Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський Союз (ЄС) розширюють програму підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) і більших компаній в Україні, що дозволить залучити 2 млрд євро нового фінансування через банки-партнери ЄБРР завдяки 315 млн євро додаткової підтримки ЄС, повідомила фінансова установа на своєму сайті.
Додаткова підтримка ЄС реалізується через програму Ukraine Investment Framework (UIF) і включає 200 млн євро гарантій, 105 млн євро грантів та 10 млн євро технічної допомоги.
Як зазначається в прес-релізі, новий пакет має забезпечити кредитування щонайменше 3 тис. ММСП та збереження близько 180 тис. робочих місць.
Кошти надаватимуться через фінансові установи-партнери ЄБРР в Україні. За оцінкою банку, розширення програми має підтримати доступ бізнесу до фінансування в умовах війни, зокрема на тлі зростання вартості кредитних ресурсів, порушення логістики та потреби компаній у заміні або модернізації пошкодженого обладнання.
Українські компанії зможуть отримувати інвестиційні стимули у вигляді грантів ЄС для покриття від 10% до 30% вартості критично важливих капітальних інвестицій, насамперед у високоефективні та «зелені» технології.
Не менше 50% таких грантових стимулів буде спрямовано на пріоритетні категорії ММСП: підприємства з пошкодженими або знищеними в результаті війни активами, бізнес у прифронтових зонах, компанії ветеранів, підприємства, що підтримують реінтеграцію внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю, мікрокомпанії, стартапи, малі фермерські господарства, а також бізнес під керівництвом жінок та молоді.
Програма також передбачає підтримку відновлення активності на страховому ринку України, зокрема, розробку рішень для страхування військових ризиків. У рамках пілотного проєкту планується надання страхових субсидій ММСП.
Частина розширеної підтримки буде реалізовуватися в рамках механізму «Підвищення безпеки підприємств» (Enterprise Security Enhancement, ESE), який ЄБРР впроваджує на пілотній основі спільно з фінансовими установами-партнерами в Україні. Він дозволяє банкам зменшувати боргове навантаження для позичальників, активи яких постраждали від війни.
Для реалізації цього механізму передбачається використання 200 млн євро гарантій покриття перших втрат, наданих ЄС у рамках нового етапу програми. Таке покриття кредитного ризику, пов’язаного з втратою активів через війну, має підтримати кредитування капітальних інвестицій та безперервність економічної діяльності.
Підтримка є продовженням першого етапу Програми відновлення фінансової інклюзії, який підтвердив значний попит українського бізнесу на фінансування через банки-партнери.
Як повідомлялося, у травні ЄБРР запустив в Україні пілотний донорський механізм ESE для часткового списання боргу бізнесу за інвестиційними кредитами у разі пошкодження профінансованих активів внаслідок бойових дій: з ПриватБанком – обсягом 6,8 млн євро, з Райффайзен Банком – 1,2 млн євро.
ЄБРР у 2025 році виділив Україні рекордні 2,9 млрд євро фінансування, у тому числі 1,2 млрд євро через партнерські фінансові установи, а також 504 млн євро за програмами розподілу портфельного ризику, що забезпечило нове кредитування на суму до 1,6 млрд євро.
Євросоюз посилює правила перевірки прямих іноземних інвестицій. Рада ЄС затвердила оновлений регламент, який посилить контроль над угодами у стратегічних секторах — енергетиці, транспорті, штучному інтелекті, цифровій інфраструктурі, критичній сировині та товарах подвійного призначення.
Нові правила замінять механізм, що діє з 2020 року. Головна зміна — усі країни ЄС повинні мати власні системи перевірки інвестицій, а підхід до таких угод стане більш єдиним на рівні всього союзу.
Для України це особливо важливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та майбутнього післявоєнного відновлення. Країна потребує масштабного іноземного капіталу для енергетики, інфраструктури, промисловості, логістики, оборонних технологій, ІТ та видобутку сировини. Саме ці напрямки тепер перебуватимуть під більш пильною увагою Брюсселя.
На практиці це означає, що Україні доведеться поступово наближати своє регулювання до європейських стандартів перевірки інвесторів. Це може стосуватися великих угод за участю капіталу з третіх країн, особливо якщо йдеться про стратегічні активи, критичну інфраструктуру або технології подвійного призначення.
Для українського бізнесу нові правила також важливі при виході на ринок ЄС. Придбання активів, створення спільних підприємств або інвестиції в чутливі галузі в країнах Євросоюзу можуть проходити більш детальну перевірку.
З іншого боку, для України це може стати перевагою. Якщо Київ вибудує прозору систему контролю за іноземними інвестиціями, це підвищить довіру з боку ЄС та великих міжнародних інвесторів.
Для України головний висновок простий: у відновленні країни важливим буде не лише обсяг іноземного капіталу, а й його походження, прозорість та відповідність стандартам економічної безпеки ЄС.
Національний банк України (НБУ) у травні 2026 року оштрафував ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”) на 6,13 млн грн та банк “Авангард” на 2 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор на сайті.
Згідно з повідомленням, ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” оштрафовано за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Зокрема, Нацбанк вказав на порушення під час застосування ризик-орієнтованого підходу, розроблення внутрішніх документів, належної перевірки клієнтів, роботи з політично значущими особами та надання інформації на запити регулятора.
Банк “Авангард” оштрафовано за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, незабезпечення виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та неналежний аналіз операцій клієнта щодо наявності індикаторів підозрілості.
Крім того, фінустанова отримала письмові застереження за неналежне розроблення та впровадження внутрішніх документів із питань фінмоніторингу, а також за подання до НБУ інформації про валютні операції з помилками.
Центробанк також оштрафував ТОВ “ФК “А Фінанс” на 800 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій і незабезпечення окремого структурного підрозділу системою технологічного відеоконтролю.
ТОВ “ФК “МБК” оштрафовано на 799 тис. грн за порушення вимог фінмоніторингу, зокрема неналежне подання інформації та документів на запити Нацбанку, невиконання обов’язку здійснювати належну перевірку клієнтів, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, порушення порядку зберігання документів у справах клієнтів і формування статистичної звітності з питань ПВК/ФТ.
Також компанія отримала письмове застереження за неналежне розроблення та впровадження внутрішніх документів із питань фінмоніторингу, недоліки в роботі системи автоматизації для постійного моніторингу операцій клієнтів і невнесення до анкет клієнтів підтвердженої інформації.
ПТ “Ломбард №1” ТОВ “Контракт-Груп” і компанія” оштрафовано на 200 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, зокрема ненадання касиром розрахункових документів РРО одночасно з прийманням або видачею готівкових коштів в іноземній валюті за операціями сторно перевірочних операцій.
Крім того, ломбард отримав письмове застереження за відсутність в окремому структурному підрозділі копії або витягу з наказу про його відкриття із зазначенням переліку операцій, що здійснюються в касі, а також за порушення вимог до систем технологічного відеоконтролю.
ТОВ “ФК “Альянс Капітал Груп” оштрафовано на 100 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, зокрема нездійснення касиром приймання або видачі готівкових коштів за валютно-обмінною операцією одночасно з наданням розрахункового документа РРО.
Регулятор також виніс компанії письмове застереження за порушення вимог до системи технологічного відеоконтролю, зокрема відсутність у відеоматеріалах із зони клієнта інформації про дату та час.
ТОВ “ФК “Альфа-Інвест Груп” отримало письмове застереження за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, що полягало у невидачі клієнту-фізособі готівкових коштів в іноземній валюті одночасно з наданням розрахункового документа РРО.
Як повідомлялося, НБУ у травні оштрафував ТОВ “ФК “Контрактовий дім” і ТОВ “Свіфт Гарант” на 135,15 млн грн кожне за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, ПрАТ “СК “ВУСО” отримало штраф 40,71 млн грн за аналогічне порушення.
Українське законодавство потребує чіткішого розмежування складів злочинів, пов’язаних із колабораціонізмом, державною зрадою та військовими злочинами, вважає директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України Інна Ліньова.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» вона зазначила, що практика розгляду справ про колабораціонізм залишається неоднозначною. За її словами, громадські організації вже фіксували випадки, коли до кримінальної відповідальності притягувалися особи, які за міжнародним гуманітарним правом можуть належати до захищених категорій.
Йдеться, наприклад, про працівників комунальних підприємств, які під час окупації продовжували прибирати вулиці, лікарів, які продовжували працювати в лікарнях, або вчителів, які забезпечували базове функціонування місцевих установ. За міжнародним гуманітарним правом такі дії можуть розглядатися як підтримка життєздатності регіону, а не як злочинна співпраця з окупаційною владою.
Інша ситуація, підкреслила Ліньова, виникає у випадках, коли людина передає інформацію про розташування українських військових, наводить вогонь, обіймає керівні посади в окупаційних органах, очолює відділ поліції або місцеву адміністрацію під контролем РФ. У таких випадках можуть бути підстави для кримінального переслідування, однак і тут має бути забезпечено право на захист.
Окремо Ліньова навела приклад працівників Запорізької АЕС. За її словами, якщо людина виконує технічні або професійні функції, необхідні для безпечної роботи атомної станції, це саме по собі не є злочином. Але якщо йдеться про адміністративно-управлінські функції в інтересах окупаційної влади, оцінка може бути іншою.
Експерт вважає, що проблема полягає в недосконалості законодавства: деякі склади злочинів перетинаються, а чітка межа між державною зрадою, колабораціонізмом і військовими злочинами не завжди очевидна.
За її словами, Офіс Генерального прокурора працює над розробкою законопроекту, який має системно привести українське кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство у відповідність до Римського статуту.
Така реформа важлива не тільки для внутрішньої судової практики, а й для міжнародної репутації України. Справи про військові злочини та колабораціонізм уважно відстежуються міжнародними організаціями, а якість судових процесів може впливати на довіру партнерів, європейську інтеграцію та майбутні компенсаційні механізми.
Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у травні зросли на $31,7 млрд (на 0,9%) порівняно з попереднім місяцем, до $3,442 трлн — максимуму з жовтня 2015 року, йдеться у повідомленні Народного банку Китаю. Курс юаня минулого місяця піднявся на 0,95% відносно американської національної валюти, при цьому долар США подорожчав на 0,85% до кошика основних світових валют.
Резерви золота на кінець травня становили 74,96 млн унцій порівняно з 74,64 млн унцій місяцем раніше. Китайський ЦБ купував дорогоцінний метал дев’ятнадцятий місяць поспіль.
У вартісному вираженні запаси золота зменшилися до $340,75 млрд проти $344,17 млрд на кінець квітня.
Мережа “Сільпо” відкрила 6 червня новий супермаркет в Київській області (с. Мироцьке, вул. Шляхова, 4) в стилі байкерського лофту, на парковці магазину 13 червня заплановано проведення MOTO FEST by “Сільпо”, повідомили у пресслужбі мережі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Площа нового супермаркету 1639 кв. м, графік роботи – з 8:00 до 23:00. Вивіска “Сільпо” повторює обрис байка: сидіння, колесо зі стійкою, кермо й фара, яка світиться вночі, а позаду неї — графіті з вогнем. Серед деталей інтер’єру – кінь із металевого дроту, байк з колесами з кілець ананаса і фарою з гарбуза тощо. Окреме місце тут займає панно зі шкіряних курток, розписаних заповідями байкерів. Ескізи й розпис для них зробив художник Олексій Бондаренко, співавтор мальопису “ВОЛЯ”. На вході колона з рок-постерами, а касові лайтбокси оформили у вигляді коліс із шипами.
Команда “Сільпо” анонсувала на 13 червня мотофест з шоу з екстремальним водінням.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо”, створено на початку серпня 2016 року. Згідно з інформацією на сайті, в мережі працює 311 супермаркетів у 60 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ). Кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
Виручка “Сільпо-Фуд” за підсумками 2025 року збільшилася на 13,97% порівняно з 2024 роком – до 106,013 млрд грн, чистий прибуток становив 1,205 млрд грн проти 154,1 млн грн за аналогічний період попереднього року.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, яка має більш ніж 825 торгових точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, та інші.
