Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 3,218 млн тонн окатишів, що на 42,9% менше, ніж за аналогічний період минулого року (5,637 млн тонн).
Згідно з повідомленням компанії в четвер, виробництво окатишів у третьому кварталі 2023 року зросло порівняно з попереднім кварталом на 17% – до 1,251 млн тонн.
У 2023 році вироблялися тільки окатиші із вмістом заліза 65%.
При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за 9 місяців поточного року склало 3,475 млн тонн. У тому числі випуск товарного концентрату в січні-вересні 2023 року склав 257 тис. тонн.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2022 році виробила 6,053 млн тонн окатишів, що на 46% менше, ніж за 2021 рік. Водночас виробництво окатишів у четвертому кварталі 2022 року скоротилося порівняно з четвертим кварталом-2021 на 86%, а до вересня-грудня 2022 року – на 50%, до 417 тис. тонн.
У 2022 році випуск преміальних окатишів із вмістом заліза 65% склав 5,7 млн тонн (зниження на 47%), зокрема в четвертому кварталі – 417 тис. тонн (падіння на 28% до попереднього кварталу і на 86% до аналогічного періоду попереднього року). Випуск окатишів прямого відновлення заліза (DRI, 67% заліза) торік становив 353 тис. тонн (падіння на 18% до 2021 року), які в четвертому кварталі-2022 не випускалися.
Окатиші із вмістом заліза 62% у 2022 році не виробляли.
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) у 2022 році скоротилося на 46%, до 6,177 млн тонн, у четвертому кварталі порівняно з третім – на 49%, а до IV кв. 2021 року – на 85%, до 457 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату за минулий рік знизився на 47%, до 124 тис. тонн, зокрема, в четвертому кварталі-2022 – 40 тис. тонн (зниження на 38% до попереднього кварталу, і зростання на 3% до аналогічного періоду роком раніше).
Загальний річний обсяг продажів у 2022 році склав 6,2 млн тонн, що на 46% менше порівняно з 2021 роком.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
США та європейські партнери вивчають які правові підстави для використання заморожених російських активів для відновлення України, зокрема, $300 млрд США, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
“На мою думку, якщо ти щось зламав, то плати. І якщо росіяни зламали, вони повинні за це заплатити. І один зі способів це зробити – якраз через ці активи. Ми маємо переконатися, що для цього є юридична база. Як я і зауважив, оскільки більшість цих активів – у Європі, європейці також мають бути переконані, що для цього є юридична основа”, – сказав він під час дискусії в Техаському університеті в Остіні в середу, 4 жовтня.
За словами Блінкена, йдеться про $300 США млрд.
Держсекретар вважає, що в разі, якщо дозволити Росії робити те, що вона робить з Україною без покарання, це дасть сигнал в усьому світі країнам, які збираються почати агресію, що їм це зійде з рук: “Це відкриття скриньки Пандори з конфліктами. Нікому не буде добре в цьому світі, світі конфлікту й агресії”, вважає він.
На його думку, у цьому світі США незмінно були б залучені в конфлікт, і це обійшлося б набагато дорожче, ніж підтримка України.
Блікен також зазначив, що 50 країн залучені до активної підтримки України.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримує рішення Національного банку України з 3 жовтня перейти від режиму фіксованого курсу гривні до режиму його керованої гнучкості та вважає, що це ще більше підтримає стійкість економіки і валютного ринку, заявив заступник голови місії МВФ в Україні Натан Епштейн (Natan Epstein).
“Здатність керувати обмінним курсом таким чином, щоб мінімізувати коливання, здалася нам важливим кроком уперед”, – сказав він на брифінгу в Києві в середу.
Епштейн нагадав, що в рамках програми НБУ наприкінці червня затвердив підтриману Фондом стратегію нормалізації своєї грошово-кредитної політики та валютної політики, що передбачає послаблення валютного контролю, а також поступове підвищення гнучкості обмінного курсу та, зрештою, повернення його до системи таргетування інфляції.
На думку заступника голови місії, необхідні для відмови від фіксованого курсу умови було виконано, насамперед, зниження інфляції, сильнішу позицію міжнародних резервів і стабільність на валютному ринку.
Загалом Епштейн відзначив довіру, яку вдалося завоювати Нацбанку в управлінні грошово-кредитною та валютною політикою під час війни.
Представники МВФ також висловили задоволення наявним діалогом між НБУ та Міністерством фінансів і його результатами, які не ставлять під сумнів незалежність центрального банку.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у вересні, за оперативними даними, збільшила обсяг перевезень вантажів у всіх видах сполучень на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,035 млн т, повідомила прес-служба УЗ на сайті компанії.
“Загальне зростання перевезень відбулося завдяки збільшенню обсягу вантажоперевезень у внутрішньому сполученні на 35,5% – до 7,896 млн т”, – наголошується в повідомленні.
При цьому експортні перевезення залізничним транспортом у вересні скоротилися на 31,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,578 млн т. Зокрема, експорт зернових вантажів скоротився майже втричі – до 1,072 млн тонн. Водночас у вересні зріс обсяг перевезень на експорт залізної та марганцевої руди – на 50,5% порівняно з вереснем-2022 – до 1,453 млн тонн, вказується в повідомленні.
Імпортні перевезення залізницею у вересні скоротилися на 18% – до 518,5 тис. т, транзитні, навпаки, збільшилися в 2,3 раза – до 43,2 тис. т.
У розрізі номенклатури вантажів, за обсягами лідирують мінеральні будматеріали: у загальному обсязі їхні перевезення зросли у вересні 2023 року на 77,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,310 млн тонн. У внутрішньому сполученні зростання склало 88% – 3,087 млн т.
“Вересневі перевезення вантажів показали незначне зростання в загальному обсязі, однак, з об’єктивних причин ми маємо негативні показники експортних перевезень, зокрема, стратегічно важливих зернових вантажів. “Укрзалізниця” вкотре наголошує на готовності до перевезень усіх необхідних обсягів і закликає партнерів із сусідніх країн спільно розвивати залізничну логістику між країнами та зміцнювати ділові відносини”, – наводяться в повідомленні слова члена правління УЗ В’ячеслава Єрьоміна.
Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-серпні перевезла на 10,5% менше вантажів, ніж за аналогічний період минулого року – 94,9 млн тонн. При цьому в серпні обсяг перевезень становив 12,3 млн тонн, що на 13,8% більше, ніж у серпні минулого року.
IT-ринок в Україні влітку 2023 року зменшився на 1,7% до літа минулого року через світові тренди та війну, повідомив співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей на конференції “Майбутнє українського експорту”, організованій “Економічною правдою” в Києві.
“Перше – це глобальні тренди. У світі, в принципі, вся ІТ-індустрія сьогодні легенько “стагнує”, базуючись на інвесторах і з багатьох інших причин. І другий тренд – це складність завести нові замовлення в Україну, тому що у замовників є певне відчуття війни”, – пояснив Кіцмей.
Глава SoftServe також зазначив, що від початку війни деякі замовники вийшли з ринку України через внутрішні політики, які забороняють робити замовлення в країнах, де йде війна. Проте український сервіс і якість послуг змусили деяких із них уже переглянути свої правила, додав він.
За словами Кіцмея, SoftServe, зокрема, вдається зберігати рівень задоволеності клієнта вище 80%.
“Ми побачили тренд, що низка замовників від нас відійшла на початку війни, і потім, порівнявши якість, красу наших послуг із тим, що вони отримали, вони вирішили змінити свої політики, і легенько повернулися назад”, – вказав він.
Співзасновник SoftServe додав, що менше проблем із замовленнями від іноземних стартапів, у яких внутрішні правила не такі жорсткі.
“Якщо ми не порушимо цю стабільність зараз, люди звикатимуть до війни. В Ізраїлі теж є постійна війна, і ніхто про це не говорить, і, тим більше, передають замовлення. Наші західні партнери звикнуть до війни, головне, щоб не погіршувалася (ситуація)”, – підкреслив Кіцмей.
SoftServe входить до списку найбільших сервісних ІТ-компаній України. Згідно з інформацією на сайті компанії, у неї близько 13 тис. працівників і 47 офісів у 14 країнах світу. Головні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (штат Техас, США). Центри розробки компанії розташовані у Львові, Києві, Дніпрі, Харкові, Рівному, Івано-Франківську, Чернівцях, Ужгороді, Тернополі, Одесі, Вінниці та Хмельницькому, а також у Польщі, Болгарії, Румунії та країнах Латинської Америки.
Обсяги купівлі населенням України валюти у вересні 2023 року перевищили обсяги її продажу на $444,3 млн, що втричі вище за серпневий показник, повідомив Національний банк України (НБУ).
Згідно з інформацією на його сайті, такий результат забезпечив зростання чистої купівлі безготівкової валюти населенням до $261,6 млн, тоді як у серпні спостерігався чистий продаж $32,3 млн.
Чиста купівля готівкової валюти у вересні збільшилася незначно – з $180,8 млн до $182,7 млн, вказується в даних.
Як повідомлялося, Нацбанк із 29 серпня вперше з початку повномасштабної війни дозволив громадянам купувати безготівкову валюту на суму до 50 тис. грн на місяць в одному банку. З тієї ж дати він збільшив зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців. Уперше цей інструмент було дозволено з 21 липня 2022 року, тоді з обмеженням у 50 тис. грн на місяць.
Курс долара на готівковому ринку за перші дві декади вересня зріс із 37,88 грн/$1 до 38,49 грн/$1, після чого наприкінці місяця опустився до 38,07 грн/$1.
Згідно з даними Нацбанку, обсяг продажу населенням безготівкової валюти у вересні знизився до $223,7 млн з $260,6 млн у серпні, тоді як обсяг купівлі підскочив з $228,3 млн до $485,3 млн.
Водночас на готівковому ринку у вересні купівля незначно скоротилася – з $1 млрд 669,3 млн до $1 млрд 547,7 млн, як і продаж: з $1 млрд 488,5 млн до $1 млрд 364,9 млн.
Як повідомлялося, загалом за 2022 рік населення, за офіційною статистикою, купило валюти на $880,1 млн більше, ніж продало, зокрема готівкової валюти було куплено на $1,01 млрд більше, ніж продано.
За перші дев’ять місяців місяця цього року чиста купівля валюти населенням становила $2 млрд 405,5 млн, зокрема готівкової – $1 млрд 800,0 млн.
На безготівковому валютному ринку купівля клієнтами банків валюти зросла у вересні до $5,80 млрд із $5,49 млрд у серпні, тоді як купівля скоротилася до $3,96 млрд із $4,27 млрд, а сумарна чиста купівля за 9 місяців досягла $8,79 млрд.
Крім того, повідомлялося, що у вересні інтервенції НБУ збільшилися до $2,69 млрд із $2,36 млрд у серпні, тоді як міжнародна фінансова підтримка зросла до $3 млрд із $1,64 млрд. Сумарно за дев’ять місяців інтервенції становили $19,27 млрд.
