Пасажиропотік через західний кордон України за тиждень з 4 по 10 липня збільшився ще на 1,2% — до 734 тис. після зростання на 6,0% тижнем раніше, потоки в’їзду та виїзду майже вирівнялися, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якими стежить агентство «Інтерфакс-Україна».
Згідно з цими даними, якщо кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 365 тис. з 348 тис. тижнем раніше, то на в’їзд зменшилася до 369 тис. з 377 тис.
Кількість транспортних засобів, що проїхали через пункти пропуску, цього тижня також зросла — до 139 тис. з 138 тис. тижнем раніше, тоді як кількість автомобілів з гуманітарними вантажами скоротилася до 371 з 434.
За даними Держприкордонслужби, станом на 9:00 неділі найбільше легкових автомобілів очікувало на перетин кордону з Польщею в пункті пропуску (ПП) «Краковець» – 40. Менші черги були на ПП «Устилуг» – 35, на ПП «Грушев» – 20, на ПП «Нижанковичі» – 15, на ПП «Шегині» – 10.
На кордоні з Угорщиною на ПП «Лужанка» на перетин кордону чекали 30 автомобілів, тоді як на ПП «Косино» – 25, ПП «Тиса» – 20, ПП «Дзвинково» – 15.
На кордоні зі Словаччиною на ПП «Ужгород» черга становила 15 автомобілів, на ПП «Малий Березний» – 5.
На кордоні з Румунією 50 автомобілів скупчилися на ПП «Порубне», тоді як на інших ПП черг не було, як і на кордоні з Молдовою.
Минулого року пасажиропотік через кордон цього тижня був дещо меншим – 718 тис., і так само потоки на виїзд та в’їзд були майже рівними – 360 тис. та 358 тис. Кількість автомобілів минулого року також була меншою – 133 тис. Минулого року пасажиропотік тримався на цьому або трохи вищому рівні до початку вересня.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився на приплив, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо, під впливом новин про мобілізацію в Росії та «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім — масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, порівняно з кількістю тих, хто в’їжджає. Загалом з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни ця цифра сягнула 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., з початку п’ятого – на 157 тис., з яких 144 тис. – з початку літа.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року на рівні 0,2 млн через погіршення ситуації з безпекою наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що у 2024 році цей показник становитиме менше 0,5 млн. НБУ, як і раніше, прогнозує чистий відтік у 2026 році в розмірі 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, почнеться у 2027 році й становитиме близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
За даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 30 квітня 2026 року становила 5,213 млн, а загалом у світі — 5,762 млн порівняно з 5,375 млн та 5,924 млн відповідно станом на 19 лютого.
У самій Україні, за останніми даними ООН за січень 2026 року, налічується 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,34 млн у липні та 3,76 млн у квітні 2025 року.
Дані: Державна прикордонна служба
Джерело: https://www.facebook.com/zahidnuy.kordon
До Сербії прибула група з 50 юних спортсменів із Сумської та Херсонської областей України. До складу делегації увійшли вихованці регіонального спортивного ліцею «Барса» та Нововоронцовської дитячо-юнацької спортивної школи, повідомдяє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Під час перебування в Сербії діти візьмуть участь у тренуваннях, спортивних змаганнях і спільних заходах зі своїми сербськими однолітками.
Організація табору стала можливою завдяки підтримці уряду Сербії, Міністерства спорту та Футбольного союзу Сербії. Подібні програми проводяться вже не перший рік і спрямовані на реабілітацію та відпочинок українських дітей, які постраждали від наслідків війни.
Останніми місяцями також помітно активізувалося гуманітарне та громадське співробітництво між Сербією та Україною, чому сприяє робота нового посла України в Белграді.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” об’єднала свої цифрові та офлайн-канали в єдину платформу Nova Media та декларує доступ рекламодавців до понад 35 тис. рекламних площин з щомісячною омніканальним доступом до аудиторії у понад 10 млн користувачів.
“Сьогодні клієнтами Nova Media вже є понад 475 компаній – від великих національних брендів до представників малого та середнього бізнесу. Рівень повторних звернень перевищує 60%”, – наводяться у повідомлені компанії у середу слова начальника відділу розвитку нових продуктів “Нової пошти” Івана Білоконного.
Зазначається, що доступ до платформи надається через особистий кабінет, у якому можна самостійно налаштовувати та запускати гнучкі рекламні кампанії під власний бюджет, використовуючи різноманітні формати взаємодії: від сповіщень у мобільному застосунку до екранів у відділеннях, брендування пакування, поштоматів й корпоративного автотранспорту.
“Нова пошта” уточнила, що наразі щомісяця генерує близько 600 млн рекламних показів і понад 180 млн офлайн-контактів із клієнтами.
Компанія додала, що планує й надалі розширювати можливості Nova Media, запускати нові формати взаємодії та технологічні рішення.
Як повідомлялося, у 2025 році “Нова пошта” збільшила виручку на 21,6% порівняно з 2024 роком – до 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
Кількість доставлених посилок та вантажів за минулий рік зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання Києву до EUR50 млн кредиту для підтримки ліквідності комунального підприємства “Київтеплоенерго” та забезпечення безперебійного надання критично важливих міських послуг в умовах війни.
Як зазначається у матеріалах банку, проєкт планують затвердити 22 липня 2026 року.
Кредит має покрити критичні потреби “Київтеплоенерго” у ліквідності, зокрема, операційні та ремонтні витрати, а також компенсувати тимчасові втрати доходів і додаткові витрати, спричинені війною.
Через воєнні ризики кредит частково покриватиме гарантія Європейського Союзу (ЄС) на покриття перших збитків за Програмою муніципальної, інфраструктурної та промислової стійкості (MIIR) у межах Інвестиційної програми для України (UIF).
Фінансування має забезпечити безперебійне теплопостачання шкіл, дитячих садків, лікарень, житлових будинків і підприємств, а також виробництво електроенергії для міста та енергосистеми.
ЄБРР зазначає, що додаткове навантаження на систему централізованого теплопостачання Києва пов’язане, зокрема, зі значною кількістю внутрішньо переміщених осіб.
Проєкт є частиною програми ЄБРР “Забезпечення стійкості та джерел засобів для існування” (RLF). Він також має підтримати розвиток і розширення міських послуг для ветеранів та членів їхніх сімей.
Як повідомлялося, у червні мер Києва Віталій Кличко заявив, що Київрада має схвалити залучення EUR50 млн кредиту ЄБРР для “Київтеплоенерго” на реалізацію заходів Плану стійкості столиці. Вартість пріоритетних заходів з енергостійкості Києва він оцінював приблизно у 30 млрд грн.
Посольство Аргентинської Республіки в Україні провело у Києві урочистий прийом з нагоди 210-ї річниці проголошення незалежності Аргентини. Захід відбувся на території Національного заповідника «Софія Київська» і зібрав представників української влади, дипломатичного корпусу, бізнесу, релігійних організацій та українсько-аргентинської громади.
Відкриваючи прийом, посол Аргентини в Україні Елена Летисія Мікусінскі зазначила, що День незалежності для аргентинців є не лише пам’ятною історичною датою, а й символом відданості свободі, суверенітету та праву народів самостійно визначати своє майбутнє.
За словами дипломата, проведення урочистостей у Софії Київській має особливе символічне значення, оскільки ця пам’ятка є колискою української державності та національної ідентичності. Вона підкреслила, що, попри відмінності в історичному шляху Аргентини та України, обидві країни об’єднує прагнення захищати свободу, незалежність і національний суверенітет.
Посол наголосила, що Аргентина продовжує підтримувати Україну на міжнародній арені. Зокрема, країна бере участь у Міжнародній коаліції з повернення українських дітей, входить до Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та послідовно підтримує більшість резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, що стосуються російської агресії проти України. За її словами, така позиція відображає незмінну прихильність Аргентини принципам міжнародного права, повазі до суверенітету та територіальної цілісності України, а також досягненню справедливого й сталого миру.
Особливою подією вечора стало нагородження посла Аргентини в Україні Елени Летисії Мікусінскі. Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» присвоїв їй звання першого «Посла Лаври» (First Ambassador of Lavra) на знак визнання її внеску в розвиток українсько-аргентинських відносин, підтримку української культурної спадщини та зміцнення міжнародного співробітництва.
Окрему увагу у виступі було приділено історичним зв’язкам між двома народами. Посол нагадала про нобелівського лауреата Сесаре Мільштейна, сина українських емігрантів, який зробив видатний внесок у світову науку, а також про викладачку іспанської мови Ольгу Анечкіну-Шафран, яка народилася в Аргентині й багато років працювала в Кривому Розі.
За словами дипломата, саме такі люди протягом десятиліть зміцнюють дружбу та взаєморозуміння між двома державами.
Глава дипломатичної місії також зазначила, що сучасна Аргентина відома не лише футболом, танго та вином «мальбек», а й значними досягненнями у сфері науки та високих технологій. Вона нагадала, що країна входить до числа держав, які самостійно розробляють та експлуатують супутники, а також створюють дослідницькі ядерні реактори та технології для ядерної медицини.
У рамках урочистого вечора для гостей виступили український композитор і піаніст Євген Хмара, оперний співак, захисник України Юрій Іваскевич та гітарист Олександр Алексєєнко. Гостям також були представлені аргентинські вина та страви національної кухні. Сергій Курдицький акомпанував Хмарі на бандонеоні.
Аргентина визнала незалежність України 5 січня 1992 року, а дипломатичні відносини між двома державами було встановлено 6 січня 1992 року. Посольство Аргентини в Києві розпочало роботу в 1993 році, посольство України в Буенос-Айресі функціонує з 1993 року.
АРГЕНТИНА, дипломатія, Мікусінські, ПОСОЛЬСТВО, Софія Київська
Первинні реєстрації нових і імпортованих вживаних автобусів (включно з мікроавтобусами) в Україні у червні 2026 року зросли на 19% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до 183 од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Водночас порівняно з травнем поточного року попит на автобуси скоротився на 16%.
За даними “Укравтопрому”, частка нової техніки в обсязі продажів автобусів у червні продовжила зменшуватись і склала лише 28%, тоді як торік – 48%, а у травні поточного року – 31%.
У минулому місяці серед нових автобусів найчастіше реєстрували Ataman заводу “Черкаський автобус” – 12 од., Ford – 12 од. та ZAZ – 11 од.
Серед вживаних автобусів трійку лідерів сформували Mercedes-Benz – 66 од., Volkswagen – 12 од. і Van Hool – 11 од.
Всього у першому півріччі 2026 року автобусний парк України поповнили 1230 автобусів (+4% до аналогічного періоду 2025р.). З них: нових – 500 од. (-6%); вживаних – 730 од. (+12%).
Як повідомлялося з посланням на дані “Укравтопрому”, автопарк України 2025 року поповнили 2,7 тис. автобусів – на 21% більше, ніж 2024 року, зокрема 1343 нових (+4%), та 1364 од. імпортованих вживаних (+44%).
