Дебіторська заборгованість АТ “Укрзалізниця” перед Крюківським вагонобудівним заводом (КВБЗ, Полтавська обл.) за поставлені у 2022 році 70 пасажирських вагонів перевищила 1,48 млрд грн, повідомила пресслужба заводу.
“Станом на 28 грудня 2022 року поставлено вже 85 вагонів, але останні розрахунки з боку “Укрзалізниці” за них були проведені ще 2021 року і лише за 15 вагонів у сумі 310,68 млн грн”, – ідеться в повідомленні на сайті підприємства.
Пресслужба зазначає, що КВБЗ протягом 2022 року випускав і постачав вагони, але грошей не отримував.
“Крюківський вагонзавод протягом перших двох декад січня 2023 року простоюватиме, оскільки не має коштів на закупівлю комплектуючих”, – підкреслюється в повідомленні.
Згідно з ним, про наслідки відсутності розрахунків за такий обсяг продукції для КВБЗ його керівники неодноразово інформували Полтавську ОВА, “Укрзалізницю”, профільні міністерства.
Керівництво заводу 29 грудня 2022 року надіслало термінового листа щодо критичної ситуації на заводі на адресу голови Полтавської ОВА Дмитра Луніна у зв’язку з публікаціями, що з’явилися у ЗМІ з посиланням на нього, щодо отримання КВБЗ оплати за вагони, які поставляються.
“У листі наголошується, що отримання коштів ПАТ “КВБЗ” у поточному місяці є критично необхідним для завершення виконання держзамовлення в повному обсязі та забезпечення постачання решти 15-ти вагонів (зі 100 за договором)”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Як повідомлялося, у межах укладеного 2021 року договору КВБЗ має поставити УЗ 100 пасажирських вагонів на понад 3 млрд грн.
Київ отримав перші два з 20 запланованих генераторів високої потужності (300-800 кВА) у рамках виконання меморандуму між Києвом і Тайванем про допомогу з придбання альтернативних джерел живлення, повідомила прес-служба мера столиці в понеділок.
“Перші два генератори вже передали “Київтеплоенерго”, їх використовують у міських котельнях. У рамках проєкту передбачається передача близько 20 генераторів для живлення об’єктів критичної інфраструктури столиці. Ми дуже вдячні нашим партнерам за підтримку Києва та України”, – сказав Віталій Кличко під час передачі генераторів комунальному підприємству “Київтеплоенерго”.
У грудні минулого року Київ і Тайвань підписали меморандум про взаєморозуміння допомоги столиці України в придбанні дизельних електрогенераторів за сприяння пожертви Міністерства закордонних справ Тайваню.
Український авторинок нових легкових автомобілів скоротився на 61,5% порівняно з довоєнним 2021 роком – до близько 40 тис. од., повідомляє AUTO-Consulting.
“Але головне, що український авторинок встояв, він існує навіть під час війни. Спасибі за це Збройним Силам України”, – повідомляється на сайті інформаційно-аналітичної групи.
Водночас AUTO-Consulting констатує, що підсумки минулого року для авторинку виявилися найгіршими з 2000 року.
“Наприклад, у 2015 році, коли через військові дії також було істотне падіння, ринок сягнув 46,5 тис. автомобілів і продемонстрував 50%-ве зниження”, – зазначається в повідомленні.
На своїй сторінці у Facebook AUTO-Consulting наводить також попередні підсумки продажів нових легкових авто в грудні – продано 4009 авто, що майже на 23% більше, ніж у листопаді-2022. Лідерство зберегла Toyota c часткою ринку 27,4%, на друге місце з 3-го в листопаді вийшла Skoda (10,3%), а на третє з 8-го піднялася марка Suzuki (7,9%). Марка Renault, яка посідала другу позицію в листопаді-2022, опустилася на 5-е місце (5,7% ринку).
За даними групи, ринок нових легких комерційних автомобілів (LCV) у 2022 році скоротився на 69% – до 4 тис. од., і, як зазначають аналітики, сумарний обсяг у 44 тис. проданих легкових і легких комерційних авто став найменшим показником із 1997-1998 років, коли ринок нових легковиків становив близько 30 тис. од.
Водночас у компанії зазначили, що вже поточного року провідні оператори українського авторинку очікують на позитивну динаміку.
Як повідомлялося, у 2021 році продажі нових легкових авто, за даними Auto-Consulting, зросли на 20% до 2021 року – до 103,65 тис. од.
Група компаній “Нова Пошта” у 2022 році сплатила до бюджетів усіх рівнів понад 5 млрд грн податків і зборів.
Про це в новорічному привітанні компанії заявив співвласник “Нова Пошта” Володимир Поперешнюк.
Він також зазначив, що компанія продовжує розвиватися і відкривати міжнародні відділення навіть під час активної фази війни.
Зі свого боку, СЕО “Новабокс” Олександр Лісовець повідомив, що компанія незабаром презентує союственні поштомати в Польщі.
Як повідомлялося, 2021 року “Нова Пошта” перерахувала до бюджету всіх рівнів понад 6,4 млрд грн податків і зборів, що на 26% більше, ніж 2020-го.
До ГК “Нова Пошта” входять, зокрема, компанії “Нова Пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова Пошта Глобал”.
Мережа налічує близько 10 тис. відділень по всій Україні.
Німецька машинобудівна компанія Krauss-Maffei Wegmann розпочала виробництво для України самохідних артилерійських установок RCH 155, повідомив радник компанії Krauss-Maffei Wegmann Ніколас Драммонд у своєму твіттері.
“Іноді об’єднання двох перевірених рішень у нову концепцію може бути революційним, уникаючи значного ризику. Розпочато виробництво Boxer RCH-155 для України”, – написав Драммонд.
У грудні уряд Німеччини офіційно підтвердив, що готує для України 18 одиниць новітніх колісних установок RCH 155.
Міністр оборони України Олексій Резніков звернувся з відповідним запитом до Німеччини в липні 2022 року.
Установкою керує екіпаж із двох осіб. Боєкомплект становить 30 снарядів. Виробником заявлено, що дальність стрільби становить 40 км і 52 км снарядами V-LAP.
Чистий відтік з України, що тривав п’ять тижнів і припинився на тиждень перед католицьким Різдвом, в останній тиждень року змінився чистим припливом у 33 тис. осіб, зокрема 29 тис. у перші три дні, повідомила Держприкордонслужба у Facebook.
За даними відомства, потік на виїзд з України з 24 до 30 грудня знизився порівняно з попереднім тижнем із 301 тис. до 279 тис. осіб, тоді як на в’їзд зріс із 302 тис. до 312 тис.
Прикордонна служба Польщі також зафіксувала за останні сім днів чистий приплив в Україну – одразу 35 тис. осіб порівняно з 15 тис. осіб тижнем раніше.
За даними польського відомства, тижневий потік з України до Польщі скоротився зі 184 тис. осіб до 179 тис. осіб, тоді як зворотний потік із Польщі до України зріс зі 199 тис. до 214 тис. осіб.
Загалом від початку війни до Польщі з України прибуло 8,817 млн осіб, тоді як у зворотному напрямку прослідувало 7,028 млн осіб.
Кількість легкових авто, які перетнули західний кордон України, за даними Держприкордонслужби, скоротилася зі 139 тис. до 123 тис., тоді як оформлених транспортних засобів із гуманітарними вантажами – з 593 до 428.
Як повідомлялося, з 10 травня потік на в’їзд в Україну через західний її кордон майже місяць щодня стійко перевищував потік на виїзд. Чистий приплив за цей час становив 188 тис. осіб. У наступні тижні такої однозначної тенденції вже не було, за винятком тижня початку нового навчального року, коли чистий приплив становив рекордні 47 тис. осіб.
Загалом статистика свідчила про поступове повернення українців додому: чистий приплив за період з 10 травня до 23 вересня становив 409 тис. осіб.
Уперше з 10 травня кількість тих, хто виїхав з України за тиждень, перевищила кількість тих, хто в’їхав наприкінці вересня. Тоді чистий відтік становив одразу 28 тис. осіб, і однією з можливих причин була реакція на мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім імовірною причиною відтоку були масовані обстріли енергетичної інфраструктури. Загалом же відтоді чистий відтік становив 84 тис. осіб.
Згідно з даними УВКБ ООН станом на 27 грудня, загалом з України від початку війни виїхало (без урахування потоку на в’їзд) 16,867 млн осіб, із них у Польщу – 8,507 млн, Росію (дані не оновлюють із 3 жовтня) – 2,852 млн осіб, Угорщину – 1,973 млн осіб, Румунію – 1,738 млн осіб, Словаччину – 1,048 млн осіб, Молдову – 732,9 тис. осіб, Білорусь – 16,7 тис. осіб.
Водночас в Україну, за даними ООН, із 28 лютого до 27 грудня в’їхало (без урахування даних Угорщини, РФ і Білорусі) 8,952 млн осіб.
