ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи в першому півріччі поточного року скоротило чистий прибуток на 28,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 164,360 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період знизився на 6,9% – до 1 млрд 574,849 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець червня 2023 року становив 340,116 млн грн.
Як повідомлялося, “Стальканат” у січні-березні поточного року збільшив чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн, знизивши чистий дохід на 3,2% – до 701,047 млн грн.
“Стальканат” у 2022 році отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн. Чистий дохід у 2022 році становив 3 млрд 227,799 млн грн, тоді як у 2021 році його не було, оскільки підприємство на той момент перебувало в процесі створення внаслідок виділення зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур”.
Середня чисельність працівників підприємства за 2022 рік – 916 осіб, за 2021 рік – 16 осіб.
Загальні збори акціонерів, що відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” з передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків. Активи ПрАТ “Стальканат” складали виходячи з розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 31 грудня 2021 року.
Компанія була зареєстрована 6 грудня 2021 року.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
За даними компанії на кінець 2022 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій ПрАТ “Стальканат”, в Антона Міхаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%, у Віталія Дубовича (Україна) – 3,1999%.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн, номінальна вартість однієї акції – 0,17 грн.
Група “Ковальська” отримала від Invest International (Нідерланди) проєктне фінансування в розмірі EUR27 млн терміном на 10 років для розвитку виробництва газобетонних блоків і панелей у Розвадові (Львівська обл.), повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко.
“Життєво важливі інвестиції, які підтримали Dutch Good Growth Fund і уряд Нідерландів, дадуть змогу компанії впровадити технологію виробництва екологічно чистих газобетонних блоків і панелей Aircrete Europe. Ця технологія запрацює на новому виробництві, яке зараз будують у Розвадові на Львівщині”, – написав Пилипенко у Facebook у четвер увечері.
За його словами, загальна сума інвестицій у проєкт становить EUR42 млн.
Як повідомлялося, 2020 року “Ковальська” закрила угоду вартістю 63 млн грн із придбання ТОВ “Розвадів Будматеріали”, що володіє виробничим комплексом загальною площею близько 140 га.
На початку 2022 року “Ковальська” почала будівництво двох нових заводів (сухих будівельних сумішей під торговою маркою Siltek і з виробництва бетону) у Львівській області, передбачувана загальна сума інвестицій становить понад EUR60 млн тільки на перший етап. Група також розраховувала відновити реалізацію проекту будівництва газобетонного заводу у виробничому комплексі в Розвадові.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Український виробник автобусів АТ “Черкаський автобус” до кінця поточного року поставить на адресу Львівської облдержадміністрації 79 шкільних автобусів за 234,216 млн грн за очікуваної суми закупівлі 238,6 млн грн.
Згідно з інформацією в Prozorro, відповідний договір підписано сторонам 25 липня.
В обсязі поставки – вісім автобусів, призначених для перевезення маломобільних школярів (з одним або двома місцями для них).
“Черкаський автобус” був єдиним учасником процедури закупівлі. Він запропонував автобуси Ataman, випущені 2023 року (ступінь локалізації – понад 65%), з дизельним двигуном, екологічного стандарту Євро-5.
Як повідомлялося, субвенція з держбюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів у 2023 році становила 1 млрд грн, зокрема Львівській області виділено 80,605 млн грн.
Шкільні автобуси закуповують за умови співфінансування з держбюджету та місцевих бюджетів. При цьому автобуси закуповуються за процедурою запиту ціни пропозицій, в електронному каталозі Prozorro Market (систематизована база актуальних пропозицій товарів постачальників).
За підсумками проведених закупівель кілька областей України також отримають автобуси Ataman (зокрема, Івано-Франківська, Миколаївська), водночас автобуси пропонувалися дилерами “Черкаського автобуса”.
Львівська ОДА 2022 року закупила 126 шкільних автобусів Ataman на понад 300 млн грн.
Заснований 1994 року завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу, а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu.
У 2022 році завод збільшив чистий прибуток майже в 2,9 раза до 65,02 млн грн за зростання чистого доходу на 32,5%, до 842,29 млн грн.
Конституція не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
“Такої заборони (на проведення виборів під час дії воєнного стану) в Конституції немає. Ця заборона міститься в законі України “Про правовий режим воєнного стану”. І тому, як би конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає”, – сказав Стефанчук в інтерв’ю телеканалу “Рада” в ефірі єдиного телемарафону.
Водночас спікер парламенту підкреслив, що нині необхідно дотримуватися балансу.
“З одного боку – так, парламент повинен продовжувати свою роботу, повинен ухвалювати необхідні законодавчі акти. Ми входимо в бюджетний процес і це дуже важливі речі. З іншого боку ми маємо розуміти, що не повинно бути застою тієї демократії, яка існує в суспільстві. І саме тому президент Парламентської асамблеї Ради Європи пан Кокс та інші колеги говорять про те, що все-таки необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це”, – зазначив голова Верховної Ради.
За його словами, це питання може бути питанням дискусій.
“І я думаю, що нам треба ухвалити якісь важливі рішення з цього (питання), щоб, з одного боку, забезпечити стабільність у державі, щоб держава не була розірвана виборами під час війни, але з іншого боку, забезпечити ось цей потік демократії, за що Україна, в принципі, і бореться”, – сказав він.
Відповідаючи на запитання, чи підтримає він зміни до закону про вибори, Стефанчук сказав: “Давайте подивимося, як це питання буде вирішуватися. Але я думаю, що найближчим часом воно буде актуалізовано”.
Як повідомлялося, раніше голова ПАРЄ Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, незважаючи на війну.
Атака РФ на дунайський порт “Рені” в ніч на 24 липня призвела до істотного зростання ставок на перевезення зерна та олійних культур баржами з портів “Рені” та “Ізмаїл” (обидва – Одеська обл.) до Констанци (Румунія), фрахт на перевезення коустерами помітно підвищився, повідомила прес-служба Української зернової асоціації (УЗА).
Згідно з повідомленням, станом на 27 червня 2023 року ставки фрахту на перевезення кукурудзи та пшениці, ріпаку та ячменю баржами до румунського порту підвищилися на EUR8/тонна – до EUR38/тонна та EUR43/тонна відповідно. При цьому фрахт на перевезення гранульованого шроту соняшнику зріс на EUR7/тонна – до EUR45/тонна.
Крім того, ставки фрахту на перевезення пшениці та кукурудзи коустерами з портів “Рені” та “Ізмаїл” у напрямку Криту підвищилися на USD4-6/тонна – до USD42-44/тонна, до Ізраїлю та східного Середземномор’я – на USD3/тонна, до USD48-50/тонна і USD43-45/тонна відповідно, до східного узбережжя Італії – на USD2-5/тонна, до USD50-53/тонна, до східного узбережжя Греції – на USD2-3/тонна, до USD39-40/тонна. Ставки на перевезення зерна до Іспанії зросли на USD1-4/тонна – до USD56-59/тонна.
При цьому УЗА зазначила, що судновласники вимагали сплату додаткового військового страхового внеску під час перевезень у напрямку Іспанії, Ізраїлю та східного узбережжя Італії.
За її даними, фрахт з перевезення шроту ріпаку коустерами з портів “Рені” та “Ізмаїл” до Іспанії підвищився на USD2-5/тонна – до USD77-80/тонна, гранульованого шроту соняшнику на Мармару – на USD3-4/тонна, до USD43-44/тонна, негранульованого – на USD3/тонна до USD48/тонна.
“На початку тижня на тлі масового занепокоєння деякі судновласники відмовлялися надавати свої судна для заходу в Суліну (Румунія), але згодом повернулися до виконання зобов’язань”, – констатували в УЗА.
Катар виділить Україні $100 млн на відновлення у сфері медичного забезпечення, освіти, гуманітарне розмінування та інші важливі соціальні та гуманітарні проєкти, заявив прем’єр-міністр, міністр закордонних справ Катару шейх Мухаммад бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані під час зустрічі з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у п’ятницю.
“Під час зустрічі ми також наголосили на важливості відновлення роботи Чорноморської зернової ініціативи та необхідності продовження реалізації ініціативи “Grain from Ukraine”. Детально обговорили Формулу миру, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським. Дякую Катару за готовність докласти посередницьких зусиль з метою повернення українських дітей, яких росія незаконно вивезла і продовжує утримувати на своїй території”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
Сторони також домовилися тісно співпрацювати в рамках Спільної міжурядової комісії з економічного, торговельного і технічного співробітництва.
“А також створити інші спеціалізовані робочі групи та комісії для напрацювання питань у різних сферах: від високих технологій і діджиталізації до постачання питної води в тих регіонах України, де це необхідно”, – додав Шмигаль.
