Україна в січні-березні 2025 року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 88,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 87,1% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перший квартал 2025 року імпортувала 22 тонни титановмісної руди на суму $37 тис. з Китаю (100%), все – у січні.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних щодо експорту титанової сировини не надається в рамках обмежень щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС. “Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке. (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснили у відповіді ДМС агентству “Інтерфакс-Україна“.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, що містять службову інформацію в ДМС, згідно з відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-березні 2025 року в грошовому вираженні скоротився на 1,3% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $215,15 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними ДМС, зокрема у березні імпорт цієї автотехніки скоротився майже на 13% порівняно з березнем-2024 – до $69,62 млн.
Як повідомлялося, у січні поточного року імпорт вантажних авто скоротився на 6% до січня-2024, а в лютому було зафіксовано приріст у 21% до лютого минулого року.
Найбільше вантажівок за перший квартал ввезено зі США – на $50,06 млн (23,3% імпорту), Польщі – на $47,25 млн (22,15%) та Франції – на $35,27 млн (16,4%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували Польща (23,2% загального імпорту вантажівок або $50,6 млн), Китай (10,7% або $23,4 млн) та Франція (10,3% або $22,4 млн).
Імпорт з усіх інших країн за січень-березень скоротився на 32,4% – до $82,2 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за три місяці експортувала вантажні авто лише на $2,5 млн, здебільшого до Румунії (59,4% експорту таких авто), Туреччини (38%) і Молдови (2%), а роком раніше були незначні експортні поставки (на $0,5 млн).
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вираженні зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
ПАТ «Центренерго» скасувало тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) та обов’язкове страхування від нещасного випадку на транспорті.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, причиною такого рішення стала відсутність пропозицій. Як повідомлялося, тендер було оголошено 1 квітня. Очікувана вартість закупівлі становить 878,872 тис. грн. Кінцевий термін подання документів за тендером – 9 квітня.
24 квітня 2025 року в Індустріальному парку «Біла Церква» відбудеться міжнародний форум «Industrial Evolution. Виробництво вмикає економіку». Подія збере понад 1000 лідерів виробничого сектору, представників уряду та місцевої влади з усієї України, інвесторів, банкірів і міжнародних партнерів для обговорення майбутнього української промисловості, її масштабування, залучення інвестицій та впровадження інновацій.
В умовах, коли війна зруйнувала третину промислового потенціалу України, країна потребує не просто відновлення, а повного перезавантаження виробничого сектору. Індустріальні парки, акселератори, міжнародні інвестиції, сучасні виробничі екосистеми та інновації — це те, що визначає вектор промислового розвитку України.
«Для економічного успіху Україні потрібні потужні інноваційні виробництва. Ми бачимо, як через розвиток промисловості цього досягли інші розвинені країни — Туреччина, Польща, Чехія, Румунія. Ми з командою вже реалізували індустріальний парк в Білій Церкві, і це досвід, яким ми готові ділитися, щоб в країні з’являлися сотні нових точок зростання. Тому ми створили платформу, щоб бізнес, держава та інвестори мали можливість знайти ефективні рішення розвитку виробництва в Україні — вже сьогодні, не чекаючи кращих часів», — зазначає Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture та ініціатор форуму.
У програмі — 4 панельні дискусії, присвячені ключовим викликам і перспективам розвитку промислового сектору України. У фокусі обговорень — інструменти державного стимулювання, регіональні програми підтримки, податкова політика, доступ до фінансування, впровадження технологій та інновацій. А також трансформація професійно-технічної освіти під потреби нової індустрії, розвиток індустріальних парків, залучення іноземних інвестицій і практичний досвід міжнародних компаній, які вже розміщують виробництва в Україні.
На форумі діятиме експозона Made in Ukraine техніки для промисловості та міської інфраструктури.
Українські компанії з усієї країни представлять інновації у сферах автоматизації виробництва, будівництва, транспорту та електроніки. Серед експонатів — роботизовані рішення, промислові 3D-принтери, швидкісні зарядні станції, вентиляційні системи, будівельна та спеціалізована техніка, інноваційні зварювальні комплекси, комплектуючі для електроніки тощо.
Також під час заходу відбудеться відкриття нового заводу фінської корпорації Peikko Group — світового лідера у виробництві тонких міжповерхових конструкцій та технологій з’єднання для збірного та монолітного будівництва. Завод, розташований у Індустріальному парку «Біла Церква», стане важливим кроком у відбудові України. Учасники форуму першими ознайомляться з його виробничими потужностями та технологіями.
Організатори:
Участь безплатна. Детальна інформація про програму, спікерів та реєстрація — на сайті: https://industry.forumkyiv.org/
Акредитація медіа до 20 квітня: https://bit.ly/4co8ISn
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
9 квітня 2025 року амбасадор Закарпаття, голова організації «Феман» та радник словацького дитячого омбудсмена Едуард Бураш організував доставку великої партії гуманітарної допомоги до Чернігівської області.
Ініціатива виникла після звернення полковника ЗСУ Миколи Журавльова, який повідомив про критичну ситуацію в селі Чайкине на Чернігівщині. Населений пункт зазнає обстрілів, і там досі проживають 90 дітей, які потребують продуктів харчування, засобів гігієни та інших необхідних речей.
У формуванні гуманітарного вантажу взяли участь партнери Бураша — Наталія Александрова та Володимир-Франц фон Габсбург, а також організація «Посмішка як дар» в особі Болеслава Лешо та Болеслава Драба. Допомогу також надали Анна Іванкова з GKCh Košice, Марцел Врхота, Петер Йелен, Петер Роман, Габіца Йеленова та інші.
Вантажівка доставила ліжка, матраци, засоби гігієни, мийні засоби та продукти харчування. Допомога була організована через партнерів з «Українського дому благодійності» під патронатом Франца Володимира фон Габсбурга. В Ужгороді вантаж перевантажили на іншу вантажівку для подальшого транспортування. Депутат Ужгородської міськради Арсен Мелкумян та працівники «Нової Пошти» сприяли в перевантаженні.
Митні та прикордонні служби Словаччини та України оперативно оформили необхідні документи, що дозволило безперешкодно перетнути кордон.
Міжнародний олімпійський комітет затвердив оновлену програму Літніх Олімпійських ігор-2028 у Лос-Анджелесі. Серед п’яти нових видів спорту, занесених до офіційного списку – сквош, який уперше в історії отримає олімпійський статус.
Разом зі сквошем до програми увійшли бейсбол/софтбол, крикет, прапор-футбол і лакрос. Для цих видів спорту виділено 698 додаткових квот (322 жінки і 376 чоловіків), що стало частиною зусиль МОК щодо розширення олімпійського руху і гендерного балансу.
Сквош: від закритих клубів до олімпійських арен
Сквош – це динамічна та інтенсивна ракеточна гра, що вимагає блискавичної реакції та витривалості. Вважається, що сквош виник в Англії на початку XIX століття, а в 1920-х роках почав стрімко поширюватися світом. За останні десятиліття він став украй популярним видом спорту в Канаді, США, Єгипті, Пакистані, Великобританії, Франції та Австралії.
На сьогодні сквошем займається понад 20 мільйонів осіб у 185 країнах світу, а міжнародна федерація World Squash Federation об’єднує 200+ національних федерацій.
Незважаючи на масову популярність, сквош довгий час залишався поза олімпійською програмою, поступаючись місцем іншим видам. Його включення в Лос-Анджелес-2028 – це історичний прорив, якого світова сквош-спільнота домагалася понад два десятиліття.
Олімпіада-2028: розширення кордонів
Програма Ігор налічує тепер 31 вид спорту і 351 дисципліну, а загальна квота – 10 500 атлетів. Буде реалізовано повний гендерний паритет у командних змаганнях, включно з футболом і водним поло.
З’являться нові мікст-дисципліни, розшириться програма з плавання, веслування, скелелазіння та баскетболу 3х3. Таким чином, Олімпійські ігри-2028 обіцяють бути одними з найрізноманітніших і збалансованих за всю історію.
Для шанувальників сквошу – це не просто новина. Це перемога цілого покоління, яке мріяло про те, щоб улюблений спорт нарешті опинився в центрі олімпійського руху. Лос-Анджелес-2028 стане їхньою ареною.
