Зацікавленість іноземців у придбанні житла преміум-класу в Україні з інвестиційною метою поступово відновлюється, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» забудовники.
“Зацікавленість з боку іноземних громадян відновилася і подекуди, наприклад в наших проектах, кількість угод з іноземцями перевищує кількість угод з українцями. Серед наших клієнтів – іспанці, японці, канадці та інші, які вкладаються в бізнес- і преміум-клас з чітким розрахунком на перспективу. Вони бачать потенціал і в довгостроковій оренді, і в зростанні вартості”, – розповіла СМО Alliance Novobud Ірина Михальова.
Як повідомила директор департаменту продажів компанії Greenville Сусанна Караханян, іноземні клієнти розглядають як інвестиційну покупку квартир, так і житло для себе, проте покупку відкладають до більш безпечних часів.
«Зацікавленість з боку нерезидентів частково відновилася останнім часом. Відзначаємо тенденцію, що іноземці регулярно відвідують огляди квартир, але поки не купують – відкладений попит, чекають стабілізації в Україні», – пояснила вона.
Хоча в основному житло одеського забудовника «Два академіка» купують місцеві жителі (до 60% клієнтів), за останні півтора року зросла частка угод з іноземними інвесторами, повідомили в компанії.
“Що стосується географії, то 55-60% – це місцеві жителі, в нашому випадку Одеса. До 30% – інші міста України. Однак за останній рік ці цифри з появою іноземних інвесторів стали змінюватися. За період 2024-2025 років 35% угод укладаються з іноземними інвесторами: ОАЕ, Словаччина, Туреччина, Італія, США, Греція, Ізраїль і Румунія«, – зазначив директор з розвитку будівельної компанії »Два академіка” Максим Одинцов.
Крім того, попит іноземців зберігається на українські житлові проекти, де закордонні компанії залучені в ролі партнера, повідомили в компанії «РІЕЛ».
«У нас є проекти, якими досить активно цікавляться іноземці. Наприклад, Maxima Residence традиційно цікавить іноземців, зокрема громадян Туреччини. Це обумовлено тим, що це спільний проект “РІЕЛ” і турецького девелопера Bosphorus Development», – пояснила координатор відділів продажів «РІЕЛ» в Києві Зоряна Землинська.
Водночас компанія KAN Development зазначила, що частка іноземців серед покупців залишається незначною, а попит на преміум-житло в основному відновлюється за рахунок людей, які інвестували і до війни.
«Частка іноземців серед покупців залишається незначною. Це переважно ті, хто розглядає інвестування з розрахунком на мінімальну вартість входу на ринок», – повідомила прес-служба девелопера на запит агентства «Інтерфакс-Україна».
За словами керуючого партнера групи компаній DIM Олександра Насиковського, в структурі попиту на житло преміум-класу з’явилися українці, які тривалий час проживають за кордоном.
«Спостерігаємо таку тенденцію: частина покупців, які мають вільні кошти, навмисно не виводять їх за кордон, а »паркують” в нерухомість з прицілом на зростання цін в майбутньому і збереження вартості активів. Що стосується іноземних громадян, то активності з їхнього боку ми не бачимо з зрозумілих для всіх причин. Однак є незначна частка з боку українців, які тривалий час живуть за кордоном”, – зазначив бізнесмен.
Президент Національної академії аграрних наук України (НААН) Ярослав Гадзало відсторонений від посади рішенням Печерського районного суду міста Києва до завершення досудового розслідування.
“Крім відсторонення від посади, суд частково задовольнив клопотання прокуратури про застосування запобіжного заходу, поклавши на підозрюваного ряд обов’язків… Через м’якість обраного запобіжного заходу сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу, оскільки обґрунтовано вважає, що існують ризики впливу підозрюваного на хід розслідування”, – повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора у вівторок вранці.
Президент НААН підозрюється в пособництві в розтраті бюджетних коштів, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України).
“Він влаштував свого водія відразу в чотири державні агропідприємства, підконтрольні йому. Насправді водій там не працював, а лише возив президента НААН на службовому автомобілі одного з підприємств. У 2020 році президент НААН особисто затвердив штатні розклади, знаючи, що в кожному з підприємств фігурує той самий водій. Це дозволило нараховувати зарплату за роботу, яка фактично не виконувалася. В результаті цих дій з бюджету виплачувалися гроші за фіктивну роботу”, – повідомляється на сайті Державного бюро розслідувань.
Повідомляється, що особистий водій президента НААН отримав за рахунок державного бюджету заробітну плату на загальну суму понад 200 тис. грн.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокурора розпочав кримінальне провадження за фактами зловживання службовим становищем посадовими особами НААН ще в серпні 2020 року, тоді після цього Гадзало було висунуто низку підозр, і він неодноразово відсторонювався від посади. Зокрема, його підозрювали в сприянні в призначенні на посаду керівника одного з державних підприємств, втручанні в діяльність працівника виконавчої служби, передачі 150 тис. га сільгоспземель академії в користування приватним особам. Гадзало заперечував, що керівництво академії отримує кошти за передачу землі під контроль іншим особам.
Темпи реалізації продукції у сезоні-2024 були значно вищими порівняно з попереднім роком, особливо це стосується кукурудзи і соняшнику, повідомив Agrohub за результатами двох хвиль досліджень показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024.
“На момент проведення першої хвилі дослідження (кінець січня 2025 року), відсоток реалізації зазначених культур становив понад 60%, тоді як на кінець січня 2024 року реалізували лише 25% кукурудзи та 27% соняшнику”, – розповіли дослідники.
Згідно з дослідженням, соняшнику реалізували майже повністю, що було зумовлено скороченням його частки в структурі посівів і високим попитом з боку переробної промисловості, а також збільшенням кількості маслоекстракційних заводів. Для експортно-орієнтованих культур важливу роль у формуванні темпів реалізації відіграє стабільний морський експортний коридор: попри загрози та обстріли портової інфраструктури він залишився найефективнішим каналом реалізації продукції, зазначають аналітики
Позитивна цінова ситуація стала основним фактором зростання прибутковості агровиробництва у 2024 році, йдеться у звіті. Так, у багатьох культур знизилася точка беззбитковості, а показники рентабельності виросли. За підсумками сезону-2024, середній прогнозний показник EBITDA для таких культур як озимі пшениця, ріпак та ячмінь, а також соняшник і кукурудза становив $402 на 1 га, що перевищило торішній прогнозний рівень $94 на 1 га, тобто в 4,3 раза, підрахували в Agrohub.
Аналітики нагадали, що прогнозний показник EBITDA — це очікувана оцінка прибутковості на гектар, розрахована на основі актуальних цін реалізації вже проданої продукції та прогнозних цін на залишки.
Поміж культур із найбільш очікуваною прибутковістю в сезоні-2025 експерти вирізняють соняшник, кукурудзу і ріпак.
Незважаючи на те, що в сезоні 2024 урожайність досліджуваних культур знизилася, позитивна динаміка цін протягом року дозволила не лише утримати, а й підвищити рентабельність культур. Основною причиною зменшення врожайності стала посуха та спека у центральних, південних та східних регіонах. Температура ґрунту влітку сягала вище +60°C, а локальні дощі не змогли врятувати ситуацію. На заході, де традиційно більше опадів, зниження урожайності не було суттєвим, підкреслили дослідники.
До того ж аналітики звернули увагу на цікаву тенденцію динаміки витрат, яка спостерігається вже два сезони поспіль. Зокрема, витрати на вирощування незначно знизилися — у межах 8% щодо соняшнику і ріпаку, головним чином за рахунок скорочення витрат на добрива. Водночас на рівні 11% зменшилися витрати на засоби захисту рослин для соняшнику і кукурудзи, що зумовлено посушливими погодними умовами. Зниження урожайності з гектара та посушливі погодні умови спричинили зниження витрат на транспортування та доробку зерна, оскільки середня вологість зібраного зерна кукурудзи в сезоні-2024 становила 16,7% проти 19,8% рік тому.
“Сезон-2024 став ілюстрацією того, як аграрний бізнес в Україні вчиться адаптуватися до комплексних викликів: від війни й нестабільної логістики до зміни клімату та нестачі ресурсів. Зростання рентабельності та ефективності в таких умовах — це результат гнучкості, стратегічного планування та правильної агротехніки”, — резюмувала керівниця напрямку Agrohub Benchmarking Оксана Боброва, слова якої наведено в повідомленні.
У дослідженні першої та другої хвилі показників ефективності та результативності вирощування основних агрокультур сезону-2024, яке провела компанія Agrohub, взяли участь 14 найбільших українських агрохолдингів. Загальна площа аналізу охопила 1,7 млн га у восьми макрорегіонах України.
Дані щодо обсягу збуту сільгоспкультур за результатами сезону-2024 представлено з досліджень компанії Agrohub, проведених у січні-травні 2025 року серед 83 польових компаній із загальною площею 1,7 млн га. Площа досліджуваних культур: соняшнику -302,5 тис. га, кукурудзи – 363,4 тис. га, сої – 411,2 тис. га, озимої пшениці – 403,5 тис. га, озимого ріпаку – 169,5 тис. га та озимого ячменю – 18 тис. га.
Сумарна потужність СЕС в мережі автозаправних комплексів “ОККО” досягла 5,9 МВт: це станції на 244 АЗК, на 40 з яких вони були введені в роботу в першому півріччі 2025 року, повідомила пресслужба компанії.
“За перше півріччя 2025 року “ОККО” ввела в експлуатацію дахові СЕС ще на 40 АЗК, а також на будівлі свого автотранспортного підприємства. Таким чином, уже 244 заправки мережі забезпечують частину своїх потреб в електроенергії за рахунок сонячного світла. Їхня сумарна потужність сягає нині 5,9 МВт”, – йдеться в релізі компанії у понеділок.
Уточнюється, що потужність її дахових СЕС переважно 15-25 кВт, хоча є декілька станцій на 50-65 кВт.
“Залежно від потужності, обсягів споживання електроенергії, конфігурації, інших чинників одна така СЕС може покривати від 15% до 55% добового споживання АЗК у період активної генерації”, – зазначила компанія.
Згідно з пресрелізом, “ОККО” має намір продовжувати сонячну електрифікацію своїх АЗК, і найближчими роками дахові СЕС може бути встановлено ще приблизно на 100 з них, де для цього існують технічні можливості.
Уточнюється, що “ОККО” протягом 2025 року інвестує проєкт СЕС на АЗК 30 млн грн (з ПДВ).
“Очікується, що у 2025 році сумарна генерація сонячних станцій на АЗК “ОККО” перевищить 5 млн кВт*год”, – йдеться в релізі.
Як повідомлялося з посиланням на СЕО холдингу OKKO Group Василя Даниляка, група компаній “ОККО”, до якої входить оператор однойменної мережі АЗК “Концерн “Галнафтогаз”, за наступні п’ять років планує мати орієнтовно 600 МВт потужності у вітроенергетиці, 200 МВт – сонячній енергетиці та 150 МВт – в установках зберігання енергії (УЗЕ).
Мережа під брендом “ОККО” налічує приблизно 400 автозаправних комплексів.
Виробництвом чаю й кави в Україні займаються 570 суб’єктів господарювання, 2024 року вони заробили 10 млрд грн, що на 19% більше, ніж у 2023-му, коли їхній виторг становив 8,6 млрд грн, повідомляється у дослідженні YouControl.
Зазначається, що станом на липень 2025 року в Україні працюють 570 суб’єктів господарювання, що не перебувають в стані припинення, зареєстровані і ведуть фінансову діяльність за КВЕДом 10.83 “Виробництво чаю та кави”. Зокрема, 264 працюють у формі компаній, а 306 – ФОПи. Найбільше їх зосереджено в Києві – 153 суб`єкти, в Дніпропетровській (54) і Київській (48), Львівській (40) та Одеській (36) областях.
Аналітики зауважили, що серед проаналізованих компаній є також юридичні особи з іноземним капіталом, зокрема з Китаю, Індії, Туреччини, а також Кіпру, Молдови та інших європейських країн.
Згідно дослідження, десятка найбільших компаній з виробництва чаю та кави в Україні заробили сукупно 7,9 млрд грн, що становить 79% від загальної суми виторгу компаній, які подали фінансову звітність за 2024 рік.
Лідерами ринку кави, за даними YouControl, є АТ “Мономах” із 2,3 млрд грн виторгу, ТОВ “Фес Укр” (бренди MacCoffee, HILLWAY) – 2 млрд грн, ТОВ “Галка ЛТД” і ТЗОВ “Кава зі Львова” (бренди “Галка”, “Кава зі Львова”) – 1,63 млрд грн, ТЗОВ “Віденська кава” (бренд “Віденська Кава”) – 526 млн грн, ТОВ “ТС Трейд” (бренди Greenfield, TESS, “Принцеса Нурі” тощо) – 408 млн грн, ТОВ “Фуд Пак” (бренд Gemini) – 373,6 млн грн, ТОВ “Трипільське сонце” (бренди “Трипільське Сонце”, Sherlock Secrets, Tea Moments, “Чайна родина”) – 323 млн грн, ТОВ “ВП “Українська компанія кави” (бренди GALEAD’OR, XO, 1CUP, 1CUPsule. Inspiro Gusto, 1CUPsule. EGO, RIO NEGRO, LEONARDO) – 280 млн грн, СУБ ТОВ “Українська чайна фабрика “Ахмад Ті” (бренд Ahmad Tea) – 187,3 млн грн, ТОВ “Лісова казка” (бренди “Лісова Казка”, “Чайна Колекція”, EcoTea) – 165 млн грн.
“На жаль, серед лідерів ринку не обійшлося без зв’язків із агресором”, – зазначив ресурс і додав, що ця теза стосується половини учасників рейтингу.
