Українські атомні станції до кінця 2023 року отримають можливість повністю перейти на паливо американської компанії Westinghouse, повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко.
“У нас є досить оптимістичні прогнози і підтвердження, що наша співпраця з Westinghouse дасть нам змогу вже до кінця цього року цей процес (забезпечення американським паливом – ЕР) реалізувати”, – сказав міністр в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” в четвер, посилаючись на відвідання ним заводу американських партнерів із виробництва палива.
При цьому він зазначив, що українські фахівці, присутні на цьому заводі, “роблять дуже багато для якнайшвидшого виробництва відповідного палива, щоб замінити російське”.
Відповідаючи на запитання ведучого про перспективи виробництва ядерного палива в Україні, глава Міненерго сказав: “Також у нас є відповідні домовленості з Westinghouse про будівництво в Україні заводу з виробництва ядерного палива. Це, безумовно, буде”.
Водночас Галущенко звернув увагу, що зараз дуже актуальним є питання відмови всієї Європи від російського ядерного палива.
“Росія досить суттєво присутня на ринку палива в Європі, і ми з міністрами енергетики ЄС і США під час зустрічей детально проговорювали, що важливо зараз якнайшвидше забезпечити виробництво палива в необхідній кількості, щоб замінити російське на європейському ринку”, – пояснив він, додавши, що швидко знайти заміну ядерному паливу, на відміну, наприклад, від газу, неможливо, оскільки воно виробляється у певній кількості, і нарощування обсягів потребує часу.
Водночас міністр акцентував, що на ринку палива для блоків ВВЕР-440 у росіян майже монопольне становище на ринку.
“Тому зараз ми працюємо над тим, щоб компанія Westinghouse почала вже цього року виробляти збірки для цих блоків, і ми тим самим позбудемося сильної залежності від “Росатома” в цій площині”, – зазначив глава Міненерго.
Як повідомлялося, на початку березня 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, “Енергоатом” повністю відмовився від закупівель російського ядерного палива.
2 червня на майданчику Хмельницької АЕС “Енергоатом” і американська Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива на всі АЕС України з 15 енергоблоками (зараз завантажені цим паливом 7 енергоблоків – ЕР).
Перед цим на самому початку 2022 року президент “Енергоатому” Петро Котін у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” зазначав, що Westinghouse знадобиться близько двох років на те, щоб бути готовою закрити потреби НАЕК у паливі для 13-ти наявних ВВЕР-1000, на цей час на АЕС палива вистачає.
Відповідаючи на запитання щодо термінів поставок палива Westinghouse для двох ВВЕР-440 Рівненської АЕС, Котін зазначив, що першу партію американського палива для ВВЕР-440 буде поставлено 2025 року.
Потім у березні 2022 року Котін в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” пояснював, що немає жодних питань щодо палива для ВВЕР-1000, а щодо палива для ВВЕР-440 потрібно більше зусиль, щоб Westinghouse встигла забезпечити поставки наступного, тобто 2023 року.
При цьому Котін зазначив, що “Енергоатом” також оптимізує графіки поставок палива для того, щоб американські партнери могли забезпечити потребу в ньому. За його словами, у зв’язку зі зниженим споживанням е/е під час війни, внаслідок чого знизилося і виробництво, блоки зможуть довше працювати на вже завезеному паливі.
У рамках співпраці “Енергоатом” і Westinghouse запустили програму стажування українських атомників у Сполучених Штатах, у рамках якої понад 60 фахівців і випускників атомних спеціальностей вивчатимуть технологію AP1000®.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проєкт становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, ідеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
Лідер “Хорошої партії” (IP) Туреччини Мераль Акшенер оголосила, що залишає опозиційний блок із шести партій через незгоду з приводу кандидата на посаду президента, повідомляє в п’ятницю видання Daily Sabah.
“Ми працювали не покладаючи рук, щоб голос народу був почутий в опозиції, щоб донести до опозиції очікування людей. На вчорашній зустрічі п’ять партій висунули кандидатуру Кемаля Киличдароглу, тоді як ми запропонували Мансура Яваша і Екрема Імамоглу. На жаль, нашу пропозицію було відкинуто”, – заявила Акшенер. За її словами, таким чином блок довів, що “не відображає волю народу у своїх рішеннях”, а тому IP залишає його.
При цьому Акшенер зазначила, що її партія продовжить виступати проти правлячої Партії справедливості та розвитку, лідером якої є президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
Вона також закликала своїх кандидатів, Яваша та Імамоглу, які є мерами Анкари і Стамбула відповідно, “продовжувати виконувати свої завдання” і постаратися перемогти на виборах.
Зі свого боку голова Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу, якого висунула більшість у блоці, заявив, що приводу для занепокоєння немає.
“Не хвилюйтеся, все стане на свої місця”, – сказав він.
У січні турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган повідомив, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
Спочатку вибори були заплановані на 18 червня, проте Ердоган неодноразово заявляв, що голосування може відбутися раніше. У його партії вказували, що вибори в червні співпадуть із високим туристичним сезоном, тому їх краще перенести.
Передвиборчі опитування показують, що боротьба як на президентських, так і на парламентських виборах буде запеклою.
Західні ЗМІ називають прийдешні вибори “найбільшим випробуванням” для Ердогана за останні 20 років. Водночас, у повідомленнях наголошується, що нездатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом може помітно послабити її позиції і дати Ердогану додаткові шанси на перемогу.
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у другому кварталі 2023 фінансового року (ФР, липень-вересень 2022 року), отримала $208,71 млн чистого прибутку, що всього на 2,1% менше, ніж за аналогічний період попереднього ФР.
Згідно з фінансовим звітом на сайті компанії ввечері в п’ятницю, виручка агрохолдингу за звітний період впала на 34,2% – до $1 млрд 235,28 млн.
Валовий прибуток впав на 14,9% – до $294,06 млн, операційний – на 2,3%, до $244,36 млн, а показник EBITDA – на 5,1%, до $277,15 млн.
Ці показники істотно кращі, ніж у першому кварталі цього фінансового року.
Компанія пояснила зниження виручки на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року скороченням обсягу експорту зерна, соняшникової олії та шроту.
У звіті наголошується, що чиста зміна справедливої вартості біологічних активів не зробила істотного впливу на результати діяльності групи в другому кварталі: прибуток склав $0,3 млн проти прибутку $27 млн за той самий період попереднього року.
Згідно з документом, витрати на доставку та обробку становили 23% собівартості продажів у жовтні-грудні 2022 року, збільшившись на 120% порівняно з попереднім кварталом і на 64% порівняно з попереднім кварталом, що відображало різке зростання витрат на логістику під час експорту товарів з України. Це стало причиною зниження валового прибутку на 15%.
“Кернел” також визнав прибуток $5 млн від відновлення раніше визнаного знецінення активів, що в основному відноситься до запасів, розташованих на територіях, раніше окупованих Росією, оскільки компанії вдалося отримати доступ до таких запасів і використовувати їх у своїй операційній діяльності.
Загальні та адміністративні витрати у другому кварталі 2023 фінансового року становили $59 млн, збільшившись на 33% порівняно з першим кварталом 2023 фінансового року, що відображає вищі нарахування, пов’язані із заробітною платою.
Щодо EBITDA “Кернел” уточнив, що в сегменті “Переробка олійних” вона збільшилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $66 млн, здебільшого за рахунок другого поспіль кварталу сильної рентабельності для тих гравців, які зуміли організувати логістику експорту соняшникової олії з України.
“Незважаючи на поліпшення рентабельності порівняно з минулим роком у звітному періоді для всіх бізнесів сегмента “Інфраструктура і торгівля”, більш ніж двократне скорочення обсягів експорту призвело до зниження EBITDA сегмента на 46% порівняно з минулим роком – до $62 млн”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, у сегменті “Сільське господарство” зафіксовано стійкий показник EBITDA у розмірі $204 млн, що на 45% більше, ніж минулого року. Таке зростання багато в чому пов’язане з девальвацією гривні, наголошується в документі.
Чистий прибуток від курсових різниць у звітному періоді склав $8 млн, додав “Кернел”.
Чистий борг “Кернел”, як зазначено у звіті, знизився за квартал одразу на 30% – до $1,048 млрд, а співвідношення чистий борг до EBITDA знизилося з 13,5 до 11, проте це все ще набагато вище рівня рік тому, який становив 1,9.
Загалом за перше півріччя 2023 року ФГ “Кернел” скоротила чистий прибуток порівняно з аналогічним періодом минулого року на 12,6% – до $370,31 млн за падіння виручки на 41,3% – до $1 млрд 889,78 млн.
Валовий прибуток зменшився на 30,8% – до $467,41 млн, операційний – на 21,8%, до $386,83 млн, а показник EBITDA – на 21,9%, до $445,52 млн.
Як повідомлялося, Kernel завершив 2022 ФР із чистим збитком $41 млн проти $506 млн чистого прибутку в попередньому фінансовому році за зниження виручки на 5% – до $5,332 млрд.
ПрАТ Страхова компанія “ІнтерЕкспрес” (Київ) у 2022 році зібрала страхові платежі на суму 48,4 млн грн, що на 51,9% менше, ніж роком раніше.
Про це повідомляє рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика за національною шкалою на рівні “uaАА”.
Зокрема, надходження від фізосіб за рік зменшилися на 52,98% – до 22,076 млн грн, надходження від перестраховиків становили лише 5 тис. грн. Таким чином, у клієнтському портфелі страховика переважають юридичні особи, на що вказує їхня частка в брутто-преміях, яка за підсумками 2022 року склала 54,36%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за 2022 рік скоротилися на 66,65% порівняно з 2021 роком – до 7,420 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,78 п.п. – до 15,34%.
Чисті премії знизилися на 47,72% – до 40,963 млн грн, а зароблені – на 41,18%, до 43,489 млн грн.
Обсяг виплат і відшкодувань за минулий рік знизився на 49,63% – до 17,299 млн грн. У результаті високих темпів скорочення брутто-премій порівняно зі страховими відшкодуваннями рівень виплат зріс на 1,61 п.п. – до 35,75%.
Водночас за підсумками року прибуток від операційної діяльності становив 0,932 млн грн, а чистий прибуток – 0,852 млн грн.
Активи компанії на 31 грудня 2022 року знизилися на 9,40% – до 47,89 млн грн, власний капітал показав приріст на 1,44% – до 37,568 млн грн, зобов’язання скоротилися на 34,75% – до 10,322 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – на 23,40%, до 6,463 млн грн.
Як зазначається, станом на 31 грудня 2022 року ПрАТ СК “ІнтерЕкспрес” інвестувало в ОВДП 9,317 млн грн.
СК “ІнтерЕкспрес”, зареєстрована 2004 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
Ухвалення Євросоюзом нових стандартів щодо викидів вуглекислого газу для легкових автомобілів і автобусів відкладається на пізніший термін через протидію Німеччини, деяких інших країн і правоцентристського крила європейських законодавців, повідомило представництво Швеції, яка головує в Раді ЄС.
“Голосування (спочатку заплановане на наступний тиждень – ІФ) відбудеться на більш пізньому засіданні Ради (ЄС)”, – заявило шведське головування в п’ятницю, зазначивши, що дата ще не призначена.
Минулого року законодавці ЄС та уряди країн-членів союзу домовилися, що виробники мають скоротити викиди в нових автомобілів на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 2021 року і на 100% – у 2035 році. Фактично це означає, що продаж нових автомобілів, що працюють на вуглеводневому паливі, такому як нафтопродукти, буде заборонено.
Деякі країни, зокрема Німеччина, звернулися до Єврокомісії (ЄК) з проханням зробити виняток для автомобілів, що працюють на “екологічному паливі”. Його можна виробляти з поновлюваних джерел енергії та вуглецю, що виділяється з повітря. Однак ЄК поки що мовчить.
Правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), найбільша фракція Європарламенту, виступає проти заборони і закликає до цього уряди країн союзу.
Головний парламентер ЄНП з цієї проблеми Єнс Гізеке мотивує позицію консерваторів тим, що заборона заважатиме інноваціям, призведе до втрати тисяч робочих місць і до занепаду найважливішої галузі європейської промисловості.
“Світ продовжить їздити на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння. Наше завдання – зробити їх максимально ефективними з точки зору викидів CO2, а не забороняти. Екологічні види палива можуть допомогти”, – сказав Гізеке.
Іншої думки європейські “зелені”. Їхній лідер у Європарламенті Філіп Ламбер вважає, що це не має бути темою продовження дебатів. Німеччина вже погодилася на поетапну відмову від двигунів внутрішнього згоряння, і в Брюсселі це вже вирішено. Німеччина має залишатися надійним європейським партнером, зазначив він у заяві, розісланій журналістам.
