Україна з початку російського вторгнення отримала близько 90 тисяч тонн допомоги в натуральній формі, наприклад, обладнання та медикаментів, через Механізм цивільного захисту ЄС, передає DW.
“Це, безумовно, найскладніша, наймасштабніша і найтриваліша операція в рамках Механізму цивільного захисту ЄС за всю історію його існування”, – сказав єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич, якого цитує видання.
За його словами, допомога була надана продуктами харчування, медикаментами, транспортними засобами, генераторами, трансформаторами та обладнанням для ремонту електромереж та інших об’єктів критичної інфраструктури.
“Ми доставили навіть такі речі, як насіння соняшнику та обладнання для захисту культурних пам’яток”, – сказав Ленарчич.
Крім того, понад дві тисячі пацієнтів і поранених з України пройшли лікування в більш ніж 20 країнах ЄС, додав єврокомісар.
Україна офіційно приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС 20 квітня 2023 року. У межах цього механізму держави ЄС та інші країни співпрацюють у питаннях готовності та реагування на кризи та катастрофи.
Завдяки дії Механізму Україна отримувала допомогу і раніше, як і будь-яка країна у світі після відповідного запиту. Як член Механізму Україна отримає доступ до експертних обмінів, навчальних програм і тренувань, а також зможе надавати допомогу країнам, що опиняються в кризі.
Пленум Верховного суду в п’ятницю обрав головою Верховного суду голову Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду Станіслава Кравченка.
Серед чотирьох кандидатів на посаду голови суду Кравченко отримав найбільшу кількість голосів: за нього проголосували 108 суддів Верховного суду з 148 присутніх на пленумі в п’ятницю.
Судді Альберт Єзеров, Наталія Коваленко, Івана Міщенко набрали 2, 13, 14 голосів відповідно.
Водночас, як повідомляє прес-служба Верховного суду, порядок денний пленуму передбачав також розгляд питання щодо обрання заступника голови ВС.
“Питання щодо обрання заступника голови ВС розглядатиметься після відповідних консультацій із суддями ВС на наступному засіданні пленуму (дата проведення не уточнюється – ІФ-У)”, – наголошується в повідомленні.
Кравченко був головою кримінального суду у складі Верховного суду з грудня 2017 року. У 1991 році він закінчив Українську юридичну академію ім. Ф. Е. Дзержинського. Ф.Е. Дзержинського за спеціальністю “Правознавство” (зараз – Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого). У 1991-1992 рр. працював юрисконсультом і нотаріусом.
Протягом 1992-1993 рр. – стажист народного судді Козелецького районного народного суду Чернігівської області. З 1993 по 2002 рр. – суддя Козелецького райсуду Чернігівської області, у 2002-2011 рр. – суддя Апеляційного суду Києва. – суддя Апеляційного суду Києва.
Кравченка 19 травня 2011 року було обрано суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 23 квітня 2014 року призначений на посаду заступника голови цього суду.
Указом президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, а 8 грудня очолив цей суд. 26 листопада 2021 року Кравченка було повторно обрано на посаду голови Касаційного кримінального суду.
Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019 року.
Незабезпечені потреби у фінансування першочергового відновлення України цьогоріч становлять ще близько $6,5 млрд за загальної їхньої оцінки в $14,1 млрд, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко в панельних дискусіях на зборах групи країн-членів МВФ і Світового банку в Чорногорії.
“Своєчасне залучення цих коштів має вирішальне значення для створення належних умов проживання людей, повернення мігрантів і сприяння економічному зростанню України”, – наводять слова міністра в прес-релізі Мінфіну в п’ятницю.
Згідно з ним, у держбюджеті-2023 на першочергове відновлення передбачено $3,3 млрд, а міжнародні партнери надали гарантії на суму близько $4,3 млрд.
Марченко нагадав, що потреби енергосектору в першочерговому відновленні оцінюють у $3,3 млрд, гуманітарного розмінування – $400 млн, відновлення зруйнованого й пошкодженого житла – $1,9 млрд, критичної та соціальної інфраструктури – $5,8 млрд, а також $2,8 млрд необхідно для підтримки приватного сектору.
Зазначається, що під час дискусій обговорювали стан економіки в країнах, які приймають мігрантів і біженців, і глава Мінфіну подякував урядам країн, які їх приймають, за надану допомогу і захист.
За його словами, фактор українських мігрантів чинить позитивний вплив на економіки приймаючих країн, оскільки українці витрачають кошти та активно інтегруються в європейський ринок праці.
Водночас Марченко наголосив на пріоритетному завданні уряду України створити стимули для повернення громадян додому, і в цьому контексті важливим є відновлення країни.
Міністр також поінформував, що уряди України та Великої Британії тісно співпрацюють над організацією конференції з відновлення України, що відбудеться наприкінці червня в Лондоні:
“Ми плануємо презентувати проєкти з відновлення, а також обговорити механізми страхування від військових ризиків. Упевнений, що конференція консолідує міжнародних партнерів і донорів та сприятиме їхньому залученню до відновлення України”, – сказав глава Мінфіну.
Підрозділ медичної мережі “Добробут” у Печерському районі Києва збільшить площу більш ніж удвічі.
Як повідомляють у прес-релізі медмережі, площа нового приміщення становитиме понад 1 тис. кв. м, площа старого приміщення становила 450 кв. м.
Разом із розширенням площі клініка, розрахована на 300 відвідувачів на день, планує розширити перелік послуг. Зокрема, прийом вестимуть лікарі за напрямами терапія та сімейна медицина, педіатрія, офтальмологія, алергологія, інфекційні хвороби, хірургія та проктологія, ортопедія та травматологія, гастроентерологія, дієтологія, акушерство та гінекологія, дерматологія, дерматологія, дерматологія, дерматологія, ендокринологія, ревматологія, пульмонологія, гематологія, психологія, психіатрія, лікувальний масаж та кінезіотерапія.
Новий медцентр буде обладнаний сучасним високоточним діагностичним обладнанням.
Компанія не уточнює обсяг інвестицій в обладнання нового приміщення для медцентру.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій, зокрема Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також з однойменним благодійним фондом. За даними комапнії, завдяки діяльності благодійних фондів Direct Relief International і “Фонд Добробут” у лікувально-діагностичному центрі “Добробут” можуть отримати безоплатну допомогу поранені військові та люди, які опинилися в скрутному становищі через війну.
За даними компанії, “Добробут” став першою приватною медмережею в Україні, яка отримала фінансування від федерального уряду США: за підтримки Корпорації міжнародного фінансування США (U.S. International Development Finance Corporation, DFC) компанія побудує сучасний центр фізичної реабілітації.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) провело обшук у квартирі засновника холдингу UFuture Василя Хмельницького, повідомив сам бізнесмен у соцмережі “Фейсбук”.
“Уже в офісі дізнався, що вдома у мене “гості” з НАБУ. Дні показових обшуків після ночей ракетних атак для українських підприємців стали традицією. На превеликий жаль. Цей візит правоохоронних органів до мене стосується справи, яку розслідують уже понад чотири роки, причому всі ці роки я перебуваю в Києві, ні від кого не переховуюся, а слідчі експерименти і допити вже було проведено неодноразово”, – написав Хмельницький.
Бізнесмен уточнив, що справа стосується ділянки землі, яку він спільно з партнером купив на відкритому аукціоні для будівництва нової сучасної школи. Сплачено повну вартість (18,9 млн грн), отримано права власника.
“Для нас на 100% (це – ІФ) соціальний проєкт, не бізнес. Саме доступ до якісної шкільної освіти відкриває Україні шлях до справжніх трансформацій і реформ у довгостроковій перспективі. У короткостроковій – Київ за рахунок приватних інвестицій отримує необхідну інфраструктуру для комфортного життя городян, а мешканці житлового комплексу – додаткову перевагу”, – написав Хмельницький.
При цьому бізнесмен наголосив, що законність придбання земельної ділянки на аукціоні та укладення договору купівлі-продажу підтверджені судом.
“Але НАБУ вважає, що ціна занадто низька”, – додав Хмельницький.
За його словами, відповідно до містобудівної документації за цією адресою не може бути розміщена комерційна або житлова нерухомість – цим і пояснюється ціна договору.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі Хмельницького, у липні 2018 року держпідприємство “МВС “Інформ-Ресурси” провело відкритий аукціон із продажу належного йому нерухомого майна за адресою Київ, Військовий проїзд, 8. Вартість продажу була визначена залученим продавцем незалежним суб’єктом оціночної діяльності та погоджена Фондом держмайна України. Ділянка була придбана товариством із групи – ТОВ “Персевстрой” – для будівництва другого корпусу інноваційного освітнього проєкту Новопечерської школи.
“Законність придбання та укладення договору купівлі-продажу підтверджено судом. Так, податкова служба намагалася визнати договір купівлі-продажу недійсним, проте Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову. Рішення залишене без змін судом апеляційної інстанції і діє. Верховний суд відмовив у відкритті провадження за податковою скаргою. НАБУ брало участь у судовому процесі як третя особа на стороні позивача”, – повідомили у пресслужбі Хмельницького.
У ній додали, що для реалізації проєкту розширення школи, окрім придбання нерухомого майна, уже витрачено ресурси на розробку кількох бізнес-моделей, створення окремої проєктної команди. Додатково найняли педагогів і методистів, проведено аудит роботи школи, розроблено передпроєктну документацію.
“Крім того, менеджмент вжив заходів щодо отримання кредиту від Чорноморського банку торгівлі та розвитку”, – зазначила прес-служба.
У компанії додали, що з відкритих джерел стала відома інформація про те, що кошти, сплачені ТОВ “Персевстрой” за нерухоме майно, розтрачено, однак сумлінний покупець не має жодного стосунку до цих дій.
Як зазначає Хмельницький, в умовах війни необхідно припинити масову практику “маски-шоу” і залякування бізнесу. “Усі підприємці, які залишилися в країні, повірте, на 100% патріотично налаштовані й готові до цивілізованого діалогу. Тільки за останні місяці дізнався про десятки подібних випадків із показовими обшуками у шановних підприємців. За цим негативним трендом спостерігає як українське суспільство, так і іноземні інвестори. Є щира надія, що влада дослухається до голосу бізнесу, тому що перемогти зовнішнього ворога і розвивати економіку України можливо тільки об’єднавши зусилля”, – вважає він.
Хмельницький запевнив, що нікуди не збирається їхати і готовий відповісти на всі запитання.
“Нещодавно я “обкатав” український танк “Оплот”, які ми плануємо замовити для нашого війська. Сьогодні ж ідеться про український всюдихід “Богун”. Я в захваті! (…)”, – написав Резніков на Facebook у п’ятницю.
Глава Міноборони повідомив, що два таких всюдиходи вже воюють у різних підрозділах.
“Наприклад, спеціально для десантників, штурмовиків зроблено “Богун” типу “кабріолет”, де прибрали кабіну як таку, замість цього обладнавши місця для особового складу, зробивши з неї десантну машину”, – зазначив Резніков.
Міністр повідомив, що наразі інші підрозділи випробовують техніку і встановлюють різного типу озброєння для використання у військових діях.
“Є навіть версія медичного евакуатора. Ба більше, є вже і заявки від окремих командувачів”, – написав Резніков.
Він також наголосив, що для збереження життя і здоров’я людей важливі якісна зброя і техніка.
“Наші партнери нам допомагають і будуть з нами до перемоги. Але розвиток національного ВПК (військово-промислового комплексу – ІФ-У) є одним із пріоритетних напрямів для нас”, – зазначив міністр.
“Це не тільки про сьогоднішній день. Ми боремося за незалежність, за нашу свободу, які, тим більше з таким сусідом, неможливі без потужної обороноздатності. А незалежність ВПК, власне, це один із чинників обороноздатності країни. Над чим ми продовжуємо працювати й надалі”, – підсумував Резніков.
