Держава має намір залучити приватних інвесторів до кредитування проєктів з ремонту, модернізації, реконструкції та будівництва стратегічних об’єктів портової інфраструктури України з можливістю компенсації витрачених коштів за рахунок портових зборів.
Відповідні норми містяться в проєкті постанови Кабінету міністрів “Деякі питання компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури, які є об’єктами державної власності”, текст якого розміщено на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінздоров’я) для обговорення.
Документ передбачає затвердження порядку та умов укладення договорів, на підставі яких здійснюється компенсація інвестицій, внесених суб’єктами господарювання у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, а також зміни до постанови Кабміну №899 від 3 жовтня 2012 року, згідно з якими суб’єкти господарювання державного сектору економіки можуть здійснювати видатки на капітальні інвестиції, зокрема на об’єктах портової інфраструктури, у разі відсутності затвердженого фінансового плану.
Зазначається, що розмір компенсації інвестицій не повинен перевищувати розмір фактично сплачених інвестором коштів на фінансування проєктування або виконання робіт з будівництва об’єктів портової інфраструктури.
Крім того, зазначається, що інвестором може бути юридична особа або фізична особа-підприємець. Інвесторів на одному об’єкті може бути декілька.
Водночас дія нового порядку не поширюватиметься на правовідносини за участю суб’єктів господарювання, які здійснюють приватне інвестування в об’єкти портової інфраструктури на підставі договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів, а також договорів оренди державного майна.
Мінвідновлення розраховує, що ухвалення зазначеної постанови дасть змогу відновити стратегічні об’єкти портової інфраструктури, прискорити зростання показників у сфері морського транспорту, підвищити конкурентоспроможність морських портів і збільшити їхню інвестиційну привабливість.
“У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України зараз як ніколи існує проблема недостатнього фінансування морської галузі, зокрема у зв’язку з недосконалою фіскальною політикою, що призводить до нестачі коштів у державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (АМПУ)”, – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Зазначається, що АМПУ уклало договори на низку проєктів будівництва, однак “через брак коштів і дивідендну політику держави немає можливості реалізувати навіть частини цих проєктів”.
Водночас перед АМПУ гостро стоїть питання про необхідність реконструкції та підтримання в належному стані портової інфраструктури, зокрема причальної. На балансі ДП станом на 24 лютого 2022 року було 265 причалів (вантажних, допоміжних, пасажирських), розташованих у 13 морських портах України. Із цієї кількості 20 непридатні до нормальної експлуатації, 37 потребують значних капіталовкладень у найближчі п’ять років, а понад 50 працюють із низькою економічною ефективністю – вони потребують відновлення шляхом капремонту або реконструкції.
Крім того, вказується, що, згідно з попередніми розрахунками, у період до початку повномасштабного вторгнення потреба ДП “АМПУ” у фінансуванні проєктів із реконструкції, модернізації та будівництва лише причалів (понад 48 проєктів, з яких 36 – із реконструкції та модернізації) оцінювалася на рівні 12 млрд грн протягом чотирьох років.
Міністерство енергетики Литви має намір ввести заборону на використання китайського програмного забезпечення (ПЗ) під час будівництва сонячних і вітряних електростанцій потужністю понад 100 кВт, заявив глава відомства Дайнюс Крейвіс.
За його словами, подібних обмежень не планують щодо електростанцій малої потужності, встановлених жителями країни.
“Ми готуємо документи, щоб усе обладнання, навіть у приватних інвестиціях, яке генерує понад 100 кВт, не могло використовувати жодне китайське програмне забезпечення”, – сказав Крейвіс у четвер радіостанції Ziniu radijas, відповідаючи на запитання, чи повинна Литва відмовитися від китайських технологій в енергосистемі країни.
“Так і планується зробити. Я думаю, що рішення, які ми ухвалимо, вирішать проблему”, – сказав міністр.
Очільник Міненерго наголосив, що держустановам уже заборонено встановлювати програмне забезпечення китайського виробництва.
За словами Крейвіса, незважаючи на зростання кількості побутових виробників електроенергії, наразі загрози “надмірного використання” китайського обладнання на їхніх об’єктах немає.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс заявив на засіданні комітету Сейму Литви з економіки наприкінці березня, що китайське ПЗ часто використовують під час будівництва об’єктів відновлюваної енергетики як у Литві, так і в решті Європи. Він запропонував шукати кошти для заміни китайських технологій на наявних електростанціях на західне ПЗ.
Український виробник морозива і заморожених напівфабрикатів “Три ведмеді” придбав компанію Nordis, що володіє заводом із виробництва напівфабрикатів і морозива в Польщі, повідомив засновник компанії Дмитро Ушмаєв українській редакції Forbes.
“Ми дійсно придбали завод Nordis у Польщі. За потенціалом Nordis схожий на “Трьох ведмедів”, – сказав Ушмаєв.
Власник підприємства відмовився розголосити суму угоди й уточнив, що українська компанія планує інвестувати в розвиток виробництва в Польщі.
За даними Міністерства юстиції Польщі, у вересні 2023 року у польського заводу з виробництва напівфабрикатів і морозива Nordis змінився менеджмент. Новим власником підприємства став засновник компанії “Три ведмеді” Дмитро Ушмаєв. До наглядової ради Nordis також увійшов директор українського виробника Андрій Тищенко.
Компанії Nordis належить завод на заході Польщі та складські приміщення. Компанія виробляє понад 100 видів морозива та напівфабрикатів. Також Nordis має дистрибуційну мережу в 19 містах Польщі. Попередній власник і CEO Nordis – Славомир Янковський.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ, раніше – “Дніпрококс”), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-березня поточного року скоротив виробництво прокату на 61% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,5 тис. тонн із 29,4 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 52,4% – до 69,8 тис. тонн із 45,8 тис. тонн.
При цьому в березні поточного року ДМЗ знизив випуск прокату на 41,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,2 тис. тонн. Але виробництво металургійного коксу зросло на 52,3% – до 24,4 тис. тонн.
“Порівняно з лютим у березні виробництво прокату зросло на 17,9%, металургійного коксу – на 7,8%”, – констатує видання.
Працівники ДМЗ виготовили унікальний шахтний скіп для рудника “Суха Балка”, що входить до групи. І уточнюється, що цей підйомний механізм є унікальним, тому що у світі більше немає таких шахтних скіпів об’ємом 25 куб. м і вантажопідйомністю 53 тонни з глибини 1500 м, зазвичай шахтарі використовують менші агрегати по 20 куб. м.
Скіп транспортували на копальню, де його вкрили антикорозійним покриттям – оцинкуванням і фарбуванням, на ньому розмістили футеровку виробництва Швеції. Наразі тривають роботи з монтажу скіпа в шахті “Ювілейна”.
“Проєкт з виготовлення шахтного скіпа було реалізовано в рамках вертикальної інтеграції ДМЗ з рудником “Суха Балка”. З роботою впоралися на відмінно, тому фахівцям ДМЗ вирішили довірити виготовлення наступного важливого агрегату – триповерхової шахтної кліті”, – сказав генеральний директор DCH Steel Віталій Баш.
Як повідомлялося, завод у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них. Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
ПАТ “Укрнафта” за підсумками діяльності у 2023 році отримала чистий прибуток 23,6 млрд грн, повідомив директор компанії Сергій Корецький у Facebook.
За його словами, незалежний аудит звітності завершено Grant Thornton Ukraine 3 квітня.
“Дивіденди за минулий рік удвічі перевищують кумулятивний результат останніх 10 років. Не втомлююся дякувати кожному і кожній, хто працює в компанії, і ще раз наголошу, що державне управління може і має бути ефективним”, – зазначив Корецький.
Як повідомлялося, затверджений Кабінетом міністрів фінансовий план “Укрнафти” на 2024 рік передбачає чистий дохід на рівні 118 млрд грн, чистий прибуток – 18 млрд грн.
У 2024 році компанія планує почати буріння 30 нових свердловин, закупити обладнання для інтенсифікації видобутку, інвестувати в оновлення мережі.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456. Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року “Укрнафта” випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Генеральне консульство України в Торонто відправило генератори в Харківську область, також триває робота над відправленням нової партії, повідомляє “Інтерфакс Україна” з посиланням на генерального консула України в Торонто Олега Ніколенко.
“Російські ракетні удари завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі в багатьох українських містах. Критична ситуація саме в Харківській області. Над її вирішенням працюють уряд і місцеві служби 24/7. Сьогодні ми відправили з Торонто генератори. Вони допоможуть людям мати доступ до електрики та тепла, поки не стабілізуються загальні системи. Працюємо і над новою партією”, – написав він у Фейсбук у середу ввечері.
“Будемо тягнути з Канади всю можливу допомогу, щоб підтримати наших громадян. Це – один із безумовних пріоритетів нашої роботи”, – наголосив Ніколенко.
Він окремо подякував керівництву поштово-логістичного оператора Meest Canada, які виступили партнерами цієї гуманітарної місії.
