Антикорупційні органи України повідомили про підозру ще 10 фігурантам справи про протиправну діяльність посадових осіб “Укргазбанку”, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
“За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ повідомили про підозру ще 10 учасникам організованої групи, очолюваної екс-головою правління АБ “Укргазбанк”, яка незаконно вивела з фінансової установи 206 млн грн”, – йдеться в повідомленні САП у телеграм-каналі у вівторок.
У САП наголошують, що за версією слідства, співробітники банку саме з цими фігурантами, які нібито були “агентами” банку і залучили до нього великих клієнтів, забезпечили укладення договорів для отримання від банку “винагороди”.
“З’ясувалося, що більшість із цих суб’єктів (фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи) були зареєстровані винятково для участі в цій схемі та після отримання коштів припиняли свою діяльність”, – наголошується в повідомленні.
У прокуратурі уточнюють, що п’ятеро фігурантів перебувають за кордоном, про підозру їм повідомлено в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України.
“На сьогодні загальна кількість учасників схеми становить 15 осіб, серед яких і екс-голова правління “Укргазбанку”, – вказується в повідомленні.
У САП нагадують, що керівництво банку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, використовувало її для розкрадання грошових коштів.
Слідством встановлено, що протягом 2014-2019 років за цією схемою 52 таким агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн гривень.
6 жовтня 2022 року в зазначеному кримінальному провадженні про підозру повідомлено 5-ти основним фігурантам цього злочину, серед яких колишній голова правління “Укргазбанку”, колишні та чинні посадовці банківських установ.
Ціни на нафту еталонних марок опускаються вранці в середу, продовжуючи негативно реагувати на повідомлення про продаж нафти зі стратегічного резерву США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:08 кв становить $84,8 за барель, що на $0,78 (0,91%) нижче від ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подешевшали на $1,03 (1,2%), до $85,58 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $78,31 за барель, що на $0,75 (0,95%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. Днем раніше контракт опустився в ціні на $1,08 (1,4%), до $79,09 за барель.
Напередодні Міненерго США повідомило про плани продати на ринку 26 млн барелів нафти зі стратегічного резерву (SPR) в поточному році. Продажі будуть проведені в період з 1 квітня по 30 червня.
Вивільнення палива із запасів відбуватиметься в рамках досягнутих ще 2015 року домовленостей і пов’язане з виконанням держбюджету, сказав редактор Sevens Report Research Тайлер Річі в інтерв’ю MarketWatch.
“Але, коли трейдери бачать на екрані заголовок новини про вивільнення нафти зі стратегічного резерву, вони насамперед думають про зростання пропозиції на ринку, після чого спочатку тиснуть кнопку “продати” і тільки потім вже ставлять запитання”, – додав він.
Тим часом ОПЕК напередодні підвищила оцінку попиту на нафту у 2023 році на 100 тис. барелів на добу – до 101,87 млн б/д. Очікується, що 2023 року зростання споживання нафти в країнах ОЕСР становитиме 0,35 млн б/д, а в країнах, що не входять до ОЕСР, – 1,96 млн б/д.
Оцінку попиту на нафту в першому кварталі 2023 року збільшено на 220 тис. б/д порівняно з попереднім прогнозом, до 101,26 млн б/д; у другому – на 50 тис. б/д, до 100,7 млн б/д. Прогноз на третій квартал збільшено на 90 тис. б/д, до 101,99 млн б/д.
Крім того, дані Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч із вівторка на середу, вказали на зростання запасів у США за тиждень, що завершився 10 лютого, на 10,5 млн барелів.
Офіційну доповідь про резерви енергоносіїв у Штатах буде оприлюднено в середу о 17:30 кв. Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікують збільшення запасів нафти приблизно на 1,2 млн барелів.
Влада Норвегії ухвалила рішення виділити Україні 12 танків різних типів, заявив глава норвезького Міноборони Бьорн Арильд Грам.
“Норвегія пожертвує Україні вісім танків і до чотирьох танків особливого призначення. Також влада виділить фонди для придбання боєприпасів і запчастин, сказав міністр оборони Бьорн Арильд Грам”, – йдеться в заяві норвезького уряду.
У заяві не уточнили, які саме танки Осло передасть Києву. Однак, згідно з документом, Норвегія спрямує до Європейського фонду миру близько $24,7 млн для закупівель боєприпасів і запчастин до танків Leopard 2.
На початку лютого прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере запропонував виділяти по 15 млрд норвезьких крон (приблизно $1,5 млрд) щорічно протягом п’яти років для надання гуманітарної та військової допомоги Україні.
Раніше влада ФРН оголосила про рішення передати Україні першу партію з 14 танків Leopard 2 і 178 танків Leopard 1. При цьому німецька влада дає союзникам дозвіл на те, щоб і вони теж поставляли в Україну танки Leopard 2.
Leopard 2 – основний бойовий танк бундесверу. Стоїть також на озброєнні Австрії, Угорщини, Польщі, Туреччини, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Іспанії, Данії, Греції, Фінляндії, Нідерландів. Його експлуатують із 1979 року, він має багато модифікацій, загалом вироблено понад 3,6 тис. од. цього танка.
Наглядова рада страхової компанії “Альфа Страхування” (Київ) 10 лютого припинила повноваження глави правління Ірини Гевель у зв’язку з достроковим розірванням контракту за її ініціативою, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР.
Гевель обіймала зазначену посаду п’ять років і п’ять місяців.
Замість неї наглядова рада призначила головою правління компанії з 14 лютого Олену Сабаріну, яка протягом останніх п’яти років обіймала посади члена правління і фінансового директора СК.
Крім того, першим заступником голови правління призначено Олександра Журавльова, який до цього протягом останніх п’яти років обіймав посади технічного директора, начальника управління з господарського і транспортного забезпечення “Альфа Страхування”.
Як повідомлялося, Національний банк України 5 грудня 2022 року застосував до ПрАТ СК “Альфа Страхування” захід впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на надання фінансових послуг.
НБУ також зазначав, що зазначений захід впливу застосовано у зв’язку з невідповідністю компанії вимогам Положення про ліцензування та реєстрацію постачальників фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг…, а саме вимогам до ділової репутації постачальників фінансових послуг. Компанія повинна усунути порушення до 5 грудня 2023 року.
Пізніше Моторне (транспортне) страхове бюро України на своєму сайті повідомило, що у зв’язку з тимчасовим зупиненням СК “Альфа Страхування” ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), вона втратила право укладати нові договори.
За перші три квартали 2022 року компанією було зібрано 719,327 млн грн валових премій, що на 32,97% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Чисті премії скоротилися на 32,75% до 711,449 млн грн, а зароблені премії – на 16,23% до 849,317 млн грн.
Обсяг виплат, здійснених СК “Альфа Страхування”, за дев’ять місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року знизився на 11,68% до 258,439 млн грн. З огляду на більші темпи скорочення брутто премій порівняно зі страховими відшкодуваннями, рівень виплат зріс на 8,66 п.п. до 35,93%.
Фінансовий результат від операційної діяльності за три квартали 2022 року порівняно з трьома кварталами 2021 року зріс у 3,77 раза до 138,428 млн грн, а чистий прибуток збільшився в 4,09 раза до 126,472 млн грн.
Як повідомлялося, СК “Альфа Страхування” заснована 2000 року. Пропонує універсальний портфель послуг, що включає комплексні програми захисту інтересів бізнесу і широкий спектр страхових продуктів для приватних осіб.
Посівні площі в Україні 2023 року скоротяться на 7 млн га, або на 24,1% порівняно з довоєнним показником – до 22 млн га з 29 млн га, заявив директор Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак під час дискусійної панелі в Медіацентрі Україна у вівторок.
За його словами, поточного року суттєво зміниться структура посівних площ на користь олійних культур, а вимушене зменшення скорочення обсягів внесених добрив напряму вплине на показники валового збору врожаю.
“Для внутрішнього споживання, звичайно, за всіма групами продовольства ми будемо забезпечені, але очікується зміна експортного потенціалу. Зокрема, буде посіяно набагато менше кукурудзи, тоді як це одна з основних зернових культур, які йшли на експорт”, – зазначив Віштак під час дискусії.
Він також наголосив, що держава зосередиться на підтримці малих аграріїв, тож наразі працює над продовженням програми з виплати дотацій та субсидій на гектар оброблюваних земель і на голову рогатої худоби. Важливість їхньої підтримки пов’язана, серед іншого, і з тим, що саме невеликі аграрії здебільшого займаються овочівництвом, дефіцит якого ми зараз спостерігаємо на внутрішньому ринку.
Крім того, у бюджеті на 2023 рік уряд запланував понад 16 млрд грн кредитування, з них 9,6 млрд грн для аграріїв. Це дасть змогу частково пролонгувати минулорічні позики і дасть можливість видавати нові кредити під посівну.
Як повідомлялося, українські сільгоспвиробники минулого року провели посів основних озимих зернових культур на площі 4,5 млн га, зокрема пшеницею засіяно 3,8 млн га, ячменем – 613 тис. га, житом – 79,2 тис. га. Крім того, в Україні озимим ріпаком засіяно 999 тис. га, що становить 104% від раніше запланованих показників.
Таким чином, сумарно в Україні було засіяно озимими зерновими та олійними культурами 5,5 млн га, або 62% минулорічних обсягів.
2021 року Україна виділила під озимі культури 8,87 млн га, зокрема під пшеницю – 6,66 млн га, ячмінь – 1,02 млн га, жито – 160,6 тис. га, ріпак – 1,03 млн га.
