ТОВ “Фрукти Полісся” планує залучити $21,9 млн для створення комплексу з вирощування, охолодження, сортування та пакування лохини у Волинській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську (Польща), що проходила наприкінці червня.
Загальний бюджет проєкту становить $24,2 млн, з яких $2,3 млн компанія готова профінансувати власним коштом.
Проєкт передбачає створення 90-гектарної плантації лохини та виробничого комплексу для охолодження, сортування і зберігання ягоди в с. Омельне (Луцький р-н Волинської обл.).
Планова потужність власного виробництва становитиме 1,72 тис. тонн лохини на рік, ще 1,58 тис. тонн щороку компанія планує сортувати та реалізовувати, закуповуючи ягоду в інших виробників.
Як зазначається в каталозі, проєкт базується на сучасних нідерландських технологіях, які забезпечують захист насаджень від заморозків, опадів, сильного вітру, пошкодження птахами, перебоїв з електропостачанням та дефіциту персоналу.
Основним ринком збуту визначено країни Європейського Союзу, насамперед Велику Британію.
Запуск проєкту очікується протягом трьох років, строк його окупності оцінюється у 7,5 роки.
ТОВ “Фрукти Полісся” засноване у 2016 році. Компанія спеціалізується на вирощуванні лохини. У 2018-2019 рр. вона орендувала 94,39 га землі, а в 2020 році заклала першу чергу плантації лохини площею 14 га, збудувала резервуар для води об’ємом 8 тис. куб. м та насосну станцію для краплинного зрошення на площі 46 га. За даними компанії, близько 90% продукції експортується до країн ЄС, переважно до Польщі через посередника. Кінцеві бенефіціари – Ольга Воловчук та Олег Ординат.
ТОВ “Фрукти Полісся” 2025 року зменшило виручку в 4,5 рази – до 1,2 млн грн та збільшило чистий збиток на 49,3% – до 9,1 млн грн.
ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ, ІНВЕСТИЦІЯ, ЛОХИНА, Фрукти Полісся, ЭКСПОРТ
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виробництво загального прокату на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,940 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 599,8 тис. тонн прокату, у травні – 537,8 тис. тонн, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
Нові тарифи на разову поїздку в комунальному транспорті набудуть чинності у Києві з 15 липня – проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 грн.
Міський голова Віталій Кличко 7 липня підписав відповідне розпорядження, документ оприлюднений на сайті Київської міської державної адміністрації у п’ятницю, 10 липня.
Водночас передбачені знижки на “проїзний” залежно від кількості поїздок: 1-9 поїздок – 30 грн, 10-19 – 28,90 грн; 20-29 – 27,80 грн; 30-39 – 26,60 грн; 40-49 – 25,50 грн; 50 поїздок – 25 грн.
З 1 серпня також діятиме квиток вартістю 60 грн, який дозволить здійснювати необмежену кількість пересадок протягом 90 хвилин.
Квитки, придбані до 14 липня, дійсні до 14 вересня. Після цього невикористаний залишок буде автоматично перераховано у грошовий еквівалент на транспортну картку.
Як повідомлялося, до цього уже п’ять петицій на сайті Київради із закликом зупинити підвищення тарифів на проїзд у комунальному транспорті столиці до завершення воєнного стану набрали необхідну для розгляду кількість голосів, але більшість з них були відхилені столичною владою.
У Київській міській державній адміністрації 18 травня повідомили про плани оновити тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Зокрема, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку. Так, придбанні 1-9 поїздок тариф складатиме 30 грн; 10-19 – 28,90 грн; 20-29 – 27,80 грн; 30-39 – 26,60 грн; 40-49 – 25,50 грн; 50 поїздок – 25 грн. Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3-23,6 грн. Для студентів і учнів зберігаються пільгові умови: студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного; учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку – зі знижкою 75%. Окремо планують запровадити пересадковий квиток за 60 грн, який даватиме можливість безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.
Вартість проїзду в столиці не переглядали з 2018 року. Із 1 січня 2022 року планували підвищити вартість проїзду в громадському транспорті до 20 грн, для власників “Картки киянина” – до 12 грн.
Наприкінці 2021 року Кличко запевнив, що вартість проїзду в міському громадському транспорті не підвищуватиметься до кінця опалювального сезону. У 2023 році міська влада заявляла, що не має наміру підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті до кінця війни. У вересні 2025 року Кличко заявив, що попри те, що громадський транспорт в Києві є дотаційним, місто шукає можливості, щоб не підвищувати вартість проїзду.
Український тенісист Олег Приходько ухвалив рішення змінити спортивне громадянство і надалі виступати під прапором Північної Македонії, повідомляє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Спортсмен відмовляється від попереднього прапора, під яким виступав на міжнародних турнірах. Деталі процедури переходу, а також причини ухваленого рішення поки офіційно не розкриваються.
Наразі Олег Приходько посідає 296-те місце в рейтингу ATP, що робить його однією з провідних ракеток серед тенісистів Північної Македонії після завершення зміни спортивного громадянства.
27-річний тенісист спеціалізується переважно на виступах на турнірах серії ATP Challenger та ITF. За кар’єру він виграв кілька титулів в одиночному та парному розрядах.
Українці у першому півріччі 2026 року придбали 111,5 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 2% менше за аналогічний період 2025 року, повідомляє “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто, які збільшили частку порівняно з січнем-червнем-2025 на 11 в.п. – до 58%.
Далі йдуть дизельні авто – 20% (22%), а частка електромобілів скоротилась до 11% з 22%, але вони ще випереджають гібриди, частка яких склала 8% (5%). Частка авто з ГБО склала 3% (4%).
Середній вік ввезених вживаних авто становив 9,7 років.
Десятку найбільш популярних вживаних імпортованих моделей впевнено очолює Volkswagen Golf – 5143 од. Далі йдуть VW Tiguan – 4549 од., AUDI Q5 – 3962 од., Nissan Rogue – 3896 од., Skoda Octavia – 3688 од., Renault Megane – 3435 од., Volkswagen Passat – 2477 од., Ford Escape – 2446 од., Nissan Qashqai – 2166 од. та AUDI A4 – 2144 од.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, 2025 року українці придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року, а у трійку найбільш популярних після Volkswagen Golf входили два електромобілі Tesla – Model Y та Model 3.
В поточному році цей ринок демонстрував приріст на 22% у січні порівняно з січнем-2025, а вже з лютого перейшов до негативної динаміки.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку сталі на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,566 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 690,8 тис. тонн сталі, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
