Загальний показник доходів футбольного клубу “Шахтар” (із ПДВ) у сезоні 2022/2023 років становив 5 млрд 992 млн грн із ПДВ, що майже у 2,8 раза більше за показник попереднього сезону (2 млрд 178 млн грн), повідомляється в оприлюдненому на офіційному сайті клубу річному звіті.
Згідно з ним, загальний дохід клубу від продажу та оренди гравців у минулому сезоні зріс до 4 млрд 29 млн грн із 622 млн грн сезоном раніше, тоді як доходи від УЄФА і ФІФА за участь у груповому етапі Ліги чемпіонів і за проходження до 1/8 фіналу в Лізі Європи – до 1 млрд 606 млн грн із 1 млрд 164 млн грн.
Клуб уточнив, що минулого сезону було здійснено 14 вхідних трансферів, з яких 11 – купівля, 2 – оренда і 1 – вільний агент. Стільки ж сумарно було вихідних трансферів, зокрема 5 – продаж і 9 – оренда. Найгучнішим став перехід півзахисника Михайла Мудрика в лондонський “Челсі” за рекордну в історії українського футболу суму: EUR70 млн і ще EUR30 млн у якості бонусів. Крім того Сергій Кривцов перейшов у MLS “Інтер Маямі”.
Доходи “Шахтаря” від комерційної діяльності в сезоні 2022/2023 скоротилися до 357 млн грн із 392 млн грн у попередньому сезоні.
Минулого сезону ФК “Шахтар” збільшив виплати до бюджетів усіх рівнів на 34,4% порівняно із сезоном 2021/22 – до 566,9 млн грн.
Серед подій у звіті зазначено продовження на 2023 рік співпраці з мережею “БРСМ-Нафта” і припинення співпраці з титульним партнером клубу Parimatch у зв’язку з внесенням його до санкційних списків.
Уточнюють, що кількість підписок на сторінки клубу в соцмережах зросла майже на 5% – до 3,15 млн. Найпопулярнішими є Facebook (1,41 млн) і Instagram (544,4 тис., +5,2%), тоді як найбільший приплив зафіксовано в TikTok – 61 тис., або 75%, а також у Twitter – 24,5 тис., або 24,7%.
Сайт “Шахтаря”, який ведеться чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. У минулому сезоні його відвідало 1,07 млн унікальних користувачів.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у вересні застрахувало кредитних договорів експортерів на суму 50,5 млн грн, повідомляється на сайті ЕКА.
При цьому уточнюється, що обсяг підтриманого експорту за місяць становив 162,8 млн грн.
Найпопулярнішими категоріями товарів на експорт у вересні були (за групами ЗЕД) продукти перероблення овочів, вироби з чорних металів і готові продукти із зерна, борошна, крохмалю та молока, а країнами-контрагентами – Польща, Чехія, Нідерланди, Німеччина та Литва.
До трійки лідерів серед банків-партнерів увійшли Укргазбанк (71,1 млн грн підтриманого експорту і 21,9 млн грн фінансування), Ощадбанк (52,8 млн грн і 20,6 млн грн) і Кредобанк (38,9 млн грн і 8 млн грн) відповідно.
Цього року перше місце посідає Укргазбанк (1,35 млрд грн підтриманого експорту і 159 млн грн виданих кредитів), друге – Райффайзен Банк (605 млн грн і 210 млн грн), третє – Ощадбанк (584,7 млн грн і 128,67 млн грн).
У вересні свої кредити, отримані на виконання експортних договорів, в ЕКА найактивніше страхували підприємці з Івано-Франківської області (сума контактів становила 51,5 млн грн, а сума кредитів – 11,9 млн грн), Дніпропетровської (38,9 млн грн і 8 млн грн) і Тернопільської області (29,24 млн і 18,3 млн грн), а також Закарпаття (23,55 млн грн і 2,3 млн грн) і Рівненщини (19,63 млн грн і 10 млн грн).
За дев’ять місяців поточного року ЕКА та банки-партнери знайшли найбільше клієнтів у Києві (311,27 млн грн застрахованих кредитів), а також Дніпропетровській (53,63 млн грн) і Вінницькій областях (10,5 млн грн).
Державне підприємство “Ліси України” розпочинає проєкт зі створення системи кадрового резерву, повідомив генеральний директор підприємства Юрій Болоховець.
“Ліси України” – це понад 30 тисяч співробітників по всіх регіонах країни. Тисячі керівних посад. Останнім часом ми активно позбуваємося керівників, які допускають зловживання або порушення (…) Але де і як знайти чудово найкращі кадри? (…) Тому створюємо систему кадрового резерву”, – написав він у Facebook.
За словами Болоховця, резерв має відкрити можливості зростання для здібних і працьовитих. Кожен працівник, який бажає взяти участь у конкурсі, може подати заявку, пройти перевірку та комплексну оцінку знань і вмінь. Після відкриття вакансії кадрова комісія проведе відбір, обов’язково враховуючи кандидатів із резерву. Працівникам, які пройдуть відбір до кадрового резерву, буде надано можливість підвищення кваліфікації на навчальних курсах із права, менеджменту, психології, ІТ тощо, запевнив він.
Гендиректор ДП “Ліси України” висловив сподівання, що нова система оцінювання кандидатів буде не тільки об’єктивною, а й прозорою з можливістю громадського контролю.
Наразі система кадрового резерву доопрацьовується, формується перелік посад, розробляються тести, що охоплюють усі аспекти роботи підприємства. У пілотному режимі вже запущено резерв на три посади: лісничий, директор філії, заступник директора регіонального офісу.
У ДП “Ліси України” розраховують, що резерв запрацює вже з наступного року. І всі призначення на керівні посади відбуватимуться виключно на конкурсній основі.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі послуг із заготівлі деревини через електронний майданчик Prozorro.
До теперішнього часу “Ліси України” заготовили понад 130 тис. куб. м дров для проходження опалювального сезону 2023/2024.
Обсяг імпорту в Україну в січні-вересні 2023 року становив $46,6 млрд, що на 18,9 або на $7,4 млрд більше, ніж за той самий період роком раніше, повідомила Державна митна служба на сайті в п’ятницю.
Згідно з опублікованою інформацією, водночас обсяг українського експорту зменшився на 18,1% або на $6 млрд – до $27,1 млрд.
Негативне сальдо за 9 місяців цього року становило $19,5 млрд, що в 3,2 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За підсумками восьми місяців, як повідомляла Держмитслужба, експорт товарів упав на 15% – до $24,5 млрд, тоді як імпорт зріс на 19% – до $41,1 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами – майже втричі, до $16,6 млрд.
“При цьому оподатковуваний імпорт склав $38,3 млрд, що становить 82% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-вересні 2023 року становило $0,48 за кг, що на 47% більше, ніж за аналогічний період 2022 року”, – повідомило відомство в п’ятницю.
Уточнюється, найбільше імпортних товарів за звітний період в Україну надійшло з Китаю – на $7,4 млрд (за 9 міс. – 2022 $5,8 млрд), Польщі – $4,9 млрд ($3,8 млрд) і Туреччини – $3,7 млрд (торік до трійки входила Німеччина з $3,3 млрд).
Найбільше товарів з України було експортовано до Польщі – на $3,7 млрд ($5,1 млрд), Румунії – на $3 млрд ($2,6 млрд), Туреччини – на $1,9 млрд ($2,2 млрд).
Як зазначили в Держмитслужбі, у загальному обсязі імпорту в січні-вересні 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $14,1 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 100,6 млрд грн, або 31% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $8,4 млрд (57,2 млрд грн, або 17% надходжень митних платежів) і паливно-енергетичні товари – $7,9 млрд (68,0 млрд грн, або 21% надходжень митних платежів).
До трійки товарів, які найбільше експортуються з України, увійшли продовольчі товари – $16,1 млрд, метали та вироби з них – $3 млрд, а також машини, обладнання і транспорт – $2,3 млрд.
У відомстві додали, що під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 472,9 млн грн.
Пасажиропотік через західний кордон України в липні 2023 року, тис. (графічно)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році може підвищити зарплату співробітникам на 10%, якщо це рішення підтримає Кабмін, повідомив голова правління УЗ Євген Лященко на Міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, сумарні виплати співробітникам дефіцитних професій – слюсарям, електрикам уже підвищено на 30-40%, завдяки програмі преміювання за виконану роботу.
“Ми розуміємо, що є 90 тис. людей, без яких УЗ їхати не буде. На цих людей у нас є фокус підвищення і дуже суттєвий. Ми запустили програму на підвищення рівня преміювання за виконану роботу, за реальний результат. За гостродефіцитними професіями ми десь за три місяці підвищили сумарні виплати на 30%, слюсарям-електрикам навіть на 40%”, – сказав Лященко.
У загальному обсязі витрат УЗ на персонал припадає близько 50%, уточнив голова правління, що є великим фінансовим навантаженням на компанію.
Середня зарплата в компанії зараз становить 14,5 тис. грн. У штаті значиться 220 тис. співробітників, але реально працюють, за словами Лященка, 190 тис. осіб на УЗ і 5,5 тис. в афілійованих компаніях.
