Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді минулого року (4 млн 567,168 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
У пресрелізі наголошується, що через триваюче призупинення відшкодування ПДВ загальна заявлена сума утриманого ПДВ зараз становить $47 млн. Через скорочення фінансової ліквідності, яке виникло в результаті цього, група була змушена скоротити виробництво до однієї лінії окатків, проте змогла збільшити виробництво низькоглиноземистого Fe67% концентрату, щоб задовольнити попит китайських клієнтів.
В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за квартал сягнув 1,51 млн тонн, що на 3% більше ніж 1,46 млн тонн у другому кварталі та на 29% менше ніж 2,1 млн тонн у першому.
Також зазначається, що група продовжувала активно працювати над зниженням загальних грошових витрат. Це передбачало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів і послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал 2025 року був першим кварталом, коли компанія повністю відчула на собі вплив рішень українських податкових органів призупинити відшкодування ПДВ українським дочірнім компаніям.
“Незважаючи на подальше скорочення потужностей з огрудкування до однієї лінії ми досягли загального обсягу виробництва 1,5 млн тонн за квартал. Виробництво за перші дев’ять місяців 2025 року було порівнянним з аналогічним періодом минулого року, склавши загалом 5,1 млн тонн. Високий попит з боку китайських клієнтів на наші високоякісні низькоглиноземні концентрати дозволив нам збільшити виробництво на 36% порівняно з попереднім кварталом і майже в чотири рази з початку року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що відмова податкових органів повертати ПДВ залишається найважливішою проблемою для бізнесу. І нагадав, що група отримала офіційні повідомлення від податкових органів про призупинення відшкодування ПДВ з березня 2025 року за період, що починається з січня 2025 року. Аналогічні повідомлення надходили щомісяця до липня, і загальна сума неповерненого ПДВ за цей період становить $47 млн. Якщо відшкодування ПДВ буде призупинено також за серпень та вересень, то оціночна загальна сума неповерненого ПДВ становитиме $58 млн.
При цьому заходи щодо скорочення витрат, запроваджені у другому кварталі, продовжилися і в третьому кварталі. На кінець вересня приблизно 20% працівників перебували у відпустках або мали скорочений робочий день.
Протягом третього кварталу проблеми з ПДВ посилилися через посилення повітряних атак Росії на українську залізничну мережу та внутрішню енергетичну інфраструктуру в Україні. Ці проблеми створюють додаткові складнощі в управлінні операціями та логістикою.
Ferrexpo в I півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Кондитерську фабрику “АВК” (Дніпро) 15 вересня продали через систему електронних торгів OpenMarket – СЕТАМ за борги, її власником стало київське ТОВ “Іларіс”, повідомляється на вебсторінці аукціону.
Згідно з даними на сайті СЕТАМ, на аукціон було виставлено приміщення фабрики площею 37,847 тис. кв м вартістю 92 млн грн, два тепловози з трьома вагонами, 14 навантажувачів. Стартова ціна – 1 262 639 922,64 грн.
В аукціоні брали участь вісім учасників. Заявки чотирьох було відхилено на старті через несплату гарантійного внеску.
ТОВ “Іларіс” перемогло в торгах і запропонованою сумою за лот – 50,004 млн грн.
Компанія “Іларіс” зареєстрована 4 серпня 2025 року. Спеціалізується на наданні в оренду нерухомого майна. Статутний фонд – 50 грн. На підприємстві працевлаштовано одну людину. Кінцевий бенефіціар – Марина Рицька. Вона також володіє 18 підприємствами, що спеціалізуються на наданні в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як повідомлялося, рішення у справі №905/2852/16 про банкрутство ПрАТ “АВК”, ухвалене 8 липня Господарським судом Донецької області, було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 липня 2021 року. Регіональний госпсуд у складі судді Максима Лейби розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою кредитора ТОВ “Русток” (Донецьк) до боржника – ПрАТ “АВК” за участю представників кредиторів АТ “Ощадбанк”, ПАТ “Промінвестбанк” і АТ “Райффайзен банк Аваль”.
Судовий орган за результатами проведеного 2020 року аналізу фінансово-господарського стану підприємства встановив, що рівень втрати платоспроможності “АВК” за останні три роки виключає можливість застосування до боржника процедури санації. Фінансово-господарський стан боржника характеризується надкритичною неплатоспроможністю, відповідно, задоволення вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Госпсуд тоді уточнив, що постанова набуває чинності 8 липня 2021 року і може бути оскаржена у Східному апеляційному господарському суді через Господарський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги.
Рішенням від 20 жовтня 2016 року Госпсуд Донецької області відкрив провадження у справі про банкрутство “АВК” за позовом ТОВ “Русток” (Донецьк) і запровадив процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів.
Після публікації в жовтні 2016 року оголошення про банкрутство до суду звернулися ПІБ із грошовими вимогами на загальну суму 2,2 млрд грн, Ощадбанк – 1,9 млрд грн, ВБР -638,8 млн грн, Райффайзен банк Аваль – 521,9 млн грн і Ощадбанк – 5,1 тис. грн.
Госпсуд Донецької області неодноразово переносив розгляд справи про банкрутство “АВК”, зокрема через проведення економічних експертиз, а також закривав справу у зв’язку з поданням апеляційних скарг “АВК” і Ощадбанком до Вищого госпсуду, які було відхилено у травні 2017 року і в липні 2018-го відповідно.
“АВК” – один з найбільших виробників кондитерських виробів в Україні, компанія заснована 1991 року. Власниками “АВК” є Володимир Авраменко та Валерій Кравець. До її складу входить кондфабрика в Дніпрі. Їй також належали фабрики в Донецьку та Луганську, контроль над якими втрачено.
“АВК” виробляє широку лінійку продуктів: шоколадні, карамельні вироби, печиво, вафлі, круасани, солоні снеки. Компанія експортує продукцію до більш ніж 60 країн світу.
Кінцевими власниками корпорації “АВК” є Валерій Кравець і Володимир Авраменко, які нині мешкають у Київській області. Авраменко у 2002-2006 роках був народним депутатом України від Донецької області. Кравець з листопада 2010-го до квітня 2013 року працював міністром аграрної політики та харчових продуктів Автономної Республіки Крим. Співвласниками “АВК Конфекшінері” є Володимир Авраменко та члени його сім’ї.
Промінвестбанк належав російській держкомпанії “ВЕБ.РФ” (колишній Зовнішекономбанк). 2022 року Промінвестбанк в Україні було націоналізовано і виведено з ринку. Відповідно, кошти від продажу майна в Дніпрі отримає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який управляє банком у стадії ліквідації. А кошти підуть на розрахунок із кредиторами Промінвестбанку, який працював собі у збиток.
Молдова запускає нову категорію візи — для цифрових кочівників (digital nomads), розраховану на фахівців, які працюють віддалено.
Віза призначена для іноземців, які можуть підтвердити віддалену діяльність і стабільні доходи.
Термін дії — до 1 року з можливістю продовження, що дозволяє працювати і жити в країні в проміжках між подорожами.
Вимоги включають підтвердження доходу не нижче встановленого порогу, наявність медичної страховки і відсутність судимостей.
В рамках візи її власники зможуть користуватися пільговим податковим режимом або особливими умовами оподаткування залежно від місця проживання.
Країна прагне посилити позиції як привабливий напрямок для фахівців ІТ та креативного сектора. Цифрові кочівники приносять доходи в економіку через проживання, оренду, споживання послуг і товарів. Це додатково стимулює розвиток інфраструктури, коворкінгів та міжнародних зв’язків.
Молдова приєднується до числа країн, що вводять спеціальні візові режими для залучення віддалених працівників. Подібні схеми вже діють у Грузії, Португалії, Естонії та інших державах, які прагнуть зміцнити цифрову економіку та диверсифікувати джерела доходів.
ПрАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (НГЗК, Харківська область) у 2024 році збільшило чистий прибуток на 6,1% порівняно з 2023 роком — до 18,938 млн грн.
Згідно з річним звітом у системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід підприємства зріс на 11,6%, до 168,553 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 86,672 млн грн.
Комбінат, заснований у 2000 році, спеціалізується на видобутку піску, гравію та глини.
За даними НДУ, станом на перший квартал 2025 року ТОВ «Сіліка Холдинг» (Україна) володіє 94,8205% акцій підприємства.
Статутний капітал становить 21,25 млн грн.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-червні поточного року знизила чистий прибуток на 16,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $107,357 млн з $128,740 млн.
Згідно з проміжним звітом компанії, прибуток до оподаткування скоротився на 12,1%, до $142,643 млн.
Водночас операційний прибуток знизився на 17,6% – до $142,227 млн. При цьому виторг збільшився на 6,8% – до $572,267 млн.
“Інтерпайп” має вільні кошти та еквіваленти на кінець червня поточного року у розмірі $263,166 млн (на кінець червня минулого року – $292,093 млн).
У звіті уточнюється, що виторг трубного сегмента компанії у першому півріччі-2025 становив $436,844 млн (у першому півріччі-2024 – $388,949 млн), сегмента залізничної продукції – $122,252 млн ($127,159 млн), сталевого сегмента – $170,643 млн ($180,498 млн). При цьому операційний прибуток трубного сегмента склав $78,289 млн ($83,683 млн), сегмента залізничної продукції – $17,750 млн ($38,897 млн), сталевого сегмента – $46,359 млн ($50,325 млн).
За звітний період EBITDA трубного сегмента становила $85,101 млн (у першому півріччі-2024 – $50,856 млн), сегмента залізничної продукції – $25,741 млн ($25,347 млн), сталевого сегмента – $54,884 млн ($54,259 млн), в цілому по компанії – $165,557 млн ($130,273 млн).
Як повідомлялося, “Інтерпайп” у 2024 році збільшив чистий прибуток на 10,9% порівняно з попереднім роком – до $280,479 млн з $252,893 млн, прибуток до оподаткування – на 12,2%, до $327,191 млн. Водночас операційний прибуток знизився на 6% – до $337,047 млн. Виторг за 2024 рік збільшився на 6,2%, до $1 млрд 50,391 млн.
“Інтерпайп” мав вільні кошти на кінець 2024 року у розмірі $285,504 млн (на кінець 2023 року – $247,473 млн).
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,5 млрд грн.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен і філантроп Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” через повномасштабну війну скоротила річний дохід з $10-12 млрд до $5-6 млрд, залишаючись прибутковою компанією, повідомив її генеральний директор Юрій Риженков в інтерв’ю британській The Times.
Війна суттєво вдарила по фінансових показниках “Метінвесту”, який продає значну частину металопродукції в Україні, а також експортує залізну руду, плоский прокат і напівфабрикати до 51 країни світу, включно з Китаєм, Індією та США.
За словами Риженкова, “до війни бізнес зазвичай мав річний дохід у $10-12 млрд, а тепер ця цифра близько $5-6 млрд. Попри це компанія залишається прибутковою, а вплив “трампівських” тарифів СЕО вважає незначним”.
При цьому констатується, що найбільші підприємства “Метінвесту” були розбомблені й виведені з ладу, зокрема й металургійні заводи Маріуполя, що стали одним із перших полів бою. Дохід “Метінвесту” скоротився удвічі, а чисельність персоналу зменшилася до близько 50 тис. Десятки тисяч людей втратили роботу на підприємствах групи; 8 тисяч нині служать у лавах Збройних сил, а 764 працівники загинули.
Попри ці втрати, топ-менеджменту вдалося зберегти мотивацію тих, хто залишився в компанії. “Метінвест” є одним із найбільших приватних донорів української армії, його сталь використовується для укриттів та військового обладнання.
“Працівники відчувають, що вони – частина опору. І вони цим пишаються”, – зазначив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
