ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд.», яке розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, відкрило новий заклад 10 жовтня в с. Липини (вул. Окружна, 62), що на в’їзді до міста Луцьк, повідомляє прес-служба компанії.
Цей ресторан став 115-м у мережі та сьомим, реалізованим у партнерстві з АЗК. Відкриття є частиною стратегії розвитку мережі вздовж автомагістралей. Новий ресторан розташований на об’їзній дорозі Луцька та на в’їзді до міста з боку Рівного, він реалізований у партнерстві з WOG, що будується і незабаром відкриється поруч.
У ресторані площею понад 470 кв.м є 115 місць у залі та ще 134 на терасі. McDonald’s – третій заклад мережі у Волинській області, завдяки йому створено 60 робочих місць.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні відкрито 24 травня 1997 року в Києві. Зараз 114 ресторанів працюють в Україні, ще 15 ресторанів закриті через вимоги безпеки.
Згідно з даними Opendatabot, McDonald’s в Україні в 2024 році збільшив виручку на 30%, до 16,8 млрд грн, чистий прибуток – на 23,2%, до 1,6 млрд грн.
Власником ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.» вказана MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 листопада 2025 року набудуть чинності додаткові мита в розмірі 100% на імпорт китайських товарів, які діятимуть понад діючі тарифи.
За його словами, таке рішення прийнято у відповідь на нещодавні експортні обмеження Китаю на рідкоземельні метали та інші критичні матеріали.
Можливі наслідки для світової економіки, на думку експрес-аналізу аналітичного центру Experts Club, можуть бути такими:
1) Китай, ймовірно, відповість контрзаходами: введенням тарифів, експортних обмежень або судовими позовами (в тому числі через СОТ).
2) Ескалація торгового конфлікту може спровокувати ланцюгову реакцію — країни, залежні від Китаю або США, можуть почати «перетягування» ланцюжків поставок.
3) Подорожчання китайських комплектуючих вдарить по електроніці, автомобілебудуванню, техніці, що призведе до зростання цін на кінцеву продукцію.
4) Фірми змушені будуть шукати альтернативних постачальників — ймовірно, з Азії (В’єтнам, Індія) або Латинської Америки — що збільшить логістичні витрати.
5) Підвищена нестабільність може посилити відтік капіталу в «притулки» — долар, золото — і знецінити валюти країн, що ведуть активну торгівлю з Китаєм.
6) Акції технологічних компаній, що залежать від китайських компонентів, опиняться під тиском.
Багато ринків, що розвиваються, залежать від китайського імпорту. Зростання тарифів призведе до інфляційного тиску і погіршення торгового балансу. Також можуть посилитися геополітичні альянси: країни можуть робити вибір між США і Китаєм, коригуючи зовнішньоекономічні курси.
В імплементації заходів можуть бути витоки і проблеми. Адміністративне і митне навантаження може збільшити витрати на дотримання правил походження товарів, крім того, однозначно, що деякі компанії спробують обходити тарифи через «транзитні» країни.
Програма «золотої візи» Індонезії, запущена в липні 2024 року, вже залучила до інвестицій майже $2,9 млрд і видала понад 1 000 дозволів, йдеться в офіційній статистиці.
До 23 вересня 2025 року видано 1 012 золотих віз, що забезпечило приплив капіталу в розмірі 48 трлн індонезійських рупій (приблизно $2,9 млрд).
З цих інвестицій 46,5 трлн рупій (близько 96%) надійшли від зарубіжних компаній, решта — від приватних інвесторів.
В рамках надходжень уряд також отримав надходження від неналогових доходів (Non-Tax State Revenue) у розмірі 12,96 млрд рупій.
Віза діє на 5 або 10 років, залежно від розміру інвестицій. Для приватних інвесторів передбачені пороги: $350 000 для 5 років і $700 000 для 10 років (в облігаціях, акціях, депозитах тощо).
Для корпоративних інвесторів вимоги вищі: $25 млн інвестицій для 5 років і $50 млн — для 10 років.
Програма передбачає пільги та спрощення: пріоритет в аеропортах, спрощені процедури імміграції, юридична впевненість для інвесторів.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена карта», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-вересні 2025 року скоротилися на 3,08% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4,139 млрд грн. Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період скоротилася на 4,51% – до 1,081 млн.
При цьому збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 4,43%, до EUR38,987 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 4,01% – до 11,3 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їх місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
Фінансова компанія (ФК) «Ліберті Фінанс», яка є одним з найбільших операторів українського ринку валютообмінних операцій, заявляє про проходження перевірки Національного банку України (НБУ) і продовження надання фінансових послуг відповідно до чинного законодавства.
«Операційна діяльність ведеться в звичайному режимі», – наголошується в повідомленні компанії на сайті в п’ятницю після того, як напередодні ввечері Нацбанк заявив про заборону компанії та пов’язаним з нею особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group» («KYT GROUP») через виявлення безліцензійної діяльності на платіжному ринку.
«Ліберті Фінанс» вказує, що не отримувала від регулятора жодних офіційних рішень, але підтверджує свою готовність до співпраці як відкрита і прозора компанія.
«Всі зауваження будуть враховані в стислі терміни, що дозволить ще підвищити поточні стандарти якості та швидкості обслуговування», – наголошується в інформації на сайті.
Як повідомлялося, НБУ заявив, що «Ліберті Фінанс» здійснювала платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку – без ліцензії та належної реєстрації.
ТОВ «ФК »Ліберті Фінанс” має дві ліцензії Національного банку на здійснення діяльності з надання фінансових послуг: торгівля валютними цінностями в готівковій формі; надання коштів і банківських металів у кредит. У «КИТ Group» також входить ломбард «КИТ Груп Плюс» ТОВ «КИТ Груп» і Компанія”.
Згідно з даними ресурсу YouControl, статутний капітал ФК «Ліберті Фінанс» становить 25 млн грн, власний капітал на початок цього року – 188,65 млн грн. Компанія завершила минулий рік з чистим прибутком 45,46 млн грн проти 153,92 млн грн рік тому. Стаття «інші надходження» в русі коштів в результаті операційної діяльності в 2024 році зросла до 29 млрд грн з 21,6 млрд грн в 2023-му.
Джерело: https://libertyfinance.com.ua/news/
Імпорт електричних акумуляторів та сепараторів до них в Україну в січні-вересні 2025 року збільшився на 62,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $909,7 млн, повідомила Державна митна служба (ДМС).
Основні поставки надходили з Китаю — $616,7 млн (67,8% загального обсягу), В’єтнаму — $95,9 млн (10,5%) і Тайваню — $16 млн (1,7%).
Для порівняння, у 2024 році найбільшими експортерами були Китай (80,7%), Болгарія (3,7%) і Чехія (3,3%).
У вересні 2025 року імпорт акумуляторів скоротився на 1,7% до вересня 2024 року — до $114,6 млн.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт акумуляторів збільшився більш ніж удвічі — до $950,6 млн, що відображає стійкий попит на обладнання для енергетичної незалежності. Як і у випадку з генераторами, в липні 2024 року Україна тимчасово звільнила від мита і ПДВ імпорт акумуляторного обладнання для забезпечення стабільного енергопостачання в умовах війни і пошкодження електромереж.
https://expertsclub.eu/import-akumulyatoriv-v-ukrayinu-za-devyat-misyacziv-zris-na-63-do-9097-mln/
