривається вдруге», – сказав Марков, маючи на увазі несподіваний візит прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо до Москви 23 грудня, щоб обговорити, серед іншого, газові питання. Він став другим європейським лідером, який відвідав Москву з моменту вторгнення Росії в Україну після візиту прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана в липні.
Минулого місяця Путін заявив, що Росія готова постачати газ до Європи, але застеріг, що будь-яку нову угоду, ймовірно, буде складно укласти, навіть з огляду на зростання цін через обмеженість поставок, з якою зараз стикається Європа.
Тим не менш, плани щодо трубопровідного газу та ЗПГ можуть зіткнутися з власними проблемами. У той час як Росія має намір розпочати експорт через другу гілку до Китаю через два роки, переговори про третій трубопровід зайшли в глухий кут через розбіжності щодо умов.
Росія прагне потроїти експорт СПГ до 100 мільйонів тонн у 2035 році з 33 мільйонів тонн у минулому році, але західні санкції щодо всіх ключових майбутніх проектів і танкерного флоту СПГ ускладнюють це завдання.
«За останні три роки ситуація з природним газом і ЗПГ в Росії кардинально змінилася», – сказав Клаудіо Штойер, консультант з питань енергетики і викладач IHRDC в Бостоні. Він вимагає «набагато більших інвестицій і зусиль для менш прибуткового бізнесу» тепер, коли Росії потрібно шукати бізнес за кордоном, де покупці більш чутливі до цін.
Санкції вже придушили прагнення Росії до зростання у сфері ЗПГ. Новітній проект «Новатека», «Арктик СПГ 2», минулого року зміг розпочати обмежений експорт, але санкції, запроваджені США та їхніми союзниками, обмежили доступ заводу до танкерів льодового класу, необхідних для навігації в холодних північних водах, і змусили іноземних покупців неохоче купувати ці поставки.
У 2025 році основна увага буде прикута до того, що Дональд Трамп вирішить робити з санкціями проти Росії. Каламутять картину власні амбіції США постачати більше СПГ до Європи.
Заборона на перевалку ямальського СПГ в європейських портах може також ускладнити логістику російських поставок в Азію, коли Північний морський шлях буде закритий, але санкції можуть призвести до того, що більша частина цих поставок буде спрямована в Європу.
Китай у 2024 році значно зміцнив свої позиції в економіці Сербії, ставши її найбільшим торговельним партнером і обійшовши при цьому Європейський Союз.
За даними на 2023 рік, обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Сербією склав 4,35 млрд доларів США, що на 23,7% більше порівняно з попереднім роком. У 2024 році, після набрання чинності Угодою про вільну торгівлю між країнами 1 липня, подальше зростання товарообігу прискорилося, що й призвело до перевищення показників торгівлі з Китаєм порівняно з ЄС. Про це інформує ТГ канал Сербський економіст.
Одним із чинників зростання, було збільшення імпорту високотехнологічного обладнання, електроніки та сировини для металургійної галузі з Китаю. Крім того, Китай активно інвестує в ключові інфраструктурні проєкти Сербії, як-от будівництво індустріального парку поблизу Нові-Сада і модернізацію залізничної лінії Белград-Будапешт.
Наприклад проєкт будівництва індустріального парку поблизу Нові-Сада з інвестиціями в 300 млн євро, створить близько 5 000 нових робочих місць.
Модернізація залізничної лінії Белград-Будапешт та інші інфраструктурні проєкти, спрямовані на поліпшення транспортної мережі та логістики в регіоні.
Зміцнення зв’язків з Китаєм дає змогу Сербії диверсифікувати торговельні відносини і знижувати залежність від ЄС і Росії, що сприяє сталому економічному зростанню і розвитку ключових галузей.
Сербський Економіст – https://t.me/relocationrs
Україна в грудні 2024 року імпортувала молокопродуктів (МП), зокрема, за товарними позиціями 0401-0406 УКТ ЗЕД (молоко і вершки незгущені, молоко і вершки згущені, кисломолочні продукти, молочна сироватка, масло вершкове та інші жири, сири всіх видів і кисломолочний сир) на $38,5 млн, що є рекордним значенням за 2022-2024 роки.
Як повідомили в Спілці молочних підприємств України (СМПУ), попередній максимум (у вартісній оцінці) на рівні близько $29 млн фіксували в січні 2022-го та грудні 2023 рр.
Аналітики звернули увагу, що обсяги імпорту молокопродуктів у грудні-2024 більш ніж на третину перевищили показник грудня 2023 року.
“Це стало наслідком наявної в другому півріччі 2024 року цінової ситуації на ринку молока-сировини. Адже з червня по грудень ціни на молоко-сировину ґатунку екстра в Україні зросли майже на 45% (менш ніж із 14 грн більш ніж до 20 грн за кг). Це автоматично зумовило зниження конкурентоспроможності вітчизняних молокопродуктів, насамперед сирів, на внутрішньому ринку. Як наслідок, ціна молока-сировини в Україні до кінця листопада впритул наблизилася до середньоєвропейського показника, перевищивши показники окремих європейських країн із розвиненим молочним скотарством”, – пояснили в галузевому об’єднанні.
Водночас обсяги імпорту молокопродуктів у грудні-2024 більш ніж у 2,1 раза перевищили відповідний показник травня-червня 2024 року, коли в Україні було зафіксовано позитивне сальдо експорту-імпорту зовнішньої торгівлі цими товарами.
За інформацією аналітиків, найбільше зросли обсяги імпорту сирів: у грудні в Україну ввезли понад 5,34 тис. тонн цієї продукції на суму приблизно $32 млн, що на 43% більше від попереднього максимуму в грудні-2023, коли було ввезено 3,73 тис. тонн сирів. У липні-жовтні стандартний показник імпорту сирів в Україну становив близько 3 тис. тонн.
Обсяги експорту молокопродуктів у грудні 2024 року стрімко знизилися порівняно з попередніми місяцями – до мінімуму з березня 2024 року. Якщо середній показник експорту цих товарів у червні-листопаді перевищував $20 млн, то в грудні він опустився нижче за позначку в $16 млн. Суттєво знизилися обсяги експорту: ТП 0405 (олія та молочні жири) становили лише 44% від показника серпня та 68% від показника листопада; ТП 0406 (сири) були на рівні 60% від показників жовтня-листопада.
“Обсяги імпорту у вартісній оцінці в грудні-2024 у 2,4 раза перевищували обсяги експорту – це рекордне значення за період воєнного стану в Україні (попередній максимум фіксували в грудні-2023, коли перевищення становило 2,15 раза)”, – констатували в бізнес-об’єднанні.
Експерти прогнозують, що в січні 2025 року негативний тренд у зовнішній торгівлі молокопродуктами збережеться – обсяги імпорту суттєво переважатимуть над відповідними показниками експорту.
“Очевидно, що рівень цін на молоко-сировину, що сформувався на початок грудня-2024 року, зумовлює втрату конкурентоспроможності вітчизняними молокопродуктами як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринку. Єдиним виходом із цієї ситуації є збільшення пропозиції молока-сировини, що можливо лише за рахунок реалізації дієвих заходів державного стимулювання інвестиційної активності в секторі молочного скотарства в Україні”, – резюмували в СМПУ.
