Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2025 року склав 111,2%, тоді як за аналогічний період 2024 року показник становив 116%, повідомила Державна служба статистики (Дерстат). За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2025 року сповільнили зростання до 14,8% проти 17,6% у першому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали двокімнатні квартири – на 15,1%. Зростання цін на однокімнатні та трикімнатні склало 14,4%.
На вторинному ринку ціни сповільнили зростання до 9,3% в січні-березні 2025 року проти 15,3% за аналогічний період 2024-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири склало 9%, двокімнатні – 9,7%, трикімнатні – 9,4%.
Як повідомило статведомство, в порівнянні з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 3,9%, при цьому на первинному ринку – на 4,3%, на вторинному – на 3,6%.
За даними Держстату, в першому кварталі 2025 року ціни на «первинці» зросли на однокімнатні квартири на 4,4% в порівнянні з четвертим кварталом 2024 року, на двокімнатні та трикімнатні – на 4,2%. На вторинному ринку ціни зросли на 3,7%, 3,5% і 3,7% відповідно.
Як повідомлялося, згідно з даними Держстату, ціни на житло в 2024 році зросли на 12,7%.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
За перший квартал 2025 року АТ “НАЕК “Енергоатом” сплатило до бюджету України 12,6 млрд грн у вигляді податків, обов’язкових платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
“Це на 5,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2024 року”, – повідомила компанія в Телеграм-каналі.
Своєю чергою, як свідчать дані фінансового результату “Енергоатому” за перший квартал 2025 року, опубліковані народним депутатом Олексієм Кучеренко у Facebook, чистий дохід НАЕК від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у січні-березні сягнув 77 млрд грн, при цьому собівартість продукції становила 17,6 млрд грн, а валовий прибуток становив 59,4 млрд грн.
Як повідомлялося з посиланням на Кучеренка, за результатами першого кварталу 2025 року “Енергоатом” отримав 12,15 млрд грн чистого прибутку. Він також нагадав, що за підсумками 2024 року “Енергоатом” зафіксував 1,3 млрд грн чистого прибутку.
Згідно зі звітом тимчасової слідчої комісії (ТСК) Ради з питань можливих порушень у тарифній політиці в енергетиці за шість місяців її діяльності, діючий тариф на електроенергію для населення в розмірі 4,32 грн/кВт*год забезпечує для “Енергоатому” додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації у розмірі 0,99 грн/кВт*год, що становить близько 49 млрд грн на рік.
Народні депутати-члени ТСК вважають, що встановлений Кабінетом міністрів України рівень цін на е/е для населення станом на травень 2024 року повністю відповідає економічно обґрунтованому рівню.
Верховна Рада 14 травня взяла до відома звіт ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності.
Рада відповідною постановою продовжила роботу цієї ТСК на визначений парламентом термін (один рік з дня її утворення) та вирішила заслухати її звіт про виконану роботу на пленарному засіданні до 30 жовтня 2025 року. Зазначена ТСК була утворена постановою Верховної Ради від 30 жовтня 2024 року.
У 2024 році “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків – ІФ-У) 145,35 млрд грн, спрямувавши на неї 58% свого чистого доходу.
В рамках антидемпінгових розслідувань механізм мит більш ефективний для розвитку економіки, вважає голова “Укрцементу” Павло Качур.
“Для захисту ринку є два механізми — антидемпінгові мита й цінова пропозиція. Різниця між ними в тому, що додаткова дельта, яка вирівнює ціни, в одному випадку скеровується до вітчизняного бюджету, в другому випадку йде іноземному виробнику. В сьогоднішній ситуації, коли кожна гривня надходження до державного бюджету є дуже важливою, коли ця гривня працює на оборону, коли внутрішнє споживання в Україні суттєво впало, саме механізм антидемпінгових мит є набагато патріотичнішим, адже він додатково наповнює державний бюджет”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” у кулуарах конференції “Торгові війни: мистецтво захисту” в Києві у вівторок.
Качур підкреслив, що захистити інтереси українських виробників у воєнний час – це не тільки право, а й обов’язок держави.
Як повідомлялось, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) переглядає антидемпінгові заходи щодо імпорту до України цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із завершенням терміну їхньої дії. Раніше, у 2019 МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту до України клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років, продовжені на рік у 2024-му.
https://interfax.com.ua/news/economic/1073234.html?utm_source=telegram
Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» повідомляє про запуск українськомовної версії щомісячного аналітичного випуску «Економічний моніторинг», який охоплює ключові макроекономічні показники України та світової економіки, динаміку зовнішньої торгівлі, інфляцію, тенденції у сфері зайнятості, фіскальної політики, держборгу, енергетики, транспорту та сільського господарства.
Нове україномовне видання створено з метою розширення доступу українських підприємств, аналітичних центрів, урядових структур і ЗМІ до перевіреної економічної інформації, підготовленої на основі офіційних джерел — Державної служби статистики, Національного банку України, Міністерства економіки, а також міжнародних фінансових інституцій, зокрема Світового банку та МВФ.
«В умовах турбулентної економічної ситуації країна потребує якісної, структурованої аналітики, поданої державною мовою. Випуск “Економічного моніторингу” українською є важливим кроком на зустріч професійній аудиторії в Україні. Ми прагнемо, щоб цей продукт став надійним інструментом для бізнесу, урядовців і журналістів у прийнятті рішень», — вважає Максим Уракін, директор з розвитку агентства «Інтерфакс-Україна».
Перший випуск вже доступний для передплатників агентства. Він містить:
Публікація оновлюватиметься щомісяця відповідно до наявних офіційних даних, навіть в умовах часткової зупинки деяких статистичних публікацій через дію воєнного стану.
Замовити електронний примірник випуску «Економічний моніторинг» можна, зв’язавшись з нами за контактами:
Максим Уракін
Email: urakin@interfax.kiev.ua
Тел.: +38-067-232-00- 42.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1073344.html
На початку 2025 року ринок праці Німеччини демонструє стійкість, незважаючи на економічні виклики, включаючи уповільнення зростання ВВП і структурні зміни в промисловості. Проте, зберігаються такі проблеми, як нестача кваліфікованих кадрів, демографічні зміни та складнощі з інтеграцією мігрантів.
Ключові показники на початок 2025 року
Загальна зайнятість: За даними Федерального статистичного управління Німеччини, в березні 2025 року чисельність зайнятих склала близько 45,8 млн осіб, що на 0,1% менше в порівнянні з березнем 2024 року.
Рівень безробіття: У березні 2025 року рівень безробіття склав 3,7%, збільшившись на 0,2 процентних пункти в порівнянні з тим же місяцем попереднього року.
Середня тривалість робочого тижня: Незважаючи на високий рівень зайнятості, середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знизилася до рекордно низького рівня (за винятком пандемічного 2020 року), що викликає занепокоєння з приводу продуктивності праці.
Затребувані професії
У 2025 році в Німеччині зберігається високий попит на фахівців у таких галузях:
Медицина: лікарі, медсестри, фармацевти.
Інформаційні технології: розробники програмного забезпечення, фахівці з кібербезпеки, аналітики даних.
Будівництво: інженери, архітектори, кваліфіковані робітники.
Освіта: вчителі, особливо в початкових школах і з технічних дисциплін.
Сфера догляду: соціальні працівники, доглядальниці, особливо в умовах старіння населення.
Дефіцит кадрів у цих секторах обумовлений як демографічними змінами, так і недостатнім припливом кваліфікованих фахівців.
Міграція відіграє ключову роль у підтримці трудового потенціалу Німеччини:
Чисельність іноземних працівників: станом на 2024 рік, кількість іноземних працівників у Німеччині становила 6,3 млн осіб, що майже вдвічі більше, ніж десять років тому.
Основні групи мігрантів:
Україна: після початку конфлікту в 2022 році, Німеччина прийняла значну кількість українських біженців, багато з яких інтегруються в ринок праці.
Сирія, Туреччина, Афганістан: ці групи мігрантів беруть активну участь в економіці, особливо в секторах з нестачею робочої сили.
Проблеми інтеграції: незважаючи на зусилля з інтеграції, мігранти стикаються з труднощами, включаючи визнання кваліфікацій, мовні бар’єри та обмежений доступ до освітніх програм.
Середній рівень заробітної плати
Середня заробітна плата: у 2025 році середня брутто-зарплата в Німеччині становить близько 4 200 євро на місяць.
Мінімальна заробітна плата: з 2025 року мінімальна погодинна ставка збільшена до 12,82 євро.
Галузеві відмінності:
IT та технології: високий рівень заробітної плати, що відображає дефіцит кваліфікованих кадрів.
Медицина: зарплати варіюються залежно від спеціалізації та регіону.
Будівництво та догляд: зарплати залишаються конкурентоспроможними, особливо в умовах нестачі робочої сили.
Прогнози та виклики
Німеччина стикається з низкою структурних викликів на ринку праці:
Старіння населення: за прогнозами, до 2035 року близько 4,8 млн працівників покоління бебі-бумерів вийдуть на пенсію, що посилить дефіцит робочої сили.
Скорочення робочого часу: середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знижується, що може негативно позначитися на загальній продуктивності.
Інтеграція мігрантів: необхідні додаткові заходи для ефективної інтеграції мігрантів у ринок праці, включаючи визнання кваліфікацій та мовну підтримку.
У відповідь на ці виклики, уряд Німеччини реалізує програми із залучення кваліфікованих фахівців з-за кордону, поліпшення умов праці та стимулювання зайнятості серед жінок і літніх працівників.+
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-german-labor-market-at-the-beginning-of-2025-by-relocation/
Національний банк України (НБУ) минулого тижня майже без купівлі валюти збільшив її продаж на міжбанківському ринку на $130,95 млн, або на 21,0% – до $755,10 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать про зміну ситуації на готівковому ринку валюти: всі дні сальдо було від’ємним і коливалося від $2,0 млн у понеділок до $15,3 млн у вівторок, $9,2 млн у середу і $12,0 млн у четвер.
Офіційний курс гривні коливався в вузьких межах від 41,5470 грн/$1 на початку тижня до 41,4983 грн/$1 в його кінці.
На готівковому ринку курс гривні за результатами тижня практично не змінився: купівля – близько 41,42 грн/$1, а продаж – 41,50 грн/$1.
Як зазначили експерти КИТ Group, наближення періоду сплати податків, а також сезонна активізація операцій у сфері енергетики, імпортних закупівель енергоносіїв додають ринку ліквідності, але з високою ймовірністю не призведуть до помітних курсових відхилень за умови збереження ключових поточних умов.
На їхню думку, технічну та психологічну підтримку ринку забезпечує зростання міжнародних резервів до $46,7 млрд (+10% у квітні), що формує додатковий запас стійкості для політики «керованої гнучкості».
У КИТ Group в короткостроковій перспективі (2-4 тижні) очікують збереження курсового діапазону 41,20-41,80 грн/$1 з локальними коливаннями ±20 копійок під впливом ситуативних факторів за умови незмінності поточних обставин.
Як вважають в компанії, в середньостроковій перспективі (2-4 місяці) курс може залишатися стабільним або зміститися до 41,80-42,50 грн/$1 під впливом помірної девальвації.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1071980.html
