Провідний український виробник кормів для домашніх тварин Kormotech розпочав будівництво нового заводу у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
“Взяв участь у церемонії закладення капсули розширення заводу Kormotech. Це найбільший український виробник кормів для тварин, який не лише підкорює європейський ринок, а й завдяки потужній підприємницькій енергії продовжує масштабуватися. Сьогодні українському бізнесу важливо, не втрачаючи інерцію, розвивати свою присутність на європейських ринках”, – написав він у Telegram.
За інформацією міністра, Kormotech у такий спосіб розширює вже існуючі потужності у Литві, де створить 200 нових робочих місць, які доповнять команду зі 170 українських і литовських фахівців та розвиток суміжних галузей. Крім того, у продукції компанії в цій країні буде частина українських складових.
“Один із наших пріоритетів у Мінагрополітики – відкриття нових ринків та розширення вже існуючих. Впевнений, виробничі потужності Kormotech дадуть можливість іншим українським компаніям вийти на європейський ринок або збільшити там свою присутність”, – зауважив Коваль і подякував литовським партнерам за підтримку українських підприємців, які стають частиною європейської економіки.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для кішок і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт та географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
За результатами 2023 року оборот Kormotech зріс на 22,5% – до $152 з $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажів за кордоном та в Україні у тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (2022 року було 28% до 72% в Україні).
Найбільш динамічно бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин та ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Український медіасервіс MEGOGO торік зберіг інвестиції в україномовне озвучення на рівні 38 млн грн, створивши на власній студії та в співпраці з партнерами 3 825 годин контенту, повідомила прес-служба медіасервісу.
“Компанія продовжила активно інвестувати в україномовне озвучення, виділивши на це 38 млн грн, як і в 2023 році. На власній студії MEGOGO VOICE та у співпраці з партнерами створено 3825 годин озвучення українською для фільмового, серіального, дитячого та іншого контенту”, – ідеться в повідомленні прес-служби MEGOGO в четвер.
2024 рік став для MEGOGO роком знакових досягнень, вказується в повідомленні.
Сервіс став офіційним мовником УЄФА ЄВРО-2024, транслював Олімпійські ігри у партнерстві з Warner Bros. Discovery із коментарями українською мовою, а також показував два бої Олександра Усика проти Тайсона Фʼюрі. Крім того, MEGOGO запустив телеканал MEGOGO СПОРТ у Т2 (скорочена назва для стандарту цифрового ефірного телебачення DVB-T2 (Digital Video Broadcasting – Second Generation Terrestrial, – ІФ-У), уклав партнерство зі стрімінговою платформою Netflix і міжнародним спортивним телеканалом Setanta, сказано в повідомленні.
Впродовж року бібліотека MEGOGO поповнилася 6 тис. одиниць нового контенту у VOD та LIVE.
Користувачі проводили з MEGOGO в середньому одну годину на день, тобто 365 годин на рік. Найпопулярнішим пристроєм для перегляду став Smart TV, а найуживанішим емодзі на інтерактивах ТБ – прапор України, повідомили в прес-службі MEGOGO.
Торік сервіс оновив функціонал, запустивши власну систему рекомендацій, оновивши ігри на Smart TV та застосунок MEGOGO VR, також розширивши інтерактивні функції на ТБ-каналах.
У рамках розбудови екосистеми сервісу відкрилась онлайн-книгарня з паперовими книжками MEGOGO BOOKS.
Відділ боротьби з піратством MEGOGO виключив з пошукової видачі Google 527 тисяч сторінок піратських сайтів, видалив понад 140 тисяч піратських копій контенту і передав партнерам-правовласникам понад 195 тисяч посилань на піратські копії контенту для блокування.
Також, фахівці медіасервісу видалили з “маркетів” 14 затосунків, закрили 75 груп і каналів у месенджерах та 303 спільноти в соціальних мережах. Було видалено понад 19 тис. унікальних посилань на піратські футбольні трансляції. А також понад 1,3 тис. посилань на піратські трансляції єдиноборств. Найбільший обсяг роботи спеціалісти MEGOGO виконали під час двох чемпіонських поєдинків Олександр Усик – Тайсон Ф’юрі, сказано в повідомленні.
Раніше повідомлялось, що MEGOGO вийшов на ринок Румунії.
Медіасервіс Megogo був заснований у Києві 2011 року. У медіатеці сервісу – телеканали, фільми, серіали, мультфільми та ігри, освітній і блогерський контент, аудіокниги, подкасти та радіо. В Україні з Megogo доступно 390 каналів із шоу, серіалами та програмами, 15 тис. фільмів, 900 аудіокниг. Контент доступний на популярних платформах iOS, Android, Smart і Android TV, плеєрах і приставках з Apple TV, Amazon Fire TV, XBOX One, Sony PlayStation. До виходу в Румунію медіасервіс був представлений у 14 країнах світу. У лютому 2023 року компанія вийшла на ринок Польщі.
Сталеливарна компанія ArcelorMittal скоротила чистий збиток і збільшила виручку в IV кварталі, а її EBITDA перевищила прогнози аналітиків.
Як повідомляють у пресрелізі компанії, у жовтні-грудні 2024 року її чистий збиток становив $390 млн, або $0,51 на акцію, проти збитку в $2,97 млрд, або $3,57 на акцію, у порівнянному періоді попереднього року. Без урахування разових факторів прибуток склав $0,52 на акцію проти $1,18 роком раніше.
Коригування прибутку враховує одноразові податкові витрати, пов’язані зі зміною податкової ставки в Люксембургу (у розмірі $0,4 млрд), а також формування резерву у зв’язку з податковими розглядами ($0,2 млрд).
EBITDA компанії у четвертому кварталі зросла на 13%, до $1,65 млрд з $1,45 млрд роком раніше, тоді як консенсус-прогноз аналітиків, представлений раніше самою компанією, передбачав її збільшення до $1,53 млрд.
Виручка ArcelorMittal у звітному кварталі підвищилася до $14,7 млрд з $14,6 млрд у четвертому кварталі 2023 року.
Виробництво сталі в четвертому кварталі збільшилося до 14 млн тонн з 13,7 млн тонн роком раніше, а постачання сталі – до 13,5 млн тонн проти 13,3 млн тонн.
Компанія очікує, що світове споживання сталі (без урахування Китаю) зросте на 2,5%-3,5% у 2025 році порівняно з 2024 роком.
Котирування акцій ArcelorMittal дорожчають на 3,5% на торгах у четвер.
Обсяги купівлі населенням України валюти у січні 2025 році перевищили обсяги її продажу на $1 млрд 479,8 млн, що на 34,1% перевищує показник січня-2024 та на 13,6% – грудня-2024 та є найбільшим показником за період з грудня 2012 року.
Згідно із даними НБУ на його сайті, порівняно із груднем продаж готівкової валюти скоротився на $157,1 млн, тоді як купівля всього на $63,4 млн – до $2 млрд 430,9 млн, наслідком чого стало зростання негативного сальдо до $1 млрд 290,3 млн.
Окрім того в січні цього року зменшився також продаж безготівкової валюти на $69,1 млн, тоді як її купівля збільшилася на $14 млн – до $460 млн, що призвело до збільшення негативного сальдо до $189 млн.
В той же час варто відзначити, що у першій половині січня, коли гривня слабшала, обсяги її купівлі були більшими, а під кінець місяця після укріплення національної валюти щоденне негативне сальдо скорочувалося, і лише в останній день місяця та на початку лютого знову було зафіксоване значне зростання попиту.
На ринку юросіб після стрибка купівлі клієнтами банків валюти в грудні до $8,41 млрд із $6,22 млрд у листопаді, в січні було зафіксовано зменшення купівлі до $5,56 млрд, що всього на 10% перевищує цей показник у січні минулого року.
В той же час продаж валюти клієнтами банків у січні цього року також суттєво впав – до $3,78 млрд з $4,96 млрд у грудні, що на 10% менше, аніж у січні минулого року.
Що стосується обсягу операцій між банками, то він також зменшився порівняно із груднем – з рекордних з початку війни $7,96 млрд до $6,12 млрд. Втім цей показник на 40,8% кращий за показник січня 2024 року.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні у першій половині січня знизився з 42,0295 грн/$1 до нового історичного мінімуму 42,2841 грн/$1, але у другій половині місяця він укріпився до 41,8242 грн/$1.
Чистий продаж іноземної валюти Нацбанком на міжбанківському ринку в січні цього року зменшився до $3,75 млрд з досягнутого у грудні рекордного показника у $5,28 млрд, хоча це суттєво більше показника січня-2024 у $2,53 млрд.
Загалом обсяги купівлі населенням України валюти у 2024 році перевищили обсяги її продажу на $12,22 млрд, що в 2,5 раза, або на $7,43 млрд перевершило показник 2023 року, але завдяки масштабній зовнішній допомозі міжнародні резерви минулого року зросли до $43,8 млрд.
Офіційний курс гривні до долара США протягом 2024 року послабився на 10,6%, або на 4,02 грн, зокрема у грудні на 0,9%, або на 37 коп.
Виробник корпусних меблів компанія “Аккорд Імпорт” (Хмельницький) розширить виробничі потужності майже втричі за рахунок будівництва нового заводу у Хмельницькому, де планує створити 140 робочих місць, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У Хмельницькому стартувало будівництво нового заводу з виробництва корпусних меблів. Інвестор проекту – компанія “Аккорд Імпорт”. Після запуску нового заводу її виробничі потужності зростуть з 420 тис. кв. м. до 1,2 млн. кв. м. корпусних меблів на місяць. Це дозволить компанії увійти у топ-5 виробників корпусних меблів Європи”, – написав він на фейсбук-сторінці у вівторок.
За даними нардепа, обсяг інвестицій у новий проект – $14 млн. Запуск перших виробничих ліній заплановано на липень 2025 року, а на повну потужність новий завод має вийти у вересні.
Кисилевський зазначив, що для забезпечення потреб в електроенергії побудовано сонячну електростанція на 1,1 МВт та будується додаткових 2,8 МВт, а також закуплена газопоршнева установка.
“Наразі діюче підприємство “Аккорд Імпорт” завантажене на 100%. Близько 70% замовлень на корпусні меблі компанії припадає на міжнародну торговельну мережу JYSK, яка у 2025 році збільшила на третину обсяг замовлень корпусних меблів з України”, – написав Кисилевський.
Згідно інформації компанії на фейсбук-сторінці, Райффайзен Банк продовжив для “Аккорд Імпорт” термін дії кредитної лінії за даним контрактом, наданої наприкінці 2023 року, та термін дії договору страхування від ЕКА.
“Таким чином, Райф та ЕКА підтримали ще експорт меблів на 2025 рік в Данію, Нідерланди, Угорщину, Болгарію, Польщу, Швецію, Німеччину та Іспанію”, – написала компанія.
За даними Кисилевського, загалом “Аккорд Імпорт” експортує до країн Євросоюзу 96% виробленої продукції, а запуск нового заводу дозволить розширити географію експортних поставок на країни Близького Сходу, Південної Азії та Південної Америки.
Нардеп також уточнив, що власники “Аккорд Імпорту” – сімʼя Грабар – починали з імпорту меблів, тоді як зараз це найбільший в Україні експортер корпусних меблів.
Він також додав, що для заміщення імпорту стільникового картону, який використовує компанія для пакування меблів, зараз на Хмельниччині будується ще одне підприємство, яке вироблятиме цю продукцію
“А постачальником дерев’яних плит для “Аккрод Імпорту” є Кроноспан, який нещодавно запустив на Рівненщині виробничу лінію”, – додав Кисилевський.
За даними проєкту Clarirty Project, ТОВ “Аккорд Імпорт” зареєстроване в Хмельницькому в серпні 2015 року. Статутний капітал компанії 42,105 млн грн, власниками у рівних частках виступають Микола, Руслан і Вадим Грабар.
У січні-вересні 2024 року компанія збільшила чистий прибуток на 23% у порівнянні з тим же періодом 2023 року – до 120,6 млн грн за зростання чистого доходу на 27% – до 1 млрд 271 млн грн.
Купівельна спроможність європейців у 2024 році збільшилася на 3,9% і досягла 18,768 тис. євро на душу населення, повідомила дослідницька компанія GfK.
Загалом у Європі населенню торік було доступно близько 12,9 трлн євро, які можна було витратити на продукти харчування, оплату житла і комунальних послуг, страхування і пенсійні накопичення, відпочинок, мобільний зв’язок та інші покупки.
Одночасно показники наявного доходу суттєво різняться між 42 країнами, дані яких були проаналізовані GfK. Найвищі результати були відзначені в Ліхтенштейні, Швейцарії та Люксембургу, в той час як в Україні, Косово і Білорусі вони були найнижчими. У результаті різниця між доходами жителів Ліхтенштейну та України перевищує 24 рази.
Показники 16 із 42 держав перевищують середнє значення по регіону, в той час як у 26 країнах було зафіксовано рівень купівельної спроможності нижче середнього.
“Номінальне зростання купівельної спроможності в Європі становить 3,9%, що є значно помірнішим, ніж у два попередні роки. Однак одночасно темпи інфляції також уповільнилися”, – заявив експерт NIQ-GfK Маркус Франк, слова якого наводяться в повідомленні.
Трійка лідерів за рівнем купівельної спроможності не змінилася порівняно з попереднім роком: Ліхтенштейн – 70,18 тис. євро на душу населення (у 3,7 раза вище за середнє значення для всіх країн регіону), Швейцарія – 52,566 тис. євро (більше у 2,8 раза), Люксембург – 41,785 тис. євро (у 2,2 раза вище).
До десятки входять також Ісландія, Данія, Австрія, Велика Британія, Норвегія, Німеччина та Нідерланди. Водночас Британія додала відразу три позиції і посіла сьому сходинку. Нідерланди піднялися на 10-те місце торік із 12-го у 2023 році, відсунувши за межі десятки Ірландію, яка перемістилася на 12-те місце з 6-го.
В Україні, яка замикає рейтинг і з 24 лютого 2022 року продовжує протистояти повномасштабній військовій агресії Росії, наявні доходи населення становлять 2,878 тис. євро на людину (15% від середньоєвропейського показника).
Джерело: http://relocation.com.ua/purchasing-power-of-europeans/
