Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав дитячо-юнацькій спортивній школі «Київ спортивний» сучасну станцію водопідготовки WAW WATER, яка забезпечуватиме вихованців закладу питною водою, повідомив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов.
За його словами, це вже третя станція водопідготовки, передана дитячим і соціальним закладам у межах програми фонду.
Станцію надало ТОВ «Науково-дослідний центр Бориса Вихованця», виробник систем водопідготовки WAW WATER.
У церемонії передачі взяли участь голова наглядової ради БФ «Янгол-Охоронець» Вілен Фаталов, амбасадор фонду, актор і телеведучий Євген Кошовий, голова Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Георгій Зантарія, директор фонду Леонід Дембіцький та засновник Науково-дослідного центру Борис Вихованець.
«Турбота про здоров’я дітей – це інвестиція у майбутнє нашої держави. Ми переконані, що створення безпечних та комфортних умов для навчання, занять спортом і розвитку молоді має бути одним із пріоритетів суспільства. Саме тому фонд послідовно підтримує проєкти, спрямовані на покращення якості життя дітей», – зазначив Фаталов.
Амбасадор фонду Євген Кошовий наголосив на важливості підтримки підростаючого покоління.
«Наші діти – це майбутнє України. Вони навчатимуться, працюватимуть, відбудовуватимуть країну та прославлятимуть її своїми досягненнями. Тому сьогодні надзвичайно важливо створювати для них найкращі умови для розвитку та здорового життя», – сказав він.
Голова Святошинської РДА Георгій Зантарія підкреслив значення таких ініціатив для розвитку дитячого спорту.
«Розвиток дитячого спорту нерозривно пов’язаний із формуванням здорової нації. Кожен крок, спрямований на покращення умов для тренувань і повсякденного життя юних спортсменів, є внеском у майбутні успіхи України та зміцнення здоров’я наших громадян», – зазначив Зантарія.
За словами Бориса Вихованця, система WAW WATER є компактною станцією водопідготовки з багаторівневою системою очищення, насичення та структурування води. Установка передбачає десять послідовних етапів фільтрації та очищення води від механічних, органічних та інших домішок.
Виробник зазначає, що система розроблена та виготовляється в Україні на основі багаторічних досліджень властивостей води. За інформацією компанії, технологія також дозволяє знижувати вміст радіонуклідів та радіоактивних ізотопів у воді.
У фонді нагадали, що раніше за сприяння БФ «Янгол-Охоронець» аналогічні станції водопідготовки були передані Тетерівському психоневрологічному інтернату та Новоборівському дитячому будинку-інтернату.
Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» реалізує гуманітарні та соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, закладів соціальної сфери та вразливих категорій населення, залучаючи до співпраці бізнес, громадськість і державні установи.
Фонд також висловив подяку волонтерам Дмитру Безпалому та Олегу Тітову за багаторічну співпрацю та підтримку.
БФ «Янгол-Охоронець» – благодійна організація, що реалізує соціальні та гуманітарні проєкти в Україні. Основними напрямами діяльності фонду є допомога дітям, підтримка соціальних закладів, покращення умов для навчання, розвитку, реабілітації та повсякденного життя вразливих категорій населення.
Нові обмеження ЄС на імпорт сталі, які вводяться з 1 липня поточного року, можуть зруйнувати гірничо-металургійний комплекс (ГМК) України та завдати значного удару по бюджету країни, яка захищається від Росії, заявив СЕО групи «Метинвест» Юрій Риженков в інтерв’ю Guardian.
За його словами, нова система квот ЄС може «вбити українську сталеливарну промисловість».
Він зазначив, що ЄС запровадив протекціоністські заходи через тривалий глобальний надлишок сталі, спричинений Китаєм. ЄС удвічі скоротив квоти на сталь, яка може надходити до блоку без тарифів, а також подвоїв тариф до заборонних 50% на весь імпорт понад ліміт, призначений кожній країні. Таке рішення ЄС викликало занепокоєння серед торговельних партнерів, які намагаються домовитися про достатньо велику частку квоти для власної сталеливарної промисловості, зокрема це стосується і Великої Британії, де галузь попередила про «екзистенційну загрозу», якщо вона не отримає достатнього доступу до свого найбільшого експортного ринку.
Для України економічна загроза з боку її військового союзника посилюється війною, яка відрізала деякі з її попередніх альтернативних ринків і підштовхнула металургійні компанії країни до тіснішої інтеграції з Європою. Вони також зіткнулися з додатковими витратами через постійні атаки на інфраструктуру з початку повномасштабної війни в лютому 2022 року.
«На нашу думку, це несправедливий підхід. Україна не становить значної загрози для сталеливарної промисловості ЄС – поставки невеликі. При цьому знищення однієї з функціонуючих галузей промисловості не видається розумним, ми не бачимо жодної поблажливості до України», – констатував генеральний директор.
Крім того, квоти також зашкодять військовим зусиллям, позбавивши уряд податкових надходжень, еквівалентних сотням мільйонів фунтів стерлінгів. «Метинвест» є одним із найбільших платників податків у приватному секторі країни. До того ж, квоти будуть накладені на мита в рамках впровадження СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism – механізм вуглецевої коригування імпорту).
Риженков зазначив, що через війну «Метінвест» не зміг інвестувати мільярди євро у будівництво «зелених» електродугових печей на заводах «Запоріжсталь» і «Каметсталь», хоча компанія планувала це зробити ще до повномасштабного вторгнення РФ.
«Метінвест» є вертикально інтегрованою групою видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24%) та «Смарт-холдинг» (23,76%). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
METINVEST, імпорт сталі, обмеження ЄС, сталеливарна промисловість
Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виробництво загального прокату на 6,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,340 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 537,8 тис. тонн прокату, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
За даними українського порталу Delo.ua, Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру за підсумками трьох кварталів поточного маркетингового року. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок.
Згідно з інформацією Укрцукор, серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни Європейського Союзу (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.
Експерти зазначають, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Збільшення попиту пов’язують, зокрема, зі зміною логістичних маршрутів та скороченням поставок цукру з Об’єднаних Арабських Еміратів до країн регіону.
Водночас Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. За даними Державної митної служби України, у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса великої рогатої худоби. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджан (39,1%) та випереджаючи Китай (11,2%).
ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 8 червня оголосило про намір укласти зі СК «Місто» договір на добровільне страхування від нещасних випадків працівників ПП «Будівництво та ремонт» НЕК «Укренерго», які виконують роботи під робочою напругою.
Як повідомляють у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 273 тис. грн., цінова пропозиція компанії — 59,8 тис. грн.
У тендері також брала участь СК «Ультра Альянс» із пропозицією на 1 грн більше.
Українські металургійні підприємства в січні-травні поточного року знизили виплавку сталі на 6,12% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,875 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у травні було вироблено 629,4 тис. тонн сталі, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
