Парламент Болгарії в п’ятницю затвердив список озброєнь, який буде направлено Україні як допомогу вперше після повномасштабного вторгнення РФ, повідомляє Reuters.
“Список зброї засекречено, але урядовці заявили, що Софія відправить переважно легке озброєння і боєприпаси”, – ідеться в повідомленні.
Загалом 148 депутатів із 240-місцевого парламенту проголосували за відправлення допомоги в п’ятницю, а соціалісти і проросійська Партія відродження проголосували проти.
Виконувач обов’язків міністра оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія, член НАТО, не може дозволити собі надіслати свої зенітно-ракетні комплекси російського виробництва або винищувачі МіГ-19 і Су-25, які потрібні Києву.
“Мій підхід був консервативним, тому що мені потрібно забезпечити обороноздатність Болгарії. Допомога повністю відповідає пріоритетам України, але ми не відправляємо ні системи С-300, ні літаки Міг-29 або Су-25”, – сказав Стоянов у коментарі Nova TV.
Повідомляється, що раніше Болгарія не відправляла зброю в Україну, проте її виробники зброї домоглися різкого збільшення експорту, як показав листопадовий звіт Болгарської промислової асоціації. У серпні Міністерство економіки схвалило угоди з експорту зброї на суму понад 1 мільярд левів ($540,22 млн), більша частина яких призначалася для Польщі – одного з ключових хабів для відправки зброї в Україну.
За даними Reuters, Болгарія була однією з небагатьох країн ЄС, які не спрямували допомогу Україні після того, як дружня до Росії Соціалістична партія, партнер по коаліції в попередньому уряді, заблокувала попередню пропозицію в травні.
Динаміка сальдо платіжного балансу України (млн дол)
за даними МВФ і НБУ
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з активами в Україні опублікувала дебютний звіт про зміну клімату й оголосила оновлену мету скорочення викидів вуглецю – на 50% до 2030 року для викидів груп 1 і 2.
Компанія нагадала, що раніше взяла на себе зобов’язання знизити ці викиди (група 1 – від роботи самої компанії, переважно від спалювання пального і газу, група 2 – від закуповуваних електроенергії, пари і тепла) на 30% до 2030 року, проте вже досягла цієї мети.
Як уточнюється у звіті, 2021 року викиди в групі 1 зросли на 11% (тут і далі – на тонну продукції), тоді як у групі 2 – скоротилися на 40%, а загалом вони знизилися на 16%.
З базового 2019 року викиди в групі 1 впали на 1%, а в групі 2 – на 54%, а сумарно – на 30%.
Ferrexpo вказує, що на дизельне паливо припало 40% викидів групи 1 2021 року, які можна було б зменшити завдяки впровадженню акумуляторних електричних самоскидів, а також використанню тролейбусної технології на підйомах.
Компанія зазначила, що домогтися значного скорочення викидів групи 2 торік вдалося завдяки заміні 18% природного газу в грануляторах на біопаливо (лушпиння соняшника), будівництву пробної сонячної електростанції потужністю 5 МВт і стратегії вибіркової купівлі екологічно чистої електроенергії.
Крім цього, у звіті про зміну клімату Ferrexpo також представила нові цілі скорочення викидів групи 3 (транспорт третіх осіб для доставки продукції та використання її в металургії) – на 10% до 2030 року і на 50% до 2050.
Компанія вказує, що основного скорочення в цій категорії можна домогтися завдяки переходу на металізовані (DR) окатиші для прямого відновлення заліза, за якого використовується виробництво сталі методами електродугової печі без вугілля.
В абсолютних величинах, згідно зі звітом, ставлять за мету скоротити викиди CO2 всіх трьох груп із 2,2 млн тонн 2019 року до 1,6 млн тонн у 2025 і 2030 роках, 1 млн тонн – у 2035 році, 0,5 млн тонн – у 2040 році та 0,2 млн тонн – у 2050 році.
У перерахунку на тонну продукції це відповідатиме зниженню викидів з 205 кг у 2019 році до 107 кг у 2025 році, 68 кг у 2030 році, 44 кг у 2035 році, 22 кг у 2040 році та 8 кг у 2050 році.
У звіті про зміну клімату Ferrexpo детально описала низку ризиків і можливостей щодо зміни клімату, пов’язаних з її бізнесом, зокрема, у зв’язку з введенням CBAM, і потенційний шлях декарбонізації для досягнення чистого нульового виробництва залізорудних окатишів до 2050 року.
“Наш перший звіт про зміну клімату є кульмінацією початкової фази роботи, яка детально розглядає теми зміни клімату, як-от ризики та можливості, пов’язані зі зміною клімату, а також спеціальне дослідження потенційного шляху декарбонізації для групи: досягнення нульового чистого виробництва до 2050 року”, – наводяться в документі слова головного виконавчого директора Ferrexpo Джима Норта.
Як повідомлялося, у жовтні 2021 року Ferrexpo в рамках планів із декарбонізації розпочала співпрацю з компанією Ricardo plc (Британія), яка допомагала готувати цей звіт.
Ferrеxpo належить 100% акцій Полтавського ГЗК, 100% Єристівського ГЗК і 99,9% Біланівського ГЗК. Минулого року компанія виробила 11,2 млн тонн окатишів, ставши третім у світі найбільшим їх експортером.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року досягла 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) на своєму сайті.
Світовий банк (СБ) підвищив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України 2023 року з 2,1% до 3,3%, повідомляють у звіті Economic outlook.
Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України у вересні, як і в серпні, становило в межах 35% [±2%], таку оцінку дало Мінекономіки з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання на базі поведінкових показників економічних суб’єктів.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтвердив прогноз падіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України 2022 року на 35% за інфляції 30%.
Порушення енергетичної та транспортної інфраструктури через обстріли є одним із ключових ризиків макроекономічного прогнозу на 2022-2023 роки, проте останні обстріли ще не привід їх переглядати, таку думку висловили агентству “Інтерфакс-Україна” опитані експерти банків та інвесткомпаній.
Національний банк України у зв’язку з останніми терористичними російськими атаками на об’єкти енергоінфраструктури заклав до макропрогнозу віялові відключення по всій країні в майбутній опалювальний сезон, проте вважає, що загалом енергосистема впорається з його проходженням.
Зростання економіки України в разі затягування війни до середини 2024 року становитиме 1,9% 2023 року і 2,5% 2024 року, а валові міжнародні резерви 2024 року впадуть до критичного рівня в $12,6 млрд, такий альтернативний сценарій макропрогнозу представив Національний банк України в інфляційному звіті.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підтвердило довгострокові кредитні рейтинги емітента в іноземній і національній валюті столиці України Києва на рівні “CCC+”, прогноз залишається стабільним.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-серпні 2022 року зросло у 2,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $5,421 млрд із $1,895 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Негативне сальдо торгівлі України товарами у вересні цього року становило $502 млн, що на 32,5% менше, ніж у вересні минулого року ($744 млн), повідомила Державна митна служба.
Державний бюджет України за січень-вересень 2022 року виконано з дефіцитом 493,4 млрд грн, зокрема загального фонду – 495,3 млрд грн за запланованого дефіциту на цей період 1018 млрд грн, такі попередні результати повідомив Мінфін.
Виконавча рада Міжнародного валютного фонду (МВФ) схвалила екстрену фінансову підтримку України в розмірі $1,3 млрд у рамках нового “вікна продовольчого шоку” Інструменту швидкого фінансування (Rapid Financing Instrumen, RFI) для задоволення нагальних потреб України в платіжному балансі.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у вересні 2022 року становив $750 млн, що у 2,9 раза менше за дефіцит у $2,2 млрд у вересні минулого року.
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2022 року, згідно з попередніми даними, становили $23 млрд 929,6 млн (в еквіваленті), що на 5,9% менше, ніж на початок вересня ($25,436 млрд), свідчать дані Національного банку України.
Інфляція в Україні у вересні прискорилася до 24,4% р/р з 23,8% р/р у серпні, свідчить макроекономічний і монетарний місячний огляд Національного банку України (НБУ).
Огляд підготував організатор Клубу Експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін
Державний і гарантований державою борг України з 2010 по 2022 рр. (млн. грн.)
за даними МВФ і НБУ