Міське комунальне підприємство “Миколаївводоканал” 20 травня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Згідно з повідомленням в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 493,490 тис. грн. Заявки приймаються до 28 травня.
Європейський Союз затвердив 17-й пакет санкцій проти Росії, спрямований на посилення тиску на російську економіку та обмеження можливостей обходу раніше введених обмежень. Ключовим елементом нового пакету стало введення санкцій проти так званого «тіньового флоту» Росії — мережі суден, що використовуються для обходу санкцій і експорту нафти.
Санкції проти «тіньового флоту»
В рамках нового пакету санкцій ЄС ввів обмеження щодо близько 200 суден, пов’язаних з «тіньовим флотом» Росії. Ці судна, часто старі і погано застраховані, використовуються для транспортування російської нафти в обхід встановлених обмежень, включаючи цінову межу в $60 за барель.
Санкції проти компаній і фізичних осіб
Новий пакет санкцій також включає:
31 компанію, що займається поставками озброєнь і обходом санкцій.
75 фізичних осіб, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом, включаючи суддів, причетних до справ опозиціонерів.
Фінансові установи, що підтримують військові дії Росії.
Захист критичної інфраструктури
ЄС також ввів санкції проти організацій та осіб, причетних до кібератак, порушень прав людини та саботажу критичної інфраструктури, включаючи підводні кабелі та енергетичні об’єкти.
Перспективи
Незважаючи на введення 17-го пакету санкцій, обговорюються додаткові заходи, включаючи можливе введення 500% тарифів на імпорт російської нафти в країни, які продовжують її закуповувати. Також розглядаються обмеження на імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії.
АТ “НАЕК “Енергоатом” за підсумками першого кварталу 2025 року отримало 12,15 млрд грн чистого прибутку, повідомив голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Ради щодо порушень у тарифній політиці в енергетиці, народний депутат Олексій Кучеренко з посиланням на фінзвітність компанії у Facebook.
“Крім цього сума нарахованої амортизації за перший квартал 2025 року склала 5,7 млрд грн. Таким чином сумарно до розподілу за перший квартал було сформовано майже 18 млрд грн”, – написав він.
На думку Кучеренка, із зазначених 18 млрд грн близько 3-4 млрд грн розподілено на капітальні інвестиції, а решта 14 млрд грн потребує окремого обґрунтування щодо їх розподілу.
“Тобто тільки за перший квартал 2025 року 14 млрд грн вже потребують обґрунтування щодо їх подальшого розподілу”, – зазначив він.
Як нагадав голова ТСК, за підсумками 2024 року “Енергоатом” зафіксував 1,3 млрд грн чистого прибутку.
“Результатом роботи ТСК (надісланих запитів, проведених робочих слухань, засідань) стало те, що вже в процесі роботи комісії менеджмент енергетичних компаній став усвідомлювати ризиковість маніпуляцій з показниками фінансової звітності”, – стверджує Кучеренко.
Як повідомлялося з посиланням на звіт очолюваної ним ТСК, чинний тариф на електроенергію для населення в розмірі 4,32 грн/кВт*год забезпечує для “Енергоатому” додаткові нерозподілені залишки прибутку та амортизації у розмірі 0,99 грн/кВт*год, що становить близько 49 млрд грн на рік.
Народні депутати-члени ТСК вважають, що встановлений Кабінетом Міністрів рівень цін на е/е для населення станом на травень 2024 року повністю відповідає економічно обґрунтованому рівню.
Верховна Рада 14 травня взяла до відома звіт ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України при формуванні та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг за шість місяців її діяльності.
Рада відповідною постановою продовжила роботу зазначеної ТСК на визначений парламентом термін (один рік з дня її утворення) та вирішила заслухати її звіт про виконану роботу на пленарному засіданні до 30 жовтня 2025 року. Ця ТСК була утворена постановою Верховної Ради від 30 жовтня 2024 року.
У 2024 році “Енергоатом” сплатив за послугу ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків – ІФ-У) 145,35 млрд грн, спрямувавши на неї 58% від свого чистого доходу. Чистий прибуток компанії за минулий рік склав 1,3 млрд грн.
Мережа АЗК ОККО під час війни реконструювала приблизно третину своїх АЗК, інвестувавши в кожну модернізацію $350-400 тис., повідомив СЕО холдингу OKKO GROUP, співзасновник GORO Mountain Resort Василь Даниляк.
“За три роки війни ОККО оновила третину своєї мережі. Я вважаю, що це найвищий показник з усіх мереж, які сьогодні працюють в Україні”, – сказав Даниляк у YouTube-проєкті компанії DІАЛОГИ.
Як пояснив Даниляк, рішення провести модернізацію АЗК й було пов’язане з бажанням зберегти лідерство на ринку в умовах його падіння та жорсткої конкуренції. Він зазначив, що війна дуже змінила розподіл часток мереж АЗС на ринку, і ОККО з приблизно 15% на початок війни вийшла на 22% на кінець 2022 року. Таким чином, за його словами, ОККО посіла перше місце, хоча до початку війни його посідала група Приват, маючи ті ж 22-24%.
“Але ми розуміли, що треба закріпити те, що ми заскочили на іншу сходинку на ринку. І ми прийняли рішення зробити масовий ребрендинг і реконструкцію тих заправних станцій, які в нас були станціями першого покоління”, – сказав СЕО ОККО.
Він додав, що модернізація почалася з середини 2022 року, а вже у 2023 році набула масового характеру. За його словами, у 2023 та 2024 роках було модернізовано приблизно по 60 АЗК.
“В середньому реконструкція однієї АЗС – інтер’єр, екстер’єр – в 2023 році коштувала приблизно $350 тис. Сьогодні через те, що ціни трохи піднімалися, це десь $400 тис”, – поділився Даниляк.
Як повідомлялося з посиланням на СЕО ОККО, мережа з початку 2022 року через руйнування її нафтобаз внаслідок уларів РФ втратила приблизно $120 млн.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
ПриватБанк очолив рейтинг найприбутковіших банків у першому кварталі 2025 року з чистим прибутком 16,8 млрд грн, у трійці лідерів також державні Ощадбанк та Укрексімбанк з показниками 4,7 млрд грн та 2,4 млрд грн відповідно.
Як повідомив Національний банк на своєму сайті у понеділок, до першої п’ятірки також увійшли Райффайзен Банк – 2,2 млрд грн та Універсал Банк (mono) – 1,7 млрд грн (усі – Київ).
Згідно з оприлюдненими даними, другу п’ятірку найприбутковіших сформували ПУМБ – 1,5 млрд грн, Креді Агріколь Банк – 1,3 млрд грн, Укрсиббанк – 1,3 млрд, Сіті Банк – 1,2 млрд та ОТП Банк – 1,1 млрд грн.
За статистикою НБУ, у першому кварталі 2025 року 50 українських банків отримали 40,4 млрд грн чистого прибутку, тоді як 10 спрацювали із загальним збитком 0,4 млрд грн.
Найбільших збитків зазнав банк “Альянс” – 163,9 млн грн. Далі йдуть РВС Банк – 140,8 млн грн, Правекс Банк – 44,9 млн грн, Індустріалбанк – 26,8 млн грн і переданий державі ПІН Банк – 14,6 млн грн.
Також у мінусі завершили квартал МІБ – 12,8 млн грн, банк “Український капітал” – 10,2 млн грн, БТА Банк – 5,7 млн грн, УБРР – 3,8 млн грн і банк “Траст-Капітал” – 2,7 млн грн.
Щодо витрат на податок на прибуток, то лідером й надалі залишається ПриватБанк – 5,3 млрд грн, після нього йде Райффайзен Банк – 0,70 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 0,59 млрд, ПУМБ – 0,51 млрд, а закриває п’ятірку лідерів Укрсиббанк – 0,45 млрд грн.
Загалом банки у січні-березні цьогоріч сплатили до бюджету 10,5 млрд грн податку.
Лідером за чистим процентним доходом залишається ПриватБанк – 18,4 млрд, після нього йдуть Ощадбанк – 7,3 млрд грн, Райффайзен Банк – 4,4 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 4,4 млрд та ПУМБ 3,9 млрд грн.
Також до десятки потрапив Укрсиббанк – 2,9 млрд грн, Укргазбанк – 2,6 млрд грн, Укрексімбанк – 2,3 млрд грн, ОТП Банк – 2,2 млрд грн та Сенс Банк – 1,9 млрд грн.
У рейтингу за чистими комісійними доходами лідирує ПриватБанк із показником 6,6 млрд грн. Далі йдуть Ощадбанк – 1,9 млрд грн, Універсал Банк (mono) – 0,75 млрд грн, Райффайзен Банк – 0,64 млрд грн, а п’яту позицію займає А-Банк із результатом 0,50 млрд грн.
До десятки також увійшли: ПУМБ – 0,53 млрд грн, Сенс Банк – 0,44 млрд грн, Укрсиббанк – 0,38 млрд грн, Банк Альянс – 0,33 млрд грн та Укргазбанк – 0,33 млрд грн.
Як повідомлялося, банки України у першому кварталі 2025 року отримали 39,96 млрд грн чистого прибутку, що лише на 0,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Княжа VIG”, Київ) у січні-березні 2025 року зібрала 876,9 млн грн страхових платежів, що на 61,35% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, чисті премії становили 453,822 млн грн. (+ 32,17%).
Таку фнформацію оприлюднило рейтингове агентство “Стандарт-Рейтинг”, підтвердивши рейтингу фінстійкості/кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за вказаний період надходження від фізичних осіб виросли на 67,65% – до 631,450 млн грн, від перестрахувальників – у 3,66 раза, до 2,119 млн грн. Частка фізичних осіб в брутто-преміях ї становила 72,01%, частка перестрахувальників – 0,24%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перший квартал 2025 року виросли на 71,40% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 312,435 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестрахових компаній у страхових преміях зріс на 2,09 п.п. – до 35,63%.
Обсяги страхових виплат та відшкодувань виросли на 36,62% – до 297,438 млн грн. Рівень виплат знизився на 6,14 п.п. – до 33,92%.
За підсумками першого кварталу 2025 року операційний прибуток становив 43,579 млн грн, а чистий прибуток виріс в 3,36 раза – до 60,756 млн грн.
Активи СК “Княжа VIG” на 1 квітня 2025 року збільшилися на 14,12% – до 2,487 млрд грн, власний капітал – на 15,23%, до 518,348 млн грн, зобов’язання показали приріст на 13,83% – до 1,969 млрд грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 5,24% – до 77,270 млн грн.
Повідомляється, що на 1 квітня 2025 року страховик здійснив поточні фінансові інвестиції в обсязі 1,203 млрд грн, які складались з ОВДП (70,49% портфеля інвестицій), депозитів в банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (29,51% портфеля).
ПрАТ “СК “Княжа Вієна Іншуранс Груп” входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК “Українська страхова група”- 100%, ПрАТ “СК “КняжаЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп” – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг”- 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія “Українська служба допомоги” – 100%.
