Національне агентство перспективних проектів (НАВП) видало першу ліцензію на провадження діяльності крипто-депозитарію в Узбекистані. Документ отримало ТОВ «LOCKTON HUB».
Як повідомляє прес-служба агентства, засновником крипто-депозитарію стала компанія «LOCKTON SOLUTION LLC-FZ» (м. Дубай, ОАЕ), технічним партнером виступає «DISTRIBUTED LAB».
Відповідно до законодавства Узбекистану, крипто-депозитарій – це юрособа, яка надає електронну платформу, де можна отримати послуги з випуску крипто-активів, первинного їх розміщення та зберігання.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українська промислова компанія “Інтерпайп” має намір утримати позиції на східних ринках, зокрема – в Саудівській Аравії, Індії, Туреччині та Таїланді, повідомляють на корпоративній сторінці “Інтерпайпу” у Facebook у середу.
Згідно з прес-релізом, “Інтерпайп” узяв участь у міжнародній виставці Eurasia Rail 2023 спільно з турецьким партнером Özar Group Railway Systems.
При цьому наголошується, що це велика виставка залізничної галузі в регіоні й одна з найбільших у світі. Щороку на цій платформі в Стамбулі збираються провідні виробники рухомого складу, постачальники інфраструктурних технологій і залізничні логістичні оператори Азії.
“Для “Інтерпайпу” турецький ринок, зокрема, і азіатський загалом вкрай важливі. Компанія вже давно співпрацює з Турецькими залізницями (TCDD), а також з логістичними операторами в інших країнах регіону, наприклад, Саудівської Аравії, Індії, Таїланду”, – констатують у пості у Facebook.
І наголошується, що “Наша мета – утримати свої позиції, а участь у виставці – гарна нагода для підтримання стосунків із партнерами та клієнтами”.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
В Узбекистані набирає чинності указ Президента Узбекистану «Про забезпечення безперервності фінансування витрат на державну підтримку сільського господарства».
Фонду держпідтримки сільського господарства із коштів Фонду реконструкції та розвитку буде надано безвідсоткову позику у розмірі 250 млн. доларів терміном на 1 рік.
Терміни повернення кредитів, виділених комерційними банками бавовняно-текстильним кластерам у 2022 році, будуть продовжені на 1 рік (в частині, що становить 250 млн. доларів).
Також уточнюється порядок надання коштів Фонду підтримки експорту при Агентстві просування експорту для забезпечення оборотними коштами підприємств, які здійснюють експорт тканин, трикотажного полотна та готової швейно-трикотажної продукції.
Так, Фонду буде виділено кошти у такому порядку:
• у 2023 році – 50 млн доларів,
• у 2024 році – 150 млн доларів,
• за умови повернення до 1 січня 2026 року.
Президент України Володимир Зеленський подякував президенту Литви Гітанасу Науседі за придбання двох нових комплексів ППО для України.
“Вдячний Гітанасу Науседі за рішення придбати та передати Україні два комплекси ППО NASAMS. Це важливий і своєчасний внесок у захист українського неба та збереження життів українців. Разом до перемоги”, – написав Зеленський у Twitter.
Як повідомлялося, вранці в середу Науседа оголосив про придбання Литвою двох пускових установок NASAMS, які будуть передані Україні.
Несприятливі погодні умови на півдні України можуть позначитися на врожайності ячменю, вплинуть на вал зібраного врожаю, а на тлі високих світових цін на культуру на ринок ячменю очікує період “цінових гойдалок”, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “Пуск”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Через погодні умови на півдні фіксується зерно з низькою натурою, також є проблема вилягання ячменю, що негативно позначиться на врожайності культури. Така ситуація сприятиме зростанню цін на ячмінь, світовий ринок також входить у тренд зростання. Однак при розгортанні жнив можна очікувати тимчасового зниження попиту і цін на ячмінь”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, наразі індикативна ціна на ячмінь становить 130$/т, але найближчим часом вона може піднятися до 145$/т. З огляду на погодні фактори, пропозиція поточного тижня не зросте. Вал ячменю можна очікувати після 15 липня, а до цього брак пропозиції може штовхати ціни на ринку вгору.
“Липень буде вкрай нестабільним місяцем на ринку ячменю і найнесприятливішим для реалізації: незважаючи на те, що низький урожай підтримуватиме ціни, позначки ризикують опуститися до $125/т. Проте вже з серпня почнеться зростання цін на ринку, яке сягне щонайменше 190-200 $/т, максимальні позначки можемо побачити в грудні”, – прогнозують у “Пуску”, додаючи, що після нещодавнього заколоту в РФ світові ринки активізувалися і ціни на зерно зросли.
Експерти розповіли, що найбільшим покупцем ячменю зараз є Китай, який планує закупити 7 млн тонн ячменю. Він багато контрактує з Франції, яка не зможе самостійно закрити такий обсяг.
Український ячмінь користуватиметься попитом Китаю, проте логістика залишається проблемним місцем поставок з України, – резюмували в “ПУСК”.
