Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Світ відновлює випуск неіржавної сталі після двох років падіння

Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.

Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).

Згідно з інформацією, випуск неіржавної сталі у світі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн.

В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилась на 6,4% – до 7,322 млн тонн, тоді як у Китаї – зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн.

В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.

Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн.

В той же час в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, тоді як у Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.

Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, тоді як у Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.

KSG Agro купив 500 свиноматок Danish Pig Genetics

Агрохолдинг KSG Agro розпочав оновлення поголів‘я свиней на свинокомплексі у Дніпропетровській області, для чого придбав 500 свиноматок данської генетики, повідомила пресслужба агрохолдингу.

В агрохолдингу зауважили, що для оновлення поголів‘я свиней придбали 500 племінних чистопородних свиноматок генетики Danish Pig Genetics від компанії-постачальника Breeders of Denmark A/S (Данія). Їх поставка на свинокомплекс очікується вже у травні. Обсяг інвестицій в оновлення свинопоголів’я склав кілька сотень тисяч євро (конкретна сума не розголошується).

За підрахунками агрохолдингу, за допомогою 500 чистопородних свиноматок KSG Agro зможе упродовж 2025 року отримати 4000 гібридних свиноматок F-1. Вони вважаються найстабільнішими, відрізняються високою репродуктивною ефективністю та здатні виводити високоякісних поросят, які згодом перетворяться на цінних відгодівельних тварин.

“У важких умовах розвитку тваринницького бізнесу під час війни надважливого значення набуває його ефективність, яку можна збільшити за рахунок омолодження стада. Саме тому у цьому році ми реалізуємо масштабну програму оновлення свинопоголів’я продукцією провідних міжнародних виробників генетик чистопородних свиней, до яких відноситься і данська Breeders of Denmark A/S. У цілому за результатами 2025 року плануємо отримати підвищення ефективності вирощування свиней на нашому свинокомплексі, як мінімум, на 15%”, – пояснив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.

Вертикально інтегрований холдинг KSG Аgro займається свинарством, а також виробництвом, зберіганням, переробкою та продажем зернових та олійних культур. Його земельний банк у Дніпропетровській та Херсонській областях складає близько 21 тис. га.

За даними агрохолдингу, він входить до п’ятірки найкращих виробників свинини в Україні. У 2023 році він розпочав реалізацію стратегії “сетецентричності”, в рамках якої перейде від розвитку великої локації до ряду дрібніших і розташованих у різних регіонах України свинарських підприємств.

Агрохолдинг KSG Agro у у першому кварталі 2024 року він зменшив чистий прибуток на 37% – до $0,96 млн за зниження виручки на 2% – до $5,02 млн. Його EBITDA скоротилася на 2% – до $1,83 млн.

,

“Агро-Регіон” розширив зрошення до 580 га

Агрохолдинг “Агро-Регіон” збільшив площі під зрошенням до 580 га і встановив на початку 2025 року у Київському кластері ще одну поливну систему на 100 га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.

“Першу зрошувальну систему ми встановили у 2018 році на 140 га компанії Zimmatic, у 2019 р. доставили ще дві зрошувальні машини — на 140 га Zimmatic і на 200 га VALLEY. Нині зрошувальне обладнання встановлене українського виробника, зокрема харківського заводу”Варіант Агро Буд”, — зазначив менеджер проєкту по поливу Олександр Моренець.

За його інформацією, під поливом у компанії — насіннєві посіви та частково кукурудза.

“З зони достатнього зволоження, ми вже перейшли у зону недостатнього зволоження, тому зрошення — важлива перспектива на майбутнє”, — додав Моренець.

Якщо порівнювати однакові за структурою земельні ділянки під зрошенням і без, в “Агро-Регіон” це супіщані ґрунти, то лише на товарній кукурудзі під поливом може бути плюс до урожайності 5-6 т/га у сухому заліку, стверджує спеціаліст.

Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, які об’єднані у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн та Миропільський – 52 тис. тонн.

Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить 200 тис. тонн.

Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить екс-міністру економіки України Айварасу Абромавічусу, у квітні 2021 року отримала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.

,

У Києві стартував «Тиждень австрійського кіно»

У Києві втринадцяте відкрився щорічний фестиваль «Тиждень австрійського кіно», який традиційно охоплює найбільш яскраві та резонансні австрійські стрічки останніх років.Першим показали фільм «Павич» режисера Бернгарда Венґера.

10 квітня 2025 року у київському кінотеатрі «Жовтень» відбулося урочисте відкриття щорічного фестивалю «Тиждень австрійського кіно», який триватиме до 15 квітня включно.

Фестиваль пройде також у Львові та Чернівцях. Кіноогляд триватиме з 30 квітня до 4 травня у Чернівцях та 15–18 травня у Львові.

Фестиваль проводять Посольство Республіки Австрія в Україні спільно з кінокомпанією «Артхаус Трафік» за підтримки генерального партнера AMIC ENERGY.

 

, , ,

“Молочний альянс” скоротив експорт утричі

Група компаній “Молочний альянс”, один із лідерів молокопереробки в Україні, 2024 року поставляла свою продукцію в 27 країн світу, хоча в довоєнний період географія експорту нараховувала 38 країн, повідомив голова наглядової ради ГК Сергій Вовченко.

“За минулий рік ми експортували продукцію лише на суму близько 1 млрд грн. Це зовсім мало. При тому що виручки отримали близько 8,6 млрд грн”, – сказав він на Business Wisdom Summit 2025 в п’ятницю.

Вовченко зауважив, що переробному підприємству харчової галузі, щоб бути конкурентно здатним, потрібно чітко відстежувати три моменти: інноваційність, якість і ціна.

Говорячи про “Молочний альянс”, він висловив упевненість, що проблем із інноваційністю та якістю його продукція не має. Проте її вартість наразі є вищою, ніж у багатьох єврропейських країнах, де виробники отримують дотації з євробюджету. Це робить українську молочну продукцію неконкурентною на міжнародній арені.

“Вартість сировини у нас, в молокопереробній галузі, займає 68-70% (всієї собівартості – ІФ-У). Державі, бізнесу, асоціаціям потрібно працювати над тим, щоб ми були конкурентні по третій складовій, по ціні. І тоді ми будемо відомі, набагато ширше і затребувані, і валюта буде приходити в державу. Бо що таке мільярд гривень? Це зовсім нічого. Ми продавали раніше набагато більше, в три рази більше продавали на експорт. А зараз, на жаль”, – підкреслив голова наглядової ради ГК Молочний альянс.

Вовченко також розповів, що після низки поїздок на міжнародні конгреси, переконався в неконкурентності української молочної продукції на європейському ринку та упередженому ставленні до українських виробників зі сторони європейських колег. Вирішити цю проблему, на його думку, зможе державний протекціонізм.

“5 червня закінчиться угода про безмитну торгівлю. І це для нас дуже серйозний виклик. Якщо вона не буде продовжена, ми будемо програвати. Якщо добавиться мито, ми взагалі на європейському ринку будемо не конкурентні”, – зазначив він і додав, що виходом із ситуації є нарощування експорту в країни Близького Сходу і Північної Африки.

ГК “Молочний альянс” – лідер молочної галузі України, який має в своєму складі п`ять потужних молокопереробних підприємств: Яготинський маслозавод, завод дитячого харчування “Яготинське для дітей”, Пирятинський сирзавод, Золотоніський маслопереробний комбінат і Баштанський сирзавод.

Спеціалізується на виробництві молока, кисломолочних продуктів, вершкового масла, сирів і сухих молочних продуктів, які реалізує під ТМ “Яготинське”, “Яготинське для дітей”, “Пирятин”, “Славія”, “Златокрай”, “Молочний альянс”.

Згідно інформації на сайті компанії, 2024 року підприємства ГК заготовили 284,22 тис. тонн молока, вироблили 16,21 тис. тонн сиру, 3,671 тис. масла вершкового, 48,6 тис. тонн молока, 53,94 тис. тонн кисломолочної продукції, 11,89 тис. тонн дитячого харчування.

,

Узбекистан і США підписали угоду про співпрацю у сфері критично важливих мінералів

Делегація Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Республіки Узбекистан на чолі з міністром Лазізом Кудратовим у межах офіційного візиту до США провела низку зустрічей і переговорів із керівництвом провідних корпорацій, великих компаній та галузевих асоціацій.

Згідно з програмою перебування, 7 квітня ц.р. відбулися зустрічі з представниками компаній, які працюють у стратегічно важливих сферах, таких як видобуток корисних копалин, готельний бізнес і харчова промисловість.

Керівництво низки компаній високо оцінило реформи в Узбекистані, спираючись також на успішні кейси американських компаній, що мають багаторічний досвід роботи в країні, та висловило готовність до розширення співпраці.

За підсумками зустрічей підписано угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів, досягнуто домовленостей щодо інвестицій у розвідку і видобуток корисних копалин, будівництво комплексів тонкого подрібнення руд (HPGR), впровадження інноваційних технологій і створення доданої вартості критичної сировини, а також підвищення кваліфікації узбецьких фахівців.

Крім того, узгоджено терміни реалізації нових проєктів у сфері туризму — будівництва готелів.

Джерело

,