Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE залишило прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році без змін — на рівні 30 млн тонн.
Прогноз експорту української кукурудзи також не переглядався і становить 23 млн тонн. Згідно з таблицями WASDE, у липневій оцінці щодо України на 2026/27 МР вказано виробництво 30 млн тонн, експорт 23 млн тонн та кінцеві запаси 2,06 млн тонн.
Для 2025/26 МР USDA оцінює врожай кукурудзи в Україні в 30,9 млн тонн, експорт — у 23 млн тонн. Таким чином, порівняно з поточним сезоном новий прогноз передбачає невелике зниження виробництва, але збереження експортного потенціалу на колишньому рівні.
У світовому балансі кукурудзи USDA в липні знизило прогноз виробництва на 2026/27 МГ до 1,297 млрд тонн з 1,300 млрд тонн місяцем раніше. Основне зниження пов’язане з Євросоюзом та Кенією, тоді як прогноз щодо України не змінився.
Світовий експорт кукурудзи у 2026/27 МР, навпаки, було підвищено до 209,88 млн тонн з 207,61 млн тонн у червні. USDA також знизило прогноз світових кінцевих запасів кукурудзи до 275,26 млн тонн проти 281,22 млн тонн у червневому звіті.
У короткому огляді WASDE зазначено, що іноземне виробництво кукурудзи знижено через погіршення перспектив у ЄС та Кенії. Для ЄС зниження пов’язане насамперед із спекою у Франції та скороченням прогнозу для Угорщини.
Український прогноз щодо кукурудзи залишається чутливим до погоди у другій половині літа. Кукурудза сильніше залежить від опадів і температури в липні-серпні, тому фактичний урожай може помітно відрізнятися від поточної оцінки USDA.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку чавуну на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,661 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 670,6 тис. тонн чавуну, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
У соцмережах набирає популярність додаток Noms — візуальний щоденник харчування з функціями штучного інтелекту. На відміну від класичних лічильників, воно показує їжу не у вигляді таблиці, а як «віртуальний стіл» або візуальний щоденник харчування: користувач фотографує страви, а додаток перетворює їх на стікери та оцінює калорії, білки, жири й вуглеводи.
Судячи зі сторінок в App Store та Google Play, Noms — розробка в’єтнамського розробника Dat Pham / Phạm Tiến Đạt. У Google Play у картці розробника вказано В’єтнам, а на сторінці App Store провайдером також вказано Dat Pham.
Головна особливість Noms — не стільки сама функція підрахунку калорій, скільки дизайн. Додаток перетворює прийоми їжі на візуальний щоденник: їжа відображається як набір «наліпок», можна переглядати календар харчування, зберігати історію, створювати відеопідсумки та ділитися картками в соціальних мережах.
ШІ-функція працює за фото: користувач фотографує страву, а модель оцінює калорії, вуглеводи, білки та жири. В описі додатка окремо зазначено, що Noms вміє автоматично розраховувати показники харчування та зберігати історію в календарі.
При цьому додаток не можна вважати повністю безкоштовним сервісом без обмежень. Його можна завантажити безкоштовно, але в App Store вказані вбудовані покупки, а в описі йдеться про PRO-підписку та рекламу для безкоштовних користувачів у частині соціальних функцій. У Google Play також зазначені вбудовані покупки.
Для ринку споживчих AI-додатків Noms цікавий тим, що переносить облік харчування з формату «нудного щоденника» у формат гри та візуального контенту. Це відображає ширший тренд: AI-сервіси намагаються не просто обробляти дані, а робити повсякденні звички більш зрозумілими, привабливими та соціальними.
Як повідомляє Сербський Економіст, український тенісист Олег Приходько вирішив змінити спортивне громадянство і надалі виступати під прапором Північної Македонії.
Спортсмен відмовляється від колишнього прапора, під яким виступав на міжнародних турнірах. Деталі процедури переходу, а також причини прийнятого рішення поки що офіційно не розкриваються.
Наразі Олег Приходько посідає 296-те місце в рейтингу ATP, що робить його одним із провідних тенісистів Північної Македонії після завершення зміни спортивного громадянства.
27-річний тенісист спеціалізується переважно на виступах на турнірах серій ATP Challenger та ITF. За свою кар’єру він виграв кілька титулів у одиночному та парному розрядах.
https://t.me/relocationrs/3211
Як повідомляє Relocation, ціни на житлову нерухомість у Німеччині в першому кварталі в середньому зросли на 1,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року, йдеться у звіті статистичного управління.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зросла на 0,3%, в інших великих містах – на 2,9%. У густонаселених сільських районах ціни знизилися на 0,4%, тоді як у малонаселених – зросли на 3,6%.
Будинки на одну-дві сім’ї в мегаполісах подорожчали на 1,4%, в інших великих містах – на 1,2%. У малонаселених сільських районах покупці в середньому платили на 0,8% менше, ніж рік тому.
Ціни на житлову нерухомість загалом у січні-березні зросли на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями.
Майже 800 підприємців наразі перебувають у чорному списку Антимонопольного комітету України через змови у тендерах за даними Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Це 30% від загальної кількості бізнесів у цьому переліку. Загалом найбільше таких підприємців на Львівщині. Майже кожен третій фоп з чорного списку АМКУ працює у сфері оптової торгівлі.
797 фопів налічується у чорному списку АМКУ станом на кінець червня 2026 року. Це 30% від загальної кількості фопів та компаній, що перебувають у цьому переліку.
До чорного списку потрапляють підприємці, яких АМКУ визнав винними у змові під час участі в державних закупівлях. Йдеться про ситуації, коли кілька учасників тендеру лише створюють видимість конкуренції, а насправді заздалегідь домовляються, хто переможе. У результаті держава може переплачувати за товари, роботи чи послуги, а інші учасники втрачають шанс чесно виграти тендер.
Потрапляння до цього переліку має наслідки: протягом 3 років після рішення АМКУ такі підприємці можуть бути відсторонені від участі в публічних закупівлях. Саме тому замовники регулярно перевіряють цей список перед визначенням переможця тендеру.
Перевірити, чи є фоп у чорному списку АМКУ, можна в Опендатаботі.
Кількість підприємців-порушників зростає рік до року. Якщо у 2024 році було ухвалено 242 рішення щодо фопів, то у 2025 році — вже 306. Це найбільший показник за останні 10 років. Ще 186 підприємцями, яких Комітет визнав учасниками антиконкурентних узгоджених дій, поповнився перелік цьогоріч.
Найбільше фопів із чорного списку зареєстровано на Львівщині — 95 підприємців, або майже 12% від загальної кількості. Далі йдуть Дніпропетровщина (81 фоп), Київ (78), Вінниччина (52) та Івано-Франківщина (39).
Майже кожен третій такий підприємець працює у сфері оптової торгівлі — таких налічується 231 фоп. Ще 139 підприємців займаються роздрібною торгівлею. Також серед порушників є представники сфери громадського харчування (47), спеціалізованих будівельних робіт (33) та будівництва (32).
https://opendatabot.ua/analytics/amku-black-list-2026
