ТОВ “Нова Пошта”, лідер експрес-доставки в Україні, частково скасувало обмеження на відправлення харчових продуктів до Польщі у складі міжнародних посилок, повідомила прес-служба компанії.
“Уряд Польщі зняв обмеження на ввезення і транзит деяких видів харчових продуктів. У зв’язку з цим “Нова Пошта” відновила приймання деяких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС”, – повідомила компанія у прес-релізі в середу.
У списку продуктів, які знову можна відправляти за кордон: шоколад і шоколадні цукерки з начинками, вафлі, печиво, пряники, жувальні гумки, хрусткі хлібці, сухарі та грінки, готові соуси, кетчупи, гірчиця, консерви з риби або рибної ікри – за умови, що такі продукти придатні до тривалого зберігання, транспортуються винятково в заводському неушкодженому упакуванні та не потребують спеціального температурного режиму зберігання. Загальна вага продуктів, які дозволені митними органами до відправлення за кордон, – 10 кг.
При цьому уточнюється, що заборонено відправляти м’ясо, продукти тваринного походження; продукти нетривалого зберігання або такі, що потребують особливого температурного режиму; молочні та кисломолочні продукти (у т.ч. консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком, консерви зі згущеним молоком). консерви зі згущеним молоком); фрукти, овочі, їстівні плоди в будь-якому вигляді (свіжі, в’ялені, сушені, консервовані); горіхи, насіння, каву, чай; рослинні олії; злаки та крупи, а також борошно; пластівці; цукор, сиропи, джеми, варення, фруктове желе, мармелад, пастилу; пюре і пасти з фруктів або горіхів; мед натуральний і штучний; фруктові соки; оцет; спеції та яйця.
З повним списком товарів і вантажів, які дозволено або заборонено відправляти у складі міжнародних посилок, можна ознайомитися за посиланням: https://novaposhta.ua/delivery_to_Poland/3_PAMIATKA_UA_PL.pdf
Раніше повідомлялося, що “Нова Пошта” призупинила відправлення продуктів до ЄС через обмеження вивезення українських с/г товарів.
Усі відділення компанії призупинили приймання будь-яких продуктів у складі міжнародних посилок, що прямують до ЄС, у зв’язку із запровадженням урядом Польщі тимчасових обмежень на ввезення і транзит низки продовольчих товарів з України – цукру, зернових, кондитерських виробів, фруктів, овочів тощо.
Заснована в 2001 році ГК “Нова Пошта” є лідером на ринку експрес-доставки в Україні. Її мережа складається більш ніж з 6 тис. відділень по всій країні.
“Нова Пошта” надає повний спектр логістичних і пов’язаних з ними послуг.
До ГК входять українські та зарубіжні компанії, зокрема “Нова Пошта”, “НП Логістик”, “Пост Фінанс” (система Forpost) і “Нова Пошта Глобал”.
Скандинавська мережа магазинів для дому JYSK у квітні експортувала меблів з України на EUR2,11 млн, що на 46,7% більше, ніж у квітні 2022 року, повідомив country director JYSK в Україні Євген Іваниця агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Тішить, що у квітні JYSK загалом збільшив обсяг закупівель товарів в Україні не тільки порівняно з 2022 роком, коли експортувалося продукції на EUR1 млн 438 тис., а й до довоєнного 2021 року з EUR1 млн 704 тис.”, – повідомив Іваниця.
Як приклад він навів серію меблів Billund, названу на честь невеликого міста в Ютландії, яку виробляє ТОВ “Акорд” із Хмельницького.
Як повідомлялося, 2023 року мережа JYSK відкрила два нових магазини, анонсовано відкриття відновленого магазину в торговому центрі “Рів’єра” в Одесі” та ще чотирьох нових магазинів – у червні в Дніпрі, Кам’янському Дніпропетровської області та Коломиї Івано-Франківської області, в липні в Києві.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group. Виручка JYSK у 2021/22 фінансовому році склала EUR 4,87 млрд.
Сьогодні в Україні працює 84 магазини JYSK та інтернет-магазин jysk.ua. Штат JYSK в Україні налічує понад 800 співробітників.
За підсумками першого кварталу 2023 року зростання ВВП Узбекистану склало 5,5%, випливає зі звіту Агентства статистики при президенті.
Це значно вище за прогноз, який озвучувався на нараді у президента наприкінці січня. Тоді зазначалося, що на тлі перебоїв з постачанням електроенергії та газу через січневі морози 3000 промислових підприємств країни не виробили продукцію на 7 трлн сумів. Повідомлялося, що якщо не буде вжито необхідних заходів, зростання валового внутрішнього продукту в першому кварталі може знизитися до 1,5% (з 5% до 3,5%).
Про уповільнення зростання ВВП сигналізували і дані щодо промислового виробництва. У січні-лютому цей показник знизився на 3,9%, але за підсумками березня Агентство статистики повідомило про різке зростання промислового виробництва на 4,1%.
Те саме спостерігається з обсягом будівельних робіт, який у січні-лютому склав 12,9 трлн сумів, що на 8,2% нижче показника за аналогічний період минулого року. Проте за підсумками першого кварталу агентство повідомило про зростання будівництва до 27,56 трлн сумів (+14,6 трлн сумів), або на 4,5% порівняно з показником січня-березня 2022 року.
Обсяг ринкових послуг збільшився на 10,9% (у січні березні минулого року – на 15,9%), сільське та рибне господарства – на 3,2% (2,8%), роздрібний товарообіг – на 5,2% (10 8%).
Зовнішньоторговельний оборот за перші три місяці зріс на 11,9%, імпорт – на 23,4%, проте експорт упав на 2,6%.
Центробанк Узбекистану прогнозував зростання економіки країни на 2023 рік у 4,5-5%.
Джерело
Рада виконавчих директорів Світового банку затвердила проект «Розвиток сфери тваринництва в Узбекистані. Фаза 2». В рамках його здійснення буде надано сприяння у створенні продуктивного, конкурентоспроможного, інклюзивного та стійкого до зміни клімату сектору тваринництва в країні.
Обсяг фінансування 240 млн доларів.
Тваринництво – одна з ключових сфер національної економіки. На його частку припадає 13% ВВП Узбекистану та близько 50% ВВП, що виробляється у сільському господарстві. Ця сфера забезпечує від 45% до 67% доходів домогосподарств на селі та забезпечує зайнятістю близько 27% усіх працівників сільського господарства.
Виробництво тваринницької продукції збільшилося протягом останніх тридцяти років. Однак продуктивність у сфері все ще залишається низькою в порівнянні з сусідніми країнами, наприклад, з Росією, Туреччиною та Казахстаном. Місцеві виробники поки що не можуть задовольнити внутрішній попит на відповідні продукти харчування тваринного походження. Прогнозується, що до 2035 року, якщо не будуть подальші зміни, виробництво молока та м’яса в країні задовольнятиме лише 59% та 52% внутрішніх потреб відповідно.
Кількість дрібних фермерів (дехкан) в Узбекистані становить близько 4,8 млн. осіб. Продуктивність тварин у дехканських господарствах значно нижча порівняно з фермерськими господарствами та на агропідприємствах. Так, продуктивність корів становить у середньому 3 літри молока на день для дехканських господарств, 8 літрів для фермерських господарств та 20 літрів для агропідприємств. Поліпшивши доступ до сучасних засобів виробництва, інформації, технологій та фінансів, дехканські господарства зможуть підвищити свою продуктивність.
«Новий проект допоможе уряду реалізувати Програму розвитку сфери тваринництва та її галузей в Узбекистані на 2022-2026 роки. Вона спрямована на збільшення виробництва, продуктивності та доходів у даній сфері, покращення доступу виробників тваринницької продукції до ринку, технологій та джерел фінансування, створення екологічних та стійких до зміни клімату виробничо-збутових ланцюжків у сфері тваринництва, а також підвищення продовольчої безпеки», – зазначив Марко Мантованеллі, голова представництва Світового банку в Узбекистані.
Як повідомлялося раніше, Україна є найбільшим експортером яловичини в Узбекистан.
Офіс Генерального прокурора 3 травня оголосив тендер на міжнародне страхування “Зелена карта”, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 34,370 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 11 травня.
Президент Киргизької Республіки Садир Жапаров підписав Закон «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів Киргизької Республіки та Урядом Республіки Узбекистан про співпрацю з організації виробництва автомобільної та комерційної техніки в Киргизькій Республіці», підписаної 27 січня 2022 року.
За проектом, будівництво самого заводу триватиме три-чотири місяці. Тобто вже до середини літа виробництво має бути запущене і з конвеєра зійдуть перші автомобілі. Вже до кінця поточного року планується випустити кілька сотень машин. Затверджено 19 моделей, а першою стане седан Cobalt.
Проект буде реалізовано у кілька етапів. Протягом трьох років після запуску заводу передбачається випустити 10 тисяч автомобілів, потім виробництво буде подвоєне, на третьому етапі, коли підприємство буде виведено на повну потужність, з конвеєра сходитимуть 30 тисяч автомобілів.
Очікується, що реалізація проекту дасть імпульс розвитку автомобілебудівної галузі республіки, збільшення частки промисловості у ВВП, оновлення автомобільного парку. Крім того, буде створено 2 тисячі нових робочих місць, виробництво комплектуючих для автотранспортних засобів. Це зрештою позитивно позначиться на динаміці розвитку країни.
