Німеччина залишається серед країн, до яких українці ставляться з глибокою симпатією, попри певну критику на ранніх етапах війни. Про це свідчать результати дослідження громадської думки, проведеного Active Group у квітні 2025 року спільно з Experts Club.
Згідно з даними, 68,8% опитаних мають позитивне ставлення до Німеччини (45,0% — здебільшого позитивне, 23,7% — повністю позитивне). Негативну оцінку надали 6,7% українців (5,8% — здебільшого негативну, 0,9% — повністю негативну). Ще 22,4% респондентів висловили нейтральне ставлення, а 2,1% утримались від відповіді.
«Ставлення до Німеччини демонструє трансформацію громадської думки: від скепсису до вдячності за військову та фінансову допомогу, а також прийняття найбільшої кількості біженців. Ці процеси значно активізувались у 2023–2024 роках», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження також підкреслює зростання довіри до партнерів, які з часом підтвердили реальними діями свою підтримку.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Можливості збільшення експорту українських мінеральних добрив та контроль їх імпорту, зокрема недопущення ввезення добрив країни-агресора через інші країни, обговорив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль на робочій зустрічі з представниками вітчизняних виробників мінеральних добрив в міністерстві, йдеться у релізі мінагрополітики на його сайті.
“Ця нарада мала дати відповідь на питання – як збільшити експорт українських добрив до країн Африки, Азії і далі до ЄС. Представники (найбільшого виробника азотних добрив) Ostchem та Союзу хіміків України були одноголосні на цій нараді: ключовою проблемою залишається імпорт”, – в свою чергу заявив директор з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, саме імпорт заважає українським підприємствам розширювати виробництво та збільшувати експорт, насамперед, йдеться про імпорт із країн колишнього Радянського Союзу, у яких з Росією єдиний ринок: це Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Азербайджан, на які припадає майже половина (300 тис. тонн) всього імпорту азотних добрив.
“У них доступ до дешевого газу, вони можуть демпінгувати. Загальний імпорт азотних добрив за 4 місяці 2025 року становив 1,2 млн тонн, з них азотних – 689,3 тис тонн. Для порівняння, українське виробництво за підсумками чотирьох місяців буде близько 500 тис. тонн”, – зазначив Арестархов.
Він додав, що Україною втрачається ринок карбаміду, а новим трендом є те, що Китай почав активно постачати неякісний дешевий сульфат амонію.
Як стверджує представник Ostchem, через зростаючий імпорт українські підприємства працюють на межі рентабельності, що стримує обсяг капітальних інвестицій у проммайданчики та вимушує скорочувати людей.
Додатковою проблемою українських виробників є також російські обстріли, після яких Ostchem в першому кварталі кілька разів зупиняв цехи через руйнування зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури.
“Логічно, що ми чекаємо на підтримку Уряду, ми про це відверто говорили на нараді, ми їм дали всю статистику. Засилля імпорту – одна з причин падіння в галузі. Це ж причина, через яку не можуть запустити виробництво “Дніпроазот” та державний ОПЗ (Одеський припортовий завод”. Якщо уряд підставить плече, він побачить збільшення експорту”, – сказав президент Союзу хіміків України Олексій Голубов агентству “Інтерфакс-Україна“.
В свою чергу міністр Коваль наголосив на дорученні президента України Володимира Зеленського щодо розширення географії експорту, зокрема на країни Близького Сходу та Африки, а також відкриття хабу мінеральних добрив у ПАР і розвитку торгівлі між двома країнами.
“Україна має всі передумови, щоб мінеральні добрива стали не лише засобом зміцнення продовольчої безпеки всередині країни, а й стратегічним експортним товаром”, – вважає голова Мінагрополітики.
Згідно із пресрелізом, в нараді також взяли участь представники інвесткомпаній, у тому числі umgi.
Іспанія отримала переважно позитивну оцінку з боку українців, однак результати свідчать і про значну частку нейтрального сприйняття. Такі висновки містяться в даних соціологічного опитування, проведеного Active Group разом з аналітичним центром Experts Club у квітні 2025 року.
Згідно з результатами, 55,7% респондентів позитивно ставляться до Іспанії (40,4% — здебільшого позитивно, 15,3% — повністю позитивно). Негативне ставлення висловили лише 2,2% опитаних (1,9% — здебільшого негативне, 0,4% — повністю негативне), а найбільша частка — 38,9% — зайняли нейтральну позицію. Ще 3,2% вагалися з відповіддю.
«Іспанія має добрий образ у свідомості наших громадян, але на відміну від країн зі стійкою зовнішньополітичною активністю щодо України, її підтримка сприймається менш виразно. Це пояснює високий рівень нейтральних оцінок», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Опитування демонструє, що навіть за позитивного фону українці уважно аналізують ступінь реальної участі міжнародних партнерів у вирішенні долі своєї країни.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Італія входить до переліку країн, до яких українці ставляться з повагою та симпатією, проте водночас виявляють стриманість. Такі дані були отримані під час соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року.
Як свідчать результати, 59,6% респондентів позитивно сприймають Італію (42,6% — здебільшого позитивно, 17% — повністю позитивно). Лише 3% українців висловили негативне ставлення (2,8% — здебільшого негативне, 0,2% — повністю негативне), тоді як значна частка — 35,1% — обрали нейтральну позицію. Ще 2,2% не змогли дати відповідь.
«Італія залишається в уяві українців країною традиційної культури, історичних пам’яток та гостинності. Водночас відносно висока частка нейтральних оцінок свідчить про недостатню активність Італії у політичній або гуманітарній площині, порівняно з іншими партнерами», — пояснив Максим Уракін, засновник Experts Club.
Дослідження засвідчує, що для поглиблення позитивного образу в українському суспільстві важливим є не лише імідж, а й конкретна підтримка у критичні моменти.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом торік – до 1,982 млн тонн з 1,973 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, виплавка сталі за цей період зросла на 1% – до 2,425 млн тонн, чавуну – на 8,1%, до 2,363 млн тонн.
У квітні було вироблено 547 тис. тонн прокату, 692 тис. тонн сталі, 661 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 478,4 тис. тонн прокату, 550,5 тис. тонн сталі, 563,2 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році наростила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з попереднім роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
В 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна у квітні 2025 року подвоїла експорт електроенергії порівняно з березнем – до 151,6 тис. МВт*год, імпорт скоротився майже на третину – до 187 тис. МВт*год. повідомив український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group з посиланням на ресурс Energy map.
Як пояснюють експерти DiXi Group у Facebook центру, на початку місяця через зниження температури повітря зріс рівень споживання електроенергії, зокрема через додаткову потребу в опаленні. Однак у другій половині квітня стабілізація погодних умов – потепління та сонячна погода – зменшила навантаження на енергосистему та сприяла активізації експорту.
Із 151,6 тис МВт*год 38% (57,1 тис. МВт*год) надійшли до Угорщини, 35% (52,8 тис. МВт*год) – до Молдови, 15% (23,3 тис. МВт*год) – до Румунії, 12% (18,4 тис. МВт*год) – до Словаччини. Поставки до Польщі залишаються відсутніми з середини березня.
Порівняно з квітнем 2024 року експорт зріс у 12,6 раза: тоді він становив лише 12 тис. МВт*год.
Розподіл 187 тис. МВт*год імпорту е/е за країнами виглядає наступним чином: 45% (83,1 тис. МВт*год) надійшли з Угорщини, 18% (34,2 тис. МВт*год) – зі Словаччини, 18% (34,2 тис. МВт*год) – із Польщі, 13% (24,5 тис. МВт*год) – із Румунії, 6% (11 тис. МВт*год) – із Молдови.
Порівняно з квітнем 2024 року (223,8 тис. МВт*год), імпорт зменшився на 16%.
“Незважаючи на зростання експорту, сукупний обсяг імпорту у квітні все ще перевищує експорт на 19%”, – зазначають експерти DiXi Group.
Як повідомлялося, Україна у березні наростила експорт електроенергії на 131% – до 76,3 тис. МВт*год, імпорт збільшився на 11% – 272,3 тис. МВт*год.
