Зміна споживчих цін 2023-2024 рр., %
Джерело: Open4Business.com.ua
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував дані Міжнародного валютного фонду (IMF) про зовнішні борги держав та їх співвідношення до ВВП держав. Відео доступне на ютуб каналі Experts Club. У 2023 році лідером за рівнем державного боргу по відношенню до ВВП став Судан – його показник досяг 252%. Це пов’язано з економічною кризою, наслідками збройного конфлікту та гіперінфляцією.
На другому місці – Японія (206%), яка традиційно утримує високе боргове навантаження через масштабні державні позики та боргове фінансування бюджету.
Третє місце посів Ліван (195%), економіка якого продовжує страждати від наслідків фінансової кризи, корупції та політичної нестабільності.
Далі в рейтингу розташувалися:
4. Греція – 185%
5. Сінгапур – 177%
6. Аргентина – 155%
7. Італія – 132%
8. Замбія – 127%
9. Бахрейн – 123%
10. Мальдіви – 123%
11. Бутан – 116%
12. Лаос – 116%
13. Кабо-Верде – 114%
14. Барбадос – 113%
15. США – 112%
16. Кіпр – 112%
17. Португалія – 105%
18. Велика Британія – 101%
19. Домініка – 100%
20. Республіка Конго – 99%
Максим Уракін, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук, наголосив, що високий рівень державного боргу відносно ВВП – це серйозний виклик для економіки будь-якої країни.
«У низці випадків, як у Судані чи Лівані, це є наслідком структурних криз, збройних конфліктів і політичної нестабільності. Водночас такі країни, як Японія та Сінгапур, незважаючи на високі показники боргу, мають стійкі економічні моделі, що дають змогу ефективно управляти фінансовими зобов’язаннями. Для України критично важливо шукати баланс між залученням зовнішнього фінансування та забезпеченням економічної стійкості, щоб уникнути боргової пастки та надмірної залежності від кредиторів», – зазначив Уракін.
На 2023 рік зовнішній борг України становив 132,4 млрд доларів, а його співвідношення до ВВП – 87%. Україна не входить до топ-20 країн із найбільшим співвідношенням боргу до ВВП, але посідає високі позиції серед країн із великими державними зобов’язаннями.
За абсолютним розміром боргу Україна посідає приблизно 30-те місце у світі, однак через воєнний конфлікт і необхідність зовнішнього фінансування цей показник продовжує зростати.
Якщо ситуація не стабілізується, прогнозується подальше зростання боргового навантаження, що може призвести до складнощів в обслуговуванні заборгованості та збільшення залежності від міжнародних кредиторів.
Відео-аналіз доступний за посиланням – https://www.youtube.com/shorts/oT_5cTOnM8k
Екзит-поли, проведені після завершення парламентських виборів у Німеччині, свідчать про перемогу опозиційного блоку ХДС-ХСС, повідомляє Bild у неділю в Телеграм-каналі. Лідером перегонів стала партія CDU/CSU на чолі з Фрідріхом Мерцем, яка набрала, згідно з екзит-полами, 29% голосів. Це означає, що саме Мерц стане новим канцлером.
«Порівняно з виборами 2021 року християнські демократи значно посилили свої позиції», – пише Bild.
Друге місце, за даними опитувань, посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка майже подвоїла свій попередній результат, набравши близько понад 19%.
«Однак, незважаючи на успіх, вона залишиться в опозиції, оскільки інші партії не готові співпрацювати з нею», – зазначає Bild.
Соціал-демократична партія (SPD) під керівництвом Олафа Шольца зазнала катастрофічної поразки, отримавши лише 16% голосів – це найгірший результат за 135 років. Також серйозних втрат зазнали «Зелені» (близько 13%) і Вільна демократична партія (FDP), що балансує на межі проходження в парламент.
Bild називає «несподіваним» повернення партії «Ліві», яка, незважаючи на ослаблення після відходу Сари Вагенкнехт, змогла подолати 5%-й бар’єр і набрати близько 8%. Водночас заснований Вагенкнехт рух BSW зупинився на позначці близько 5%: потрапить партія до Бундестагу чи ні, поки що неясно.
Тепер головне питання – хто увійде до правлячої коаліції. Поки що можливим варіантом виглядає союз CDU/CSU з SPD, оскільки консерваторам і «Зеленим» може не вистачити голосів.
«Визначеності можна чекати найближчими тижнями, коли почнуться переговори про формування нового уряду», – зазначають оглядачі Bild. Інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group раніше випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі у 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
У понеділок, 24 лютого, у центрі Києва тимчасово обмежать рух транспорту та паркування, а громадський транспорт змінить маршрути руху, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
«Зокрема, ст. м. «Майдан Незалежності» не працюватиме на вхід і вихід для пасажирів із 7:00 до 11:00. Водночас пересадочний вузол «Майдан Незалежності» – «Хрещатик»« працюватиме у звичному режимі», – вказується в повідомленні в телеграм-каналі.
Також від початку руху та орієнтовно до 19:00 наземний пасажирський транспорт курсуватиме з тимчасовими змінами. Так, тролейбус № 6 рухатиметься від Мінського масиву до ст. м. «Лук’янівська», тролейбус № 18 – від вул. Сошенка до Повітрофлотського шляхопроводу, автобуси № 110, 111, 114 – відповідно від вул. Милославської та Дарницької площі до Європейської площі, автобус № 62 – на ділянках Контрактова площа – Європейська площа та Ботанічний сад – Бессарабська площа.
«За інформацією Національної поліції України, тимчасові обмеження транспортного руху та паркування діятимуть у центральній частині міста в Печерському та Шевченківському районах. Тимчасові зміни пов’язані з відзначенням на державному рівні третіх роковин початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України», – додали в КМДА.
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що в гарантіях безпеки розраховує, зокрема, на Туреччину з урахуванням її можливого військового контингенту, про що поінформував європейських партнерів.
«Якщо будемо говорити про гарантії безпеки, я сказав своїм партнерам: як на мене, маємо розраховувати на Туреччину, на турецького президента. Чому? Тому що дуже важливо, хто буде готовий дати реальні цифри контингенту – реальні люди, військові судна», – сказав Зеленський на пресконференції в неділю.
Він додав: «З усією повагою до всіх… треба буде подумати про певні логістичні кроки, щоб зрозуміти, хто буде сидіти за столом переговорів».