Агрохолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у четвертому кварталі цього року відновить будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на Глобинському переробному заводі (ГПЗ, Полтавська обл.), що дасть змогу виробляти до 100 тис. тонн концентрованого соєвого білка на рік.
“Проєкт було оголошено 2021 року вартістю $50 млн, з урахуванням інфляції зараз його (оцінюють) приблизно в $60 млн”, – повідомила директорка з розвитку бізнесу та зв’язків з інвесторами групи компаній Юлія Берещенко на конференц-коле з інвесторами та аналітиками за підсумками роботи компанії за дев’ять місяців 2023 року.
За її словами, інвестиції буде розподілено на три роки – цей і два наступні, передбачається фінансувати проєкт переважно за рахунок вільного грошового потоку.
Як повідомлялося, “Астарта” повідомила про початок будівництва цієї лінії в середині вересня 2021 року. Сам ГПЗ введено в експлуатацію на початку 2014 року, його проєктна переробна потужність становить 230 тис. тонн на рік, і залишиться на цьому рівні. Завод здатний щорічно виробляти близько 160 тис. тонн високопротеїнового соєвого шроту, 40 тис. тонн соєвої олії та 9 тис. тонн гранульованої оболонки. До складу підприємства також входять потужності зі зберігання готової продукції та елеватор ємністю 42 тис. тонн і необхідні інженерні, автомобільні та залізничні комунікації. Понад 80% продукції ГПЗ до війни постачалося до країн ЄС, Близького і Далекого Сходу. Основну частину сої для переробки вирощують агрофірми агрохолдингу.
Восени 2021 року Берещеннко вказувала, що будівництво додаткової лінії глибокого перероблення сої на ГПЗ дасть змогу подвоїти показник EBITDA у сегменті сої, а також наростити виручку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у третьому кварталі 2023 року одержав EUR1,24 млн чистого прибутку, що в 27,7 раза менше порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Виручка “Астарти” скоротилася на 14,4% – до EUR104,75 млн, валовий прибуток – у 2,7 раза, до EUR26,96 млн, операційний – у 7,6 раза, до EUR6,79 млн, а EBITDA – на 42,7%, до EUR97,25 млн.
Завдяки істотно кращим показникам у першому півріччі цього року порівняно з першим півріччям минулого загалом за 9 місяців 2023 року зниження чистого прибутку становило 9,8% – до EUR55,97 млн за зростання виручки на 14,8% – до EUR392,00 млн. Валовий прибуток компанії зріс на 3,0% – до EUR151,91 млн, тоді як операційний скоротився на 15,9% – до EUR79,91 млн, а EBITDA – на 10,8%, до EUR116,63 млн.
21 листопада з 11.00 до 13.30 в онлайн-форматі відбудеться презентація результатів дослідження “Барометр ринку праці 2023. Прогнози 2024”.
Під час презентації ви побачите:
Участь в події безкоштовна. Посилання на подію надійде на вашу електронну адресу за 1 день до події.
Не забудьте запросити колег і забронювати час в своєму календарі.
Приєднуйтесь до презентації та дізнайтеся про стан ринку праці в Україні!
Детективи Територіального управління БЕБ у Закарпатській області завершили досудове розслідування у справі щодо привласнення понад 2,2 млн грн з міжнародних грантових програм. До суду направлено кримінальне провадження стосовно особи, яка здійснювала технічний нагляд на об’єкті будівництва.
Слідством встановлено, що працівник технічного нагляду спільно з директором товариства-підрядника та заступником міського голови привласнили кошти, які були виділені на реалізацію Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. На них мали побудувати реабілітаційний центр.
Службові особи підписали акти виконаних робіт, хоча роботи на об’єкті були виконані не в повному обсязі.
Раніше до суду за цим самим фактом було направлено кримінальне провадження за обвинуваченням підрядника та посадової особи органу місцевого самоврядування.
Досудове розслідування завершено. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Закарпатської обласної прокуратури.
GRANT, БЕБ, Закарпаття, СУД
Група компаній “Укрпромінвест-Агро” у 2022-2023 маркетинговому році (МР) експортувала до країн Європейського Союзу понад 120 тис. тонн цукру, повідомила пресслужба групи у Facebook.
“Якість нашої продукції, відмінний сервіс супроводу угод, швидкість у прийнятті рішень, розмаїття опцій з фасування та відвантаження продукції, відповідальний підхід до роботи на кожному етапі – це саме ті фактори, які стали запорукою успіху компанії “Укрпромінвест-Агро” на експортному ринку у 2022/23 маркетинговому році. Плануємо й надалі розвивати цей напрямок, і в поточному маркетинговому році зберегти лідерство серед експортерів цукру в Україні”, – цитує прес-служба директора комерційного департаменту компанії Артема Семененка.
“Укрпромінвест-Агро” займається вирощуванням сільгоспкультур, виробництвом цукру, борошна, м’ясним і молочним тваринництвом. Земельний банк групи перевищує 116,5 тис. га і розташований переважно в регіонах, які не зазнали вторгнення російських окупантів.
Загальне поголів’я ВРХ агрохолдингу становить 6,3 тис., свиней – 12 тис. Загальні елеваторні потужності зі зберігання сільгоспкультур – 120 тис. тонн. Цукровий бізнес групи представлений двома цукровими заводами у Вінницькій області. Постачає продукцію переробки зернових до Молдови, Грузії, Туркменістану, Ізраїлю, Палестини, Анголи, Лівану, Сирії, В’єтнаму.
До складу “Укрпромінвест-Агро” входять ТОВ “Група “Агропродінвест”, ПрАТ “ПК Поділля”, ТОВ “ПК Зоря Поділля”, ТОВ “Вінницький комбінат хлібопродуктів №2”, АФ “Дніпроагролан”, АФ “Іванківці”, ТОВ “Мас-Агро”, ТОВ “Правобережне” і ТОВ “Прогрес-НТ”.
Власником агрохолдингу з грудня 2019 року є син експрезидента України Олексій Порошенко.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 15,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 334,008 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 42% – до $288,958 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (53,65% поставок у грошовому виразі), Туреччини (13,47%) і Нідерландів (8,67%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 6,790 тис. тонн цієї продукції, що на 61,2% менше порівняно із січнем-жовтнем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 58,5% – до $27,192 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (22,13%), Вірменії (18,14%) і Китаю (16,52%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $ 564,136 млн. Водночас основні поставки здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Обсяг імпорту в Україну в січні-жовтні 2023 року становив $52,17 млрд, що на 18,2%, або на $8,03 млрд, більше, ніж за той самий період роком раніше.
Як повідомляють на сайті Державної митної служби, водночас обсяг українського експорту зменшився на 19,1%, або на $7,03 млрд, – до $29,83 млрд.
Негативне сальдо за 10 місяців цього року становило $22,34 млрд, що в 3,1 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За підсумками дев’яти місяців, як повідомляла Держмитслужба, експорт товарів упав на 18,1% – до $27,1 млрд, тоді як імпорт зріс на 18,9% – до $46,6 млрд, а негативне сальдо торгівлі товарами – у 3,2 раза, до $19,5 млрд.
Уточнюється, що за 10 місяців цього року імпорт із країн ЄС зріс на 23,5% – до $26,71 млрд, тоді як експорт скоротився на 15,8% – до $19,45 млрд.
Водночас імпорт із країн СНД за січень-жовтень цього року впав відносно аналогічного періоду минулого року в 4,2 раза – до $1,03 млрд, тоді як експорт з України в ці країни скоротився на 36,4% – до $1,33 млрд, що зробило торгівлю з цими країнами профіцитною, тоді як до війни вона традиційно була дефіцитною.
Нарешті, імпорт з інших країн за 10 місяців цього року зріс на 34% – до $24,42 млрд, тоді як імпорт знизився на 22,4% – до $9,04 млрд.
“При цьому оподатковуваний імпорт склав $43,4 млрд, що становить 83% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподатковуваного імпорту в січні-жовтні 2023 року становило $0,49 за кг, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2022 року”, – вказується в релізі.
За даними Держмитслужби, країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай – $8,4 млрд (за 10 міс. 2022 року – $6,6 млрд), Польща – $5,5 млрд ($4,4 млрд) і Німеччина – $4,1 млрд ($3,7 млрд).
Найбільше товарів з України було експортовано до Польщі – на $4,1 млрд ($5,7 млрд), Румунії – на $3,3 млрд ($3,0 млрд) і Туреччини – на $2,0 млрд ($2,4 млрд).
У загальному обсязі ввезених у січні-жовтні 2023 року товарів 65% становили машини, обладнання та транспорт – $16 млрд (під час митного оформлення до бюджету сплачено 115,2 млрд грн, або 31% митних надходжень), продукція хімічної промисловості – $9,3 млрд (63,6 млрд грн, або 17%), паливно-енергетичні товари – $8,7 млрд (79,3 млрд грн, або 21%).
Уточнюється, що імпорт машин, обладнання та транспорту зріс на 30%, продукції хімічної промисловості – на 17%, тоді як паливно-енергетичних товарів скоротився на 18%.
До трійки товарів, що найбільше експортуються з України, увійшли: продовольчі товари – $17,7 млрд (скорочення на 4%), метали та вироби з них – $3,3 млрд (“мінус” 19%, машини, обладнання та транспорт – $2,5 млрд (“мінус” 30%).
Під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 500,7 млн грн, додала Держмитслужба.
Держмитслужба також повідомила, що за 10 місяців 2023 року митниці виявили порушень митних правил на суму 7,6 млрд грн.
