Верховна Рада ухвалила закон “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк (фракція “Голос”). “Парламент ухвалив Державний бюджет на 2023 рік у другому читанні та в цілому”, – написав він у “Телеграм-каналі” у четвер. За словами Железняка, бюджет наступного року підтримали 295 народних депутатів, утрималися – 35, проти не проголосував ніхто.
Голоси розподілилися в такий спосіб: фракції “Слуга народу” – 211, “Голос” – 10, групи “Платформа “За життя і мир” – 18, “За майбутнє” – 15, “Довіра” – 16, “Відновлення України” – 15 , позафракційні – 10.
Фракції “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу на підтримку держбюджету.
“Тепер сподіваємося, що міжнародні партнери оцінять нашу пунктуальність і повністю профінансують закладений дефіцит у розмірі $38 млрд”, – написав Железняк.
Як повідомлялося, парламентський бюджетний комітет 2 листопада позитивно оцінив доопрацювання урядом проекту держбюджету України на 2023 рік, відзначив його погодження з Міжнародним валютним фондом та рекомендував Верховній Раді ухвалити його у другому читанні та в цілому.
Комітет пропонував збільшити витрати на висвітлення діяльності Верховної Ради на 120 млн. грн., на парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини – на 96,56 млн. грн., на фінансування статутної діяльності політичних партій – на 519,39 млн. грн., на заходи, пов’язані. з проведенням приватизації державного майна – на 38,5 млн. грн.
Крім цього, пропонувалося додатково виділити 62,76 млн грн Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та 16,38 млн грн – Національному агентству із запобігання корупції, все це – за рахунок скорочення Резервного фонду.
Бюджетний комітет нагадав, що у доопрацьованому до другого читання проекті держбюджету доходи збільшено на 50,1 млрд грн (або на 3,9%), у т.ч. за загальним фондом – на 26,5 млрд грн; витрати – на 66,8 млрд грн (або на 2,7%), у т.ч. за загальним фондом – на 43,2 млрд грн.
Крім цього, розширено дефіцит за загальним фондом на 16,7 млрд грн (або на 1,3%) за рахунок такого ж додаткового залучення зовнішнього фінансування – сумарно до 1 трлн 442,9 млрд грн. “Таким чином, граничний обсяг дефіциту державного бюджету пропонується встановити на рівні 20,6% прогнозного ВВП (збільшено на 0,6 процентного пункту порівняно із законопроектом, поданим на І читання)”, – розповів комітет, наголошуючи на суттєвих ризиках недоотримання таких запозичень.
Як зазначили депутати, відповідно збільшено граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 року до 6 трлн 422,7 млрд грн, що становить 102,3% прогнозного ВВП (+2,2 в.п. до законопроекту, поданого до першого читання).
Під час підготовки проекту держбюджету на 2023 рік до другого читання було знижено прогнозне зростання ВВП до 3,2% із 4,6% та інфляції – до 28% із 30%. В результаті уточнений прогноз номінального ВВП становить 6 трлн 279,3 млрд грн. замість 6 трлн 399 млрд грн.
“Водночас у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що більш оптимістичні очікування фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, яка сприятиме підтримці платіжного балансу, зумовили коригування припущень щодо обмінного курсу гривні до долара США на кінець 2023 року – 45,8 грн. $1 (попередній прогноз – 50 грн/$1), причому середньорічне його значення залишається без змін (прогноз – 42,2 грн/$1)”, – зазначив комітет.
Він додав, що збільшено прогноз коштів, що перераховуються НБУ, на 51,6 млрд грн і передбачено зарахування таких коштів по 50% до загального та спеціального фондів, тоді як у законопроекті, поданому на І читання, – у повному обсязі до спеціального фонду. Таке зростання дозволило додатково направити 16,1 млрд грн до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, збільшеного до 35,5 млрд грн.
Серед основних змін до другого читання Комітет виділив збільшення видатків на пенсії на 38,9 млрд грн; виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – на 1,4 млрд грн; судову владу – на 1,3 млрд грн (у т.ч. Державної судової адміністрації – на 1,1 млрд грн, Верховному суду – на 245,4 млн грн, Вищій раді правосуддя – на 25,5 млн грн), а також збільшення трансфертів до місцевих бюджетів – на 2,519 млрд грн, переважно на соцекономрозвиток.
Загалом доходи у доопрацьованому урядом до другого читання проекті держбюджету-2023 становлять 1 трлн 329,3 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 173,1 млрд грн, витрати – 2 трлн 580,7 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 2 трлн 296,5 млрд грн, граничний обсяг дефіциту – 1 трлн 296,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 трлн 124,6 млрд грн.
Прожитковий мінімум – 2589 грн., мінімальна заробітна плата – 6700 грн.
Загальні збори акціонерів ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (м. Запоріжжя) прийняло рішення про припинення діяльності шляхом приєднання до ПрАТ “Страхова компанія “ВУСО” (Київ), наголошується в інформації компанії оприлюдненої в інформаційній базі НКЦПФР .
Також уточнюється, що ПрАТ “УАСК АСКА” припиняється як юридична особа. ПрАТ “СК “ВУСО” за передавальним актом приймає майно, права та обов’язки компанії та стає правонаступником “УАСК АСКА”.
Прості та привілейовані акції ПрАТ “УАСК АСКА” конвертуються у прості акції ПрАТ “СК “ВУСО”. Розміщення акцій здійснюється шляхом конвертації акцій “УАСК АСКА” у акції ПАТ “СК” ВУСО” з цією метою, та їх розподілу між акціонерами ПрАТ ” УАСК АСКА” у порядку та за коефіцієнтом конвертації акцій, визначеним у Договорі про приєднання. Коефіцієнт конвертації акцій дорівнює 1.0 (один).
Як повідомлялося, Антимонопольний комітет України на засіданні 4 серпня 2022 року ухвалив рішення про надання АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Альтитуда” (Київ) дозволу на придбання акцій ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” (Запоріжжя), що забезпечить перевищення 5 % голосів у вищому органі управління підприємства.
Раніше “ЗНВКФ “Альтитуда” повідомив про намір придбати 99,592891% УАСК “АСКА”. Також уточнювалося, що наразі цей фонд акціями “АСКА” не володіє і афілійованих осіб не має. Загалом йдеться про купівлю 18 млн 662,091 тис. простих акцій та 20,03 тис. привілейованих акцій “АСКА”.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей з продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк 22 грудня погодив “Альтитуді” купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), в якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася у незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфелю міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” засновано у 2001 році. На даний час володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування, представлена у всіх регіонах України.
Компанія є членом МТСБУ та УФС, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу. Мажоритарним акціонером компанії є АТ “Закритий недиверсифікований корпоративний венчурний інвестиційний фонд “Альтитуда” (Київ).
Чергові сім суден із 290 тис. тонн агропродукції для країн, Азії та Європи вийшли у четвер з українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”, повідомляє Міністерство інфраструктури України.
“Зокрема, серед них Esentepe з 29 тис. тонн соняшникового насіння в Оман та Key Knight з 67 тис. тонн кукурудзи для Китаю”, – зазначило відомство на своїй фейсбук-сторінці.
Загалом з моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано 10 млн. тонн агропродукції, а кількість суден, що вийшли з українських портів до країн Азії, Європи та Африки з продовольством, досягла 430.
Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії було підписано два документи про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів: “Чорноморська”, Одеса та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.
Після заяви Росії 29 жовтня про вихід із “зернової ініціативи” через нібито атаку України на кораблі в Севастополі експорт кілька днів здійснювався з перебоями, проте 2 жовтня перепони були остаточно зняті.
ПрАТ “Одеська регіональна страхова компанія” у січні-вересні 2022 року зібрала страхові премії на суму 2,922 млн грн, що на 78,7% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості компанії за національною шкалою на рівні “uaA+” за 9 міс. 2022 року.
Надходження від фізичних осіб за цей період зменшились на 52,26% до 992 тис. грн., а надходжень від перестраховиків були відсутні. Таким чином, за підсумками дев’яти місяців 2022 року частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика склала 33,95%, і в клієнтському портфелі компанії переважали юридичні особи.
За підсумками перших трьох кварталів 2022 продемонстрували низхідний тренд. Так, чисті премії страховика зменшилися на 78,51% до 2,922 млн. грн., а зароблені премії – на 44,98% до 6,454 млн. грн.
Обсяг страхових виплат та відшкодувань, здійснених компанією за дев’ять місяців 2022 року порівняно з тим самим періодом 2021 року, скоротився на 86,08% до 168 тис грн, а рівень виплат знизився 05 п.п. до 5,75%.
Прибуток компанії від операційної діяльності за дев’ять місяців 2022 року, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, скоротився на 67,75% до 7,651 млн. грн., а чистий прибуток знизився на 42,70% до 16,164 млн. грн.
Активи страховика зросли на 8,96% до 113,913 млн. грн., власний капітал показав приріст на 25,01% до 80,783 млн. грн., зобов’язання знизилися на 17,02% до 33,13 млн грн, кошти та їх еквіваленти зросло на 26,60% до 49,408 млн. грн.
При цьому, станом на 1 жовтня 2022 року компанія сформувала портфель інвестицій в ОВДП в обсязі 28,655 млн грн, що позитивно впливало на забезпеченість страховика ліквідними активами, які в сукупності у 2,36 раза.
Одеська регіональна страхова компанія зареєстрована у 2000 році, спеціалізується на ризикових видах страхування.
НЕК “Укренерго” на четвер запровадило графіки погодинних відключень для споживачів у Києві, Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській, Сумській, Харківській та Полтавській областях.
Згідно з повідомленням оператора, для всіх категорій споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях продовжують діяти запроваджені ввечері середи графіки аварійних відключень.
“Нагадуємо, що обмеження споживання необхідні, щоб зменшити навантаження на мережі, забезпечити постійне балансування енергосистеми та уникнути повторних аварій після того, як електромережі були пошкоджені ракетними обстрілами та атаками дронів росіян”, – зазначають у НЕК.
Крім того, заходи дозволяють енергетикам якнайшвидше відновити пошкоджені енергооб’єкти, балансувати систему та забезпечувати енергоживленням усіх споживачів.
Громадська організація “Всеукраїнська аграрна Рада” (ВАР) за підтримки американської програми з аграрного та сільського розвитку USAID 3 листопада запустила Інтерактивну карту руйнувань агросектору України, створену для демонстрації реальних збитків, завданих галузі російською агресією.
Як повідомляється на сайті ВАР, оприлюднення подібної інформації може допомогти українським агровиробникам зафіксувати військові злочини росіян проти українського АПК, які завдали йому з початку повномасштабної агресії понад $6 млрд. прямих втрат.
За даними організації, інтерактивна карта, розміщена на ресурсі agrirecovery.com.ua, стане достовірним джерелом даних для світової спільноти, потенційних інвесторів та органів державної влади України.
У ході презентації голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев заявив, що поновлення агросектору України після її перемоги над РФ має вивести його на більш високий рівень, при цьому для відшкодування збитків важливо його детально фіксувати.
“Ми повинні зрозуміти, яким чином і скільки стягувати збитки з агресора, мати чіткий юридичний механізм, який буде прийнятний для ведення справ у міжнародних судах. Отже, нам конче потрібна фіксація руйнувань, щоб зібрати необхідні докази для стягнення коштів з агресора після нашої перемоги” , – цитує ВАР Гетьманцева.
За даними організації, інтерактивна карта призначена для документування збитків та злочинів на користь самих аграріїв, оскільки розміщену там інформацію бачитимуть міжнародні організації, які приймають політичні рішення щодо підтримки України. При цьому важливо, щоб доступ до цієї інформації мали приватні інвестиційні та благодійні фонди, які зможуть знайти на інтерактивній карті потенційні підприємства для подальшої адресної допомоги щодо їх відновлення.
Уточнюється, що технічним розробником карти став проект “Вкурс Агро”. Карта двомовна: інформація представлена українською та англійською. Портал надає можливості для пошуку та скачування даних, фотоматеріалів руйнувань по кожному господарству, відображає інформацію про пошкоджені земельні ділянки, об’єкти меліорації, посіви тощо. Також розроблено простий алгоритм для додавання нових об’єктів, є можливість скористатися зворотним зв’язком.
