В Індустріальному парку «Біла Церква» 24 квітня відбувся міжнародний форум «Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку». Подія зібрала понад 1000 учасників — представників українських виробничих компаній, уряду, міжнародних партнерів та інвесторів, які обговорили, як відновити промисловість України, залучити інвестиції та запустити нову індустріальну економіку.
У рамках чотирьох панельних дискусій провідні експерти обговорили ключові питання розвитку промисловості в Україні: перспективи індустріального зростання, роль індустріальних парків, інвестиційні механізми, впровадження інновацій та ефективну взаємодію між державою і бізнесом.
У першій панельній дискусії «Шлях до сильної економіки» взяли участь Віцепрем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, Заступник Керівника Офісу Президента України Віктор Микита, Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко, Президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.
«Якщо ми хочемо бачити Україну в ТОП-30 країн світу за рівнем ВВП, маємо розвивати технології та інновації: мікроелектроніку, чипи, дрони та інші проривні напрямки. Саме тому ми створили Стратегію цифрового розвитку інновацій України WINWIN до 2030 року, яка об’єднала 14 напрямків – від дефенс-тек до АІ. Ми вже працюємо над різними інструментами, щоб створити умови для розвитку інновацій в Україні: пільги, регуляторні фаст-треки, доступ до фінансування, механізми відкриття нових ринків. Адже саме цифровізація, технології та інновації мають стати фундаментом нашого економічного розвитку», — відзначив Михайло Федоров.
Ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture Василь Хмельницький під час виступу наголосив, що індустріальні парки — це ключ до економічного зростання та повернення українців додому.
«Повернути наших людей з-за кордону можливо. Нам треба створити в Україні конкурентні можливості — якісна освіта, робочі місця, гідна зарплата, рівень життя і сервіси. Індустріальний парк — це саме така точка зростання економіки і магніт для інновацій, інвестицій і талантів. Підтримка індустріальних парків з боку держави та місцевої громади — це інвестиції. Торік ми перерахували до місцевого бюджету 18 млн гривень податків, цього року — 25 млн, наступного — 50 млн. За 20 років — понад мільярд. І це лише місцевий рівень. Сьогодні ми закладаємо майбутнє на 15-20 років вперед», — відзначив Василь Хмельницький.
Під час форуму також відбулось відкриття нового заводу компанії Peikko Group (Фінляндія) — провідного європейського виробника рішень для монолітного та збірного будівництва. Підприємство, побудоване на території індустріального парку, є прикладом довіри іноземного бізнесу до потенціалу української промисловості. Запуск заводу — це нові робочі місця, трансфер технологій та додатковий імпульс для розвитку виробничого кластера у Білій Церкві.
«Ми інвестуємо в Україну через ваш талант, прекрасні інженерні здібності. Ви маєте багато хороших ноу-хау та виробництв, багато вимогливих споживачів, що є добре. І у вас є ринок збуту, який функціонує у таких складних умовах, але все ж працює. І цього достатньо для нас, щоб відкривати тут своє виробництво. Це ризик, на який варто було піти. Питання полягало не в тому «чому в Україну?», а «чому не в Україну?». І я не міг знайти жодних причин, чому ні. Ось чому ми, європейська компанія, сьогодні тут. І наголошу, що місце України в Європі», – сказав CEO Peikko Group Топі Паананен на церемонії з перерізання стрічки до відкриття заводу.
Окрім того, Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба та Віктор Микита у рамках форуму зустрілися з представниками бізнесу з різних регіонів. Розмова вийшла динамічною та конструктивною.
На заході працювала экспозона Made in Ukraine, на якій було представлено сучасні технології та інновації, які вже сьогодні змінюють виробництво, міську інфраструктуру та промислову логістику. Серед представлених рішень — обладнання для автоматизації, будівельне й інфраструктурне обладнання, техніка для комунального сектора, системи для електромобільності, зварювання, вентиляції та обробки матеріалів, а також компоненти для промислової та автомобільної електроніки.
Форум показав: попри війну українська промисловість не зупиняється, а шукає шляхи розвитку та партнерства. Подія стала простором для налагодження зв’язків, презентації рішень та пошуку точок дотику між бізнесом, інвесторами і державою.
Національний банк України (НБУ) покращив оцінку дефіциту електроенергії в Україні у поточному році з 4% до 3% та у наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам та розвитку розподіленої генерації.
“Швидкі ремонти маневрової генерації й енергетичної інфраструктури, розбудова розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стійкого імпорту е/е дають змогу поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті”, – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанку, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено у звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії у 2025–2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, в кінці 2024 року Міністерство енергетики прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
Група “Нафтогаз” спрямує на невідкладну закупівлю 1 млрд куб. м газу кредит Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) обсягом EUR270 млн та грантове фінансування розміром EUR140 млн, надане урядом Норвегії через фонд NORAD.
“Отримані кошти є надзвичайно важливими для “Нафтогазу”. Вони дадуть змогу закупити майже 1 млрд куб. м газу, що критично важливо для стабільного проходження наступного опалювального сезону, особливо в умовах війни та регулярних атак на нашу енергетичну інфраструктуру. Дякую всім партнерам, які допомагають “Нафтогазу” підготуватися до наступної зими”, – прокоментував очільник групи НРоман Чумак, слова якого наведено в повідомленні на сайті в понеділок.
Чумак підкреслив, що зазначене фінансування вже доступне, і висловив подяку ЄБРР, Міністерству фінансів України, Міністерству закордонних справ Королівства Норвегії та фонду NORAD, а також команді “Нафтогазу” за успішну співпрацю, яка допомогла залучити фінансування на закупівлю газу.
Як зазначено, співпраця з міжнародними фінансовими інституціями є частиною довгострокової стратегії “Нафтогазу” з диверсифікації джерел постачання та забезпечення енергетичної стабільності України.
Раніше повідомлялося, що 25 квітня ЄБРР підтвердив надання EUR270 млн кредиту НАК “Нафтогаз України” на створення стратегічних резервів газу, Норвегія доповнила наданий під державну гарантію кредит грантом EUR139 млн, що надійде через Спеціальний фонд кризового реагування ЄБРР.
“Нафтогаз” раніше вже отримав два кредити ЄБРР на загальну суму EUR500 млн, які супроводжувалися гарантіями США, Норвегії, Німеччини, Франції, Канади і Нідерландів загальним обсягом EUR275 млн, а також грантове фінансування EUR187 млн від Норвегії на екстрені закупівлі природного газу.
Член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Найбільші українські мобільні оператори “Київстар” і “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”) завершили обмін частотами в спектрі 2100 МГц, що дало змогу усунути проблему “розірваного” спектра, повідомила CEO компанії Ольга Устинова.
“Ми завершили обмін частотами”, – сказала Устинова в кулуарах на форуму “НадЛюди” організованому Forbes.
“Vodafone Україна” і “Київстар” розпочали обмін частотами в кінці січня – останньою областю, де він відбувся, стала Дніпропетровська. В результаті компанії змогли сформувати суцільні смуги 2Х20 МГц в діапазоні 2100 МГц, що дало змогу зменшити витрати через більш ефективне використання ресурсу і пришвидшити передачу даних.
“Київстар” на аукціоні, проведеному Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК) 19 листопада 2024 року, придбав ліцензію на використання додаткового радіочастотного спектра в діапазоні 2100 МГц (технейтральний 3G і 4G). Придбана смуга частот не була сусідньою, з уже наявною у компанії, тому компанія ініціювала процес обміну.
НКЕК на засіданні 15 січня погодила обмін частотами в спектрі 2100 МГц між операторами мобільного зв’язку “Київстар” і ПрАТ “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”).
Державний Ощадбанк (Київ) у І кварталі 2025 року отримав 4,8 млрд грн чистого прибутку, зберігши результат на рівні минулого року, при цьому чистий процентний дохід зріс на 39%, йдеться у прес-релізі фінустанови.
“Нинішній прибуток зумовлений операційною діяльністю, він здобутий зусиллями команди банку, спрямованими на продовження зростання бізнесу. У відповідь на виклики, пов’язані зі зростанням темпів інфляції, Ощад активно вдосконалює механізми контролю витрат”, – прокоментував результати голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Зазначається, що у І кварталі 2025 року чистий процентний дохід склав близько 7,4 млрд грн, що на 39%, або 2 млрд грн більше, ніж у І кварталі 2024 року, тоді як операційний прибуток Ощадбанку за цей період становив майже 5 млрд грн.
“Наразі Ощадбанк має достатній запас ліквідності й капіталу. Так, показник адекватності регулятивного капіталу Ощадбанку станом на 1 квітня 2025 року становить 13,10%, що значно перевищує поточне нормативне значення НБУ 9,25%”, – зауважили в банку.
За даними Національного банку України, Ощадбанк станом на початок 2025 року посідав друге місце за загальними активами (963,39 млрд грн, або 12,4%) серед 61 банку країни.
Чистий прибуток банку за 2024 рік склав 7,9 млрд грн проти 6 млр грн у 2023 році, тоді як операційний прибуток збільшився на 20% – до більш ніж 14 млрд грн.
Нідерландськое агентство з питань підприємництва (RVO) та фонд De Boomgaard Foundation інвестують у встановлення 2700 сонячних панелей, які генеруватимуть 1,6 млн кВт*год електроенергії щорічно для 23 українських лікарень у прифронтових регіонах.
Як повідомляє у пресрелізі голландсько-український благодійний фонд LifeLine Ukraine, який підтримує проєкт з української сторони, загальна вартість проєкту складає EUR3,4 млн.
Проєкт спільно підтримує консорціум партнерів з Нідерландів (Solarge) та України (Lifeline Ukraine та Energy Act Ukraine), забезпечує надійне та стале енергопостачання для основних закладів охорони здоров’я, а згодом i для освітніх установ країни.
Сонячні панелі від компанії Solarge вже встановлені у двох медзакладах у Миколаєві, планується встановлення ще у 21 лікарні.
Окрім сонячних панелей, лікарні також отримають акумулятори для зберігання електроенергії.
Stichting de Boomgaard має намір звернутися до ЄC з проханням про будівництво ще 60 лікарень уздовж лінії фронту після завершення будівництва цих 23 лікарень.
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.