Унаслідок скорочення експорту та затишшя на світовому ринку молока під час зимових свят ціни на молоко-сировину в Україні стабілізуються, а вже з початку січня очікується зниження закупівельних цін, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
В АВМ зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстраґатунку, станом на 25 грудня, становила 19,60 грн/кг (без ПДВ), що на 0,2 грн більше, ніж місяць тому. Незмінними залишилися ціни на молоко вищого ґатунку – 18,64 грн/кг (без ПДВ) і першого ґатунку – 17,65 грн/кг (без ПДВ).
Середньозважена ціна трьох сортів молока становила 18,63 грн/кг (без ПДВ), що на 0,7 грн більше за результат попереднього місяця.
У галузевій асоціації зазначили, що в другій половині грудня 2024 року закупівельні ціни стабілізувалися через зниження попиту на молоко-сировину в Україні та надлишків на ринку. Це пов’язано зі скороченням обсягів експорту молочної продукції під час різдвяних свят.
Крім того, зниження цін на вершкове масло в США, Новій Зеландії та Європі стримує експорт українських компаній і стримує зростання цін на молоко-сировину всередині країни.
“У 2024 році ціни на вершкове масло були головним драйвером зростання цін на молоко-сировину. Ймовірно, подальше зниження цін на вершкове масло, оскільки запаси товару накопичуються на складах. Певний вплив на зниження цін на масло мало рішення Польщі вивести на ринок тисячу тонн вершкового масла із власних стратегічних запасів, щоб сприяти стабілізації цін на товар”, – пояснили в АСУ.
У галузевій асоціації припустили, що збільшення пропозиції молока-сировини в Україні, ймовірно, пов’язане зі скороченням реалізації молочної продукції через зниження купівельної спроможності. Українці з меншими доходами відмовляються від молочних продуктів через зростання цін.
Відповідно, зростає попит на споживання спредів як дешевшу альтернативу маслу.
Експерти очікують зниження закупівельних цін уже з початку січня 2025 року внаслідок можливого збільшення надлишків молока-сировини на внутрішньому ринку.
Як повідомлялося, у листопаді 2024 року сповільнення експорту молочних продуктів було спричинене дефіцитом молока-сировини, зростанням виробничих витрат через падіння світових цін на молочні продукти та сезонним спадом на ринку напередодні свят.
Україна обмежила ввезення продуктів м’ясних продуктів з низки країн Європейського Союзу через реєстрацію в них африканської чуми свиней (АЧС), повідомило Східне міжрегіональне Головне управління Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (Східне ГУ Держспоживслужби).
Згідно з повідомленням, заборона поширюється на продукцію з низки зон Латвії, Чехії, Хорватії, Словаччини, Румунії, Польщі, Німеччини, Литви, Італії, Естонії, Греції та Болгарії.
У Держспоживслужбі звернули увагу, що Україна визнає зонування щодо африканської чуми свиней, запроваджене Європейським Союзом згідно з імплементаційним регламентом Комісії (ЄС) 2023/54.
У зв’язку з цим заборона поширюється на території ІІ та ІІІ зони для ввезення тварин, що належать до родини свиноподібних, таясових та тапірових, а також генетичного матеріалу та продуктів з них.
Йдеться про продукцію, отриману в згаданих зонах, де на момент видачі сертифіката не повідомлялося про зараження домашніх свиней вірусом АЧС протягом 12 місяців до дати забою тварин, від яких отримано свіже м’ясо. Заборона також поширюється на м’ясо тварин, що походять із господарств або отримані на бійнях, в/і навколо яких, включно з територією в радіусі 10 км, не виявляли АЧС протягом 40 днів до дати забою.
При цьому заборона не поширюється на продукти, які пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхнього оброблення, переробки, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – контагіозне вірусне захворювання свійських і диких свиней, вперше зафіксоване 1903 року в Південній Африці. Воно не піддається лікуванню та вакцинопрофілактиці. Зупинити поширення вірусу можна лише карантинними заходами.
АЧС безпечний для людини, але тягне за собою економічні втрати, оскільки всі тварини в осередку зараження мають бути знищені.
Імпорт електроенергії в грудні 2024 року зріс порівняно з листопадом у 2,7 раза – до 433,4 тис. МВт*год, експорт упав у 6,1 раза – до 6,8 тис. МВт*год, випливає з даних на порталі Energy Map.
Таким чином, за підрахунками “Енергореформи” на базі цих даних, імпорт е/е в грудні-2024 р. перевищив її експорт у 63,7 раза.
Найбільше е/е було імпортовано з Угорщини – 152,33 тис. МВ*год (35,16%). Далі йдуть Словаччина – 107,08 тис. МВт*год (24,71%), Польща – 91,98 тис. МВт*год (21,23%), Румунія – 70,78 тис. МВт*год (16,34%), Молдова – 11,12 тис. МВт*год (2,57%).
За експортом також Угорщина посідає перше місце – туди було поставлено 2,99 тис. МВт*год (43,96%). До Румунії експортовано 1,58 тис. МВт*год (23,17%), Молдови – 1,06 тис. МВт*год (15,56%), Словаччини – 1,04 тис. МВт*год (15,33%), Польщі – 0,14 тис. МВт*год (1,99%).
Загалом 2024 року імпорт е/е становив 4,44 млн МВт*год, що в 5,5 раза перевищує показник 2023 року (806,4 тис. МВт*год). Найбільше було імпортовано в червні – 858,38 тис. МВт*год, найменше в лютому – 84,09 тис. МВт*год.
Експорт 2024 року становив 348,43 тис. МВт*год, що майже на рівні 2023 року – 366,5 тис. МВт*год. Найбільше було експортовано в березні – 154,1 тис. МВт*год, найменше у вересні – 0,69 тис. МВт*год. У червні-серпні експорт не здійснювався.
Як повідомлялося, у листопаді 2024 року імпорт знизився на 9% порівняно з жовтнем – до 165 млн кВт*год, експорт до Європи знизився на 31% – до 41,9 тис. МВт*год.
Попри загальний дефіцит е/е, спричинений масованими атаками РФ на енергосистему, у певні години, зокрема, активної роботи ВДЕ-генерації, а також уночі, в Україні є її надлишок, який надає змогу експортувати. Альтернативою експорту є, зокрема, примусове обмеження виробництва е/е з ВДЕ, яке має компенсуватися НЕК «Укренерго». Через профіцит також мають знижувати потужність інші види генерації.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова освоїла випуск броньованого захисту для модуля управління комплексом MIM-104 Patriot, який захищає українське небо від ворожих атак.
Згідно з пресрелізом групи в п’ятницю, інженери “Метінвесту” вже змонтували першу броню на робочий модуль управління системою ППО.
Водночас наголошується, що “Метінвест” продовжує активно розширювати лінійку захисних виробів для української армії, що підвищує рівень безпеки та захищає життя захисників і військову техніку. Компанія освоїла виробництво сталевих екранів для основних вітчизняних танків Т-64 і Т-72, американських танків M1 Abrams і БМП Bradley, а також готується інтегрувати їх на різні модифікації Leopard 2. Бійці вже отримали понад 300 екранів.
Керівник напряму сталевого виробництва “Метінвесту” для потреб української армії, операційний директор групи Олександр Мироненко зазначив, що захисники неба також потребують надійного захисту.
“Оскільки це один із головних напрямів ініціативи Сталевий Фронт, в якому ми маємо великий досвід, недивно, що саме нам довірили таку відповідальну місію. За півтора місяця ми з нуля створили проєкт і за кресленнями виготовили з української бронесталі Метінвесту щит для екіпажу ЗРК Patriot, який гарантує захист від уламкових уражень як оборонцям, так і комплексу керування системою ППО. Шеф-монтаж броні також здійснювали наші досвідчені інженери”, – пояснив Мироненко.
У компанії уточнили, що інженери “Метінвесту” налагодили виробництво унікального бронепанцира для мозкового центру ЗРК Patriot, який забезпечує управління цією системою протиповітряної оборони. Захист екіпажу від осколкових уражень виготовлено зі сталі марки 30ХН2МА, що має поліпшені характеристики зносостійкості, міцності, в’язкості та опору механічним навантаженням.
Панцир складається з майже 200 елементів – пластин броньованої сталі товщиною до 8 мм, які захищають центр управління комплексом ППО. Загальна вага панцира перевищує 2,6 тонни, однак це не впливає на функціональність чи мобільність комплексу. Над створенням панцира для ЗРК Patriot працювала команда проєктних інженерів, які керували роботою токарів, слюсарів, механоскладальників та електрогазозварників.
Система Patriot – зенітний ракетний комплекс. Серцевина системи – радар AN/MPQ-53 Рatriotс. Ця багатоцільова радіолокаційна станція з пасивною фазованою антенною решіткою (ПФАР), що працює в G- або H-діапазонах. Patriot використовує передові ракети-перехоплювачі з повітря і високоефективні радіолокаційні системи. Максимальна дальність виявлення повітряних цілей становить 170 км.
ПрАТ «Південний», провідний виробник винограду в Україні, виплатить акціонерам за підсумками 2024 року 7,301 млн грн дивідендів із розрахунку 0,44 грн на одну просту акцію.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), відповідне рішення наглядова рада компанії ухвалила на позачергових дистанційних зборах акціонерів.
Наглядова рада зазначила, що затвердить список осіб, які мають право на отримання дивідендів, – 13 січня 2025 року, а їхні виплати здійснюватимуться в період із 14 січня до 27 червня поточного року всією належною сумою в повному обсязі пропорційно частці кожного акціонера.
Згідно з даними ресурсу Opendatabot, ПрАТ «Південний» входить до двадцятки виробників винограду в Україні та за фінансовими результатами роботи у 2023 році посідає 11 позицію в рейтингу.
ПрАТ «Южний» засновано 1998 року в Білгород-Дністровському районі Одеської області, спеціалізується на вирощуванні винограду, зернових, бобових і насіння олійних культур.
Дохід підприємства 2023 року становив 23,85 млн грн, чистий прибуток – 5,271 млн грн, боргові зобов’язання – 11,378 млн грн, активи оцінюють у 53,606 млн грн. Статутний фонд компанії – 4,137 млн грн. Бенефіціаром підприємства є Данило Морщагін.
Ціни на нафту еталонних марок продовжують підвищуватися в п’ятницю після збільшення за підсумками попередньої сесії.
Це обумовлено як очікуваннями зростання економіки Китаю і, відповідно, збільшенням попиту на нафту з боку найбільшого світового імпортера, так і тривалим скороченням запасів у США, повідомляє Trading Economics.
Також підтримку ринку надають прогнози похолодання в багатьох частинах США, зазначає MarketWatch.
Котирування березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:09 кч становили $76,08 за барель, що на $0,14 (на 0,2%) перевищує рівень на закриття попередніх торгів. У четвер ці контракти подорожчали на $1,29 (на 1,7%) – до $75,93 за барель.
Ціна ф’ючерсів на марку WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) вранці зросла на $0,23 (на 0,3%) – до $73,34 за барель. За підсумками попередньої сесії котирування цих контрактів збільшилися на $1,41 (на 2%) і досягли $73,13 за барель, що є максимумом із середини жовтня, за даними Dow Jones Market Data.
За підсумками 2024 року ціна Brent знизилася на 3,1%, тоді як WTI – практично не змінилася.
Запаси нафти в США за тиждень, що завершився 27 грудня, скоротилися на 1,178 млн барелів, повідомило міністерство енергетики США в четвер. Вони зменшилися за підсумками шостого тижня поспіль.
Резерви бензину зросли на 7,717 млн барелів, дистилятів – на 6,406 млн барелів.
