Фондові ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону зростають у п’ятницю слідом за підйомом Волл-стріт завдяки очікуванням, що посилюються, а очікуванням, що цикл посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС) наближається до кінця.
Статдані, що показали уповільнення темпів зростання цін виробників у США і більш істотне, ніж очікувалося, збільшення кількості заявок на допомогу з безробіття, підтвердили, що підйом ставки американським ЦБ сприяє ослабленню інфляції в Штатах і стримує економічне зростання.
Японський фондовий індекс Nikkei 225 піднявся на 1,2% під час торгів слідом за підвищенням котирувань акцій ритейлерів.
Вартість паперів Fast Retailing, власника бренду Uniqlo, підскочила на 8,5% завдяки сильній звітності компанії, опублікованій після закриття ринку в четвер. Fast Retailing збільшила чистий прибуток і виручку в першому фінансовому півріччі, а також поліпшила прогнози на весь фінрік.
Котирування акцій інших японських ритейлерів також зростають: Seven & I Holdings – на 1,8%, Treasure Factory – на 9,6%, Lawson – на 6%.
Китайський фондовий індекс Shanghai Composite додає 0,4% під час торгів, гонконгський Hang Seng – 0,1%.
Темпи зростання китайської економіки 2023 року сягнуть цільового показника уряду в 5%, заявив глава Народного банку Китаю (НБК) І Ган під час зустрічі глав центробанків країн G20 у Вашингтоні.
“Китайська економіка стабілізується і відновлюється, інфляція залишається низькою, а ринок нерухомості демонструє позитивні зміни”, – сказав І Ган, слова якого наводяться на сайті НБК.
У лідерах підйому в материковому Китаї – акції технологічних компаній і виробників акумуляторів, а також сировини для них. Папери Contemporary Amperex Technology Co. подорожчали на 2,1%, Tianqi Lithium – на 6,3%, Ganfeng Lithium – на 6,2%, China National Software – на 2,9%.
У Гонконзі зростають акції Geely Automobile Holdings (+3,5%), BYD Co. (+1%), Anta Sports Products (+1,8%). Водночас дешевшають папери Meituan (SPB: 3690) (-1,8%), Tencent (SPB: 700) Holdings (-0,3%), Sunny Optical Technology Group (-1,1%).
Південнокорейський фондовий індекс KOSPI додає 0,53% під час торгів, австралійський S&P/ASX 200 – 0,48%.
Акції Commonwealth Bank of Australia подорожчали на 1%, National Australia Bank – на 1,1%, Fortescue Metals – на 0,9%. Водночас папери BHP Group подешевшали на 0,1%.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Євраз-ДМЗ”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, у січні-березні поточного року виробив 29,4 тис. тонн готового прокату, тоді як у першому кварталі минулого року ДМЗ не випускав металопродукцію через брак вугільної сировини та військові дії.
Згідно з прес-релізом підприємства, виробництво коксу в січні-березні-2023 скоротилося порівняно з аналогічним періодом минулого року на 20,4% – до 45,8 тис. тонн.
У березні ДМЗ виробив 10,6 тис. тонн металопрокату і 16 тис. тонн коксу (+16,1% до березня 2022 р.).
Водночас уточнюється, що доменний і конвертерний цехи ДМЗ перебувають у простої із січня 2022 року. Виробництво прокату завод відновив у квітні минулого року, обидва прокатних цехи працюють на давальницькій заготовці.
У 2022 році та I кварталі 2023 року прокатні цехи ДМЗ випускали широкий сортамент швелерів, шахтну стійку СВП-22, СВП-27 і СВП-33, рудничні рейки Р34 і Р43, кранові рейки різного типорозміру.
Коксохімічний підрозділ підприємства у 2022 році перейшов виключно на вітчизняну вугільну сировину та виробляє продукцію переважно для феросплавних заводів України. Крім того, в березні 2023 року коксохімічний підрозділ відновив виробництво металургійного коксу.
У 2022 році ДМЗ скоротив виробництво прокату порівняно з 2021 роком на 168,4%, до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
Як повідомлялося, доменне виробництво ДМЗ наразі простоює через дефіцит сировини і блокування портів. При цьому прокатні цехи працюють на давальницькій сировині.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів з них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що корупція в Україні в минулому і закликав бізнес інвестувати в країну.
“Корупція в Україні в минулому, ми рухаємося вперед до демократичних, цивілізованих цінностей Європейського Союзу і цивілізованого світу”, – сказав Шмигаль на форумі партнерства США та України в четвер.
Прем’єр підкреслив, що вся необхідна антикорупційна інфраструктура вже сформована в Україні і почала працювати.
“Наш уряд, президент, наше суспільство мають нульову толерантність до корупції”, – наголосив він.
Прем’єр також заявив, що бізнес, який зараз інвестуватиме в Україну, матиме чудові можливості.
Шмигаль заявив, що Україна під час відновлення сфокусується на енергетичному, мілітарному, сільськогосподарському, інформаційному секторах, будівництві, секторі критичних матеріалів, і закликав бізнес інвестувати в ці та інші напрямки.
Компанія “Терра” (Харків), один з найбільших в Україні виробників круп і пластівців, побудує на заході країни завод вартістю $20 млн, пише ZAXID.NET.
“Зараз ми визначаємося з майданчиком для будівництва. Розглядаємо Львівську, Тернопільську та Рівненську області. У нас великі вимоги до території: потрібна залізнична колія, транспортний вузол, інфраструктура, люди. Нам важлива логістика, і для споживачів в Україні, і для експорту”, – повідомив комерційний директор компанії Олександр Ясинський.
Потужності нового заводу дадуть змогу переробляти 300 тис. тонн сировини на рік і виробляти 150 тис. тонн продукції на рік. Крім круп, борошна, пластівців, каш і супів швидкого приготування “Терра” має намір запустити лінії з переробки гречки та кукурудзи. На заводі планують побудувати біокотельню для забезпечення потреб виробництва.
За словами комерційного директора, виробничі лінії, пакування і транспортування будуть максимально автоматизовані.
Наразі “Терра” веде переговори з іноземним банком про відкриття кредитної лінії в $20 млн, шукає партнера для інвестицій у новий завод і розглядає можливість кооперації з великими сільгоспвиробниками.
За інформацією Ясинського, якщо компанії вдасться знайти готові приміщення, запустити новий завод можна буде вже за рік, а будівництво виробництва з нуля займе близько двох років.
Паралельно компанія “Терра” розвиватиме власну роздрібну мережу магазинів по всій Україні. Перший маркет уже відкрито в Харківській області.
Компанія “Терра” зареєстрована в Харківській області в 1999 році. Компанія виробляє близько 200 найменувань продукції, зокрема, крупи, пластівці, борошно, каші та супи швидкого приготування, комбікорми, та експортує їх до 67 країн світу: у США, Європу, ОАЕ, ПАР, Малайзію, на Шрі-Ланку тощо. “ТЕРРА” входить до числа найбільших виробників круп в Україні та до топ-5 органічних виробників.
Бенефіціарами та засновниками компанії є Олександр та Ігор Ясинські, співзасновниками – Сергій Приходько та Олег Гоженко.
Ризики інвестування в Україну вже нижчі, ніж на початку війни, а можливості вищі, перші іноземні інвестори, такі як Kingspan, Nestle і Bayer, уже вкладають у країну, й американському бізнесу варто взяти їхній приклад та отримати переваги, тоді як підтримка уряду їм буде забезпечена, заявила адміністратор USAID Саманта Пауер.
“Інвестуючи в Україну, ви можете приєднатися до таких компаній, як Kingspan, Nestle і Bayer, які є першопрохідцями, ви можете інвестувати в майбутнє України, і, тим самим, ви будете інвестувати в майбутнє демократії. Знайте, USAID і наші партнери по всьому світу планують надати повну підтримку”, – заявила вона на україно-американському форумі партнерства, організованому Американськими торговими палатами двох країн у Вашингтоні в четвер у Вашингтоні.
Пауер уточнила, що ірландська Kingspan group нещодавно оголосила про інвестиції в розмірі $200 млн у будівництво технологічного кампусу у Львові, де буде зайнято 600-800 осіб, Nestle інвестує майже $43 млн у нове підприємство з виробництва продуктів харчування, що додасть 1500 нових робочих місць, а Bayer – більше ніж $65 млн у розширення підприємства з виробництва насіння кукурудзи, нові складські приміщення і бомбосховища для захисту співробітників.
Вона додала, що навіть у війну Україна розширила своє лідерство в передових галузях, як-от штучний інтелект, фінтех і блокчейн, і 2022 року ІТ-індустрія принесла українській економіці понад $7 млрд – на 20% більше, ніж роком раніше.
Глава USAID підкреслила, що уряд США готовий працювати з бізнесом, щоб знизити ризики і спробувати усунути бар’єри на шляху інвестування в Україну, наскільки це можливо. “Ми вкладаємо значні кошти в партнерство з українським урядом, іншими демократичними країнами та багатосторонніми інституціями, щоб знизити витрати на ведення бізнесу в Україні”, – зазначила вона, навівши як приклад допомогу, надану з відновленням енергопостачання, постачанням насіння і добрив українським фермерам.
Говорячи про усунення бар’єрів, які досі заважають інвестиціям, Пауер повідомила, що було проведено опитування 122 компаній Торгової палати, пов’язаних зі США та Україною, американських інвесторів, міжнародних організацій і економічних експертів та визначено вісім областей реформ.
“І тепер ми беремо цю краудсорсингову програму реформ і працюємо з українським урядом, щоб допомогти забезпечити їхню реалізацію”, – додала глава USAID, вказавши серед них підвищення прозорості, збільшення незалежності судової системи, страхування ризиків.
“Тепер я знаю, що ви всі добре обізнані про потенційну вигоду бути раннім інвестором в економіку, яка готова до суттєвого зростання, готова до набагато глибшої інтеграції з європейськими сусідами найближчими роками”, – підсумувала Пауер.
І вона також зазначила, що внесок в економіку України зараз – це внесок у перемогу у війні, це ставка на цінності, якими дорожать в Америці.
Гуманітарне розмінування українських земель відбуватиметься за допомогою новітніх технологій – сапери почнуть використовувати спеціальні протимінні дрони, які незабаром доставлять в Україну.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України в четвер, про це під час зустрічі домовилися перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко та американський інвестор Говард Баффет.
“Ми розуміємо, що процес розмінування українських земель розтягнеться на роки. Тому Уряд намагається максимально прискорити його. Ми домовилися про участь команди Говарда Баффета в довгостроковому проєкті з гуманітарного розмінування наших земель. Інноваційні розробки для цього завдання вже в роботі. Фонд Баффета має в цьому досвід, адже багато років веде подібні проєкти в Колумбії. Також він пообіцяв, що буде системно допомагати українському агробізнесу позбутися наслідків російської агресії”, – заявила Свириденко.
За словами Баффета, його фонд готовий працювати разом з українським урядом і підтримувати урядові проєкти, щоб істотно прискорити гуманітарне розмінування. У рамках співпраці він пообіцяв провести закупівлі машин для розмінування, а також задіяти в цьому процесі такі інноваційні рішення, як спеціальні дрони для розмінування.
Він також заявив, що готовий допомагати притягнути РФ до відповідальності за злочини, які завдали шкоди українському аграрному сектору. Уже кілька відповідних позовів було направлено до міжнародного суду.
Своєю чергою, Свириденко повідомила, що Міністерство економіки України запустило спеціальний проєкт, щоб напрацювати методологію та масштабувати новітню дронотехнологію для прискорення розмінування.
“Говард Баффет братиме активну участь у питанні прискорення розмінування України, а також задіє свої контакти і можливості, щоб знайти однодумців у світі, які долучилися до питання гуманітарного розмінування”, – сказала віцепрем’єрка.
