Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) виставляє на торги 1 серпня боржника “Промінвестбанку” (ПІБ) – компанію “Велта” з активами з видобутку руд, що містять титан, в Новомиргороді (Кіровоградська обл.).
Згідно з пресрелізом фонду в четвер, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб починає продаж ПАТ “Промінвестбанк”, що ліквідується. Перший лот – права вимоги щодо кредитних договорів, укладених з юридичними особами. Аукціон відбудеться 1 серпня в системі Prozorro. Продажі.
До складу лоту (№ G16N021140) входять права вимоги щодо кредитних договорів, укладених із двома юридичними особами. Загальна заборгованість з лоту становить 5,8 млрд грн.
При цьому уточнюється, що у забезпечення за кредитними договорами оформлено нерухомість промислового призначення (виробничі комплекси, корпуси тощо) загальною площею 10370 кв. м., обладнання у складі ЦМК (збагачувального комбінату), обладнання виробничої інфраструктури, автотранспорт та спецтехніка у Новомиргородському р-ні Кіровоградської області, а також корпоративні права, що становлять 100% частки у статутному капіталі одного із позичальників, та фінансова порука юридичної та фізичних осіб.
Група компаній спеціалізується на видобутку та збагаченні титанової сировини.
Початкова ціна лоту – 5,8 млрд грн. Торги пройдуть за англійською моделлю аукціону. Участь в аукціоні можуть взяти як юридичні, і фізичні особи, крім позичальників і поручителів за кредитами Російської Федерації чи осіб, пов’язаних із державою-агресором. Кошти, отримані від продажу активів банків, що ліквідуються, Фонд направляє на розрахунки з їх кредиторами, йдеться в пресрелізі.
У пресрелізі не уточнюється назва компанії, однак із документів випливає, що це виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро), яка побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн концентрату ільменіту на рік.
Раніше “Велта” направила позов до Господарського суду Києва до ПІБ щодо отриманого раніше кредиту в банку про зміну кредитного договору. Господарський суд задовольнив позов “Велти”, зобов’язавши компанію погасити заборгованість у розмірі $93 млн 338,446 тис. не пізніше 1 липня 2021 року.
“Дата остаточного повернення сум кредиту, одержаних у межах цього договору – 01.07.2021 року”, – констатується у рішення суду від 29 березня 2017 року.
Як повідомлялося, Верховна Рада 12 травня 334 голосами затвердила указ президента Володимира Зеленського від 11 травня про примусове вилучення активів в Україні, зокрема, 99,772644% акцій ПІБу, що належать ВЕБ РФ.
У свою чергу СЕО та співвласник компанії Андрій Бродський у фейсбуці 20 липня написав, що “наша компанія комусь дуже “подобається”.
“Я не припускав, що події розгортатимуться так швидко. Цього дня не встиг я поїхати до лікарні з травмованою рукою, як в офіс “Велти” прибули небажані, але, на жаль, очікувані “гості””.
При цьому він переконаний, що в процесі беруть участь “правоохоронці, росіяни, корупція”.
ТОВ “ВКФ Велта” зареєстровано у квітні 2000 року. Основною діяльністю компанії є видобуток та виробництво ільменітового концентрату. З 2012 року компанія веде видобуток та переробку титанової сировини у Кіровоградській області на Бирзулівському родовищі.
Крім того, має ліцензію на промислову розробку Лікарівського родовища-аналогу. “Велта” неодноразово заявляла про плани побудови вертикально інтернованої групи від видобутку сировини до виробництва кінцевих виробів із титану.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта”. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) та Віталій Малахов (20%).
Експортна ІТ-індустрія у січні-травні 2022 року забезпечила валютні надходження до української економіки в розмірі $3,2 млрд, повідомила асоціація IT Ukraine.
“За три військові місяці – березень-травень – обсяг експорту комп’ютерних послуг збільшився на 6% по відношенню до аналогічного періоду попереднього року. За перші п’ять місяців 2022 року експортна ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження в українську економіку у розмірі $3,2 млрд. 1 червня 2022 року ІТ-компанії та приватні особи-підприємці, які працюють в ІТ-галузі, перерахували податків та зборів на суму близько 30 млрд грн”, – наголошується в повідомленні на сайті асоціації у четвер.
За даними ITU, також стабільна робота галузі дозволила ІТ-сектору направити понад 1 млрд грн на гуманітарні цілі та підтримку Збройних сил України.
“При цьому IT-індустрія воює на кількох фронтах. 3% професіоналів служать у ЗСУ, приблизно 12-15% задіяні на кіберфронті”, – зазначає асоціація.
Як повідомлялося, IT Ukraine відзначає високу стійкість ІТ-ринку України в умовах активної фази військових дій: під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, більше половини компаній планують зрости на 5-30% у 2022р.
ІТ Ukraine – найбільша асоціація ІТ-компаній, що об’єднує 118 учасників та понад 80 тис. ІТ-фахівців.
Національний банк України (НБУ) очікує скорочення міжнародних резервів у другому півріччі на 8,6% – з $22,8 млрд до $20,8 млрд та збереження їх на цьому рівні у 2023 році, йдеться у прогнозі регулятора.
Згідно з ним, на кінець 2023 року резерви становитимуть $21,2 млрд, а 2024 року зростуть до $28,7 млрд.
Водночас сальдо поточного рахунку, за прогнозами регулятора, буде позитивним і становитиме на кінець 2022 року $6,4 млрд, тоді як наприкінці минулого року воно було негативним і становило $3,2 млрд.
НБУ очікує, що на кінець 2023-го та 2024 року цей показник буде негативним і становитиме $3,9 млрд і $8,8 млрд відповідно.
Банки Групи Райффайзен в Австрії, Словаччині, Угорщині та Чехії з 25 липня припинять обмін готівкових гривень на іноземну валюту через заборону Нацбанку для комерційних банків на купівлю готівкових гривень у іноземних фінустанов.
Як повідомила пресслужба банку в четвер, за час дії послуги українці закордоном обміняли 1,1 млрд грн готівкою на місцеву валюту в мережі Групи Райффайзен.
Райффайзен Банк (колишня назва “Аваль”) був заснований у 1992 році. Станом на 1 січня 2022 року найбільшими акціонерами його були Raiffeisen Bank International з 68,1329% акцій та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з 30%.
Згідно з даними НБУ, на 1 травня 2022 року за розміром загальних активів Райффайзен Банк займав 4-е місце (144,27 млрд грн) серед 69 чинних банків.
Агрохолдинг “Агротрейд” отримав сертифікат, що дозволяє йому експортувати сою до країн Євросоюзу, спочатку планується продати 4 тис. тонн сої із залишків урожаю минулого року.
Як повідомляється на Facebook-сторінці агрохолдингу у четвер, документ гарантує вирощування сої без ГМО з використанням дозволених у Європі добрив та хімікатів.
Уточнюється, що сертифікацію експорту до ЄС здійснив український сертифікаційний орган “Органік Стандарт”.
Група “Агротрейд” цього року засіяла соєю 3,1 тисячі га, урожай з яких також планує експортувати до ЄС.
Раніше компанія сертифікувала ріпак для постачання до Європи.
Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання та торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одноразового зберігання 570 тис. тонн.
Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшника, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) у 2014 році було збудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. 2018 року “Агротрейд” вивела на ринок власну марку Agroseeds.
Засновник та генеральний директор “Агротрейд” – Всеволод Кожем’яко.
Агротрейд, ЄС, СЕРТИФІКАТ, СОЯ, ЭКСПОРТ
Українські сільгоспвиробники у 2022 році залучили 26,62 тис. кредитів на загальну суму 47,74 млн грн у рамках програми “Доступні кредити 5–7–9”, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у четвер.
У повідомленні уточнюється, що з середини березня по 31 травня 2022 року діяла спеціальна програма з пільгового кредитування посівної, в рамках якої аграрії могли залучити до 60 млн. грн. під 0% річних, а 80% гарантувала держава. Усього за період її роботи агропідприємці отримали 38,51 млрд. грн. кредитів. З 1 червня прийом заявок на кредитування агросектору відбувається у рамках звичної програми “5-7-9”.
За допомогою неї малі та середні сільгосппідприємці отримують кредитування на придбання основних засобів та відшкодування будь-яких витрат, пов’язаних із здійсненням сільськогосподарської діяльності. Також програму спрямовано створення робочих місць на підприємствах.
Усього за період 1 червня-21 липня українські банки виділили 8,53 тис. аграріїв та фермерів 9,19 млрд грн, у тому числі за програмою портфельних гарантій – 443,8 тис. грн.
Лідерами за обсягами кредитування за цей період стали Київська – 1,540 млрд грн, Хмельницька – 1 млрд грн, Кіровоградська –0,66 млрд грн, Вінницька та Полтавська – по 0,61 млрд грн області.
Найбільші обсяги кредитування за цей період надійшли від: Райффайзен Банку – 3,29 млрд грн, Ощадбанку – 1,71 млрд грн, ПриватБанку – 1,18 млрд грн, Укргазбанку – 0,91 млрд грн, Укрексімбанку – 0,61 млрд грн.
“Уряд і Мінагрополітики чудово розуміють, наскільки важливою в умовах війни для аграріїв є можливість отримати пільгове кредитування. Тому ми працюємо над запуском нових кредитних ліній для аграріїв, а також очікуємо, що найближчим часом умови сплати тіла кредиту з пільгового кредитування будуть продовжені з 6 до 12 місяців”, – цитує міністерство свого першого заступника міністра Тараса Висоцького.
